Рішення

від 08.08.2023 по справі 607/17860/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2023 Справа №607/17860/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.В., представника позивача адвоката Кульбій-Кухар Ю.В., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Недокус В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (далі ПАТ «Мегабанк») звернулось в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року в сумі 59013,56 доларів США та 347599,62 гривень, яка складається із: залишку кредиту 45403,50 доларів США, залишку нарахованих та несплачених процентів 13610,06 доларів США та штрафу 347599,62 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого з 21.08.2009 є ПАТ «Мегабанк», та ОСОБА_1 11 вересня 2007 року було укладено кредитний договір №21-19ПВ/2007. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 49500 доларів США, на строк з 11 вересня 2007 року до 10 вересня 2017 року, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 14,5 процентів річних. В подальшому між банком та ОСОБА_1 01 листопада 2007 року було укладено додатковий договір до кредитного договору 21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року, 06 серпня 2008 року договір про внесення змін до кредитного договору №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року, 12 січня 2015 року договір про внесення змін до кредитного договору №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року. У додатку №1 до договору, який є невід`ємною частиною кредитного договору наведено визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, а також графік платежів. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 був зобов`язаний своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди, обумовлені договору, у порядку, встановленому договором. При цьому, ОСОБА_1 був зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі до 16 години 10 вересня 2017 року. Крім того, кредитним договором встановлено, що за користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.2 договору, банк нараховує, а ОСОБА_1 сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних. Починаючи з 12 вересня 2017 року банком ОСОБА_1 була встановлена процентна ставка в розмірі 0,1% річних. З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №28-19П/2007-п від 11 вересня 2007 року, згідно умов якого ОСОБА_2 поручається перед позивачем за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору. Позивач перед ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши останньому кредитні кошти на строк з 11 вересня 2007 року до 10 вересня 2017 року в розмірі 49500 доларів США. Разом з тим, ОСОБА_1 не повернув кредит у повному обсязі, своєчасно та в повній мірі не сплачував проценти за користування кредитними коштами, внаслідок чого станом на 14 серпня 2018 року заборгованість за кредитом складає 45403,50 доларів США та заборгованість за процентами становить 43396,45 доларів США. При цьому, відповідачі свої зобов`язання перед позивачем за кредитним договором та договором поруки не виконують належним чином. Також, згідно умов кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити штраф за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо термінів повернення кредиту у розмірі 25% від несвоєчасно сплаченого кредиту та за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо термінів повернення процентів у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів. Таким чином, сума несплаченого штрафу за несвоєчасне повернення кредиту становить 310383,55 грн та за несвоєчасне повернення процентів 118665,33 грн.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

21 січня 2019 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Гриб О.В. Згідно поданого відзиву представник відповідача зазначає, що 11 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №21-19ПВ/2007. Згідно умов кредитного договору (п. 1.1. Договору), Позивачем було надано Відповідачу споживчий кредит у сумі 49 500 дол. США строком з 11.09.2007р. до 10.09.2017р. За використання кредитних коштів позичальник зобов`язувався сплатити проценти у розмірі 14,5 відсотків річних (п. 1.1. Договору). Повернення кредиту передбачалось здійснювати позичальником у відповідності до графіку погашення кредиту, який оформлено Додатком № 1 від 11.09.2007р. до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007, ануїтетними платежами розмір яких становив 455 дол. США з початком оплати від місяця вересня 2008 року до місяця вересня 2017р., останній платіж по якому становив 360 дол. США. У своїх позовних вимогах ПАТ «Мегабанк» просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 21-19 ПВ/2007 у розмірі 88 799,95 дол. США, з яких: 45 403, 50 дол. США - залишок кредиту; 43 396, 45 дол. США - залишок нарахованих процентів; а також штраф у розмірі 429 048, 88 грн.

Із позовними вимогами ПАТ «Мегабанк» відповідач ОСОБА_1 не погоджується оскільки вважає їх необґрунтованими, не доведеними і такими, що не відповідають дійсності оскільки такі є проведеними із не вірними розрахунками розміру відсотків, залишку кредиту та штрафу.

Так, в обґрунтування позовних вимог як додаток до позовної заяви Позивачем було додано Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 21-19 ПВ/2007 станом на 14.08.2018р. У наведеному розрахунку в частині розрахунку суми нарахованих та несплачених процентів подано таблицю в котрій зазначається: рядок один таблиці з 01.06.2009 по 30.06.2009 при вих. залишку боргу 45 403,50 дол. США, кількості днів залишку - 30, сума процентів яку вказує Позивач становить 548,63 долари. В той час як при розрахунку 14,5 % річних від вказаної суми залишку боргу 45 403,50 дол. США, враховуючи 30 днів, сума процентів реально становить 541,11 дол. Тобто Позивач безпідставно завищив суму оплати за процентами на 7,52 дол. США щодо одного місячного платежу котру просить стягнути; рядок другий таблиці за період з 01.07.2009 по 31.07.2009 при вих. залишку боргу 45 403,50 дол. США, кількості днів залишку - 31, сума процентів яку вказує Позивач становить 566, 91 долари. В той час як при розрахунку 14,5 % річних від вказаної суми залишку боргу 45 403,50 дол. США, враховуючи 31 день, сума процентів реально становить 559,14 дол. Тобто Позивач у даному випадку безпідставно завищив суму оплати за процентами на 7,77 дол. США щодо одного місячного платежу котру просить стягнути з Відповідача.

При цьому не вірний розрахунок суми відсотків за місячні періоди, який наданий Позивачем, здійснений із арифметичними помилками в користь завищення відсотків, за увесь період вказаний у таблиці розрахунків котра була доданою до позову.

Крім цього, відповідач вважає, що сума проведених позивачем розрахунків щодо тіла кредиту та відсотків не відповідає дійсності також і з тих міркувань, що в основу нарахувань взята сума 45 403,50 дол. США, а розрахунок розпочинається з дати 01.06.2009р. тоді коли Відповідачем здійснювалась платежі за кредитним договором № 21-19 ПВ/2007 починаючи від 25.10.2007р., що доведено виписками по рахунках: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , які були надані Позивачем як додатки до позовної заяви. За розрахунками відповідача проведеними на підставі наданих позивачем виписок, на погашення кредиту ОСОБА_1 від 25.10.2008 до 01.06.2009, тобто до моменту від якого розпочинається розрахунок проведений Банком, - було сплачено 11 220,17 дол. США, а тому сума заявлена до стягнення позивачем у розмірі 43 396, 45 дол. США у якості несплачених відсотків не підтверджена та не відповідає дійсності.

Відповідач також просить суд взяти до уваги ті обставини, що на виконання кредитного договору № 21-19 ПВ/2007, зокрема для погашення кредитної заборгованості по залишку кредиту ним було здійснено оплату на суму близько 4000 дол. США, що потверджується банківськими виписками наданими Позивачем, зокрема за датами: 02.10.2008р. - сплачено 618,01 дол. США на погашення тіла кредиту; 04.08.2009р. сплачено - 548,63 дол. США; 10.09.2009р. - сплачено 565,54 дол. США; 15.10.2009р. - сплачено 566,45 дол. США; 24.11.2009р. - сплачено 545,08 дол. США; 17.12.2009р. - сплачено 565,99 дол. США; 25.01.2010р. - сплачено 548,63 дол. США. Відтак, розрахунок який проведений Позивачем, де за основу розрахунку боргу взята сума 45 403,50 дол. США, не відображає реальний стан речей та є не належним та не достовірним, а вимоги позовної заяви необґрунтованими та не доведеними.

Вказав, що у позовній заяві ПАТ «Мегабанк» зазначає, що між Сторонами: Позивачем та Відповідачем 12.01.2015р. було, як додаток укладено Договір про внесення змін до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007, яким змінено дати оплат нарахованих процентів за період з січня 2011 по 31.03.2017р. та подальший період після 31.03.2017р. Однак, Відповідач вважає за необхідне повідомити, що ним не укладалось Договору 1 про внесення змін до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007 від 12.01.2015р. та про його існування не було відомо. Під наведеним вище договором Відповідач не підписувався особисто, а про існування такого договору довідався тільки на момент отримання позовної заяви та додатків у яких містилась копія такого договору. Оскільки Відповідач не укладав із ПАТ «Мегабанк» Договір про внесення змін до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007 від 12.01.2015р. та не підписував такого, тому вважає цей договір неукладеним.

Зазначив, що як убачається з Додатку № 1 від 11.09.2007р. до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007, який є графіком погашення кредиту, оплата заборгованості здійснюється ануїтетними платежами розмір яких становив 455 дол. США з початком оплати від місяця вересня 2008 року до місяця вересня 2017р. до 25-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.2. Додаткового договору від 01.11.2007р. до кредитного договору № 21-19 ПВ/2007). Так, з умов кредитного договору та додаткових договорів, які укладались Сторонами вбачається, що Відповідач-Позичальник узяв на себе зобов`язання повертати суму кредиту шляхом сплати ануїтетних платежів до 25-го числа кожного календарного місяця (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів. Отже, крім установлення строку дії договору, Сторонами було встановлено строки виконання позичальником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов`язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Враховуючи наведені вище обставини зокрема, те що кредитний договір № 21-19 ПВ/2007 передбачав щомісячну оплату за ануїтетними платежами просточення щодо виконання яких є окремими забов`язаннями із процесуальними строками щодо їх настання та виконання, Відповідач просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог ПАТ «Мегабанк» щодо стягнення залишку кредиту, стягнення залишку нарахованих процентів, стягнення штрафу.

Крім того, відповідно допункту 2.1.Договору поруки№ 28-19ПВ/2007-Ппоручитель зобов`язуєтьсявідповідати передкредитором запорушення Боржникомзобов`язаньза кредитнимдоговором,а саме: повернення кредитуу сумі49500,00дол.США; сплату нарахованихпроцентів такомісійної винагородизгідно умовкредитного договору; сплату збитків у зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за кредитним договором.

За договоромпоруки поручительвідповідає передкредитором утому жобсязі,що іборжник завсіма зобов`язаннямиостаннього заосновним договором,тому зчасу несплатикожного зплатежів відповіднодо статті261ЦК Українипочинається перебігпозовної давностідля вимогдо боржника,та обрахуваннявстановленого частиноючетвертою статті559цього Кодексушестимісячного строкудля пред`явленнявимог допоручителя. За статтею559ЦК України«строк чинностіпоруки» розглядаєтьсяяк строк,протягом якогокредитор можереалізувати своїправа запорукою,як видомзабезпечення зобов`язання. Відтак,закінчення строку,установленого договоромпоруки,так самояк сплившести місяціввід днянастання строкувиконання основногозобов`язанняабо одногоюку віддня укладеннядоговору поруки,припиняє порукуза умови,що кредиторпротягом строкудії порукине пред`явитьвимоги допоручителя. Згідно п.3.2.1Кредитного договоруміж Сторонамидомовлено,що Позичальникзобов`язуєтьсяповернути одержанийкредит уповному обсязідо 16:00години 10.09.2017р.,що єнастанням строкувиконання. Кредитним договоромпередбачено виконаннягрошових зобов`язаньшляхом здійсненняануїтетних платежів(щомісячнихплатежів згідноз графіком),а задоговором порукипоручитель відповідаєперед кредиторому томуж обсязі,що йборжник завсіма зобов`язаннямиостаннього заосновним договором,в межахшести місяцівза кожниммісячним платежем. Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 цього Кодексу) повинні застосовуватись і до поручителя. Таким чином, в разі неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Таким чином, на підставі ст. 559 ЦК України порука Поручителя ОСОБА_2 за Договором поруки № 28-19ПВ/2007-П від 11.09.2007р. є припиненою від 11.03.2018р., а тому вимога Позивача ПАТ «Мегабанк» про солідарне стягнення заборгованості із Поручителя ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

21 січня 2019 року судом зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий відповідачем ОСОБА_2 , згідно з яким виконання умов кредитного договору №21-1919ПВ/2007булозабезпечено іпотекоюта порукою. Відтак, між нею та позивачем - ПАТ «Мегабанк»11.09.2007р.було укладенодоговір поруки№ 28-19ПВ/2007-П. Відповідно допункту 2.1.Договору порукипоручитель зобов`язуєтьсявідповідати передкредитором запорушення Боржникомзобов`язань закредитним договором,а саме: повернення кредитуу сумі49500,00дол.США; сплату нарахованихпроцентів такомісійної винагородизгідно умовкредитного договору; сплату збитків у зв`язку з неналежним виконанням Боржником зобов`язань за кредитним договором.

За договоромпоруки поручительніс відповідальністьперед кредиторому томуж обсязі,що іборжник завсіма зобов`язаннямиостаннього заосновним договором. Умовами кредитногодоговору передбаченоокремі самостійнізобов`язанняборжника проповернення боргущомісяця частинамита встановленосамостійну відповідальністьборжника заневиконання цьогообов`язку.В разіненалежного виконанняпозичальником цихзобов`язаньпозовна давністьза вимогамикредитора донього проповернення заборгованихкоштів повиннаобчислюватися змоменту настаннястроку погашеннякожного черговогоплатежу. Оскільки відповіднодо статті554ЦК Українипоручитель відповідаєперед кредиторому томусамому обсязі,що йборжник,то зазначеніправила (зурахуванням положеньчастини четвертоїстатті 559Кодексу)повинні застосовуватисьі допоручителя. Таким чином,в разіненалежного виконанняборжником зобов`язаньза кредитнимдоговором,строк пред`явленнякредитором вимогдо поручителяпро поверненняборгових сум,погашення якихзгідно зумовами договорувизначено періодичнимиплатежами,передбачений частиноючетвертою статті559ЦК України,повинен обчислюватисяз моментунастання строкупогашення кожногочергового платежу. Відповідно достатті 261ЦК Україниперебіг позовноїдавності длявимог доборжника,та обрахуваннявстановленого частиноючетвертою статті559цього Кодексушестимісячного строкудля пред`явленнявимог допоручителя,починається віддня колиособа довідаласяабо могладовідатися пропорушення свогоправа. За статтею 559 ЦК України «строк чинності поруки» розглядається як строк, протягом якого кредитор може реалізувати свої права за порукою, як видом забезпечення зобов`язання.

Таким чином,закінчення строку,установленого договоромпоруки,так самояк сплившести місяціввід днянастання строкувиконання основногозобов`язанняабо одногороку віддня укладеннядоговору поруки,припиняє порукуза умови,що кредиторпротягом строкудії порукине пред`явитьвимоги допоручителя. Згідно п.3.2.1Кредитного договоруміж Сторонамидомовлено,що Позичальникзобов`язується повернутиодержаний кредиту повномуобсязі до16:00години 10.09.2017р.,що єнастанням строкуйого повноговиконання. Крім того,кредитним договоромпередбачено виконаннягрошових зобов`язаньшляхом здійсненняануїтетних платежів(щомісячнихплатежів згідноз графіком),а задоговором порукипоручитель відповідаєперед кредиторому томуж обсязі,що йборжник завсіма зобов`язаннямиостаннього заосновним договором,в межахшести місяцівза кожниммісячним платежем. На підставі ст. 559 ЦК України порука Поручителя, ОСОБА_2 за Договором поруки № 28-19ПВ/2007-П від 11.09.2007р. є припиненою від 11.03.2018р., а тому вимога Позивача ПАТ «Мегабанк» про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Посилаючись на наведене, просила відмовити у задоволенні позову.

14 січня 2019 року представник позивача подав відповідь на відзив. Вказав, що представник ОСОБА_1 у відзивізазначає просвою незгодуіз розрахункомзаборгованості завідсотками,однак такітвердження єбезпідставними зважаючина наступне. Представником залишенопоза увагоютой факт,що увідповідності доп.4.1.Розділу 4«Порядок нарахуваннята сплатипроцентів ікомісійних винагород»Кредитного договору,нарахування процентівза користуваннякредитом проводитьсяз 1-гопо останнійкалендарний деньзвітного місяця,виходячи зфактичних залишківзаборгованості запозичковим рахунком,фактичної кількостіднів умісяці,360днів уроці,та процентноїставки,передбаченої Договором(методвизначення днівдля нарахуванняпроцентів «факт/360»). Таким чином,згідно п.4.1.Розділу 4«Порядок нарахуваннята сплатипроцентів ікомісійних винагород»,розрахунок нарахуванняпроцентів здійснюєтьсяза формулою:нараховані відсотки=(вихіднийзалишок *кількість днівдії залишку*діюча процентнаставка)/360днів. Станом на 01 червня 2009 р. заборгованість за тілом кредиту складала 45 404.17 дол. США. 25 червня 2009 р. було погашено 0,67 дол. США і заборгованість склала 45 403,50 дол. США. Таким чином, загальна сума нарахованих відсотків за червень 2009 р. склала 548,63 доларів США, за липень 566,91 доларів США.

Таким чином,розрахунок заборгованостіпо процентахздійснено змоменту виникненняпростроченої заборгованості,що підтверджуєтьсявиписками порахунках ОСОБА_1 . А також, представник ОСОБА_1 не погоджується із сумою заборгованості по тілу кредиту, проте, такі твердження повністю спростовуються виписками за рахунками відповідача. Оплати відображено в табл. 1 згідно яких ОСОБА_1 було сплачену загальну суму заборгованості за кредитом в сумі 4 096,50 дол. США (з яких за період з 11.09.2007р. по 31.05.2009 р. було сплачено 4095,83 доларів США на погашення кредиту згідно умов кредитного договору). Таким чином, розрахунок заборгованості, станом на 14.08.2018 виконаний без арифметичних помилок та повністю відповідає умовам Кредитного договору та підтверджує розмір фактичної заборгованості Відповідачів перед АТ «МЕГАБАНК».

Щодо строківпозовної давностівказує,що міжВАТ «Мегабанк»,правонаступником якогоз 21.08.2009є ПАТ«Мегабанк»,а з31.10.2018АТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 11вересня 2007року булоукладено Кредитнийдоговір №21-19ПВ/2007. Відповідно доп.1.1.Кредитного договоруКредитодавець зобов`язуєтьсянадати Позичальникугрошові кошти(надалікредит)на споживчіпотреби урозмірі 49500,00дол.США (сорокдев`ять тисячп`ятсот доларівСША),на строкз 11.09.2007року до10.09.2017року,Позичальник зобов`язуєтьсяповернути кредитта сплатитипроценти урозмірі 14,5процентів річних. В подальшомуміж Позивачемта ОСОБА_1 01.11.2007р.було укладеноДодатковий договірдо Кредитногодоговору №21-19ГІВ/2007від 11.09.2007р,06.08.2008р.-Договір провнесення зміндо кредитногодоговору №21-19ПВ/2007від 11.09.2007р.,12.01.2015р.-Договір провнесення зміндо Кредитногодоговору №21-19ПВ/2007від 11,09.2007р. У відповідностідо укладеного12.01.2015р.Договору провнесення зміндо кредитногодоговору №21-19ПВ/2007від 11.09.2007р.сторонами викладенов новійредакції Додаток№ 1до кредитногодоговору,викладено вновій редакціїпункт 4.2.Розділу 4«ПОРЯДОК НАРАХУВАННЯТА СПЛАТИПРОЦЕНТІВ 1КОМІСІЙНИХ ВИНАГОРОД»,у відповідностідо якогопроценти закористування кредитомсплачуються Позичальникомщомісяця,не пізнішедвадцять п`ятогочисла місяцянаступного зазвітним,а такожв деньповного поверненняКредиту.Проценти закористування кредитомза період,починаючи зсічня 2011року сплачуютьсяПозичальником унаступному порядку:нараховані процентиза користуванняпозикою заперіод зсічня 2011року полютий 2017року маютьбути сплаченіне пізніше31березня 2017року,починаючи зберезня 2017року процентиза користуванняпозикою маютьбути сплаченіне пізнішедвадцять п`ятогочисла місяця,наступного зазвітним. У Додатку№1до Договору,який єневід`ємною частиноюКредитного договорунаведено визначеннясукупної вартостікредиту (зурахуванням процентноїставки заним тавартості всіхсупутніх послугта іншихфінансових зобов`язаньПозичальника,які пов`язаніз отриманням,обслуговуванням іпогашенням кредиту)та реальноїпроцентної ставки,а такожграфік платежів,згідно якогопогашення основноїсуми кредитупочинається з31березня 2017року. Про досягненнядомовленостей таукладення 12.01.2015р.Договору провнесення зміндо кредитногодоговору №21-19ПВ/2007від 11.09.2007рсвідчить підпис ОСОБА_1 на зазначеномуДоговорі. Враховуючи вищевказане, твердження про неукладення Договору про внесення змін до кредитного договору не відповідають дійсності та спростовуються наданими Позивачем письмовими доказами.

Згідно зп.7.2.розділу 7«Відповідальність сторін»кредитного договоруПозичальник зобов`язуєтьсясплатити штрафза невиконанняприйнятих насебе зобов`язаньщодо термінівповернення кредитуу розмірі25%від несвоєчасносплаченого кредиту. Таким чином,сума несплаченогоштрафу увідповідності доп.7.1.Розділу 7«Відповідальність сторін»становить 310383,55грн. Відповідно доп.7.2.Розділу 7«Відповідальність сторін»Договору Позичальникзобов`язується сплатитиштраф заневиконання прийнятихна себезобов`язань щодотермінів поверненняпроцентів урозмірі 10%від суминесвоєчасно сплаченихпроцентів: Таким чином сума несплаченого штрафу у відповідності до п. 7.2. Розділу 7 «Відповідальність сторін» становить 1 18 665,33 грн.

Оскільки Позивач звернувся до суду з позовом 06 вересня 2018 року, тобто в межах строків позовної давності, отже, висновки ОСОБА_1 про сплив позовної давності за вимогами Позивача, включно з вимогою за залишком заборгованості, процентами та штрафними санкціями, є хибними, та такими, що вводять суд в оману.

Щодо строків позовної давності за неустойкою зазначив, що підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. А пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя цієї статті).

Згідно зчастиною першоюстатті 260ЦК Українипозовна давністьобчислюється зазагальними правиламивизначення строків,встановленими статтями253-255нього кодексу. Стаття 266ЦПК Українипередбачає,що зіспливом позовноїдавності доосновної вимогивважається,що позовнадавність спливлаі дододаткової вимоги,зокрема,про стягненнянеустойки.Позовна вимогапро стягненнянеустойки можебути додатковоюяк довимоги простягнення заборгованостіза кредитом,так ідо вимогипро стягненняпроцентів закредитом. Оскільки позовна давність до основної вимоги не спливла до звернення Позивача до суду, вважається, що позовна давність не спливла і до додаткової його вимоги про стягнення з відповідачів штрафу та пені. Відтак, не можна вважати, що вимоги Позивача зі стягнення неустойки заявлені зі спливом строків позовної давності.

За змістомчастини четвертоїстатті 559ЦК Українипорука припиняєтьсяпісля спливустроку,встановленого вдоговорі поруки.У разі,якщо такийстрок невстановлено,порука припиняється,якщо кредиторпротягом шестимісяців віддня настаннястроку виконанняосновного зобов`язанняне пред`явитьвимоги допоручителя. Отже,порука -це строковезобов`язання,і незалежновід того,встановлений строкїї діїдоговором чизаконом,його спливприпиняє суб`єктивнеправо кредиторавимагати відборжника виконаннязобов`язання. Згідно зістаттями 526,530,610,частиною першоюстатті 612ЦК Українизобов`язанняповинні виконуватисьналежним чиному встановленийтермін відповіднодо умовдоговору тавимог чинногозаконодавства.Порушенням зобов`язанняє йогоневиконання абовиконання зпорушенням умов,визначених змістомзобов`язання(неналежневиконання). У пункті5.1Договору поруки,укладеного 11.09.2008року міжсторонами,зазначено,що Договірнабуває чинностіз моментуйого підписанняСторонами тадіє протягомтрьох роківз днязакінчення строкуКредитного договору. Згідно п.8.2.Кредитного договоруДоговір дієдо повноговиконання Позичальникомсвоїх зобов`язаньза ним. Кінцевим терміномповернення кредитузгідно зпунктом 1.1.тапунктом 3.2.1.Кредитного договорує 10вересня 2017року.Отже,з 11вересня 2017року несплаченазаборгованість вважаєтьсяпростроченою. Саме зчасу простроченнянесплаченої заборгованостіпочинається обчисленнятрирічного строкудля пред`явленнявимог допоручителя.Тобто позивачмав протягомтрьох роківвід днянастання строкувиконання основногозобов`язанняпред`явитивимоги допоручителя.Аналогічна правовапозиція висловленау ПостановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 14.11.2018р.у справі№ 752/17300/14-11. Таким чином твердження представника ОСОБА_1 про те, що порука Поручителя ОСОБА_2 за Договором поруки №28-19ГІВ/2007-п від 11.09.2007р. є припиненою не відповідають матеріалам справи та вимогам ст. 559 ЦК України.

Відповідачами та представником ОСОБА_1 відповідно до вимог ЦПК України, з урахуванням принципу змагальності сторін, не доведено та не підтверджено своїх заперечень проти позову, не наведено альтернативного розрахунку заборгованості, із якою Відповідачі погоджуються, натомість Позивачем доведено та підтверджено невідповідність дій Відповідачів вимогам чинного законодавства, порушення прав Позивача та відповідно законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2019 року призначено у справі комплексну судово-почеркознавчу та судово-економічну експертизу.

Ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 09вересня 2019року поновленопровадження усправі.Витребувано у ПАТ «Мегабанк» оригінал договору від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору №21-19 ПВ/2007. Зобов`язано надати ОСОБА_1 вільні зразки його підписів у паспортах, а також інших документах, що містять достовірні підписи останнього.

13 листопада 2019 року судом зареєстровано заяву представника позивача про виключення документа з числа доказів та зменшення розміру позовних вимог. Згідно поданого клопотання представник позивача просила: виключити з числа доказів договір від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору №21-19ПВ/2007; стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року в сумі 59013,56 доларів США та 347599,62 гривень, яка складається із: залишку кредиту 45403,50 доларів США, залишку нарахованих та несплачених процентів 13610,06 доларів США та штрафу 347599,62 грн.

20 листопада 2019 року судом зареєстровано відзив представника відповідачів адвоката ГрибаО.В.на заявуПАТ «Мегабанк»про виключеннядокумента зчисла доказівта зменшеннярозміру позовнихвимог.Згідно вказаноговідзиву,ухвалою Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областівід 18березня 2019р.у цивільнійсправі №607/17860/18було призначенокомплексну судово-почеркознавчута судово-економічнуекспертизу,проведення якоїдоручено Тернопільськомувідділенню Київськогонауково-дослідногоінституту судовихекспертиз (46025,м.Тернопіль,вул.Січових Стрільців,4. З метоюпроведення експертизисудом буловитребувано уПублічного акціонерноготовариства «Мегабанк»оригінал Договорупро внесеннязмін докредитного договоруза №21-19ПВ/2007укладеного міжПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 12.01.2015року. Відповідачем у свою чергу було здійснено оплату за проведення судово-почеркознавчої експертизи у повному обсязі, однак, Позивачем не було надано експертам експертної установи оригіналу документу який витребовувався судом - Договору про внесення змін до кредитного договоруза №21-19ПВ/2007укладеного міжПАТ «Мегабанк»та ОСОБА_1 12.01.2015року. Зважаючи на ті обставини, що проведення експертизи має велике значення для Відповідачів, оскільки вони є споживачами фінансових послуг і юридично більш слабкою стороною справи, на підставі ст. 109 ЦПК України, Відповідачі просять суд визнати факт ухилення Позивача - ПАТ «Мегабанк» від проведення експертизи у цивільній справі № 607/17860/18 який врахувати при прийнятті рішення.

Вказав,що дозаяви ПАТ«Мегабанк» від13.11.2019р.про виключеннядокумента зчисла доказівта зменшеннярозміру позовнихвимог усправі №607/17860/18є доданимрозрахунок заборгованостіза кредитнимдоговором №21-19ПВ/2007від 11.09.2007р.станомна 14.08.2019р.без урахуванняДоговору від12.01.2015р.про внесеннязмін докредитного договору. Згідно доданогоПозивачем розрахункузаборгованості,відлік якогорозпочинається віддати 01.09.2015р.(рядоктаблиці 1),та закінчуєтьсядатою 31.07.2018р.розмір заборгованостістановить: 45 403,50 дол. США - сума заборгованості(якоїсаме непояснено); 13 610, 06 дол. США - сума нарахованихта несплаченихпроцентів заперіод з01.09.2015р.по 31.07.2018р.,-які Позивачпросить стягнутиіз Відповідачів,згідно поданоїним заявивід 13.11.2019р.про виключеннядокумента зчисла доказівта зменшеннярозміру позовнихвимог усправі №607/17860/18р. Відповідачі непогоджуються ізсумою заборгованостіта розрахунком,що йогонадано Позивачему наведенійвище заяві. Відповідач ОСОБА_1 наголошує,що нимздійснювалось регулярнепогашення кредитувід початкуйого отримання,тобто віджовтня місяця2007року.Зокрема,для прикладу: 25.10.2007р.-внесено воплату кредитукошти насуму 398,75дол.США; 22.11.2007р. - внесено воплату кредитукошти насуму 618,06дол.США; 25.12.2007р.-внесено воплату кредитукошти насуму 598,12дол.США; 25.01.2008р. - внесено воплату кредитукошти насуму 608,04дол.США; 25.02.2008р.-внесено воплату кредитукошти насуму 618,03дол.США; 03.03.2008р.-внесено воплату кредитукошти насуму 578,14дол.США; 24.04.2008р. - внесено в оплату кредиту кошти на суму 618,01 дол. США, і в подальшому.

На думкуВідповідачів,згідно доказів,платіжних дорученькотрі булинадані Позивачемяк додатокдо позовноїзаяви,на виконаннякредитного договору ОСОБА_1 було здійсненооплату насуму близько24000дол.США,що можебути підтвердженотими доказамикотрі надавсам Позивач. Відтак сума заборгованості у розмірі 45 403,50 дол. США та 13 610, 06 дол. США - сума нарахованих та несплачених процентів за період з 01.09.2015р. по 31.07.2018р., яку просить стягнути Позивач згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 21-19 ПВ/2007 від 11.09.2007р., - не відповідає дійсності, є не обґрунтованою та не доведеною.

Посилаючись на наведене, просив застосувати до вимог позивача строки позовної давності.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року призначено у справі судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів судово-економічної експертизи поставити наступні запитання: чи підтверджується документально та чи є вірно відображеними у банківській документації фінансові операції-проведення ПАТ «Мегабанк» щодо зарахування оплати позичальником - ОСОБА_1 коштів перерахованих ним в погашення кредиту по тілу та по відсотках за користування кредитними коштами за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р. (зокрема чи вірно здійснювалось рознесення коштів із основного - транзитного рахунку на субрахунки у зарахування за відсотки та тіло кредиту)?; яким є загальний розрахунковий залишок кредитної заборгованості за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р. з урахуванням усіх здійснених Позичальником ОСОБА_1 платежів у його погашення, докази яких як банківські виписки були додані до матеріалів справи, включаючи та враховуючи: Додатковий договір до кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 01.11.2007р.; Договір № 1 про внесення змін до кредитного договору з фізичною особою № 21- 19ПВ/2007 від 06.08.2008р., без врахування договору про внесення змін від 12 січня 2015 року?; виходячи із розрахунку заборгованості і штрафу наведених Позивачем ПАТ «Мегабанк» у позовній заяві і додатках до неї, якою є реальна відсоткова ставка за Кредитним договором № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р., та чи відповідає її такий розмір, розміру процентів зазначеному у п. 1.1. Кредитного договору?

На час проведення експертизи провадження по цивільній справі зупинено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 вересня 2020 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 листопада 2020 року клопотання судового експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ Дуди В. про витребування додаткових документів у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково. Долучено до матеріалів вищевказаної справи оригінали виписок з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 року по 31.08.2018 року. Продовжено проведення судово-економічної експертизи згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 листопада 2019 року. На час проведення експертизи провадження по цивільній справі зупинено.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2022 року поновлено провадження у справі.

07 лютого 2022 представник позивача подала заперечення щодо висновку експертів за результатам проведення судового-економічної експертизи. Вказала, що висновок експертів за результатами проведений судово- економічної експертизи № 36/1403/1404/21-22 від 22.12.2021р. не може бути визнаний допустим та належним доказом, з огляду на таке. Так, в Розділі «Дослідження» висновку експертів до першого та другого питання експертами зазначено, шо розрахунки ними здійснено зокрема і на підставі «п.5.2.7. та п 5.2.8. Кредитного договору.» Проте, кредитний договір №21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р., укладений між АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 , не містить пунктів 5.2.7. та п 5.2.8. зокрема і інших пунктів в редакції зазначеній на сторінках 8 висновку експертів. Також у таблиці №1 ( сторінки 10-12) сформована колонка «сплата тіла кредиту», яка не відповідає наданим первинним документам, шо містяться у матеріалах справи, а саме відсутні документи щодо сплати тіла кредиту.

Також, не відповідає наданим первинним документам, що містяться у матеріалах справи колонка «Нараховано процентів на початок операції» (таблиця № НОМЕР_4 ( сторінки 10 -12), з огляду на наступне. У відповідності до умов п. 4.1. Кредитного договору №21-19ГІВ/2007 від 11.09.2007р., укладеного між АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 , нарахування процентів за користування Кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення Кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів факт/360). Тому, в таблиці № 1 (сторінка 10 висновку) з самого початку невірно вказаний період нарахування, а також база для нарахування відсотків. Відсотки відповідно до умов договору нараховуються за місяць, а оплата вже здійснюється до 25 числа місяця наступного за звітним, а не нарахування здійснюються з 25 по 25 число. Позивач нараховує відсотки виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, тобто з дати видачі кредиту - 11.09.2007 а не з 01.09.2007 як вказано в таблиці експертів. ( таблиця №1 сторінка 10 висновку). Умовами п. 4.1. Кредитного договору №21-19ПВ/2007 від 11.09.2007р., укладеного між АТ "МЕГАБАНК" та ОСОБА_1 , встановлено, що відсотки нараховуються «виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком,» тобто якщо 22.11.2007 р. відбулась сплата суми тіла кредиту у розмірі 1,94 дол. США, то таким чином фактичний залишок заборгованості за позичковим рахунком склав 49 498,06 дол. США і на цей залишок з 22.11.2007 повинно нараховуватись сума відсотків. А в таблиці експертів розрахункова сума нарахованих відсотків склала 558,25 дол. США, для розрахунку якої брався залишок тіла кредиту до проведення операції, так як не було врахована зміна фактичних залишків у періоді, а була відображена лише у наступному. Таким чином весь подальший розрахунок виконано невірно.

Зазначила, що очевидними є розрахункові помилки у висновку експертів. Так, в таблиці (сторінка 12 висновку), відповідно до розрахунків експертів з початку дії кредитного договору (надана сума кредиту 49 500,00 дол. США було сплачено 5 136,45 дол. США (з них 5 платежів на сумму 1 039,89 докази яких відсутні в матеріалах справи, зокрема відсутні і у виписках). При цьому, навіть згідно з висновком експертів залишок заборгованості не відповідає арифметичним розрахункам, оскільки відповідно до висновків експертів заборгованість по тілу складає 38 380,15 дол. США (в той же час при звичайних арифметичних підрахунках 49500,00-5136,45= 44 363,55, а не 38 380,15 ). При цьому, жодних інших розрахунків чи даних висновок експертів не містить, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта. Крім того, розрахунок зроблений експертами припиняється березнем 2017 року, хоча розрахунок заборгованості, наданий позивачем, та який містить розмір заборгованості та її складові складений станом на 14.08.2018 р.

Вказала, що не передбачено включення при розрахунку реальної процентної ставки штрафних санкцій, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених кредитним договором. Тому, врахування в розрахунок реальної процентної ставки суми штрафу в гривневому еквіваленті за середнім курсом НБУ на дату експертизи є невірним та не відповідає ні матеріалам справи, ні нормативним документам. Також, в розрахунку реальної процентної ставки застосовано ділення на «10,9», однак не зазначено що це за сума, з яких документів вона взята та яким нормативним вимогам відповідає. Крім того, експертами у висновку враховано відсотки за касове обслуговування, однак ні умовами кредитного договору, ні будь-якими іншими документами у матеріалах справи не міститься погоджених сторонами умов щодо сплати відсотків за касове обслуговування.

Посилаючись на наведене, просила визнати висновок експертів неналежним та недопустимим доказом у справі.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 квітня 2022 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокатНедокус В.І.в судовомузасіданні заперечивщодо задоволенняпозовних вимог,просить уїх задоволеннівідмовити зпідстав їхнеобґрунтованості танеправомірності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих на те суду причин, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що 04 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача ВАТ «Мегабанк» із заявою, в якій просив надати йому кредит для споживчих цілей в сумі 49500 доларів США.

11.09.2007 між ВАТ «Мегабанк» (далі Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі Позичальник) укладено кредитний договір №21-19ПВ/2007, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язався надати Позичальникові грошові кошти на споживчі цілі у розмірі 49 500 доларів США на строк з 11.09.2007 до 10.09.2017, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 14,5 % річних. Сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється Позичальником згідно з графіком погашення кредиту, наведеним в Додатку № 1 до Договору, який є невід`ємною його частиною. Вказаний договір підписаний представником ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 шляхом проставляння особистого підпису на кожній сторінці договору.

Відповідно до п. 3.2.1., 3.2.3. Кредитного договору, позичальник зобов`язується: повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16 години 10 вересня 2017 року; своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди, обумовлені договором, у порядку, встановленому договором.

За змістом п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів «факт/360»). Проценти за користуванням кредитом сплачуються Позивальником щомісяця, не пізніше двадцять п`ятого числа місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту, на рахунок нарахованих доходів Кредитодавця, обумовлений п. 3.1.2. Договору. За користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1. Договору, Кредитодавець нараховує, а Позичальник оплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних.

Згідно умов п. 7.2. Кредитного договору, позичальник сплачує кредитодавцю штраф у наступних випадках: за невиконання прийнятих на себе зобов`язань згідно п. 3.2.1 договору у розмірі 25 процентів від суми несвоєчасно сплаченого кредиту; за невиконання прийнятих на себе обов`язків згідно п. 3.2.3. договору у розмірі 10 процентів від суми несвоєчасно сплачених процентів та комісійних винагород.

Як вбачається з Додатку №1 до Кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007 - Графіку погашення кредиту, сторони погодили терміни сплати заборгованості, суми погашення кредиту (в дол. США) та залишок кредиту після погашення чергового платежу, про що свідчать підписи представника ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 . Зокрема, сторони погодили термін користування кредитом, який становить 120 місяців, проценту ставку за кредитом 14,5 % річних та розмір щомісячних платежів, які підлягають сплаті на погашення кредиту.

Згідно з умовами кредитування, які підписані 04.09.2007 ОСОБА_1 , сума кредиту становить 49500,00 доларів США, строк кредитування на 120 місяців, мета кредиту на споживчі цілі, кредит забезпечений нерухомим майном та порукою фізичної особи, процента ставка становить 14,50% річних. Орієнтовний розрахунок витрат Позичальника за кредитом: максимальний щомісячний платіж (кредит і %) 1031,06 доларів США, сума одноразової комісії 495,00 доларів США; страхування застави 1084,71 грн; Максимальна сума процентів за весь період користування кредитними коштами 37 212,93 доларів США; подорожчання 75,18%; сума кредиту на яку може розраховувати Позичальник виходячи з його середньомісячних доходів та витрат: 66 493,66 доларів США.

Відповідно до Додаткового договору від 01.11.2007 до Кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007, ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 погодили внести наступні зміни до Кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007: Пункт 4.2 Розділу 4 «Порядок нарахування та сплати процентів комісійних винагород» викласти у новій реакції: «4.2. Проценти за користування Кредитом сплачуться Позичальником щомісяця, не пізніше двадцять п`ятого висла місяця, наступного за звітним, а також в день повного повернення Кредиту»; Доповнити розділ 4. «Порядок нарахування та сплати процентів і комісійних винагород» кредитного договору пунктом 4.7, наступного змісту: 4.7. Повернення Кредиту, сплата процентів за користування ним, комісій здійснюється шляхом внесення грошових коштів на рахунок № НОМЕР_2 »; Інші умови договору залишаються без змін. Договір складено у двох примірниках по одному для кожної із сторін. Договір набирає чинності з дати його підписання.

06.08.2008міжВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 1 про внесення змін до Кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007, відповідно до умов якого, сторони домовились внести наступні зміни до кредитного договору № 21-19ПВ/2007 від 11.09.2007, а саме: Виключити із Розділу 5 «Особливі умови» пункти 5.1 та 5.2, з відповідною зміною порядкової нумерації пунктів розділу; Розділ 9 «Юридичні адреси та реквізити сторін» вважати розділом 10; Розділ 9 викласти у наступний редакції: «9. Третейське застереження»: «31. Всі спори, що виникають за цим Договором між Сторонами, розглядаються Постійно діючи Третейським сумом при Асоціації «Слобожанська Перспектива" (далі - Третейський суд) у відповідності його Регламентам. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватися одноособово (колегіально у складі 3 судів за клопотанням однієї із Сторін Договору). Сторони доручають Голові Третейського суду призначати третейського (ких) суддю (ів) зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомлені з Регламентом Третейського суду.». Цей договір про внесення змін набуває чинності з дня підписання її сторонами.

11 вересня 2007 року між ВАТ «Мегабанк» (Кредитодавець) та ОСОБА_2 (Поручитель) укладено договір поруки №28-19ПВ/2007-п, відповідно до умов якого поручитель поручається перед Кредитором за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року.

Відповідно до умов п. п. 2.1., 3.1., 3.2., 5.1., 5.2. Договору поруки, поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за порушення боржником зобов`язань за кредитним договором, а саме: повернення кредиту у сумі 49500 доларів СЩА у строк до 10 вересня 2017 року; сплату нарахованих процентів та комісійної винагороди згідно з умовами кредитного договору; сплату неустойки за несвоєчасну сплату процентів, повернення кредиту (інші випадки, передбачені кредитним договором); сплату збитків у зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за кредитним договором.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником як солідарний боржник.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дня закінчення строку Кредитного договору.

Порука припиняється: з припиненням зобов`язання за кредитним договором; у разі зміни зобов`язання за кредитним договором без згоди Поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя; у разі переведення кредитного боргу за кредитним договором на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; якщо після настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Встановлено, що відповідачі належним чином не виконували взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість.

15 серпня 2018 року позивач направив відповідачам листи з вимогами, в яких просив сплатити заборгованість за кредитом в сумі 45403,50 доларів США, сплатити суму несплачених процентів-відсотків за користування коштами отриманими за кредитним договором в сумі 43396,45 доларів США.

Як вбачається з долученого представником позивача до заяви про зменшення позовних вимог, розрахунку заборгованості за кредитним договором №21-19ВП/2007 від 11 вересня 2007 року станом на 14 серпня 2019 року, без врахування договору від 12 січня 2015 року про внесення змін до кредитного договору №21-19ВП/2007, залишок кредиту становить 45403,50 доларів США, залишок нарахованих та несплачених процентів 13610,06 доларів США, штраф 347599,62 грн.

Зазначені суми позивач просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №36/1403/1404/21-22 від 22 грудня 2021 року, документально не підтверджується відображені у банківській документації фінансові операції, проведені ПАТ «Мегабанк» щодо зарахування оплати позичальником ОСОБА_1 коштів, перерахованих ним в погашення кредиту по тілу та по відсотках за користування кредитними коштами за Кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року. За період з 01 вересня 2007 року по 27 березня 2017 року ОСОБА_1 сплачено тіло кредиту у сумі 5136,45 доларів США, сума нарахованих відсотків становить 63591,70 доларів США. Сума сплати відсотків 25211,55 доларів США. Заборгованість по тілу кредиту становить 38380,15 доларів США та по відсотках 44363,55 доларів США. Виходячи із розрахунку заборгованості і штрафу, наведених позивачем ПАТ «Мегабанк» у позовній заяві і додатках до неї, реальна відсоткова ставка за кредитним договором №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року становить 19,4%. Дана відсоткова ставка не відповідає відсотковій ставці вказаній в договорі.

При цьому, зі змісту вказаного висновку судових експертів вбачається, що за період з 01 вересня 2007 року по 27 березня 2017 року ОСОБА_1 сплачено тіло кредиту у розмірі 5136,45 доларів США.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи сторін, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1ст.509ЦК Українизобов`язаннямє правовідношення вякому однасторона (боржник)зобов`язанавчинити накористь другоїсторони (кредитора)певну дію(передатимайно,виконаніробочу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 , надавши останньому за умовами Кредитного договору кредитні кошти в користування на період, обумовлений цим договором.

Водночас, відповідачі ОСОБА_1 та його поручитель ОСОБА_2 свої зобов`язання за кредитним договором перед позивачем не виконують.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За вимогами ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Устатті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зістаттею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першоюстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно звимогами ч.1ст.553ЦК Україниза договоромпоруки поручительпоручається передкредитором боржниказа виконанняним свогообов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя . Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У відповідності до ст. 546 ч. 1 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідачем перед Позивачем виконання зобов`язання за Кредитним договором було забезпечено неустойкою.

У відповідностідо ч.ч.1,2ст.549Цивільного кодексуУкраїни неустойкою(штрафом,пенею)є грошовасума абоінше майно,які боржникповинен передатикредиторові уразі порушенняборжником зобов`язання.Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов`язань, згідно кредитного договору та договору поруки виникла заборгованість за кредитним договором, яку просить стягнути позивач з відповідачів, як солідарних боржників.

При цьому, згідно поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог та долученого до нього розрахунку заборгованості за кредитним договором, станом на 14 серпня 2019 року залишок кредиту становить 45403,50 доларів США, залишок нарахованих та несплачених процентів 13610,06 доларів США, штраф 347599,62 грн. Вказаний розрахунок виконаний позивачем за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2018 року включно.

Аналізуючи вищевказаний розрахунок заборгованості за кредитним договором, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до наданих позивачем виписок з особового рахунку відповідача ОСОБА_1 та Таблиці №1, яка міститься у висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи №36/1403/1404/21-22 від 22 грудня 2021 року, відповідачем ОСОБА_1 сплачено тіло кредиту у загальному розмірі 5136,45 доларів США, відтак враховуючи, що згідно умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 49500 доларів США, залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 44363,55 доларів США.

Вказаний розмір заборгованості за тілом кредиту відповідачами не спростований.

При цьому, суд не приймає до уваги вищевказаний висновок судових експертів, зокрема в частині визначення суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 38380,15 доларів США та по відсотках 44363,55 доларів США, оскільки зазначений висновок містить суперечності та явні арифметичні помилки щодо вирахування таких сум.

Позивач, в свою чергу, скориставшись своїми процесуальними права в процесі розгляду справи подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив окрім тіла кредиту та штрафу, стягнути солідарно з відповідачів відсотки за користування кредитом у розмірі 13610,06 доларів США.

Встановлено, що вказана сума відсотків за користування кредитом нарахована позивачем відповідно до п. 1.1. Кредитного договору №21-19ПВ/2007 у розмірі 14,5% річних за період з 01 вересня 2015 року по 11 вересня 2017 року та відповідно до п. 4.3 вказаного Кредитного договору, яким передбачено нарахування відсотків у розмірі 0,1 відсотків річних за користування кредитом понад встановленого строку за період з 12 вересня 2017 року по 31 липня 2018 року, що відповідає нормам ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відтак, враховуючи, що позивачем зменшено позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів відсотків за користування кредитом та приведено їх у відповідність до встановленого ЦК України строку позовної давності за такими вимогами, останні підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів штрафу у розмірі 347599,62 грн, суд зазначає наступне.

Встановлено, що вказаний штраф нараховано позивачем відповідно до умов п. 7.2 Кредитного договору, а саме за невиконання умов п. 3.2.1 Кредитного договору у розмірі 25% від суми несвоєчасно сплаченого кредиту та за невиконання умов п. 3.2.3 Кредитного договору у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплачених процентів.

Так, пунктом 3.2.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16 год. 10 вересня 2017 року.

При цьому, пунктом 3.2.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний своєчасно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом та відповідні комісійні винагороди, обумовлені Договором, у порядку, встановленому Договором.

Разом з тим, суд вважає, що вказаний розрахунок виконаний позивачем не вірно.

Зокрема, позивачем обраховано суму штрафу за невиконання обов`язку з повернення кредиту у повному обсязі з суми 45403,50 доларів США, при цьому судом встановлено, що сума неповернутого відповідачем кредиту становить 44363,55 доларів США.

Відтак, розмір штрафу за невиконання обов`язку з повернення кредиту у повному обсязі слід розраховувати з суми 44363,55 доларів США та його розмір становить 11090,89 доларів США (44363,55 * 0,25 = 11090,89), що станом на дату виконаного позивачем розрахунку 14 серпня 2018 року, курсу НБУ становить 303269,23 грн.

При цьому, обрахований позивачем розмір штрафу за невиконання відповідачем обов`язку зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 37216,07 грн виконаний вірно.

Вирішуючи клопотання представника відповідачів про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другоїстатті 258 ЦК України).

Відповіднодостатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначаєтьсястаттею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячногоплатежу починаєтьсяпісляневиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесеннячерговогоплатежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК Україникредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовій позиції, сформульованій Верховним Судом України у постанові від 6 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13. Аналогічні висновки були сформульовані Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі№ 6-2462цс16.

Таким чином, оскільки за умовами договору відповідач ОСОБА_1 мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 25 числа кожного місяця впродовж строку кредитування (120 місяці), перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячнихплатежів за договоромвизначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договоромз моменту спливустроку кредитування.

Встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 06 вересня 2018 року.

Відтак, позивач вправі вимагати повернення відповідачем тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення до суду, процентів, зокрема за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року.

При цьому, в ході розгляду справи представником позивача подано заяву про зменшення позовних, згідно з якою позивачем приведено позовні вимоги відповідно до вищевказаних норм закону щодо застосування строку позовної давності.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, беручи до уваги здійсненні позивачем та судом розрахунки, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Мегабанк» заборгованості за кредитним договором №21-19ВП/2007 від 11 вересня 2007 року, зокрема: 44363,55 доларів США заборгованості за неповернутим тілом кредиту, що згідно курсу НБУ станом на дату винесення рішення становить 1622312,91 грн (44363,55 * 36,5686); 13610,06 доларів США заборгованості за простроченими процентами за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2018 року, що згідно курсу НБУ станом на дату винесення рішення становить 497700,84 грн (13610,06 * 36,5686); штрафу в розмірі 340485,30 грн.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів про те, що на підставі ст. 559 ЦК України порука Поручителя, ОСОБА_2 за Договором поруки № 28-19ПВ/2007-П від 11.09.2007р. є припиненою від 11.03.2018р., а тому вимога ПАТ «Мегабанк» про солідарне стягнення заборгованості із ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції чинність на момент укладення договору поруки від 11 вересня 2007 року), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В силу вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України (в чинній на день ухвалення рішення редакції), порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Встановлено, що згідно умов укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 договору поруки від 11 вересня 2007 року, зокрема п. 5.1 сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом трьох років з дня закінчення строку кредитного договору.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливатиз моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9515/12

Таким чином, у договорі поруки сторони самостійно передбачили строк дії договору поруки, а саме протягом трьох років після закінчення строку дії кредитного договору №21-19ПВ/2007 від 11 вересня 2007 року, строк дії якого на даний час не закінчився, оскільки позичальник не виконав у повному обсязі своїх зобов`язань за кредитним договором.

Відтак, суд приходить до переконання, що позивачем не пропущено строк позовної давності за жодною з позовних вимог, зокрема і за вимогою до поручителя ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути 29255,84 гривень судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Окрім того, судом встановлено, що у зв`язку з поданням зави про зменшення позовних вимог, представник позивача просила суд повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір в розмірі 18653,11 грн.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд вважає, що позивачу слід повернути судовий збір у розмірі 13602,67 грн, у зв`язку із зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 624, 629, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 259, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Акціонерного товариства «Мегабанк»заборгованість за кредитним договором №21-19ПВ/2007від 11вересня 2007року, а саме: 44363,55 доларів США заборгованості за неповернутим тілом кредиту; 13610,06 доларів США заборгованості за простроченими процентами за період з 01 вересня 2015 року по 31 липня 2018 року; штрафу в розмірі 340485,30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Мегабанк» 14627,92 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Акціонерного товариства «Мегабанк» 14627,92 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області повернути Акціонерному товариству «Мегабанк» (код ЄДРПОУ: 09804119, адреса місця знаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ), судовий збір у сумі 13602 (тринадцять тисяч шістсот дві) гривень 67 копійок, сплачений при поданні позову відповідно до меморіального ордеру №1396-23 від 29 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Мегабанк», код ЄДРПОУ: 09804119, адреса місця знаходження: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич