Рішення

від 15.09.2023 по справі 420/16891/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16891/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу державної закупівлі

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 10 липня 2023 року надійшла позовна заява комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» до Східного офісу Держаудитслужби в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA- 2023-03-09-008875-а Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015 - 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям), ідентифікаційний номер моніторингу № UA-M-2023- 06-02-000019, що опублікований 26 червня 2023 року.

Позовні вимоги КП «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» обґрунтовує тим, що воно є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». 06 березня 2023 року КП «Спецпідприємство КПО» через авторизований електронний майданчик було оприлюднено тендерну документацію та оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів. Ідентифікатор закупівлі UA-2023-03-09-008875-а. На аукціон було подано лише одну пропозицію ТОВ «КЛІАР-СІТІ» на суму 4060504,80 грн з ПДВ. 17 березня 2023 року протокольним рішенням уповноваженої особи № 30/3-2023 Замовником тендерну пропозицію ТОВ «КЛІАР-СІТІ» було визначено переможцем і, згідно норм пункту 46 Особливостей, статті 33 Закону та за для виконання функцій, покладених на уповноважену особу Замовника, Переможцю надіслано повідомлення про намір укласти договір. 24 березня 2023 року за результатами проведеної процедури щодо закупівлі № UA-2023-03-09-008875-а укладено договір № 211/СКО/23 про закупівлю послуг. 01 червня 2023 року відповідачем було прийнято рішення про проведення моніторингу, яке опубліковане у електронному вигляді веб-порталі На Уповноваженого органу з питань закупівель системі публічних закупівель «Prozorro». Жодних запитів Замовнику на пояснення відповідачем не сформовано. Дата закінчення моніторингу: 23 червня 2023 року. 26 червня 2023 року за результатами проведеного моніторингу UA-M-2023-06-02-000019 Відповідачем оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури щодо закупівлі Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015- 90510000- 5 - Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям. За результатами перевірки процедури закупівлі встановлено, що під час розміщення та оприлюднення інформації щодо предмета закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів) Замовником не зазначено коду послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи направлені на недопущення встановлених порушень подальшому, зокрема y шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Позивач наголошує на тому, що мав необхідність виключно в отриманні послуги з повного циклу поводження зі відходами: від опорожнення контейнерів до знешкодження вивезеного сміття. Номенклатурні позиції, на які посилається орган державного фінансового контролю, як такі, що найбільш відповідають предмету закупівлі (90511000-2 Послуги зі збирання сміття; 90511100-3 Послуги зі збирання сміття з урн і контейнерів у громадських місцях; 90511200-4 Послуги зі збирання побутових відходів) не охоплюють весь склад предмета закупівлі, оскільки не містять в собі складової з перевезення та утилізації відходів. Для послуг з перевезення та утилізації ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» містить інші номенклатурні позиції: 90512000-9 Послуги з перевезення сміття; 90513000-6 Послуги з поводження із безпечними сміттям і відходами та їх утилізація; 90513100-7 Послуги з утилізації побутових відходів. Таким чином, замовником виконано вимоги пункту 14 Порядку № 1082 в частині зазначення коду згідно з Єдиним закупівельним словником, найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, а оголошення, опубліковане за зазначеною процедурою відкритих торгів містить код послуги, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі - 90510000- 5 - Утилізація/ видалення сміття та поводження зі сміттям. Враховуючи все вище викладене, позивач не погоджується з висновком та вважає, що органом моніторингу застосовано суб`єктивне (викривлене) тлумачення Закону та вимог тендерної документації, внаслідок чого зроблено помилкові висновки та нівельовано право Уповноваженої особи приймати самостійні рішення в межах Закону відповідно до конкретних обставин.

Вважаючи спірний висновок відповідача необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 17.07.2023 ухвалено прийняти до розгляду позовну заяву комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування». Відкрити провадження у адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

03.08.2023 суд ухвалив залучити в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» (65104, Одеська область, місто Одеса, вул.Марії Демченко, будинок 30, код ЄДРПОУ 30586931).

15.09.2023 суд ухвалив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити. У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

07.08.2023 до суду (вх.№26830/23) від Східного офісу Держаудитслужби надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що під час внесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі. При цьому, Порядок №1082 не містить такого визначення номенклатурної позиції предмета закупівлі як узагальнення номенклатурних позицій предмета закупівлі, на чому наполягає позивач. Вказує, що в оскаржуваному висновку запропоновано інший шлях усунення виявлених порушень, а саме шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, а відтак посилання позивача на висновки Верховного Суду, що наведені у позовній заяві є не доречними.

14.08.2023 до суду (вх.№27603/23) від комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» надійшла відповідь на відзив у якій позивач наполягає на задоволенні позовних вимог та вказує, що законодавством не передбачено, що код товару чи послуги, визначений згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, має обиратись замовником виключно по категорії (п`ятий знак класифікатора).

23.08.2023 до суду (вх.№28761/23) від Східного офісу Держаудитслужби надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач не погоджується з позицією позивача щодо позовних вимог.

04.09.2023 до суду (вх.№ЕС/9957/23) від третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» надійшли письмові пояснення у яких третя особа просить позовні вимоги задовольнити та підкреслює, що відповідач, вказавши на порушення, не вказав у висновку який саме код ДК 021/2015 треба було зазначити позивачу в якості номенклатурної позиції предмету закупівлі у окремих електронних полях оголошення, а деталізація та поділ предмету закупівлі послуги на окремі складові у даному випадку є недоречним.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено таке.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань комунальне підприємство «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» зареєстроване юридичною особою основним видом економічної діяльності якої є 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг.

Матеріали справи містять протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 09.03.2023 №23/3-2023 (а.с.23-26), яким вирішено провести процедуру відкриті торги щодо Закупівлі (послуги за предметом Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та повноваження зі сміттям) відповідно до Закону з урахуванням особливостей.

Протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 09.03.2023 №23/3-23 затверджено тендерну документацію на закупівлю Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та повноваження зі сміттям) (а.с.28-37).

Протокольним рішенням від 17.03.2023 №30/3-2023 (а.с.38-39) визначено учасника товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» переможцем закупівлі та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднити рішення.

Матеріали справи містять повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-03-09-008875-а (а.с.40-42, 53) та договір №211/СКО/23 про закупівлю послуг від 24.03.2023 (а.с.43-52), укладений між позивачем (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» (Виконавець), предметом якого є надання послуг зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015 90510000-5 Утилізація/видалення сміття та повноваження зі сміттям).

Відповідно до листа Держаудитслужби від 21.04.2023 №003100-18/4590-2023 «Про надання доручення» (а.с.84-87) та наказу Східного офісу Держаудитслужби від 01.06.2023 №129 (а.с.78-83) «Про початок здійснення моніторингу закупівель», Східним офісом Держаудитслужби складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-03-09-008875-а від 26.06.2023 (а.с.54-56, 88-90) (далі Висновок), відповідно до якого на підставі виявлення органом державного фінансового контролю ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель з 02.06.2023 розпочато моніторинг процедури закупівель.

У констатуючій частині Висновку вказано таке:

« 1.Дата закінчення моніторингу процедури закупівлі та інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі: дата закінчення моніторингу: « 23 червня 2023 року. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідність тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (далі особливості), розгляд тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» (далі Замовник) UA-Р-2023-03-09-4471-с, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію Замовника, тендерну пропозицію учасника ТОВ «Кліар-Сіті», повідомлення про намір укласти договір, яке оприлюднене 17.03.2023, договір від 24.03.2023 №211/СКО/23.

За нормами пункту 24 особливостей Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082 (далі Порядок №1082), та цих Особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Вимогами пункту 14 Порядку №1082 визначено, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Відповідно до інформації про предмет закупівлі, оприлюдненої в електронній системі закупівель, Замовник зазначив вид предмету закупівлі: послуги: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям та вказав код національного класифікатора України ДК 021:2015:90510000-5: Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям.

Водночас, Національний класифікатор України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23ю12.2015 №1749, містить наступні номенклатурні позиції щодо послуги, який є предметом досліджуваної закупівлі, зокрема: 90511000-2 Послуги зі збирання сміття; 90511100-3 Послуги зі збирання сміття з урн і контейнерів у громадських місцях; 90511200-4 Послуги зі збирання побутових відходів.

Однак, за результатами перевірки процедури закупівлі встановлено, що під час розміщення та оприлюднення інформації, щодо предмета закупівлі (оголошення про проведення відкритих торгів) Замовником не зазначено коду послуги, визначеної згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 1 Порядку №1082 та пункту 24 особливостей».

2.Висновок про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення, (порушень) законодавства: «За результатом аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимоги пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей.

За результатами аналізу питань відображення закупівлі у річному плані, предмета закупівлі, вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель, тендерної пропозиції учасника закупівель ТОВ «Кліар-Сіті», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, - порушень не встановлено».

3.Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язує здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погоджуючи з вказаним Висновок, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені в Законі України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 1 пункту 3 Положення №43 передбачено, що основним завданням Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення №43).

Відповідно до абзацу 8 підпункту 4 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі.

Пунктом 7 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Положеннями статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» закріплено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

За визначенням, наведеним в пункті 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Частинами 1-4 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до частин 6 та 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Частиною 10 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Перевіривши під час розгляду справи обґрунтованість висновків Східного офісу Держаудитслужби про порушення комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» вимог пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей при визначені предмету публічної закупівлі UA- 2023-03-09-008875-а, суд зазначає наступне.

Публічна закупівля (далі - закупівля) - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (пункт 25 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Зміст вищезазначеної норми свідчить, що законодавством визначено три види предмета закупівлі: 1) товари; 2) роботи; 3) послуги.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до предмету закупівлі «товари» належать: продукція, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 1 Закону № України «Про публічні закупівлі» до предмету закупівлі «роботи» належать: розроблення проектної документації на об`єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об`єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об`єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Натомість, до предмету закупівлі «послуги», згідно з пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», належить будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Зі змісту пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що в ньому визначений досить чіткий перелік того, що саме належить до предмету закупівлі «послуги». Вказаний перелік містить в тому числі й поточний ремонт.

Порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначають особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, відповідно до п.24 яких визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизований електронний майданчик оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11 червня 2020 року № 1082, та цих особливостей оголошення про проведення відкритих торгів та тендерну документацію не пізніше ніж за сім днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів та пп.4.1 п.4 розділу І тендерної документації позивачем проводилась закупівля за предметом: «Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям)».

Отже, з огляду на норми пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предметом цієї закупівлі була закупівля послуги.

Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Законом України «Про публічні закупівлі» також передбачено надання інформації щодо предмета закупівлі зокрема в річному плані закупівель, оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди, оголошенні про проведення відкритих торгів, оголошенні про проведення конкурентного діалогу, оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю, в яких має міститися інформація щодо назви предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви з відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).

Процедура розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначена Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року №1082, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 01 липня 2020 року за №610/34893 (далі - Порядок №1082).

Відповідно до пункту 12 Порядку №1082 під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо: назви предмета закупівлі; коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1082 під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо: назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15 квітня 2020 року № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі - Порядок №708).

Вказаний Порядок №708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Порядку №708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону Порядок визначення предмета закупівлі та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктом 5 розділу І «Загальні положення» Порядку №708 замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Класифікатор ДК 021:2015. Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

При цьому, класифікатор ДК 021:2015 CPV це єдиний закупівельний словник, найактуальнішій версії якого присвоєно код ДК 021:2015. Як і інші системи класифікації, CPV структуровано таким чином, що товари, роботи і послуги згруповано за відповідними категоріями.

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка до Регламенту ЄС №2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС № 213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів. Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

Класифікатор ДК 021:2015. Національний класифікатор «Єдиний закупівельний словник» призначений для стандартизації опису в договорах (контрактах) предмета державних закупівель, забезпечування більшої прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, створювання ефективного конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також підтримування участі вітчизняних суб`єктів господарювання у торгах за межами України.

Відтак, зі змісту норм пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 3 розділу І «Загальні положення» Порядку №708 вбачається, що за загальним правилом замовник, який здійснює закупівлю послуги, зобов`язаний визначити предмет такої закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника, а саме шляхом застосування коду за показником четвертої цифри вказаного словника.

Під час розгляду справи судом встановлено, що предметом проведеної позивачем процедури закупівлі були «Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям)».

Системний аналіз норм пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 3 розділу I Порядку №708 свідчить на користь висновку, що під час здійснення закупівлі послуг предмет закупівлі визначається із зазначенням коду предмета закупівлі за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Повертаючись до обставин даної справи, суд вважає, що зазначення позивачем предмету проведеної процедури закупівлі «Послуги зі збирання, вивезення, поховання твердих відходів (ДК 021-2015-90510000-5 Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям)» не можна вважатись таким, що відбулось із порушенням вимоги пункту 14 Порядку №1082 та пункту 24 Особливостей, а відтак суд приходить до висновку про відсутність підтвердження виявлених порушень, що виявлені відповідачем під час моніторингу закупівлі.

Суд зазначає, що позиція Східного офісу Держаудитслужби стосовно виявлених порушень не пов`язана із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів. Висновок не містить відомостей, що виявлені порушення вплинули на ціну тендерної пропозиції, призвело до її спотворення.

Більш того, суд вважає протиправною вимогою Східного офісу Держаудитслужби в оскаржуваному висновку про здійснення Замовником заходів направлених на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення» визначено форму та зміст висновку, який складається за наслідками моніторингу публічних закупівель. Так, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Розділу II має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналізуючи вказану норму права щодо її застосування Верховний Суд у постанові від 26.10.2022 по справі № 420/693/21 дійшов висновку, що законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень. Тобто, виходячи із структури та змісту ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Таким чином Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про публічні закупівлі» на офіс Держаудитслужби покладений обов`язок зазначити три варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: 1) вжити вказаних контролюючим органом заходів та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, 2) надати аргументовані заперечення, 3) надати інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

В межах спірних правовідносин в оскаржуваному висновку відповідачем не виконано обов`язок щодо зазначення замовнику трьох варіантів (на його вибір) правомірної поведінки усунення порушення, що також вказує на його невідповідність Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, слід зауважити, що зазначений відповідачем варіант усунення порушення шляхом «здійснення заходів направлених на недопущення встановленого порушення у подальшому» свідчить про неможливість виконання замовником обов`язку, передбаченого ч.8 ст,8 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо усунення правопорушення протягом 5 робочих днів, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки, В такому разі замовник також позбавлений права відповідно до ч.9 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» бути звільненим від адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку, що свідчить про невідповідність висновку вимогам закону.

Також, слід зазначити, що оскаржуваний висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, тобто має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Верховним Судом у постанові від 26.01.2023 у справі № 160/3289/21 досліджувалось питання обґрунтованості та вмотивованості висновку Східного офісу Держаудитслужби, який зобов`язав замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, вжити заходів щодо недопущення таких порушень в подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

Верховний Суд погодився з доводами позивача, що зазначивши у висновку про необхідність «здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення», відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України у спірних правовідносинах по цій справі підлягають врахуванню висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 26.01.2023 року у справі № 160/3289/21.

Таким чином, визначення відповідачем зобов`язання «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому» не відповідає вимогам закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії, оскільки зобов`язальний характер вимог щодо усунення правопорушення свідчить про, як встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в даному випадку Східним офісом Держаудитслужби зроблено не було.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення Замовником чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2019 року в справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19 та підстав для відступу від таких висновків не знайшов й Верховний Суд у постанові від 04 травня 2023 року по справі № 160/5890/22.

В свою чергу, встановлення відповідачем в оскаржуваному висновку обов`язку позивача здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки недопущення виявлених порушень у подальшому можливо й у інший спосіб, ніж притягнення до відповідальності осіб, та взагалі без притягнення до відповідальності.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року по справі № 160/5890/22.

Таким чином, зазначаючи в оскаржуваному висновку про необхідність «здійснити заходи направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом забезпечення притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення», Північно-східний офіс Держаудитслужби не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Тобто, Східний офіс Держаудитслужби в оскаржуваному висновку чітко не визначив позивачу конкретний захід, який має бути направлений на недопущення встановленого порушення у подальшому.

При цьому, зобов`язання Східним офісом Держаудитслужби здійснити заходи, а не захід, свідчить про необхідність вжиття позивачем більше одного заходу, направленого на недопущення встановленого порушення у подальшому. Однак, яких саме заходів Східний офіс Держаудитслужби при цьому в оскаржуваному висновку не зазначає.

Крім того, в оскаржуваному висновку Східний офіс Держаудитслужби використовує конструкцію «зокрема», що взагалі ставить позивача у невизначене становище, за якого не є зрозумілим, чи є обов`язковим заходом для позивача «притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення» або ж можливо вжити інші заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, без притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення; чи є достатнім заходом «притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення» або ж необхідно вжити також й інші заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому.

Окремо слід наголосити на тому, що Східний офіс Держаудитслужби порушує юрисдикцію позивача, як роботодавця, фактично примушуючи позивача притягнути до відповідальності працівника на підставі оскаржуваного висновку.

Наведене свідчить про очевидне перевищення повноважень Східним офісом Держаудислужби, який не будучи ані засновником, ані керівником позивача, ані роботодавцем працівників відповідної установи, зобов`язує, зокрема, притягнути до відповідальності осіб, якими допущені порушення.

В даному випадку, відображаючи в оскаржуваному висновку певні обставини, які, на думку Східного офісу Держаудитслужби, є порушенням законодавства про публічні закупівлі. Східний офіс Держаудитслужби тим самим вже інформує позивача про можливе порушення законодавства про публічні закупівлі.

В свою чергу, прийняття рішення про ініціювання службової перевірки/розслідування в межах КЗпП України або ж про притягнення винних працівників роботодавцем без проведення службової перевірки/розслідування є виключною компетенцією роботодавця, який на власний розсуд реалізує відповідні повноваження та застосовує до працівників заходи дисциплінарного впливу та притягує до відповідальності.

При цьому Східний офіс Держаудитслужби наділений лише правом складання протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 164-14 КУпАП, але аж ніяк не зобов`язувати позивача притягати до відповідальності осіб, якими допущено порушення, що не узгоджується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу державної закупівлі № UA- 2023-03-09-008875-а від 26.06.2023 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача в сумі 2684,00 грн, що сплачені згідно платіжної інструкції 565 від 07.07.2023 підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу державної закупівлі - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі № UA- 2023-03-09-008875-а від 26.06.2023.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь комунального підприємства «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - комунальне підприємство «Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, 10-А, код ЄДРПОУ 03350083);

Відповідач - Східний офіс Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп.2, код ЄДРПОУ 40477689);

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Кліар-сіті» (65104, Одеська область, місто Одеса, вул.Марії Демченко, будинок 30, код ЄДРПОУ 30586931).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА