Постанова

від 23.07.2024 по справі 340/1590/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1590/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року

у адміністративній справі № 340/1590/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради, в якому позивачем заявлено вимоги про протиправність дій Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта та повернені пакету документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, а також в частині зобов`язання Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.

Зазначене рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав не повного встановлення обставин справи, не правильного застосування норм матеріального права, внаслідок чого судом було ухвалено незаконне та несправедливе рішення, яке просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позову судом було проігноровано наявне у позивача право власності на земельну ділянку та тим самим фактично заблоковано можливість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Зокрема, позивач вказує, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належіть їй на праві власності, що підтверджено Договором купівлі-продажу від 28.07.2021р. Вказана земельна ділянка має незмінне цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), і використовувалася попереднім власником для обслуговування будинку та купувалася позивачем саме з цією метою.

Позивач наполягає, що цільове призначення належної їй на праві власності земельної ділянки не змінювалось, а тому вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на затверджений рішенням Олександрійської міської ради від 21.12.2019 №86 генеральний план м.Олександрія Кіровоградської області, історико-архітектурний опорний план, розділ цивільного захисту на особливий період та мирний час, план зонування територій (Зонінг), яким передбачено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 розташована в зоні Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та в історичному ареалі міста Олександрії, і відповідно, за висновками суду відповідач відмовляючи у наданні будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів позивача, оскільки належна їй земельна ділянка відповідно до містобудівної документації знаходиться в Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії, а наміри позивача щодо забудови цієї земельної ділянки невідповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам та правилам.

Крім того, відповідач акцентує увагу апеляційного суду на те, що генеральний план міста Олександрії Кіровоградської області було затверджено у встановленому законодавством порядку, а Олександрійською міською радою та Управлінням житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради було забезпечено в повному обсязі виконання вимог Порядку проведення громадських слухань, всі зацікавлені особи мали змогу взяти участь у роботі громадських слухань та надати свої зауваження та пропозиції, і усі зауваження та пропозиції, які виносилися під час громадських слухань були взяті до уваги та передані проектному інституту.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, перевіривши за матеріалами справи повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та застосування до них норм матеріального права, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.07.2021 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0755 га, кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, розташована по АДРЕСА_1 . Право власності на зазначену земельну ділянку належним чином зареєстровано за позивачем, про що свідчать Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Цільове призначення належної на праві власності позивачу земельної ділянки визначено, як для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель землі житлової та громадської забудови, вид використання для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

24.02.2023 ОСОБА_1 подала до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради звернення №АМ01:5231-4439-5017-6041 щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 на об`єкт будівництва Будівництво житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Листом Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради від 01.03.2023 №А3048886576403711601 відмовлено позивачу в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05.07.2011, а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Обгрунтування підстави для другого пункта: відповідно до містобудівної документації земельна ділянка знаходиться в зоні Р-3 рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії. Використання території здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вимог ДБН Б.2.2-12:2018 та діючого законодавства України.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, вимагаючи визнати протиправними дії Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради щодо відмови в наданні будівельного паспорта та повернені пакету документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, а також зобов`язати Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.

Проте, у у задовольні позову ОСОБА_1 судом першої інстанції відмовлено виходив з того, що відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні земельна ділянка площею 0,0755 га з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001 по АДРЕСА_1 - розташована в зоні Р-3-рекреаційна зона озеленених територій загального користування та в історичному ареалі міста Олександрії.

При цьому, суд першої інстанції аналізуючи положення ст.ст.316-319, ст.373, ст.375 Цивільного кодексу України та ст.39 Земельного кодексу України акцентував увагу на тому, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, а право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Відповідно, як зазначив суд, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється згідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Оскільки правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), суд першої інстанції посилаючись на положення: частини 1 та 2 ст.5, ч.1 ст.16, частині 1 та 5 ст.25, ст.26, ст.27 цього Закону № 3038-VI; ст.1, ст.5, ст.16, ст.17, ст.21 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-ХІІ); пунктів 1.2. 1.3. 1.4. 2.1. 2.3. 2.4. Порядку видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Далі Порядок № 103) суд першої інстанції зазначив, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

З огляду на те, що належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка, на якій вона має намір збудувати житловий будинок, розташована в Р-3-рекреаційній зоні озеленених територій загального користування та в історичному ареалі міста Олександрії, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у наданні будівельного паспорта відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, оскільки генеральний план м.Олександрія Кіровоградської області, історико-архітектурний опорний план, розділ цивільного захисту на особливий період та мирний час, план зонування територій (Зонінг) були діючими на час прийняття оспорюваного рішення-відмову, а тому є обов`язковими для виконання як позивачем так і відповідачем. На переконання суду першої інстанції вказана ним позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду узгоджується, викладеними у постановах від 16.07.2019 року у справі №520/8970/18 та від 18.08.2023 року у справі №638/18341/17.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст.ст.5, 78, 91, 154 Земельного кодексу України земельне законодавство базується на принципах невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю, тощо.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Власники земельних ділянок зобов`язані забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

Згідно з положенням ст.373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. А згідно ч.1 ст.375 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Аналізуючи наведене можна дійти висновку, що обов`язковою умовою користування земельною ділянкою є її використання за цільовим призначенням, а втручання, в тому числі, органів місцевого самоврядування в таке користування, забороняється.

Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Як встановлено за матеріалами справи та не спростовується відповідачем по справі цільове призначення спірної у цій справі земельної ділянки площею 0,0755 га по АДРЕСА_1 належіть ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджено Договором купівлі-продажу від 28.07.2021р. Вказана земельна ділянка має незмінне цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), і цільове призначення цієї земельної ділянки не змінювалось до теперішнього часу, в тому числі і внаслідок затвердження рішенням Олександрійської міськради № 86 від 21.12.2019 року містобувної документації (генеральним планом м.Олександрія, історико-архітектурним опорним планом, планом зонування територій, тощо), а вказана земельна ділянка використовувалася попереднім власником для обслуговування будинку та купувалася позивачем саме з цією метою колегія суддів визнає, що при дотриманні позивачем (власником земельної ділянки) умов користування земельною ділянкою та її використання за цільовим призначенням, органи місцевого самоврядування не мають правових підстав для втручання у право власності позивача.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів установлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI).

Положеннями ст.8 Закону № 3038-VI передбачено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Частиною 1 статті 16 указаного Закону закріплено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

При цьому, зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 24 Закону № 3038-VI).

Таким чином, норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» також передбачають обов`язковість використання земельної ділянки за її цільовим призначенням навіть в разі встановлення нового функціонального призначення, якщо це відбулося вже після набуття права власності на землю.

Відповідно до змісту ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, в тому числі, невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як вбачається з листа Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради від 01.03.2023 №А3048886576403711601 (а.с.65), позивачу відмовлено у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з двох підстав: у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; та у зв`язку з тим, що відповідно до містобудівної документації земельна ділянка знаходиться в зоні Р-3 рекреаційна зона озеленених територій загального користування та історичному ареалі міста Олександрії, і використання території здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» до вимог ДБН Б.2.2-12:2018 та діючого законодавства України.

Здійснюючи перегляд в апеляційному порядку судового рішення у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0755га з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001 віднесена за категорієї до земель «житлової та громадської забудови», вид використання та цільове призначення цієї земельної ділянки визначено «для будівництва в обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Визначення поняття «цільового призначення земельної ділянки» наведено у ст.1 Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» (далі Закон № 858-IV) як використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

За змістом ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відомості про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, відповідно до ч.1 ст.193 Земельного кодексу України відображаються у державному земельному кадастрі, а відповідно, колегія суддів бере до уваги Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3513053072021 від 21.07.2021 року (а.с.31-32) та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2021 № 267924665 (а.с.30), згідно яких земельна ділянка з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001, площею 0,0755 га, що розташована по АДРЕСА_1 , має приватну форму власності та цільове призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», і віднесена до категорії земель «землі житлової та громадської забудови», з видом використання 02.01 «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Оскільки, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку - колегія суддів звертає увагу, що спірна земельна ділянка належить позивачу на підставі укладеного 28.07.2021 року Договору купівлі-продажу земельної ділянки від (а.с.26-29), а відчужена на користь позивача вказана земельна ділянка до її продажу позивачу належила продавцю ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії КР №096578, виданого Олександрійської міськрадою Кіровоградської області 10.04.2008 року на підставі сесії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2007 року № 569 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею і договорів оренди землі за № 010838800067.

Документи, якими посвідчується право власності позивача на земельну ділянку площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 є чинними та діючими, і до Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності до наступного часу не внесено будь-яких змін стосовно власника вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001, яким є позивач у цій справі, і стосовно цільового призначення цієї земельної ділянки «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» та її категорії «землі житлової та громадської забудови» і виду використання «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»

З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка перебуває у власності позивача, а її цільове призначення «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», що підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що доказово беззаперечно є підтвердженим можливість використання для будівництва житлового будинку земельної ділянки площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.

При цьому, колегія суддів зауважує, що положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Цивільного кодексу України, відповідно до яких забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, мають вищу юридичну, ніж рішення вісімдесятої сесії сього скликання Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 861 від 21.12.2019 року про затвердження містобудівної документації: генерального плану м.Олексндрія Кіровоградської областв, іторико-архітектурного опорного плану, розділу цивільного захисту на особливий період та мирний час, і плану зонування території (зонінг) (а.с.116). До того ж, на переконання колегії суддів затверджена рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 861 від 21.12.2019 року містобудівна документація ні у який спосіб не спростовує право власності позивача на земельну ділянку площею 0,0755га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001, також як і не містить в собі заборони для використання вказанної земельної ділянки її власником відповідно до цільового призначення цієї земельної ділянки «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Сам факт визначення містобудівною документацією, затвердженою рішенням Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 861 від 21.12.2019 року, належної позивачу на праві власності земельної ділянки до зони Р-3, тобто, рекреаційної зони озеленених територій загального користування та історичного ареалу міста Олександрії не може скасувати право позивача володіти, користуватися та розпоряжатися її приватною власністю, тобто, земельною ділянкою площею 0,0755га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, о частиною 3 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко передбачено, що зонування території здійснюється з дотриманням, зокрема, вимог урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території, що у жаному спірному випадку було порушено.

Відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Частиною 5 статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Оскільки забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, а відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, колегія суддів визнає, що саме у зв`язку з відмовою відповідачем видати будівельний паспорт позивачу, порушено право останнього на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення, а відповідно вказане порушене право позивача підлягає захисту у судовому порядку.

Виходячи з вищенаведеного та з огляду на протиправність рішення Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 861 від 21.12.2019 року в частині віднесення належної позивачу земельної ділянки до рекреаційної зони озеленених територій загального користування та історичного ареалу міста Олександрії всупереч положень ч.1 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.18, ч.2 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів вважає, що Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради відмовляючи позивачу у видачі будівельного паспорта на забудову належної їй на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 - діяв неправомірно та без урахування наданого ОСОБА_1 до заяви від 24.02.2023року пакету документів, а порушення вказаними діями прав позивача і положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Цивільного кодексу України, як актів вищої юридичної сили, свідчать про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача в зазначеній частині.

Стосовно вимог позивача ОСОБА_1 про зобов`язання Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради видати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 року (далі - Порядок), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів. Пунктами 2.7 - 2.9, 2.12, 2.13 Порядку №103 передбачено, що будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. Будівельний паспорт складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, і до складу будівельного паспорта входять: пакет документів, наданий замовником відповідно до пунктів 2.1, 2.2 цього розділу; схема забудови земельної ділянки, наведена у додатку 3 до цього Порядку; пам`ятка замовнику індивідуального будівництва. Будівельний паспорт підписується керівником відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури. Будівельний паспорт складається у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, другий примірник постійно зберігається в архіві уповноваженого органу містобудування та архітектури, який видав будівельний паспорт.

Аналіз статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку №103 свідчить, що процедура розгляду заяви на видачу будівельного паспорта не передбачає права уповноваженого органу містобудування та архітектури діяти на власний розсуд при прийнятті рішення за такою заявою. Будівельний паспорт оформляється та надається таким органом за умови відсутності обставин, передбачених пунктом 2.4 Порядку №103.

Оскільки під час розгляду даної справи не встановлено визначених п.2.4 Порядку № 103 підстав для повернення позивачу пакету документів, у тому числі і невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам, а посилання відповідача в листі від 01.03.2023 №А3048886576403711601 на підстави відмови у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки є формальними, без належної перевірки усіх обставин та поданих позивачем документів на їх відповідність вимогам чинним державним будівельним нормам, а також без врахування наявної в Державному земельному кадастрі та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 3510300000:10:272:0001 і відсутні відомості про будь-які обмеження у використанні спірної у цій справі земельної ділянки, власником якої є позивач колегія суддів визнає, що відповідач своєю відмовою надати будівельний паспорт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 - грубо порушив права власності позивача та принцип правової визначенності.

Разом з тим, виходячи з принципу дискреційності повноважень, колегія суддів вважає вимоги апеляційної скарги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в повному обсязі, з ухваленням у справі іншого рішення про задоволення адміністративного позову частково.

А саме, встановивши під час судового розгляду спору у цій справі протиправність дій Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта та повернені пакету документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001 - колегія суддів вважає, що виходячи з характеру спірних правовідносин сторін та характеру порушеного права позивача, порушене право позивача має бути відновлено не в обраний ним спосіб, а шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2023 року щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001, та прийняти рішення відповідно до вимог містобудівного законодавства, а також з урахування інформації, занесеної до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, колегія суддів наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача, відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен розглянути заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322 325, 328 КАС України, суд

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року - скасувати.

Прийняти постанову про задоволення позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорта та повернені пакету документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 24.02.2023 року про надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.

Зобов`язати Управління житлово-комунального господарства, архітектури та містобудування Олександрійської міської ради повторно розглянути по суті подані ОСОБА_1 24.02.2023 року документи та звернення № АМ01:5231-4439-5017-6041 щодо надання будівельного паспорта на забудову земельної ділянки площею 0,0755га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510300000:10:272:0001.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов