КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/1590/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (вул. Бульварна, 25, м. Олександрія, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 30327520) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради щодо відмови в наданні будівельного паспорта та повернені пакету документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001;
- зобов`язати Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0755га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.
В обґрунтування позову вказано, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0755 га, кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, розташована по АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
На звернення позивача у встановленому законом порядку щодо надання їй будівельного паспорта, Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради повідомленням від 01.03.2023 №А3048886576403711601 повернуло документи та відмовило в наданні будівельного паспорта земельної ділянки на підставі п.2.4. Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, посилаючись на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам та правилам. Зокрема, зазначено, що відповідно до містобудівної документації земельна ділянка знаходиться в Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії.
Позивач вважає оскаржувану відмову відповідача у видачі їй будівельного паспорта протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує її право на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.
З вказаних підстав позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
13.06.2023 та 01.08.2023, ухвалами судді, продовжувався процесуальний строк розгляду справи.
Від відповідача 18.08.2023 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради проти позову заперечує та вказує на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам та правилам. Зокрема, зазначено, що відповідно до містобудівної документації земельна ділянка знаходиться в Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії.
Також, представник відповідача зазначає, що генеральний план міста Олександрії Кіровоградської області було затверджено у встановленому законодавством порядку, відповідно до вимог п.42 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Олександрійською міською радою, а також Управлінням житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради було забезпечено в повному обсязі виконання вимог Порядку проведення громадських слухань, всі зацікавлені особи мали змогу взяти участь у роботі громадських слухань та надати свої зауваження та пропозиції. Зауваження та пропозиції, які виносилися під час громадських слухань були взяті до уваги та передані проектному інституту.
З огляду на вказане представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2021 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0755 га, кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, розташована по АДРЕСА_2 . Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
24.02.2023 ОСОБА_1 подала до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради звернення №АМ01:5231-4439-5017-6041 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2 .
Листом Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради від 01.03.2023 №А3048886576403711601 відмовлено позивачу в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обгрунтування підстави для другого пункта: відповідно до містобудівної документації земельна ділянка знаходиться в зоні Р-3 рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії. Використання території здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вимог ДБН Б.2.2-12:2018 та діючого законодавства України.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у видачі будівельного паспорту, ОСОБА_1 звернулась до суду.
Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого діяння владного суб`єкта, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Так, відповідно до статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно із частинами 1 та 2 статті 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI встановлено, що порядок планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Згідно із частиною 5 статті 25 Закону № 3038-VI встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Відповідно до вимог статті 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).
Відповідно до статті 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватись на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об`єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
На виконання вимог вказаного Закону № 3038-VI, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 05.07.2011 №103 затвердило Порядок видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки (далі - Порядок № 103).
Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 103 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.
Відповідно до пункту 1.3. Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій.
Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні (пункт 1.4 Порядку № 103).
Пунктом 2.1 Порядку № 103 визначено, що до заяви замовником повинні додаватися: удівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються:
- копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту);
- згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності);
- схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;
- проектна документація (за наявності);
- згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності);
- інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).
Копії документів, що подаються для отримання будівельного паспорта, засвідчуються замовником (його представником).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку № 103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.
Пунктом 2.4 Порядку № 103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:
- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;
- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;
- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі по тексту - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.
Згідно із частиною другої статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).
За змістом статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
До того ж в силу приписів частини першої статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.
Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Відповідно до рішення Олександрійської міської ради від 21.12.2019 №86 затверджено містобудівну документацію: генеральний план м.Олександрія, Кіровоградської області, історико-архітектурний опорний план, розділ цивільного захисту на особливий період та мирний час, план зонування територій (Зонінг).
У спірних правовідносинах, Генеральним планом передбачено, що земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати житловий будинок, розташована в зоні Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та в історичному ареалі міста Олександрії.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач відмовляючи у наданні будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
При цьому, суд зазначає, що на час прийняття оспорюваного рішення-відмову, Генеральний план м.Олександрія, Кіровоградської області, історико-архітектурний опорний план, розділ цивільного захисту на особливий період та мирний час, план зонування територій (Зонінг) були діючими, а тому є обов`язковими для виконання як позивачем так і відповідачем.
Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 року у справі №520/8970/18, від 18.08.2023 року у справі №638/18341/17.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, оцінивши добуті докази за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що владним суб`єктом у даному конкретному випадку було забезпечено дотримання положень ч.2 ст.19 Конституції України, обставини спірних правовідносин були з`ясовані із достатньою повнотою, норма закону визначена вірно, застосована із дотриманням дійсного змісту.
Вказані вище обставини зумовлюють прийняття рішення про відмову у позові.
Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради (вул. Бульварна, 25, м. Олександрія, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 30327520) про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.09.2023 |
Оприлюднено | 18.09.2023 |
Номер документу | 113495165 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
К.М. ПРИТУЛА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні