Рішення

від 15.09.2023 по справі 300/1709/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2023 р. справа № 300/1709/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан», ЛТД

до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галеан», ЛТД (надалі, також позивач, ТОВ «Галеан», ЛТД) 03.04.2023 звернулося в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі, також відповідач, Івано-Франківська митниця), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2023/000025/1 від 28.03.2023 (надалі, також спірне рішення, рішення про коригування митної вартості, рішення від 28.03.2023).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.03.2023 ТОВ «Галеан», ЛТД подано відповідачу для проведення митною оформлення товару - еритробат натрію виробництва компанії «Hugestonе Enterprise Co., Ltd», Китай (надалі, також - товар) в кількості 22 000 кг на суму 65 560,00 доларів США (ЕМД №23UA206020005248U6 від 28.03.2023) повний перелік основних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до вимог статті 53 Митного Кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (надалі, також МК України), а також у порядку вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України було надано додаткові документи, однак, не зважаючи на це, 28.03.2023 відповідачем прийнято Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000160 у митному оформленні (випуску) вказаного товару у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, визначених у частині 2 статті 63 МК України і винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA206020/2023/000025/1 від 28.03.2023, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ, ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022. У результаті наведеного, митна вартість товару була змінена в сторону її підвищення з 2,98 долара США до 3,85 долара США. Представник позивача зазначила, що в результаті таких протиправних дій з боку посадових осіб Івано-Франківської митниці, митне оформлення товару було проведене по вищій ціні, ніж реально придбано товар, що підтверджено ЕМД №23UA206020005248U6 від 28.03.2023, відповідно до якої в графі 47 та 48 вказано суму ПДВ ( код 028 ), яку позивач зобов`язаний сплатити в результаті прийняття спірного рішення - 619472,08 грн проти суми, вказаної декларантом в попередній ЕМД №23UA206020005248U6 від 28.03.2023 499497,55 грн. Також зауважила, що в процесі проведення консультацій між посадовими особами митного органу та декларантом ТОВ «Галеан», ЛТД останнім не отримано вмотивованого роз`яснення щодо винесення оскаржуваного рішення та не надано переліку додаткових документів, які б могли бути подані для підтвердження заявленої митної вартості. Окрім цього, представник позивача вказала на неможливість визначення ціни товару згідно іншої митної декларації ТОВ «Галеан», ЛТД, зокрема, ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022, оскільки відмінними є умови поставки, кількісні та якісні характеристики товару, інші умови щодо товару, що має суттєвий вплив на формування ціни товару. Представник позивача вважає спірне рішення протиправним, винесеним всупереч вимог чинного законодавства та реальним обставинам справи, без урахування всіх наявних основних та додаткових документів, у зв`язку з чим просить таке рішення визнати протиправним та скасувати.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України (а.с. 46-47).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 26.04.2023 за №7.21-10/6/132 від 25.04.2023 (а.с. 51-55). Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не погодилася та вказала, що на виконання згенерованих автоматичною системою аналізу і управліннями ризиками (АСУАР) форм митного контролю посадовими особами Івано-Франківської митниці декларанту надіслано повідомлення щодо необхідності подання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару: - копію експортної декларації країни відправлення; каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника, однак декларантом надано відповідь про відсутність можливості надання запитуваних документів. Звернула увагу, що декларантом як складову митної вартості заявлено транспортні витрати в розмірі 1250 EUR та 1290 EUR навантаження, натомість доказів щодо транспортних витрат надано не було. Жодного платіжного доручення долучено не було. Оскільки суми, які зазначені в рахунку-фактурі не були підтверджені, митна декларація не могла бути оформлена за основним методом, зокрема, за ціною договору. Вказала, що після прийняття рішення про коригування митної вартості, декларантом подано нову декларацію №22UA206020022274U4, за якою даний товар був оформлений за 6 методом зі сплатою всіх платежів. Звернула увагу, що позивач не скористався правом, визначеним пунктом 7 статті 55 МК України. Вважає, що у зв`язку з тим, що декларант сплатив митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, а саме погодився з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів згідно вимог абзацу 2 пункту 2 частини 3 статті 52 МК України (без застосування гарантій відповідно до розділу X МК України), вбачається безпідставне оскарження рішення про коригування митної вартості до суду. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На поштову адресу суду 01.05.2023 від представниці позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 85-88), в якій представник позивача вказала на помилковість доводів представниці відповідача щодо неподання повного переліку документів, необхідних для митного оформлення товару. Наголосила, що одночасно з митною декларацією позивачем подано документи, які підтверджують митну вартість товару, однак митний орган не навів доказів того, що подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. З огляду на наведене, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем 03.05.2023 надано заперечення на відповідь на відзив (а.с. 90-91), в якій представник Івано-Франківської митниці вказала, що після скерування інспектором вимоги про надання додаткових документів декларантом частково виконано вимогу та надано комерційну пропозицію від 12.12.2022 (код 300), прайс-лист від 13.01.2023 (код 3014), цінові пропозиції від постачальників від 15.12.2022 (код 3014), однак інші документи, які вимагались, позивачем не надано. Також зазначила, що дані документи надавались вже під час консультацій, а не в момент подачі митної декларації, тому доводи позивача щодо безпідставного неврахування митним органом таких документів вважає помилковими. Просила відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Між фірмою «Hugestonе Enterprise Co., Ltd», Китай (виробник) та ТОВ «Галеан», ЛТД (покупець) укладено контракт №222СW9287 від 21.12.2022 (надалі, також контранк) (а.с. 24-27). Пунктом 1 контракту передбачено, що продавець (виробник) зобов`язується продати на умовах, визначених контрактом, а покупець зобов`язується купити та оплатити на умовах, визначених контрактом товар еритробат натрію харчовий.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 контракту загальна вартість контракту становить 65 560, 00 доларів США. Ціни приймаються на умовах CIF Гдиня/Гданськ (Польща), відповідно до ІНКОТЕРМС 2020. Сторони погодили наступні кількості та ціни на товар: еритробат натрію харчовий = 2 980 $ за т, кількість товару 22 т.

ТОВ Галеан, ЛТД 28.03.2023 подано до митного оформлення згідно з митною декларацією №23UA206020005248U6 - еритробат натрію виробництва компанії «Hugestonе Enterprise Co., Ltd», Китай (надалі, також - товар) в кількості 22 000 кг на суму 65 560,00 доларів США (а.с. 7).

У вказаній митній декларації визначено загальну митну вартість товару за основним методом «графа 22», тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується.

Відповідно до митної декларації №23UA206020005248U6 від 28.03.2023, декларантом разом із цією декларацію подано документи: « 0003 сертифікат якості/аналізу 28/03/23», « 0380 222СW9287 13/01/23», « 0705 140300080804 28/01/23», « 0730 492 24/03/23», « 0821 23PL322080NS5SНКN4 22/03/23», « 0861 23С3201С0057/00050 30/01/23», « 3000 комерційна пропозиція 12/12/23», « 3002 506 05/01/23», « 3002 523 07/02/23», « 3004 63/2023 27/03/23», « 3004 Z0140/03/2023 24/03/23», «m3013 специфікація 18/11/21», « 3014 прайс-лист 13/01/23», « 3014 цінові пропозиції від постачальників 15/12/22», « 3530 страховий поліс 18/01/23», « 4104 222CW9287 21/12/22», « 5069 Б/Н 28/03/23», « 9610 422720230000082291 26/01/23» («графа 44» та доповнення до неї).

На підставі поданої електронної митної декларації та доданих до неї документів 28.03.2023 о 15:04 год, інспектором митного органу розпочато митну консультацію з декларантом. Посилаючись на частину 3 статті 53 МК України зобов`язано подати документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару: каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 60).

За результатами розгляду всіх наданих документів відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000160 від 28.03.2023 (а.с. 33-34). Причиною відмови визначено: Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 МКУ. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності підтверджуючих документів усіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості; - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала цінова інформація ЄАІС ДМСУ, ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022.

У зв`язку із вищенаведеним, прийнято оскаржуване рішення №UA206020/2023/000025/1 від 28.03.2023 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом та змінено вартість товару в сторону її підвищення з 2,98 долара США до 3,85 долара США за одиницю (а.с. 35-36). Підстави прийняття спірного рішення аналогічні підставам, викладеним у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000160 від 28.03.2023 (а.с. 35-36).

Позивачем подано нову електронну митну декларацію №23UA206020005292U4 від 28.03.2023, у графі 43 якої зазначено код методу визначення митної вартості товару 6 (а.с. 42-43).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, позивач для захисту свого порушеного права звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі, також - МК України, Кодекс).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із частиною 1 статті 248 коментованого Кодексу, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частинами 1 та 2 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями статті 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Наведене встановлено частинами 1, 2 статті 51 МК України.

Згідно із частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, що встановлено частиною 1 статті 53 МК України.

Згідно із частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.

Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як передбачено частиною 6 статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що з`ясуванню та належній правовій оцінці підлягає встановлення: - чи були у відповідача достатні підстави для витребування додаткових документів, підтверджуючих вартість імпортованого товару; - чи правомірно відповідачем застосовано резервний метод розмитнення.

Аналіз частин 1 та 2 статті 53 МК України свідчить про те, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Судом встановлено, що подані 28.03.2023 декларантом позивача до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.

Щодо початку процедури консультацій з декларантом, суд зазначає, що відповідачем витребувано документи для підтвердження числових значень складових митної вартості товару: каталоги, прейскуранти, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с. 60).

Проте, відповідно до «графи 44» та доповнення до неї електронної митної декларації №23UA206020005248U6 від 28.03.2023, декларантом разом із цією декларацію вже подано такі документи, зокрема, подано документи під кодами 3000, 3014: « 3000 комерційна пропозиція 12/12/23», « 3014 прайс-лист 13/01/23», « 3014 цінові пропозиції від постачальників 15/12/22».

При цьому, зі змісту зазначених документів вбачається що постачальником (компанією «Hugestonе Enterprise Co., Ltd») вказано вартість товару харчової добавки еритробат натрію (sodium erythorbate food grade) 2,98 доларів США за 1 кілограм (а.с. 31-32, 30, 29).

Крім того, навіть за умови подання таких документів у результаті проведеної з декларантом митної консультації, такі підлягали врахуванню при прийняті відповідачем спірного рішення.

Позивачем при митному оформленні товару еритробат натрію харчовий подано, серед іншого, контракт №222СW9287 від 21.12.2022, укладений між фірмою «Hugestonе Enterprise Co., Ltd», Китай (виробник) та ТОВ «Галеан», ЛТД (покупець), відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 сторони погодили, що загальна вартість контракту становить 65 560, 00 доларів США; ціна на товар еритробат натрію харчовий = 2 980 $ за т, кількість товару 22 т (а.с. 24-27).

Така ж вартість товару 65 560, 00 доларів США визначена виробником у інвойсі №222СW9287 від 12.01.2023 (а.с. 11).

Згідно з платіжними дорученнями в іноземній валюті №506 від 05.01.2023 (а.с. 17) та №523 від 07.02.2023 (а.с. 18) ТОВ «Галеан» на рахунок отримувача «Hugestonе Enterprise Co., Ltd» здійснено попередню оплату товару згідно котракту №222СW9287 від 21.12.2022 в розмірі 19 668,00 доларів США та 45 892,00 доларів США, тобто на загальну суму 65 560, 00 доларів США, що відповідає ціні контракту та заявленій позивачем митній вартості товару.

Окрім цього, така ж ціна за один кілограм товару та загальна вартість товару визначені і в митній декларації країни відправлення №422720230000082291 від 26.01.2023 (а.с. 28).

Усі документи, надані до митного оформлення не містять розбіжностей та визначають єдину ціну імпортованого товару (еритробат натрію харчовий) 2,98 долари США за 1 кілограм продукції та, відповідно, 65 560,00 доларів США за 22 000 кілограм.

Також суд наголошує, що в силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

На переконання суду, подані 28.03.2023 декларантом до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.

Розглядаючи доводи відповідача щодо неподання декларантом необхідних документів суд, в першу чергу, зазначає, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206020/2023/000160 від 28.03.2023 та оскаржуване рішення від 28.03.2023 містять узагальнене посилання на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2 статті 53 МК України і відповідно не вказано конкретний перелік документів, неподання яких стало підставою для коригування митної вартості імпортованого товару.

Також у відзиві на позов відповідач посилається на те, що декларантом як складову митної вартості заявлено транспортні витрати в розмірі 1250 EUR та 1290 EUR, однак не подано жодного платіжного документа щодо таких витрат, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3.1. контраку №222СW9287 від 21.12.2022 сторони погодили, що товар поставляється морським транспортом силами та за рахунок продавця (виробника), приймається у Гдині/Гданську (Польща) представником покупця, компанією UNIVERSUM DLC Sp. z o. o. з подальшим транзитом в Івано-Франківськ (Україна) на умовах CIF Гдиня/Гданськ, (Інкотермс 2020).

Тобто після розвантаження товару у Гдині/Гданську (Польща) подальше траспортування товару здійснювалося компанією UNIVERSUM DLC Sp. z o. o. до України на умовах CIF Гдиня/Гданськ, (Інкотермс 2020).

Правила CIF Інкотермс 2020 включають, серед іншого, обов`язок покупця оплатити вартість транспортування товару з порту до кінцевого пункту доставки.

Зважаючи на викладене, оплата послуг транспортування могла відбуватися після розмитнення та розвантаження товару.

Також при митному оформленні товару позивачем надано рахунки-фактури на оплату транспортування товару №63/2023, виданий 27.03.22023 «Firma Transportowo-Uslugowo-Handlowa Wilk Mariusz» (а.с. 19) та №Z0140/03/2023, виданий 24.03.2023 «Universum-BLC SP. Z O. O.» (а.с. 20), які містять відомості про числові значення вартості транспртних послуг, які підлягають сплаті.

Слід зауважити, що у рахунку-фактурі №63/2023 від 27.03.22023 визначено термін оплати 2 дні. Тобто на момент подання ТОВ Галеан ЛТД 28.03.2023 митної декларації №23UA206020005248U6 кінцевий термін оплати транспортних послуг не настав, у зв`язку з чим викладені у відзиві на позов доводи представника відповідача щодо неподання декларантом платіжного документа про оплату транспортних послуг є безпідставними.

Окрім цього, неподання позивачем платіжних документів про фактичну оплату транспортних послуг як підстава неможливості визначення заявленої декларантом митної вартості товару та необхідності у зв`язку з цим коригування такої вартості не відображалася відповідачем у спірному рішенні.

Верховний Суд в постанові від 09.04.2019 у справі №825/1990/17 сформував наступний правовий висновок "…колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач як на підставу для його прийняття не посилався на невключення до митної вартості товарів витрат на навантаження, вивантаження та доставку товару до порту відправки, а відтак, у силу абзацу 2 частини 2 статті 77 КАС України, Митниця не може посилатися на вказані обставини, враховуючи те, що вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення".

Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд зазначає про безпідставність та необґрунтованість посилань представника відповідача на обставини недолучення до митної декларації платіжних документів про оплату витрат на транспортування товару, оскільки це не слугувало підставою винесення картки відмови в прийнятті митної декларації та оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.2023.

Таким чином, на переконання суду, обґрунтування викладених відповідачем доводів та заперечень носять формальний характер та сформовані відповідачем вже після прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

З приводу використання джерелом інформації для коригування митної вартості товару ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022, суд зазначає таке.

У спірному рішенні відповідач не виконав обов`язку щодо наведення порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022, на підставі якої митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а зазначив, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. Чого, однак, зроблено не було.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17 (№ К/9901/16592/18) та від 24.12.2020 справі №804/4906/15.

Водночас суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю аналогічних чи подібних товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників ЄАІС. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Натомість, у спірному випадку заявлена позивачем митна вартість товару визначена стронами контракту №222СW9287 від 21.12.2022 (фірмою «Hugestonе Enterprise Co., Ltd», та ТОВ «Галеан», ЛТД) та підтверджена інвойсом №222СW9287 від 12.01.2023 (а.с. 11), платіжними дорученнями в іноземній валюті №506 від 05.01.2023 (а.с. 17) та №523 від 07.02.2023 (а.с. 18), митною декларацією країни відправлення №422720230000082291 від 26.01.2023 (а.с. 28), ціновими пропозиціями від постачальників 15/12/22 (в тому числі фірми «Hugestonе Enterprise Co., Ltd») (а.с. 29), прайс-листом фірми «Hugestonе Enterprise Co., Ltd» 13/01/23 (а.с. 30), комерційною пропозицією виробника 12/12/23 (а.с. 31-32).

Усі документи, надані до митного оформлення не містять розбіжностей та визначають єдину ціну імпортованого товару (еритробат натрію харчовий) 2,98 долари США за 1 кілограм продукції та, відповідно, 65 560,00 доларів США за 22 000 кілограм.

На переконання суду, подані 28.03.2023 декларантом до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 МК України.

Таким чином, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Як зазначалося судом, відповідач визначив митну вартість товару позивача за шостим (резервним) методом (стаття 64 МК України). Обґрунтовуючи неможливість застосування кожного попереднього методу розмитнення, відповідачем у рішенні про коригування зазначено: Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МКУ) та методу 2б (статті 60 МКУ) з причини відсутності митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МКУ) та методу 2г (статті 63 МКУ) з причини відсутності вартості основи для розрахунку митної вартості в митного органу.

Проте, в обґрунтування вищезазначених доводів, представником відповідача до відзиву на позов не надано жодних належних письмових доказів.

Водночас, вказуючи на неможливість здійснення розмитнення за методами 2а (статті 59 МКУ) та 2б (статті 60 МКУ) з причин відсутності інформації щодо подібного товару відповідач здійснив розмитнення за резервним методом керуючись інформацією для коригування митної вартості, наведеною у ЕМД №UA206020/2022/17781 від 26.09.2022. Такі протиріччя контролюючого органу, на переконання суду, свідчать про протиправність здійснення розмитнення саме за резервним методом.

Щодо доводів представника відповідача стосовно подання позивачем нової декларації №23UA20602005292U4, за якою даний товар був оформлений за 6 методом зі сплатою всіх платежів, у зв`язку з чим, на переконання останньої, декларант погодився з рішенням митного органу про коригування митної вартості, а його оскарження є безпідставним, суд зазначає таке.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі №520/4501/19 погодилася з доводами, стосовно того, що частиною восьмою статті 55 МК України встановлено право, а не обов`язок декларанта на підтвердження заявленої митної вартості в позасудовому порядку; відмова декларанта від такого права та подання нової митної декларації зі сплатою митних платежів у встановленому митним органом розмірі без оформлення відповідної фінансової гарантії не може слугувати підставою для позбавлення його права на судове оскарження рішення про коригування митної вартості. Відмова ж декларанту у праві на судове оскарження була б порушенням його права на справедливий суд, гарантованого, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду при ухваленні постанови від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, де зазначено, що реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Таким чином, доводи представника відповідача щодо неможливості оскарження спірного рішення у зв`язку з поданням декларантом нової митної декларації із зазначенням ціни товару, визначеної митним органом, не може позбавити права позивача на звернення до суду для захисту порушеного права.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Водночас, згідно із положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням усіх вищенаведених обставин, правових положень та висновків суду, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення вимог частини 2 статті 55 МК України, не містять:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що спірне рішення відповідача є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, а тому, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжною інструкцією №790 від 30.03.2023 підтверджується сплата позивачем судового збору розмірі 2 684 грн (а.с.1).

Письмових доказів на підтвердження понесення позивачем будь-яких інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, станом на момент прийняття рішення суду, не надано.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206020/2023/000025/1 від 28.03.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43971364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галеан», ЛТД (код ЄДРПОУ - 30016454) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Галеан», ЛТД, адреса: вул. Довженка, 26, м. Івано-Франківськ, 76026, код ЄДРПОУ - 30016454;

відповідач: Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, вул. Чорновола, буд. 159, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 43971364.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.