Постанова

від 14.09.2023 по справі 1.380.2019.006573

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Справа № 1.380.2019.006573 пров. № А/857/8024/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Затолочного В.С., Курильця А.Р.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація та на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемберг медікал центр», про скасування містобудівних умов та обмежень, визнання протиправним і нечинним рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року (суддя Сакалош В.М., м.Львів, повний текст складено 20 березня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу (далі Представництво ОКЄ) звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (далі Виконавчий комітет, Міська рада відповідно) в якому просило:

cкасувати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на реконструкцію Товариством з обмеженою відповідальністю «Лемберг медікал центр» (далі ТОВ) існуючої будівлі за рахунок прибудови, надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я. Рапопорта, 6 у м. Львові (далі Об`єкт будівництва, Містобудівні умови відповідно);

визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету від 18.10.2019 №989 про затвердження Містобудівних умов (далі Рішення №989).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги вказує, що факт завершення будівництва та реконструкції Об`єкта будівництва не виключає порушення інтересу позивача в т.ч. суспільних інтересів до об`єктів культурної спадщини на момент видачі Містобудівних умов. Оскарження Містобудівних умов не пов`язане з реалізацією власних майнових прав позивача, а спрямоване виключно для збереження об`єктів культурно спадщини. Старе єврейське кладовище XIV століття, що знаходилось в межах відповідно забудови внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Зазначає, що спір у даній справі має вплив на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території на місцевому рівні об`єкту культурної спадщини.

Відповідач у письмових поясненнях на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники справи відзиву на апеляційну скаргу не подали, в судове засідання не надіслали своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за наявності чинного сертифіката про готовність об`єкта до експлуатації (свідоцтва про право власності на реконструйований об`єкт будівництва) скасування Містобудівних умов і дозволу на виконання будівельних робіт не тягне за собою настання будь-яких правових наслідків, оскільки, вказані документи вичерпали свою дію. Крім того, в ході розгляду справи встановлено відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження того, що безпосередньо позивач зазнав втручання у свої майнові/немайнові права, внаслідок прийняття спірного рішення та відсутність спричинення суттєвого негативного впливу на нього.

Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору, відповідають встановленим обставинам справи, однак вказане рішення суду не може бути залишено без змін, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що відповідно до Рішення №989, Виконавчий комітет, розглянувши звернення ТОВ від 10.10.2019 (зареєстроване у Міській раді 10.10.2019 за № 2-31335/АП-2401), містобудівний розрахунок Об`єкта будівництва, беручи до уваги договір оренди землі, зареєстрований у Міській раді 29.08.2019 за №Ш-4188, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.09.2019 № 1803181493, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.12.2018 №149294669, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.09.2019 № НВ-4611131602019, керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішив:

1. Затвердити містобудівні умови та обмеження для проектування Об`єкта будівництва;

2. ТОВ:

2.1. Отримати у встановленому порядку технічні умови на інженерне забезпечення проектованого об`єкта.

2.2. Розробити у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, робочий проект та провести його експертизу згідно з законодавством України.

2.3. Розробити паспорт кольорового опорядження фасаду та погодити його у встановленому законом порядку.

2.4. Звернутися в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі Інспекція) для отримання дозвільних документів, які дають право на початок виконання будівельних робіт та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

3. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови з містобудування (т.1 а.с.47-48).

Однак, вважаючи Рішення №989 таким, що ухвалене з порушенням вимог закону та всупереч його приписам, без дотримання містобудівної документації, а також того, що Об`єкт будівництва розташовано в буферній зоні об`єкта ЮНЕСКО «Львів. Історичний центр», і земельна ділянка, яка є об`єктом спірного договору, розташована на вул. Рапопорта, 6 у м.Львові та входить у межі території пам`ятки історії місцевого значення Старого єврейського кладовища ХІV століття 1855 рік, Представництво звернулося до суду із цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до підпункту 9 пункту «а» частини першої статті 31 Закону №280/97-ВР надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад як власні (самоврядні) повноваження у галузі будівництва.

Згідно з частинами першою, другою статті 11 Закону №280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

За змістом пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VI; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;

4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Згідно з частиною четвертою статті 29 Закону №3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

За змістом частини восьмої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника, на виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:

1) за заявою замовника;

2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;

3) за рішенням суду.

У разі скасування в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду або за рішенням суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом.

З матеріалів справи видно, що ТОВ є (була) власником будівлі літ.Б-2, загальною площею 705,6 кв.м., за адресою: м. Львів, вул. Я.Раппопорта, 6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 13.12.2018 №149294669.

Також ТОВ є користувачем земельної ділянки пл. 0,2463 га; кадастровий номер: 4610137500:01:001:0072; цільове призначення: - 03.15 для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови (за рахунок земель житлової та громадської забудови); Львівська область, м.Львів, вул.Паппапорта Я., земельна ділянка, 6 (далі - Земельна ділянка) на підставі ухвали Міської ради від 25.04..2019 №4968 «Про затвердження ТзОВ «Лемберг Медікал Центр» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6 та Договору оренди земельної ділянки від 29.08.2019, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 09.09.2019, індексний номер витягу: 180318193 (т.1 а.с.154-156).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18 травня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі №914/1445/19 підтверджено правомірність прийняття Міською радою ухвал від 14.02.2019 №4680 «Про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемберг медікал центр» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6 та від 25.04.2019 №4968 «Про затвердження Товариству з обмеженою відповідальністю «Лемберг медікал центр» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на вул. Я.Раппапорта, 6».

Згідно з Рішенням № 989, Виконавчий комітет затвердив Містобудівні умови Об`єкта будівництва, які є додатком до Рішення № 989.

15.04.2020 Інспекцією надано дозвіл на виконання будівельних робіт №ЛВ112201060864 на Об`єкт будівництва (далі Дозвіл).

Відповідно до частини дванадцятої статті 39 Закону №3038-VI замовник зобов`язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок, що споруджувався із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, об`єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону №3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону №3038-VI) .

За правилами статті 26 Закону №3038-VI завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування є реєстрація права власності на такий об`єкт.

06.10.2020 замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником, головним архітектором проекту, інженером технічного нагляду було підписано акт готовності Об`єкта будівництва (далі - Акт)

На підставі вказаного Акта, 06.11.2020 Інспекцією видано Сертифікатом серії ЛВ №122201106449 (далі - Сертифікат), яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом Об`єкта будівництва проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності сформованим 18.12.2020 №237786168, здійснено державну реєстрацію права власності на групу нежитлових приміщень враховуючи здійснену «Реконструкція існуючої будівлі за рахунок прибудови надбудови та пристосування під приватну лікарню на вул. Я.Раппапорта, 6 у м. Львові» загальною площею 4285,8 кв.м. за адресою: вул. Я.Раппапорта, 6, м. Львів, 79007.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що Містобудівні умови є актом одноразового застосування, які потягнули за собою настання певних правових наслідків, в даному випадку вчинення замовником будівництва дій щодо реалізації наданого їм права на проведення будівельних робіт. З моменту видачі Сертифікату про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом Об`єкта, з яким пов`язується закінчення будівництва Об`єкта містобудування, Містобудівні умови вичерпали свою дію.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією у подібних відносинах, а саме у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, 2 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, 5 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17.

Звідси, спірне Рішення № 989 вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому таке не може бути скасоване після його виконання, оскільки не породжує для сторін жодних правових наслідків, а відтак, відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування у судовому порядку.

Поряд з цим, необхідно зауважити, що після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати такий об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, позивач може звернутися (за наявності для цього у нього підстав) з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 826/12543/16.

Відносно висновків суду першої інстанції про те, що позивач не довів порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів рішеннями чи діями відповідача, то апеляційний суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, зі змісту Статуту Об`єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу вбачається, що метою його діяльності є: поширення освіти громадськості в питаннях положення з дискримінацією та упередженимставленням до осіб єврейської національності та порушення прав людини та релігійних свобод в колишньому Радянському Союзі та в інших місцях через їх національну приналежність, вірування або бажання емігрувати; при необхідності домагатися через суди досягнення цілей корпорації; координація діяльності інших доброчинних організацій, чия діяльність співпадає з цілями діяльності корпорації або подібна її діяльність реалізація цілей - релігійних, благочинних, наукових, літературних, просвітницьких; відповідно до Статуту, прийнятого зборами, що відбулися04.10.2018.

Охоронюваний законом інтерес, в межах розгляду цієї справи, стосується 1) права на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності позивача як національної меншини України; 2) права на збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність; 3) права на розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії; 4) права на збереження життєвого середовища у місцях їх історичного й сучасного розселення.

Інтерес до прагнення користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності як національної меншини України, збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, розвиток національних культурних традицій, відзначення національних свят, сповідування своєї релігії, збереження життєвого середовища в місцях їх історичного й сучасного розселення з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб.

Враховуючи те, що спірне будівництво проводилося на території, де колись розташовувалось Старе єврейське кладовища ХІV століття 1855 рік, і цьому є відповідні підтвердження в матеріалах справи, інтерес позивача до згаданого об`єкта цілком відповідає поняттю «охоронюваний законом інтерес», тлумачення якому надано в Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004, та підлягає захисту в порядку та спосіб, визначений Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Отже, позивач має право на звернення із позовом у цій справі, а обраний ним спосіб захисту охоронюваного законом інтересу не суперечить вимогам чинного законодавства.

Такі висновки, апеляційного суду щодо розглядуваного питання узгоджуються із позиціє Великої Палати Верховного Суду у подібній категорії справ, що наведена у постанові від 26 червня 2018 року у справі №914/582/17.

Інші доводи, які містяться в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, та не дають підстав вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Зважаючи на наведені вище доводи норми права та встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду в його мотивувальні частині.

В решті рішення суду необхідно залишити без змін, так як доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року змінити, виклавши мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 9 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді В. С. Затолочний А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 14 вересня 2023 року.