№ 2-1703/11
провадження 2-в/201/634/2023
У Х В А Л А
18 вересня 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ТОВ «Кампсіс Фінанс» про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за № 2-1403/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором
В С Т А Н О В И В:
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 15 вересня 2023 року надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ТОВ «Кампсіс Фінанс» про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за № 2-1403/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу головуючим суддею визначено суддю Антонюка О.А..
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю за можливе повернути дану заяву з наступних підстав.
Відповідно частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 44 ЦПК України вказує, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до стаття 489 ЦПК України визначено коло осіб, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження . Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Статтею 492 ЦПК України передбачені наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви, залишення заяви без розгляду чи відмова у відкритті провадження за заявою, а саме: у разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 цього Кодексу, застосовуються правила статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.185ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Перевіривши матеріали справи, а також надані та добуті докази, суд вважає, що заява підлягає поверненню, оскільки як вбачається з матеріалів справи та доданих до заяви документів, в провадженні суду знаходилася цивільна справа № 2-1703/11 за позовом публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 15 квітня 2011 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк суму заборгованості за договором кредиту № 38ДС/088/К03/2007 Аклн від 26.03.2007 року в розмірі 226951,24 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства Кредитпромбанк за подачу позову судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Зазначене заочне рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили. Тобто з урахуванням вище наведеного витікає, що стягувачем є саме: Публічне акціонерне товариство Кредитпромбанк будь яких доказів, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником ПАТ Кредитпромбанк у зв`язку з переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги обов`язків чи інше) до заяви додано не було та не заначено, а отже, ТОВ «Вердикт Капітал» не є стороною та учасником даної цивільної справи за № 2-1703/11.
Статтею 492 ЦПК України передбачені наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви, залишення заяви без розгляду чи відмова у відкритті провадження за заявою, а саме: у разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 цього Кодексу, застосовуються правила статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного вважаю за необхідне повернути заявнику заяву на підставі п. 1. ч. 4. ст. 185 ЦПК України, у зв`язку із тим, що ТОВ «Вердикт Капітал» не є учасника справи та не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником ПАТ Кредитпромбанк.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Повернення заяви або залишення її без розгляду з підстав, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження (ч. 3 ст. 492 ЦПК України).
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 11-14, 60, 62, 76, 77, 81, 185, 260, 353, 489, 491, 492, ЦПК України
У Х В А Л И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: ОСОБА_1 та ТОВ «Кампсіс Фінанс» про відновлення втраченого провадження у цивільній справі за № 2-1403/11 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набрала законної сили 18 вересня 2023 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст.354ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя -
Суд | Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 19.09.2023 |
Номер документу | 113501455 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про відновлення втраченого провадження |
Цивільне
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Антонюк О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні