Рішення

від 14.09.2023 по справі 620/6774/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2023 року Чернігів Справа № 620/6774/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ПоліщукЛ.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» (далі позивач, ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» або Товариство) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2022 №7897097/33736513, від 20.12.2022 №7897086/33736513, від 20.12.2022 №7897085/33736513, від 20.12.2022 №7897096/33736513, від 20.12.2022 №7897083/33736513, прийняті Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкові накладні №1201 від 12.12.2021, №1301 від 13.12.2021, №1401 від 14.12.2021, № 1501 від 15.12.2021, № 1502 від 15.12.2021, датами їх фактичного отримання.

Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що квитанція про зупинення спірних Податкових накладних не містить вичерпний та конкретний перелік документів, які, на думку податкового органу, необхідно було подати Товариству. Оскільки йому було невідомо, яка саме інформація стала підставою для віднесення операцій з продажу товару до ризикових і зупинено реєстрацію спірних ПН, тому у поясненнях була надана загальна інформація щодо господарської діяльності позивача, контрагентів у яких закуповується товар для продажу, господарських правовідносин з постачання товару основному покупцю. Також були додані копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій по спірним ПН. З огляду на вказане, вважає оскаржувані Рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню. Вважає, що належним способом поновлення прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати спірні Податкові накладні датою їх фактичного подання.

Представник відповідачів у відзиві проти позовних вимог заперечує та просить суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване Рішення є правомірним, оскільки позивачем не було надано товарно-транспортні накладні на транспортування товару до зернового складу та складських квитанцій. А отже, подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку документів, передбаченому пунктом 5 Порядку прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким, чином вважає, що оскаржувані Рішення прийнято правомірно. Вважає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних є дискреційними.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.06.2023 витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» належним чином засвідчену копію Видаткової накладної від 13.12.2021 №4.

Ухвалою суду від 11.07.2023 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС уКиївській області, Державної податкової служби України про розгляд справи № 620/6774/23 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторінвідмовлено.

Ухвалами суду від 14.09.2023 у задоволенні клопотань ГУ ДПС у Київській області про витребування доказів та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

07.12.2021 та 10.12.2021 між ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» (Постачальник) та ТОВ «АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ» (Покупець) укладено Договори поставки сільськогосподарської продукції №ЕПК-01/2112-07 та №ЕПК-01/2112-10 відповідно (а.с. 26-30, 31-35 т. 1).

Поставка позивачем ТОВ «АГРОТРЕЙД ЕКСПОРТ» кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року підтверджується копіями Видаткових накладних:

від 12.12.2021 №3 на загальну суму з ПДВ 592463,68 грн (а.с. 36 т. 1);

від 13.12.2021 №4 на загальну суму з ПДВ 1571679,14 грн (а.с. 172 т. 2);

від 14.12.2021 №5 на загальну суму з ПДВ 1092319,40 грн (а.с. 49 т. 1);

від 15.12.2021 №6 на загальну суму з ПДВ 629439,66 грн (а.с. 56 т. 1);

від 15.12.2021 №7 на загальну суму з ПДВ 799519,56 грн (а.с. 63 т. 1);

З огляду на вказане позивачем сформовано та подано до податкового органу Податкові накладні від 12.12.2021 №1201, від 13.12.2021 №1301, від 14.12.2021 №1401, від 15.12.2021 №1501, від 15.12.2021 №1502 відповідно (далі спірні ПН, а.с. 37-38, 43-44, 50-51, 57-58, 64-65 т. 1).

Згідно з Квитанціями про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) від 21.12.2021, від 19.01.2022, від 19.01.2022, від 14.01.2022, від 26.01.2022 відповідно вказані Податкові накладні були прийняті податковим органом, однак, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України їх реєстрація в ЄРПН зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковані платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.39-40, 45-46, 52-53, 59-60, 66-67 т. 1).

Враховуючи вказане, позивачем до контролюючого органу подано Повідомленнявід 09.12.2022 № 1 щодо надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 70-71 т. 1), до якого додано зокрема, Пояснення від 14.12.2022 та копії, зокрема: зазначених вище Договорів, Видаткових накладних, Договорів купівлі-продажу та поставки, Платіжних інструкцій (а.с. 72-250 т.1).

За результатами розгляду поданих позивачем документів 20.12.2022 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області (далі Комісія ГУ ДПС у Київській області) прийнято Рішення про відмову у реєстрації в ЄРПН:

№7897097/33736513 Податкової накладної від 12.12.2021 №1201 (а.с. 41-42 т. 1);

№7897086/33736513 Податкової накладної від 13.12.2021 №1301 (а.с. 47-48 т. 1);

№7897085/33736513 Податкової накладної від 14.12.2021 №1401 (а.с. 50-51 т. 1);

№7897096/33736513 Податкової накладної від 15.12.2021 №1501 (а.с. 61-62 т. 1);

№7897083/33736513 Податкової накладної від 15.12.2021 №1502 (а.с. 68-69 т. 1).

Згідно із вказаними Рішеннями у реєстрації спірних ПН відмовлено, у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» зазначено, що відсутні ТТН на транспортування до зернового складу, відсутні складські квитанції (далі -оскаржувані Рішення).

Не погодившись із прийнятими відповідачем вказаним вище Рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд, даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а також в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин вказані нижче правові висновки Верховного Суду та зважає на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 187.1 статті 187 податкового кодексу України (далі - ПК України), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За змістом абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиним реєстром податкових накладних є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацами першим-другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 (далі - Порядок №1165).

Згідно з абзацом першим пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку №1165, перебачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пунктів 6, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу другого пункту 25, абзацу першого пункту 26 Порядку №1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК Українизупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженимнаказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019(далі - Порядок №520).

Пунктами 2-5, 11 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до абзацу одинадцятого статті 1, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

З огляду на приписи пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.7 статті 201 ПК України обов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом подання податкової накладної №1 від 17.12.2020 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за правилом першої події.

Матеріалами справи (а.с. 26-30, 31-35, 36, 49, 56, 63, 70-250 т. 1, 172 т. 2) підтверджено, що позивач надавав контролюючому органу первинні документи, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарських операцій, на виконання яких складено спірні Податкові накладні за правилом першої події - приймання-передачі товару.

З огляду на письмові пояснення та докази, надані позивачем податковому органу після зупинення реєстрації податкової накладної, що долучені, які повністю розкривають зміст господарської операції, ним підтверджено реальність її здійснення.

Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації спірних Податкових накладних (а.с.39-40, 45-46, 52-53, 59-60, 66-67 т. 1) контролюючий орган не зазначив, яким саме критеріям оцінки ступеня ризиків відповідають останні, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 14.12.2022 у справі №560/11825/21.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Верховний Суд у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Вказана правова позиція неодноразово викладена у постановах Верховного Суду у постановах від 23.10.2018 (справа № 822/1817/18), від 04.12.2018 (справа № 821/1173/17), від 25.06.2019 (справа № 1940/1950/18), від 02.02.2021 (справа № 805/3956/18-а), від 16.09.2022 (справа№ 380/7736/21), від 14.12.2022 (справа № 560/11825/21), від 04.01.2023 (справа №240/12428/19).

Оскаржувані Рішення містять лише загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація» зазначено, що відсутні ТТН на транспортування до зернового складу, відсутні складські квитанції.

Як встановлено судом, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та відповідні документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатом яких були сформовані спірні ПН. Суд констатує, що перелік зазначених документів відповідає вимогам пункту 5 Порядку № 520.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій позивачем, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації спірних ПН.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі № 380/3498/20.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування норм Порядку №520 та Порядку №1165, вказані обставини в комплексному аналізі наявних у матеріалах справи доказів, що надавались для реєстрації спірної Податкової накладної, суд дійшов висновку про те, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені податковим законодавством, необхідні для реєстрації ПН. Натомість, всупереч частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірності спірних у справі індивідуальних актів.

Таким чином, оскаржувані Рішення прийнято необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, з приводу аргументів податкового органу, викладених у додаткових поясненнях щодо того, що ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» надано до суду завідомо неправдиві відомості для підтвердження реальності господарських операцій та не доведено фактичне здійснення господарських операцій, що позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, оскільки відповідно до листа ГУ Національної поліції від 28.07.2023 №20420/5 транспортні засоби у дні, зазначені у ТТН №853, від 13.11.2021, № 912 від 18.11.2021, № 864 від 14.11.2021, № 886, від 16.11.2021, №1025 від 23.11.2021, № 1024 від 23.11.2021, № 835 від 12.11.2021, № 834 від 12.11.2021, №837 від 12.11.2021, № 858 від 13.11.2021, № 857 від 13.11.2021, № 888 від 16.11.2021, №887 від 16.11.2021, № 891 від 16.11.2021, № 901/1 від 22.11.2021, № 892 від 12.11.2021, №852 від 13.11.2021, № 856 від 13.11.2021, № 828 від 12.11.2021, № 910 від 18.11.2021, №865 від 14.11.2021 не фіксувались в системі відеоспостереження «Мережа безпеки» на території Чернігівської області, суд звертає увагу, що предметом розгляду даної справи є правомірність прийнятих Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20 приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні ПН датою їх фактичного подання, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

У даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем спірні Податкові накладні датою їх подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права, що відповідає правовому висновку Верховного Суду, зазначеному у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20.

Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні Податкові накладні, оформлені та подані позивачем, датою їх фактичного подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З приводу вимоги позивача стягнути на його користь з відповідачів судовий збір та витрати на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті).

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідачів у поданому до суду відзиві, з-поміж іншого, зазначає про те, що представник позивача належним чином не обґрунтував суму компенсації витрат на правову допомогу, яка б фактично відповідала дійсно наданим адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витрачених адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що із наявних документів не вбачається документальних підтверджень на підставі яких адвокатом було розраховано надання послуг та їх вартість у розмірі 16100,00 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду надано копії: Договору про надання правової правничої (професійної) допомоги від 26.04.2023 №26/04/23, укладеного між ТОВ «КПД АГРОТРЕЙД» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК`Ю ГРУП» (далі Договір про надання правової допомоги), Рахунку на оплату від 26.04.2023 №73, Платіжної інструкції від 28.04.2023 №45 про перерахунок позивачем коштів у розмірі 16100,00 грн на рахунок означеного Адвокатського об`єднання за надану правову допомогу, Ордеру від 25.05.2023 серії СВ №1053598, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16.04.2021 серії ЧН №001035 (а.с. 107-113 т. 2).

Дослідивши зміст Договору про надання правової допомоги, судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1 розділу 1 його предметом є надання Адвокатським об`єднанням позивачу усних юридичних консультацій, складання та подання позовної заяви до Чернігівського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування оскаржуваних Рішень, зобов`язання зареєструвати спірні Податкові накладні. Згідно з пунктом 3.1 розділу 3 вартість послуг (гонорар) за даним Договором складає 16100,00 грн.

Дослідивши та проаналізувавши вказані вище документи, суд дійшов висновку, що вони оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред`явлений до суду, вартість та перелік наданих адвокатом послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до правничої допомоги.

Разом з тим, зауважує, що предмет позову не є неординарним, а справа відноситься до категорії справ незначної складності.Тому, підготовка позовної заяви не потребувала значних затрат часу, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з матеріалами справи, аналізу судової практики у подібних спорах, побудови стратегії захисту клієнта, аналізу документації клієнта пов`язаної з даною справою.

Частина друга статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тому, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Верховний Суд неодноразово зауважував, зокрема, у постановах від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18, від 08.12.2022 у справі № 824/45/22, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження складності справи та, відповідно, із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленою, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 10000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 13420,00 грн (а.с. 25 т. 1).

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та судовий збір у розмірі 13420,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управлінняДПС у Київській області:

від 20.12.2022 №7897097/33736513 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 12.12.2021 №1201;

від 20.12.2022 №7897086/33736513 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 13.12.2021 №1301;

від 20.12.2022 №7897085/33736513 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 14.12.2021 №1401;

від 20.12.2022 №7897096/33736513 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 15.12.2021 №1501;

від 20.12.2022 №7897083/33736513 про відмову у реєстрації Податкової накладної від 15.12.2021 №1502.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкові накладні фактичними датами їх подання від 12.12.2021 №1201; від 13.12.2021 №1301, від 14.12.2021 №1401; від 15.12.2021 №1501; від 15.12.2021 №1502.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» судовий збір у розмірі 6710,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД» судовий збір у розмірі 6710,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КПД АГРОТРЕЙД», вул.Дніпровська, 20, м. Чернігів, 14010, ЄДРПОУ: 33736513.

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Київській області, вул. Святослава Хороброго, 5-А, м.Київ, 03151, ЄДРПОУ: ВП 44096797.

Відповідач 2: Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ: 43005393.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2023 року.

Суддя Л.О. Поліщук