Постанова

від 15.09.2023 по справі 420/1985/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/1985/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 12.06.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройконтіненталь" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

6 березня 2020 року ТОВ "Стройконтіненталь" звернувся до адміністративного суду з позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 січня 2020 року:

- №0003880508, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції на загальну суму 1 247 636,00 грн.;

- №0003890508, яким позивачу встановлено санкцію у вигляді штрафу на загальну суму 510,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ГУ ДПС у Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування усіх обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Стройконтіненталь" у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт наводить висновки частини акту перевірки, на підставі яких податковим органом прийнято оспорюване у даній справі податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2020 року за №0003880508.

Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог поданої скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Стройконтіненталь" зареєстровано як юридичну особу 07.10.2015 року, основним видом економічної діяльності якого є: (КВЕД 41.20) Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 20.12.2019 року по 26.12.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області на підставі наказу від 20.12.2019 року №2833 та направлень на перевірку від 20.12.2019 року №2651/05-08 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Стройконтіненталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ "Альма Трейд" за період з 01.09.2018 по 30.09.2018 року, ТОВ "Енітек Компані" за період з 01.12.2018 по 31.12.2018 року та ТОВ "Сіті Строй Центр" за період з 01.10.2018 по 31.10.2018 року та з 01.12.2018 по 31.12.2018 року.

В ході перевірки фахівці контролюючого органу дійшли висновку, що ТОВ "Стройконтіненталь" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками, зокрема з: ТОВ "Сіті Строй Центр", їх вид, обсяг та якість за перевіряємий період жовтень та грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 510 384,54 грн.; з ТОВ "Альма Трейд" за вересень 2018 року на загальну суму ПДВ 250 000,0 грн.; з ТОВ "Енітек Компані" за грудень 2018 року на загальну суму ПДВ 167 058,13 грн.

За результатами проведеної перевірки складено акт №10/15-32-05-08/40055558 від 08.01.2020 року, за висновками якого встановлено порушення ТОВ "Стройконтіненталь" пунктів 198.1, 198.3. статті 198 , пункту 200.2 статті 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі - 998 109 грн. в тому числі: вересень 2018 року 250 000 грн.; жовтень 2018 року - 264 333 грн.; грудень 2018 року 483 776 грн.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області 28 січня 2020 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0003880508, яким збільшену суму податку на додану вартість на суму 1 247 636 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 998 109 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 249 527 грн.;

- №0003890508, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.

Вважаючи згадані ППР необґрунтованими та протиправними, ТОВ "Стройконтіненталь" звернулося до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог та скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 року №0003880508 суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість не знайшли свого підтвердження.

Скасовуючи як протиправне податкове повідомлення-рішення від 28.01.2020 року №0003890508 суд звернув увагу на те, що в акті №10/15-32-05-08/40055558, що став підставою для його прийняття, відсутній опис встановленого контролюючим органом порушення позивачем пунктів 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 ПК України, та відповідач не спромігся пояснити підстави для його прийняття.

Надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Виходячи з приписів пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом підпункту 14.1.177 пункту 14.1 статті 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Як закріплено в частині першої статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно вимог статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів варто враховувати презумпцію добросовісності платника податків, за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення від 28.01.2020 року №0003880508 слугували висновки акту перевірки від 08.01.2020 року №10/15-32-05-08/40055558 про завищення позивачем суми податкового кредиту від постачальників ТОВ "Альма Трейд", ТОВ "Енітск Компані", ТОВ "Сіті Строй Центр" на загальну суму ПДВ 998 109,00 грн.".

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Стройконтіненталь" та ТОВ "Альма Трейд", то, як встановлено судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, 1 вересня 2019 року позивач, як покупець уклав з ТОВ "Альма Трейд", як постачальником договір поставки №01/09/18.

Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність товар, а Покупець прийняти і оплатити товар у встановлений цим Договором термін. У вартість товару входить ПДВ. Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, ціна за одиницю, загальна вартість визначаються в специфікації та рахунках-фактурах (п. 1). Поставка товару, за погодженням сторін здійснюється за рахунок Покупця (пп. 2.2). Покупець здійснює оплату на підставі договірної ціни шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України за кожну партію товару згідно виписаного рахунку (п. 3).

ТОВ "Альма Трейд" у вересень 2018 року зареєструвало на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" податкові накладні на суму ПДВ 1 500 000 грн. з номенклатурою: пісок; відсів гранітний фр. 0-5 мм; газобетон.

За умовами договору було відвантажено товар, що підтверджується копіями видаткових накладних: №03/09/18 від 03.09.2018 року, №03/09/18-15 від 03.09.2018 року, №03/09/18-13 від 03.09.2018 року, №03/09/18-12 від 03.09.2018 року, №03/09/18-11 від 03.09.2018 року, №03/09/18-9 від 03.09.2018 року, №03/09/18-1 від 03.09.2018 року, №03/09/18-2 від 03.09.2018 року, №03/09/18-3 від 03.09.2018 року, №03/09/18-4 від 03.09.2018 року, №03/09/18-5 від 03.09.2018 року, №03/09/18-6 від 03.09.2018 року, №03/09/18-7 від 03.09.2018 року, №03/09/18-8 від 03.09.2018 року, №04/09/18-9 від 04.09.2018 року, №04/09/18-12 від 04.09.2018 року, №04/09/18-8 від 04.09.2018 року, №04/09/18-7 від 04.09.2018 року, №04/09/18-6 від 04.09.2018 року, №04/09/18-5 від 04.09.2018 року, №04/09/18-4 від 04.09.2018 року, №04/09/18-3 від 04.09.2018 року, №04/09/18-2 від 04.09.2018 року, №04/09/18-13 від 04.09.2018 року, №04/09/18-14 від 04.09.2018 року, №04/09/18-1 від 04.09.2018 року, №04/09/18-11 від 04.09.2018 року, №04/09/18 від 04.09.2018 року, №05/09/18-5 від 05.09.2018 року, №05/09/18-4 від 05.09.2018 року, №05/09/18-3 від 05.09.2018 року, №05/09/18-9 від 05.09.2018 року, №05/09/18-2 від 05.09.2018 року, №05/09/18-8 від 05.09.2018 року, №05/09/18-1 від 05.09.2018 року, №05/09/18-6 від 05.09.2018 року, №05/09/18-7 від 05.09.2018 року, №05/09/18-13 від 05.09.2018 року, №05/09/18-12 від 05.09.2018 року, №05/09/18-11 від 05.09.2018 року, №05/09/18-15 від 05.09.2018 року, №05/09/18-14 від 05.09.2018 року, №06/09/18-14 від 06.09.2018 року, №06/09/18-15 від 06.09.2018 року, №06/09/18-13 від 06.09.2018 року, №06/09/18-12 від 06.09.2018 року, №06/09/18-1 від 06.09.2018 року, №06/09/18-8 від 06.09.2018 року, №06/09/18-2 від 06.09.2018 року, №06/09/18-3 від 06.09.2018 року, №06/09/18-4 від 06.09.2018 року, №06/09/18-5 від 06.09.2018 року, №06/09/18-9 від 06.09.2018 року, №06/09/18-6 від 06.09.2018 року, №06/09/18-1 від 06.09.2018 року, №06/09/18 від 06.09.2018 року, №07/09/18-1 від 07.09.2018 року, №07/09/18-5 від 07.09.2018 року, №07/09/18-8 від 07.09.2018 року, №07/09/18-9 від 07.09.2018 року, №07/09/18-4 від 07.09.2018 року, №07/09/18-12 від 07.09.2018 року, №07/09/18-11 від 07.09.2018 року, №07/09/18-7 від 07.09.2018 року, №07/09/18-6 від 07.09.2018 року, №07/09/18-3 від 07.09.2018 року, №07/09/18-2 від 07.09.2018 року, №07/09/18-13 від 07.09.2018 року, №07/09/18 від 07.09.2018 року, №10/09/18 від 10.09.2018 року, №10/09/18-11 від 10.09.2018 року, №10/09/18-13 від 10.09.2018 року, №10/09/18-12 від 10.09.2018 року, №10/09/18-6 від 10.09.2018 року, №10/09/18-4 від 10.09.2018 року, №10/09/18-7 від 10.09.2018 року, №10/09/18-1 від 10.09.2018 року, №10/09/18-2 від 10.09.2018 року, №10/09/18-5 від 10.09.2018 року, №10/09/18-15 від 10.09.2018 року, №10/09/18-8 від 10.09.2018 року, №10/09/18-3 від 10.09.2018 року, №10/09/18-9 від 10.09.2018 року, №11/09/18 від 11.09.2018 року, №11/09/18-2 від 11.09.2018 року, №11/09/18-12 від 11.09.2018 року, №11/09/18-5 від 11.09.2018 року, №11/09/18-7 від 11.09.2018 року, №11/09/18-3 від 11.09.2018 року, №11/09/18-1 від 11.09.2018 року, №11/09/18-14 від 11.09.2018 року, №11/09/18-13 від 11.09.2018 року, №11/09/18-6 від 11.09.2018 року, №11/09/18-15 від 11.09.2018 року, №11/09/18-4 від 11.09.2018 року, №11/09/18-11 від 11.09.2018 року, №12/09/18-12 від 12.09.2018 року, №12/09/18-15 від 12.09.2018 року, №12/09/18-9 від 12.09.2018 року, №12/09/18-11 від 12.09.2018 року, №12/09/18-8 від 12.09.2018 року, №12/09/18-14 від 12.09.2018 року, №12/09/18-13 від 12.09.2018 року, №12/09/18-7 від 12.09.2018 року, №12/09/18-6 від 12.09.2018 року, №12/09/18-5 від 12.09.2018 року, №12/09/18-4 від 12.09.2018 року, №12/09/18-2 від 12.09.2018 року, №12/09/18-1 від 12.09.2018 року, №12/09/18-3 від 12.09.2018 року, №13/09/18-5 від 13.09.2018 року, №13/09/18-3 від 13.09.2018 року, №13/09/18-14 від 13.09.2018 року, №13/09/18-12 від 13.09.2018 року, №13/09/18-9 від 13.09.2018 року, №13/09/18-8 від 13.09.2018 року, №13/09/18-7 від 13.09.2018 року, №13/09/18-15 від 13.09.2018 року, №13/09/18-11 від 13.09.2018 року, №13/09/18-1 від 13.09.2018 року, №13/09/18-2 від 13.09.2018 року, №13/09/18-4 від 13.09.2018 року, №13/09/18-6 від 13.09.2018 року, №13/09/18/25 від 13.09.2018 року, №14/09/18-1 від 14.09.2018 року, №14/09/18-9 від 14.09.2018 року, №14/09/18-11 від 14.09.2018 року, №14/09/18-12 від 14.09.2018 року, №14/09/18-13 від 14.09.2018 року, №14/09/18-14 від 14.09.2018 року, №14/09/18-15 від 14.09.2018 року, №14/09/18-2 від 14.09.2018 року, №14/09/18-3 від 14.09.2018 року, №14/09/18-4 від 14.09.2018 року, №14/09/18-5 від 14.09.2018 року, №14/09/18-6 від 14.09.2018 року, №14/09/18-7 від 14.09.2018 року, №14/09/18-8 від 14.09.2018 року.

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень: №2280 від 19.05.2020 року, №2283 від 20.05.2020 року, №2288 від 22.05.2020 року.

Переміщення товару на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" підтверджується відомостями про вантаж та товарно-транспортними накладними: №0000000003/09/18-55 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/15 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/13 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/12 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/1 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/4 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/6 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/7 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/8 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/5 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/1 від 03.09.2018 року, №0000000003/09 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/2 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/3 від 03.09.2018 року, №0000000003/09/16 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/12 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/17 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/18 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/9 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/11 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/12 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/13 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/15 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/18-13 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/18-14 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/10 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/18-11 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/18-54 від 04.09.2018 року, №0000000003/09/27 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/26 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/22 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/19 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/21 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/28 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/25 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/23 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/20 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-13 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-12 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-11 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-15 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-14 від 05.09.2018 року, №0000000003/09/18-14 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/18-15 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/18-13 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/18-12 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/18-1 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/47 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/45 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/43 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/41 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/46 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/39 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/48 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/40 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/18-53 від 06.09.2018 року, №0000000003/09/57 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/50 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/55 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/56 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/49 від 07.09.2018 року, №0000000007/09/18-12 від 07.09.2018 року, №0000000007/09/18-11 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/51 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/54 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/52 від 07.09.2018 року, №0000000003/09/53 від 07.09.2018 року, №0000000007/09/18-13 від 07.09.2018 року, №0000000007/09/18-18 від 07.09.2018 року, №0000000011/09/18-12 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-11 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-13 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-12 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-6 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-4 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-7 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-1 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-2 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-5 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-15 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-8 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-3 від 10.09.2018 року, №0000000010/09/18-9 від 10.09.2018 року, №0000000011/09/18-11 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-2 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-12 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-5 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-7 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-3 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-1 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-14 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-13 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-6 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-15 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-4 від 11.09.2018 року, №0000000011/09/18-11 від 11.09.2018 року, №0000000012/09/18-12 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-15 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-9 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-11 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-8 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-14 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-13 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-7 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-6 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-5 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-4 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-2 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-1 від 12.09.2018 року, №0000000012/09/18-3 від 12.09.2018 року, №0000000013/09/18-5 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-3 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-14 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-12 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-9 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-8 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-7 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-15 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-11 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-1 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-2 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-4 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-6 від 13.09.2018 року, №0000000013/09/18-25 від 13.09.2018 року, №0000000014/09/18-1 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-9 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-11 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-12 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-13 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-14 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-15 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-2 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-3 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-4 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-5 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-6 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-7 від 14.09.2018 року, №0000000014/09/18-8 від 14.09.2018 року.

Згадані первинні документи, складені між позивачем та його контрагентами, що долучені до матеріалів справи, відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону №996-XIV.

Щодо твердження контролюючого органу в апеляційній скарзі про відсутність жодного документу на підтвердження або встановлення фактичного виробника газобетонних блоків (сертифікати, ліцензії на виробництво та інші документи дозвільного характеру), оформлених у придбання від ТОВ "Сіті Строй Центр", то слід зазначити, що документи підтвердження виробника газобетонних блоків не є первинними документами і не підлягають обов`язковому пред`явленню під час документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. Адже вони не містять відомостей про господарську операцію, а тому не слугують підтвердженням її реальності.

Твердження апелянта про відсутність у контрагента ТОВ "Стройконтіненталь" - ТОВ "Сіті Строй Центр" об`єктивно необхідних умов для здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій щодо придбання/реалізації товарів, здійснення транспортування до місць зберігання, розвантаження навантаження і зберігання" не заслуговують на увагу, оскільки господарська діяльність позивача не залежить від податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів та інше, тобто фактично не залежить від можливості контрагента на здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій.

Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24 11.2020 у справі №813/3034/15 дійшов аналогічного висновку, зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останнього. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. За умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу".

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність за місцезнаходженням не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370).

Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутсорсингу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди, лізингу тощо (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16, від 22.10.2019 у справі №822/5413/15, від 15.04.2020 у справі №826/13929/17 та від 16.04.2020 у справі №520/7467/19).

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Стройконтіненталь" та ТОВ "Енітек Компані", то з матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2018 року позивач як покупець уклав з ТОВ "Енітек Компані", як постачальником договір поставки №01/09/18.

Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність товар, а Покупець прийняти і оплатити товар у встановлений цим Договором термін. У вартість товару входить ПДВ. Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, ціна за одиницю, загальна вартість визначаються в специфікації та рахунках-фактурах (п. 1). Поставка товару, за погодженням сторін здійснюється за рахунок Покупця (пп. 2.2). Покупець здійснює оплату на підставі договірної ціни шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України за кожну партію товару, згідно виписаного рахунку (п. 3).

ТОВ "Енітек Компані" у грудні 2018 року зареєструвало на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" податкові накладні на суму ПДВ 1 002 348,79 грн., з номенклатурою: верхнє закінчення ф300/480 коаксільне; трійник коаксільний; труба коаксільна.

За умовами договору було відвантажено товар, що підтверджується копіями видаткових накладних: №26/12/18 від 26.12.2018 року, №29/12/18 від 29.12.2018 року, №29/12/18/1 від 29.12.2018 року.

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень: №2323 від 05.06.2020 року, №2327 від 09.06.2020 року.

Переміщення товару на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" підтверджується відомостями про вантаж та товарно-транспортними накладними: №000000001 від 26.12.2018 року, №000000003 від 29.12.2018 року, №000000002 від 29.12.2018 року.

Згадані первинні документи, складені між позивачем та його контрагентами, що долучені до матеріалів справи, відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону №996-XIV.

Щодо доводів апеляційної скарги контролюючого органу про відсутність у контрагента ТОВ "Стройконтіненталь" - ТОВ "Альма Трейд" об`єктивно необхідних умов для здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій щодо придбання реалізації товарів, здійснення транспортування до місць зберігання, розвантаження/навантаження і зберігання", то слід зауважити, що господарська діяльність позивача не залежить від податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів та ін., тобто фактично не залежить від можливості контрагента на здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій.

Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 у справі №320/1147/19, від 24.11.2020 у справі №813/3034/15, від 12.06.2018 по справі №826/11879/13-а, від 12.06.2018 по справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370 дійшов аналогічного висновку.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Стройконтіненталь" та ТОВ "Сіті Строй Центр", то з матеріалів справи вбачається, що 1 вересня 2018 року між позивачем як покупцем і ТОВ "Сіті Строй Центр", як постачальником було укладено договір поставки №01/09/18.

Відповідно до умов цього Договору Постачальник зобов`язується передати у власність товар, а Покупець прийняти і оплатити товар у встановлений цим Договором термін. У вартість товару входить ПДВ. Номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, ціна за одиницю, загальна вартість визначаються в специфікації та рахунках-фактурах (п. 1). Поставка товару, за погодженням сторін здійснюється за рахунок Покупця (пп. 2.2). Покупець здійснює оплату на підставі договірної ціни шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів у національній валюті України за кожну партію товару, згідно виписаного рахунку (п.3).

ТОВ "Сіті Строй Центр" у жовтні 2018 року зареєструвало на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" податкові накладні на суму ПДВ 2 010 000 грн. з номенклатурою: пісок; відсів гранітний фр. 0-5 мм; газобетон.

ТОВ "Сіті Строй Центр" у грудні 2018 року зареєструвало на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" податкові накладні на суму ПДВ 1 476 307,03 грн, з номенклатурою: ламінована підлога; ламінат.

За умовами договору було відвантажено товар, що підтверджується копіями видаткових накладних: №30/10/18/2 від 30.10.2018 року, №30/10/18/1 від 30.10.2018 року, №30/10/18 від 30.10.2018 року, №31/10/18/1 від 31.10.2018 року, №31/10/18/2 від 31.10.2018 року, №31/10/18 від 31.10.2018 року, №20/12/18/2 від 20.12.2018 року, №20/12/18/1 від 20.12.2018 року, №20/12/18 від 20.12.2018 року, №20/12/18/3 від 20.12.2018 року, №26/10/18 від 26.10.2018 року, №26/10/18/1 від 26.10.2018 року, №26/10/18/2 від 26.10.2018 року, №29/10/18 від 29.10.2018 року, №29/10/18/1 від 29.10.2018 року, №29/10/18/2 від 29.10.2018 року, №25/10/18/2 від 25.10.2018 року, №25/10/18/1 від 25.10.2018 року, №25/10/18 від 25.10.2018 року, №24/10/18/2 від 24.10.2018 року, №24/10/18/1 від 24.10.2018 року, №24/10/18 від 24.10.2018 року, №23/10/18/2 від 23.10.2018 року, №23/10/18/1 від 23.10.2018 року, №23/10/18 від 23.10.2018 року, №22/10/18/2 від 22.10.2018 року, №22/10/18/1 від 22.10.2018 року, №22/10/18 від 22.10.2018 року, №19/10/18 від 19.10.2018 року, №19/10/18/1 від 19.10.2018 року, №19/10/18/2 від 19.10.2018 року, №18/10/18 від 18.10.2018 року, №18/10/18/1 від 18.10.2018 року, №18/10/18/2 від 18.10.2018 року, №17/10/18/1 від 17.10.2018 року, №17/10/18 від 17.10.2018 року, №17/10/18/2 від 17.10.2018 року, №16/10/18/2 від 16.10.2018 року, №16/10/18 від 16.10.2018 року, №16/10/18/1 від 16.10.2018 року.

Оплата товару підтверджується копіями платіжних доручень: №2263 від 06.05.2020 року, №2269 від 13.05.2020 року, №2237 від 17.04.2020 року, №2238 від 24.04.2020 року, №2295 від 26.05.2020 року, №2246 від 27.04.2020 року.

Переміщення товару на адресу ТОВ "Стройконтіненталь" підтверджується відомостями про вантаж та товарно-транспортними накладними: №000000030-1 від 30.10.2018 року, №000000040-1 від 30.10.2018 року, №000000060-1 від 30.10.2018 року, №000000040 від 30.10.2018 року, №000000030 від 30.10.2018 року, №000000060 від 30.10.2018 року, №000000041 від 31.10.2018 року, №000000061-1 від 31.10.2018 року, №000000041-1 від 31.10.2018 року, №000000031 від 31.10.2018 року, №000000061 від 31.10.2018 року, №000000031-1 від 31.10.2018 року, №000000070-2 від 20.12.2018 року, №000000070-1 від 20.12.2018 року, №000000070 від 20.12.2018 року, №000000070-3 від 20.12.2018 року, №000000056 від 26.10.2018 року, №000000026 від 26.10.2018 року, №000000036 від 26.10.2018 року, №000000056-1 від 26.10.2018 року, №000000026-1 від 26.10.2018 року, №000000036-1 від 26.10.2018 року, №000000029 від 29.10.2018 року, №000000059 від 29.10.2018 року, №000000059-1 від 29.10.2018 року, №000000039 від 29.10.2018 року, №000000029-1 від 29.10.2018 року, №000000039-1 від 29.10.2018 року, №000000025-1 від 25.10.2018 року, №000000035-1 від 25.10.2018 року, №000000035 від 25.10.2018 року, №000000055-1 від 25.10.2018 року, №000000055 від 25.10.2018 року, №000000025 від 25.10.2018 року, №000000024-1 від 24.10.2018 року, №000000034-1 від 24.10.2018 року, №000000054-1 від 24.10.2018 року, №000000034 від 24.10.2018 року, №000000024 від 24.10.2018 року, №000000054 від 24.10.2018 року, №000000033-1 від 23.10.2018 року, №000000023-1 від 23.10.2018 року, №000000033 від 23.10.2018 року, №000000053-1 від 23.10.2018 року, №000000053 від 23.10.2018 року, №000000023 від 23.10.2018 року, №000000032-1 від 22.10.2018 року, №000000022-1 від 22.10.2018 року, №000000052-1 від 22.10.2018 року, №000000032 від 22.10.2018 року, №000000052 від 22.10.2018 року, №000000022 від 22.10.2018 року, №000000019 від 19.10.2018 року, №000000049 від 19.10.2018 року, №000000029-1 від 19.10.2018 року, №000000049-1 від 19.10.2018 року, №000000029 від 19.10.2018 року, №000000019-1 від 19.10.2018 року, №000000048 від 18.10.2018 року, №000000018 від 18.10.2018 року, №000000048-1 від 18.10.2018 року, №000000028-1 від 18.10.2018 року, №000000018-1 від 18.10.2018 року, №000000028 від 18.10.2018 року, №000000027-1 від 17.10.2018 року, №000000047-1 від 17.10.2018 року, №000000017-1 від 17.10.2018 року, №000000047 від 17.10.2018 року, №000000017 від 17.10.2018 року, №000000027 від 17.10.2018 року, №000000016 від 16.10.2018 року, №000000026-1 від 16.10.2018 року, №000000016-1 від 16.10.2018 року, №000000046 від 16.10.2018 року, №000000046-1 від 16.10.2018 року, №000000026 від 16.10.2018 року.

Згадані первинні документи, складені між позивачем та його контрагентами, що долучені до матеріалів справи, відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону №996-XIV.

Доводи апеляційній скарзі відповідача про відсутність жодного документу на підтвердження або встановлення фактичного виробника труб (сертифікати, ліцензії на виробництво та інші документи дозвільного характеру), оформлених у придбання від ТОВ "Енітек Компот", є безпідставними, оскільки не є первинними документами і не підлягають обов`язковому пред`явленню під час документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість. Адже вони не містять відомостей про господарську операцію, а тому не слугують підтвердженням її реальності.

Посилання апелянта на відсутність у контрагента ТОВ "Стройконтіненталь" - ТОВ "Енітек Компані" об`єктивно необхідних умов для здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій щодо придбання/реалізації товарів, здійснення транспортування до місць зберігання, розвантаження навантаження і зберігання", то звертаємо увагу суду, що господарська діяльність Позивача не залежить від податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів та ін., тобто фактично не залежить від можливості контрагента на здійснення задокументованих з постачальниками та покупцями господарських операцій.

Наявність у ЄДР судових рішень кримінальних проваджень, де у ланцюгу значиться ТОВ "Енітек Компані", не є преюдиційним фактом та не є підставою для визнання операцій нереальними, адже причетність останнього до злочинів, щодо яких здійснюється кримінальні провадження, повинно бути доведено податковим органом.

Такий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 червня 2018 року по справі №2а- 1570/6063/12 та від 12 червня 2018 року по справі №822/2198/17.

В свою чергу, доказів наявності судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінальною провадження за нереабілітуючими підставами) стосовно керівника ТОВ "Енітек Компані", що набрало законної сили, відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий кредит, сформований ТОВ "Стройконтіненталь" у сумі 998 109,00 грн. в результаті господарських операцій з ТОВ "Альма Трсйд", ТОВ "Енітек Компані", ТОВ "Сіті Строй Центр" є правомірним.

Колегія суддів вважає, що позивачем до матеріалів справи надано сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори, податкові накладні, платіжні доручення, видаткові накладні, товаро-транспортні накладні, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигоду вказаному періоді. Наявні первинні документи дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку.

При цьому контролюючим органом не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили про наміри сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2020 року №0003880508.

В даному випадку відповідач не довів суду правомірності для його прийняття.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не містить належних, вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували вищевикладені висновки і давали підстави вважати інакше. Адже суд першої інстанції правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи.

Ураховуючи, що апеляційна скарга ГУДПС не місить доводів щодо неправильності висновків суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2020 року за №0003890508, в силу положень статті 308 КАС України, оскаржуване судове рішення не переглядається колегією суддів у цій частині.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 5 червня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяІ.П.Косцова

СуддяЮ.В.Осіпов