Постанова

від 09.06.2010 по справі 2а-7235/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловсь кого, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09 червня 2010 р. р. № 2а-7235/09/137 0

Львівський окружний адмін істративний суд у складі:

головуючого-судді Костів М.В.

суддів Брильовського Р.М.

Гулкевич І.З.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників ст орін:

від позивача: Семиренко П.Я .

від відповідача: Юрченко Ю.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за п озовом Товариства з обмежено ю відповідальністю “ДКЛ-Буді нвест”, м. Львів, до Державної податкової інспекції у Франк івському районі м. Львова, м. Л ьвів, про скасування податко вого повідомлення-рішення №0 000672340/1 від 07.10.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

позов заявлено Товарист вом з обмеженою відповідальн істю “ДКЛ-Будінвест”, м. Львів , до Державної податкової інс пекції у Франківському район і м. Львова, м. Львів, про скасув ання податкового повідомлен ня-рішення №0000672340/1 від 07.10.2009 р. на су му податку на додану вартіст ь 6022,05 грн., у т.ч. 4014,70 грн. основний п латіж, 2007,35 грн. - штрафні (фінан сові) санкції.

Ухвалою Львівського окруж ного адміністративного суду від 10.11.2009 р. відкрито проваджен ня у справі та призначено до с удового розгляду на 29.01.2010 р. Роз гляд справи відкладався з пі дстав, передбачених ст. 150 КАС У країни.

В судових засіданнях предс тавник позивача позов підтри мав з мотивів, зазначених у по зовній заяві. Ствердив, зокре ма, що оспорюване податкове п овідомлення-рішення було вин есено на підставі акту від 04.08.2 009 р. №1201/23-4/20834121, яким відповідач ви явив порушення при здійсненн і позивачем господарської оп ерації з ТзОВ “Профліга” за д оговором будівельного підря ду по капітальному ремонту о бладнання, згідно із яким ТзО В “Профліга” виконало для по зивача роботи по капітальном у будівництву. На думку відпо відача, акти виконаних робіт не містять всіх необхідних р еквізитів, а тому не підтверд жують виконання робіт. Ствер див, що податкові накладні ві дповідають встановленим вим огам, а позивач не є контролюю чим органом щодо своїх контр агентів та не несе відповіда льності за сплату податку св оїми контрагентами. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача п озов заперечив з мотивів, заз начених у запереченнях на по зовну заяву. Ствердив, зокрем а, що у ТзОВ “Профліга” були ві дсутні основні фонди та виро бничі потужності, необхідні для виконання робіт. Тому, від омості, зазначені у первинні й документації, яка перевіря лась, є недостовірними, робот и ТзОВ “Профліга” фактично н е виконувались. Просить у поз ові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані до кази, суд встановив наступні факти та відповідні їм право відносини.

З 24.06.2009 р. по 30.07.2009 р. відповідач пр овів позапланову перевірку п озивача, що підтверджується актом від 04.08.2009 р. №1201/23-4/20834121 “Про рез ультати виїзної позапланово ї перевірки ТзОВ “ДКЛ-Будінв ест” ЄДРПОУ: 20834121 з питань право вих відносин з ТзОВ “Профліг а” ЄДРПОУ: 31730122 за період з 01.03.2008 р. по 01.07.2009 р.”. У зазначеному акті, с твердивши про недійсність пр авочинів, укладених з ТзОВ “П рофліга”, відповідач прийшов до висновку, що в порушення п. п. 1.7., 1.8., 7.2.3., 7.3.1., 7.4.1. Закону України “ Про податок на додану вартіс ть” позивач занизив суму под атку на додану вартість в роз мірі 4014,70 грн., у т.ч. за березень 20 08 р. - 940,50 грн., за липень 2008 р. - 3074,20 грн.

У відповідності до вказано го акту, відповідач виніс под аткове повідомлення-рішення від 10.08.2009 р. №0000672340/0, а за результата ми його адміністративного ос карження позивачем - оспорю ване податкове повідомлення - рішення №0000672340/1 від 07.10.2009 р. на су му податку на додану вартіст ь 6022,05 грн., у т.ч. 4014,70 грн. основний п латіж, 2007,35 грн. - штрафні (фінан сові) санкції.

З матеріалів справи, зокрем а, акту перевірки та позовної заяви вбачається, що донарах ування суми податку було зді йснено відповідачем за наслі дками господарської операці ї позивача з ТзОВ “Профліга п о капітальному ремонту облад нання гідромотора повороту п латформи 49.1302.000, вібратора площа дного ЦВ-96,36В, електродвигуна 4А М315-2У 160кВт 3000 об/хв..

Доказів належність позива чу зазначеного обладнання на дату проведення операції по його ремонту з ТзОВ “Профліг а” суду не надано. Натомість, в ідповідач посилається на нал ежність гідромотора поворот у платформи ВАТ “Перечинськи й ЛХК”, вібратора площадочно го - ДП МОУ “Львівський заво д збірних конструкцій”, елек тродвигуна - ВАТ “Подільськ ий цемент”.

Матеріалами справи підтве рджується відсутність між по зивачем та ТзОВ “Профліга” д оговору у письмовій формі. На явність усних домовленостей позивач підтверджує актами здачі-прийняття виконаних ро біт від 27.06.2008 р. №РН-6-27009 на суму 1311 гр н. та 262,20 грн. ПДВ, від 22.07.2008 р. №1 на су му 14060 грн. та ПДВ 2812 грн., від 07.03.2008 р. №РН-3-07010 на суму 4702,50 грн. та ПДВ 940,50 г рн., відповідними податковим и накладними, кошторисом на р емонт електродвигуна, реєстр ом отриманих податкових накл адних, фактом оплати виконан их робіт.

Згідно із ст. 207 ЦК України п равочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, я кщо його зміст зафіксований в одному або кількох докумен тах, у листах, телеграмах, яким и обмінялися сторони. Правоч ин вважається таким, що вчине ний у письмовій формі, якщо во ля сторін виражена за допомо гою телетайпного, електронно го або іншого технічного зас обу зв'язку. Правочин вважаєт ься таким, що вчинений у письм овій формі, якщо він підписан ий його стороною (сторонами). О днак, згідно із ст. 218 ЦК України недодержання сторонами пись мової форми правочину, яка вс тановлена законом, не має нас лідком його недійсність, крі м випадків, встановлених зак оном. Заперечення однією із с торін факту вчинення правочи ну або оспорювання окремих й ого частин може доводитися п исьмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не мож е грунтуватися на свідченнях свідків.

Посилання відповідача на н евідповідність зазначених д окументів вимогам ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь в Україні” не заслуговує на увагу як таке, що не підтвердж ується матеріалами справи та змістом зазначених документ ів. Так, згідно із ч. ч. 1, 2 вказано ї статті, підставою для бухга лтерського обліку господарс ьких операцій є первинні док ументи, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій, які повинні бути складе ні під час здійснення господ арської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо післ я її закінчення. Первинні та з ведені облікові документи мо жуть бути складені на паперо вих або машинних носіях і пов инні мати такі обов'язкові ре квізити: назву документа (фор ми); дату і місце складання; на зву підприємства, від імені я кого складено документ; зміс т та обсяг господарської опе рації, одиницю виміру господ арської операції; посади осі б, відповідальних за здійсне ння господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші да ні, що дають змогу ідентифіку вати особу, яка брала участь у здійсненні господарської оп ерації. Належних доказів нед отримання цих вимог суду не н адано, а посилання відповіда ча на цю обставину обумовлен і лише загальною негативною характеристикою діяльності ТзОВ “Профліга”.

Не заслуговує на увагу і пос илання відповідача на фактич ну неможливість ТзОВ “Профлі га” виконати стверджувану по зивачем роботу внаслідок від сутності належного персонал у, необхідних засобів тощо, ос кільки таке посилання про не можливість виконання робіт в наслідок цього є лише припущ енням відповідача, не доведе ним належними доказами. Окрі м того, зазначені обставини н е виключають можливості залу чення ТзОВ “Профліга” у відп овідності до законодавства н еобхідних засобів інших суб' єктів на договірних засадах для виконання зазначених роб іт.

Не заслуговує на увагу тако ж посилання відповідача на н есплату ТзОВ “Профліга” пода тків, неподання звітності то що; а також міркування відпов ідача щодо того, що надає пози вачу право на податкову виго ду (зменшення бази або ставки оподаткування, звільнення в ід оподаткування тощо) як так е, що суперечить Закону Украї ни “Про податок на додану вар тість”.

Так, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану варті сть», який визначає дату вини кнення прав платника податку на податковий кредит не вста новлює зв' язку між моментом виникнення права на податко вий кредит та моментом оплат и в бюджет податку на додану в артість. Отже, для відшкодува ння з бюджету податку на дода ну вартість Закон України «П ро податок на додану вартіст ь»не передбачає обов' язков ої умови фактичного надходже ння цих сум до бюджету від пос тачальника, чи його контраге нтів. Вимога пункту 1.8 статті 1 З акону України «Про податок н а додану вартість» щодо надм ірної сплати податку, як необ хідної умови бюджетного відш кодування, стосується саме п латника, який згідно цього за кону поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його ко нтрагента. У разі невиконанн я контрагентом платника пода тків зобов' язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазн ачена обставина не є підстав ою для позбавлення платника податку права на відшкодуван ня податку на додану вартіст ь у разі, якщо останній викона в усі передбачені законом ум ови щодо отримання такого ві дшкодування та має всі докум ентальні підтвердження розм іру свого податкового кредит у. За таких обставин, позивач н е може нести відповідальніст ь за надходження від продавц ів товару чи їх контрагентів до державного бюджету суми п одатку на додану вартість у м еншому від сплаченого ним ро зміру. Про необхідність врах ування адміністративними су дами вказаних законодавчих в имог зазначає і Вищий адміні стративний суд в оглядовому листі № 1776/100/13-08 від 24.10.2008 р. «Про дея кі питання практики вирішенн я спорів у справах за участю о рганів державної податкової служби (за матеріалами справ , розглянутих у касаційному п орядку Вищим адміністративн им судом України)», у п.4 якого з азначено, що Закон України «П ро податок на додану вартіст ь»не пов' язує виникнення пр ава покупця на отримання бюд жетного відшкодування з обст авиною підтвердження його ко нтрагентами факту сплати под атку на додану вартість до бю джету.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7. 4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про по даток на додану вартість»под атковий кредит звітного пері оду складається із сум подат ків, сплачених платником под атку у звітному періоді у зв' язку з придбанням товарів (ро біт, послуг), при цьому такі ви трати повинні бути підтвердж ені податковими накладними ч и митними деклараціями. Таки м чином, банківські виписки, п одаткові накладні, реєстри о триманих і виданих податкови х накладних є документами, як і підтверджують сплату позив ачем податку на додану варті сть в ціні товару, та дають йом у право на включення відпові дних сум до податкового кред иту, а також на отримання бюдж етного відшкодування у поряд ку, передбаченому п. 7.7 ст. 7 Зако ну України «Про податок на до дану вартість».

Частина друга пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вк азаного закону встановлює ві дповідальність платника под атку тільки у випадку включе ння в податковий кредит сум п одатку на додану вартість, не підтверджених податковими н акладними. При цьому, Закон Ук раїни «Про податок на додану вартість»не передбачає обов 'язку або права одного платни ка податків контролювати пок азники податкової звітності іншого платника податків.

Однак з матеріалів справи в бачається, що обумовлені дом овленістю позивача та ТзОВ “ Профліга” роботи не виконува лись. Обладнання, яке підляга ло ремонту, не належало позив ачу, жодних доказів наявност і правових підстав для прове дення його ремонту позивачем суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 215, ст. 203 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент вчинення правочину сторо ною (сторонами) вимог, які вста новлені ч. ч. 1- 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України , зокрема, право чин має бути с прямований на реальне настан ня правових наслідків, що обу мовлені ним, а його зміст не мо же суперечити актам цивільно го законодавства та моральни м засадам суспільства. Главо ю 61 ЦК України передбачені вим оги, встановлені до договорі в підряду. Однак доказів їх до тримання з матеріалів справи , у т.ч. з наданих позивачем акт ів не вбачається, враховуючи відсутність письмової форми такого договору. Більше того , такий договір укладено щодо майна, неналежного позивачу без доказів будь-якого погод ження із його власниками.

Згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК Україн и недійсним є правочин, якщо й ого недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вима гається. Згідно із ч. 1 ст. 216 ЦК Ук раїни недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих, що пов' язані з йог о недійсністю.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, З акону України «Про податок н а додану вартість»об' єктом оподаткування податку на до дану вартість є операції пла тників податку з поставки то варів та послуг, місце постав ки яких знаходиться на митні й території України. Згідно і з п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» об' єкти оподаткування, визн ачені ст. 3 Закону, оподатковую ться за ставкою 20 відсотків. П унктом 7.1., пп. 7.2.1 п.7.1 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість»передбачено, що по ставка товарів (робіт, послуг ) здійснюється за договірним и (контрактними) цінами з дода тковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник п одатку зобов' язаний надати покупцю податкову накладну. Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість»податкова н акладна складається у момент виникнення податкових зобов ' язань продавця у двох прим ірниках. При цьому, правом вид ачі податкової накладної кор истується виключно платник п одатку на додану вартість, за реєстрований як такий на під ставі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» . Надані податкові накладні м істять усі реквізити, передб ачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість».

Згідно із п. 1.8 ст. 1 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість»бюджетне відшкодува ння - це сума, що підлягає пов ерненню платнику податку з б юджету у зв'язку з надмірною с платою податку у визначених законом випадках. Згідно із п п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість », сума податку, що підлягає сп латі (перерахуванню) до бюдже ту або бюджетному відшкодува нню, визначається як різниця між сумою податкового зобов 'язання звітного податкового періоду та сумою податковог о кредиту такого звітного по даткового періоду. При від'єм ному значенні суми, розрахов аної згідно з підпунктом 7.7.1 ць ого пункту, така сума врахову ється у зменшення суми подат кового боргу з цього податку , що виник за попередні податк ові періоди (у тому числі розс троченого або відстроченого відповідно до закону), а при й ого відсутності - зараховує ться до складу податкового к редиту наступного податково го періоду. Відповідно до пп. 7 .7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість», я кщо у наступному податковому періоді сума, розрахована зг ідно з підпунктом 7.7.1 цього пун кту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від 'ємного значення, яка дорівню є сумі податку, фактично спла ченій отримувачем товарів (п ослуг) у попередніх податков их періодах постачальникам т аких товарів (послуг); б) залиш ок від'ємного значення після бюджетного відшкодування вк лючається до складу податков ого кредиту наступного подат кового періоду.

Враховуючи нікчемність пр авочину, податкові накладні, видані як його наслідок, не по роджують для позивача правов их наслідків. Відтак, оспорюв ане податкове повідомлення-р ішення винесено підставно.

Ст. 19 Конституції України вс тановлює, що органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

На підставі вищенаведено го, керуючись статтями 69 -71, 86, 98, 158- 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У позові відмовит и повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України на бирає законної сили після за кінчення строку подання заяв и про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подан о.

Постанова суду може бути ос каржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання зая ви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційн ої скарги. Заява про апеляцій не оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня ск ладення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається пр отягом двадцяти днів після п одання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляц ійне оскарження та апеляційн а скарга подаються Львівсько му апеляційному адміністрат ивному суду через Львівський окружний адміністративний с уд.

Головуючий - суддя Костів М.В.

Судді Б рильовський Р.М.

Гулкеви ч І.З.

Повний текст постанов и виготовлено 14.06.2010 року.