Вирок

від 15.09.2023 по справі 372/3747/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3747/19

Провадження № 1-кп-18/23

В И Р О К

іменем України

15 вересня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018111200000331 від 17.05.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леонівка, Кагарлицького району, Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2,3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області №6 від 13.11.2006 року надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га в с. Григорівка Обухівського району Київської області.

Рішенням Григорівської сільської ради Обухівського району №6-29 від 18.11.2008 року затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо складання державного акту на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 .

Після чого, ОСОБА_5 20.10.2010 року, видано державний акт серії ЯЛ №078446 на право власності на земельну ділянку площею 0,0902 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_2 з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 року у цивільній справі №2-70/12 визнано недійсним:

- рішення 5 сесії Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області рішення № 6 від 13.11.2006 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам Григорівської сільської ради», щодо надання ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га.

- рішення 17 сесії 5 скликання Григорівської сільською радою, Обухівського району видано рішення №6-29 від 18.11.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 загальною площею 0,0902 га.

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,0902 га, яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

22.05.2012 ухвалою Апеляційного суду Київської області скаргу ОСОБА_5 відхилено, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 залишено без змін, вказана ухвала набрала законної сили 22.05.2012 року та в подальшому оскаржена не була, про, що ОСОБА_5 було достовірно відомо.

Так, у червні 2016 року, у не встановлений судом час та місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на заволодіння земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , 24.06.2016 року близько 15 години, більш точного часу судом не встановлено, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_3 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, надав ОСОБА_7 , визнаний недійсним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 року, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року на ім`я ОСОБА_5 , для державної реєстрації вказаної в акті земельної ділянки у його приватну власність, яка будучи впевнена у законності дій ОСОБА_5 , та в достовірності документу, наданого останнім, провела державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 на ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 15124742).

Таким чином, ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом обману, а саме використання недійсного державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446 від 20.10.2010 року, заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка на праві комунальної власності належала територіальній громаді Григорівської сільської ради, чим завдав матеріальної шкоди у великих розмірах на загальну суму 201 999,00 гривень, так як дана сума більше ніж в двісті п`ятдесят разівперевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, а саме в 293 рази перевищує установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, постановою Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 року у адміністративній справі №372/3343/16-а визнано дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_7 щодо проведення 24.06.2016 року державної реєстрації речових прав на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 та належить ОСОБА_5 , неправомірними (рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку № 15124742), при цьому третьою особою був залучений ОСОБА_5 .

19.06.2017 ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, постанова Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 залишена без змін, вказана ухвала набрала законної сили 19.06.2017 року та в подальшому оскаржена не була, про, що ОСОБА_5 було достовірно відомо.

Так, у березні 2018 року у невстановлений органом досудового розслідування час та місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел спрямований на повторне заволодіння земельною ділянкою 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, шляхом обману.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , 02.03.2018 року перебуваючи близько 10 години, більш точного часу судом не встановлено, у комунальному підприємстві «Пріоритет», за адресою: Київська обл., м. Обухів, вул. Малишка, 9А, усвідомлюючи протиправність своїх дій, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка перебувала у комунальній власності Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області, надав державному реєстратору комунального підприємства «Пріоритет» ОСОБА_8 недійсний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №078446, виданий 20.10.2010 року, для державної реєстрації вказаної земельної ділянку у його приватну власність, яка будучи впевнена у законності дій ОСОБА_5 , та в достовірності документу, наданого останнім, провела державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 ОСОБА_5 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності: 115915716).

Таким чином, ОСОБА_5 , повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом обману, а саме використання недійсного державного акту, заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, яка на праві комунальної власності належала територіальній громаді Григорівської сільської ради, чим завдав матеріальної шкоди на загальну суму 68 540, 00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою не визнав, та пояснив, що обвинувальний акт йому було вручено незаконно, оскільки він не підписаний слідчим, крім того досудове слідство було проведено упереджено. В 1999 році він набув право власності на земельну ділянку, побудував там житловий будинок та ніші споруди. Приймав участь у всіх судових засіданнях у цивільній та адміністративній справі в судах першої та апеляційної інстанції, та йому було відомо про вказані рішення судів. В 2017 році він прийшов до приватного нотаріуса ОСОБА_7 та попросив надати витяг з реєстру речових прав, він не мав на меті реєструвати право власності на вказану земельну ділянку. Чому нотаріус здійснила реєстрації права власності йому не відомо. Приватному нотаріусу надав документи, в тому числі недійсний державний акт. Вважає, що має право власності на спірку земельну ділянку площею 0,0902 га, оскільки там розташовані належні йому споруди, в зв`язку з чим він набув право власності і на земельну ділянку. В 2018 році він звернувся до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на спірну земельну ділянку, та знову надав недійсний державний акт, оскільки права власності його не позбавили та він має право власності на дану земельну ділянку, оскільки там розташоване нерухоме майно, яке належить йому на праві приватної власності.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень повністю доведена показами представника потерпілого, свідків та експертів.

Так, допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 показав, що справи щодо незаконного захоплення обвинуваченим земельної ділянки тривають з 2010 року. В цей час до нього звернулась депутат Григорівської сільської ради, що ОСОБА_5 порушує земельне законодавство, а саме незаконного захопив частину дороги та прибережної захисної смуги. В зв`язку з чим, було подано позов і судом визнано недійсним рішенням сільської ради про надання у власність обвинуваченому спірної земельної ділянки та державний акт на землю. ОСОБА_5 був присутній на всіх судових засіданнях та знав про рішення суду, також був присутній і при розгляді справи в адміністративному суді. Проте рішення суду не виконано до цього часу, вказана земельна ділянка є землею загального користування. Щодо нерухомого майна, то вказане майно є самочинним будівництвом, як встановлено в рішенні суду, оскільки жодних документів на нього не має. Щодо міри покарання, вважає, що воно має бути суворим, оскільки обвинувачений не виконує рішення судів протягом тривалого часу.

Допитана в судову засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що працює приватним нотаріусом. В 2016 році до неї звернувся ОСОБА_5 з проханням провести реєстрацію за ним права власності на земельну ділянку. Для реєстрації обвинувачений надав державний акт на право приватної власності на землю, паспорт. Свідок перевірила дійсність державного акту через державний кадастр і там було зазначено, що державний акт чинний, був наявний кадастровий номер земельної ділянки. Інших даних на той момент у свідка інших даних не було, проте для реєстрації земельної ділянки інших документів не вимагалось. В подальшому свідок дізналась, що державний акт був скасований судом, а потім до неї звернулись представники Григорівської сільської ради і вона скасувала державну реєстрацію права власності. Якби свідку було відомо про те, що державний акт був скасований, то реєстрацію права власності вона би не проводила. Вказана процедура реєстрації права власності була чинна на 2016 рік, на даний час вона є іншою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що в 2018 році працювала державним реєстратором в комунальному підприємстві «Пріоритет». Обвинувачений самостійно звернувся із заявою про державну реєстрації права власності на земельну ділянку. Надав документи та державний акт. Свідок зареєструвала заяву, просканувала документи. Вона перевірила достовірність наданих документів, проте в зв`язку з зміною законодавства щодо земельних ділянок набутих у власність до 2013 року інформація могла бути відсутня. Доступу до державного земельного кадастру в неї не було. В зв`язку з чим, нею було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку за обвинуваченим. ОСОБА_5 не повідомляв свідка про наявність судових спорів та те, що державний акт був визнано недійним. Якби їй було відомо про таку інформацію, вона би право власності не зареєструвала право власності, оскільки не було на те підстав.

Окрім викладених показань представника потерпілого, свідків, експертів вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, а саме:

- витягом з ЄРДР, яким підтверджується внесення відомостей про злочин за ч.1 ст.190 від 26.06.2018, що було самостійно виявлено прокурором (т.1 а.с.147,148);

- копією рішення Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області від 30.11.1999 № 64, відповідно до якого ОСОБА_9 надано у приватну власність земельну ділянки площею 0,10 га та 0,08 га (т.1 ас.149);

- заявою Григорівської сільської ради від 28.09.2017 про вчинення кримінального правопорушення (т.1 а.с.151);

- актом обстеження земельної ділянки від 01.08.2017 Григорівської сільської ради, де зазначено, що в ході обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, встановлено, що земельна ділянка огорожена парканом та перебуває в користуванні ОСОБА_5 (т.1 а.с.152);

- витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.05.2018, де зазначено, актуально інформацію про об`єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 площею 0,0902 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . 26.02.2018 державним реєстратором ОСОБА_8 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ078446 від 20.10.2010, внесено рішення про державну реєстрацію права власності №39953417 від 02.03.2018, власник ОСОБА_5 24.06.2016 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЛ078446 від 20.10.2010 внесено відомості про право власності, власник ОСОБА_5 06.07.2017 право власності скасовано на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017, дата внесення до реєстру 06.07.2017 (т.1 а.с.153-155);

- заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.02.2018, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, заявник ОСОБА_5 (т.1 а.с.167);

- витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.03.2018, сформованого ОСОБА_8 , підстава: заява ОСОБА_9 від 26.02.2018, земельна ділянка з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 (т.1 а.с.168-170);

- рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №3993417 від 02.03.2018, яким державний реєстратор ОСОБА_8 , розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийняту 26.0.2018, яку подав ОСОБА_5 для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, провела державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 за ОСОБА_5 (т.1 а.с.171,172);

- копією державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЛ №078446, виданий на ім`я ОСОБА_5 , на підставі рішення Григорівської сільської ради №6-29/17/5 від 18.11.2008, площею 0,0902 га, що розташована в АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005. (т.1 а.с.173,174);

- протоколом огляду від 24.08.2019 документів у державного реєстратора ОСОБА_8 (т.1 а.с. 175,176);

- копією технічного плану станом на 29.12.2012 нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , то копіює свідоцтва про право власності на житловий будинок, від 19.07.1996, власник ОСОБА_5 (т.1 а.с.180-186);

- витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.07.2018 з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 (т.1 а.с.188-190);

- копією рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012, відповідно до якого, визнано недійсним рішення 5 сесії Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 6 від 13.11.2006 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам Григорівської сільської ради`в частині надання ОСОБА_5 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 площею 0,0907 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Визнано недійсним рішення 17 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради Обухівського району Київської області № 6-29 від 18.11.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку`в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 078446, виданий 20 жовтня 2010 року на ім`я ОСОБА_5 щодо земельної ділянки площею 0,0902 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зобов`язано ОСОБА_5 звільнити проїзд, демонтувати (знести) стовпи, огорожу та інші споруди, які ним побудовані на землях загального користування по АДРЕСА_1 . (т.1.а.с191-201);

- копією ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.05.2012 , відповідно до якої апеляційна скарга ОСОБА_5 відхилена, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 23.02.2012 залишено без змін (т.1 а.с.202-206);

- копією постанови Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017, відповідно до якої, визнано дії приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 щодо проведення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку загальною площею 0,0902 га., яка розташована в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3223182001:01:026:0005 та належить гр. ОСОБА_5 неправомірними. Зобов`язано приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_7 внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про скасування державної реєстрації запису про право власності в реєстрі за № 15124742 від 24.06.2016 року. (т.1 а.с.207-211);

- висновком експерта від 26.12.2018 №11890/18-41/29805/18-41, відповідно до якої встановлено, що ринкова вартість земельної ділянки площею 0,902 га з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , станом на 24.06.2016 визначена в розмірі 201999 грн., станом на 02.03.2018 визначена у розмірі 68540 грн. (т.1 а.с.213-231);

- ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, відповідно до якого, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 - без мін (т.2 а.с.168-169);

- іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Стороною захисту та обвинуваченим на спростування обвинувачення було зазначено, що рішеннями судів обвинуваченого не позбавляли права власності на спірну земельну ділянку, оскільки такі позовні вимоги не було задоволено, крім того, на спірній земельній ділянці, розташовано нерухоме майно обвинуваченого, а тому зважаючи на норми цивільного та земельного законодавства він набув право власності на дану земельну ділянку. Крім того, обвинувальний акт не підписаний слідчим. Крім того, приватному нотаріусу ОСОБА_7 він не подавав заяву про державну реєстрації права власності,а бажав отримати лише витяг по земельній ділянці.

Також судом дослідженні письмові докази сторони захисту:

- копію будівельного паспорту на забудову земельної ділянки на ім`я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.183-194);

- копію свідоцтва про право власності на житловий будинок від 19.07.1996, на ім`я ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.189);

- копію рішення виконавчого комітету Григорівської сільської ради № 64 від 30.11.1999 про приватизацію земельних ділянок на ім`я ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_4 ), площею 0,10 га та 0,08 га (т.2 а.с.195);

- копією виписки із засідання 19 сесії 5 скликання Григорівської сільської ради від 19.05.2009, відповідно до якого, наділено ОСОБА_5 земельну ділянку розміром 0,2 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (т.2 а.с.197);

- копіями витягів з Державного земельного кадастру від 20.06.2017, 06.03.2018, 16.05.2018, відповідно до яких, власником земельної ділянки з кадастровим номером 3223182001:01:026:0005 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0902 га, є ОСОБА_5 , дата державної реєстрації 20.10.2010 (т.2 а.с.211-218);

- копією технічного паспорту на будинку по АДРЕСА_2 , виданого на ім`я ОСОБА_5 (т.2 а.с.220-225);

- копією висновку земельно-технічного дослідження від 01.08.2018 № 2/16 (т.2 а.с.226-239);

- копією довідки Григорівської сільської радли від 07.06.2018 №914 про оцінку землі (т.2 а.с.240);

-

Оцінюючі дані докази та дії обвинуваченого, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомляла, що обвинувачений звернувся до неї саме з метою реєстрації права власності на земельну ділянку і надав державний акт, а тому такі покази обвинуваченого не підтверджуються доказами по справі та спростовуються показами свідка. Крім того, у Постанові Обухівського районного суду Київської області від 24.04.2017 зазначено, що Державна реєстрація права власності на спірну земельну ділянку була здійснена приватним нотаріусом за заявою ОСОБА_5 , на підставі правовстановлюючого документа, який він надав державного акту на земельну ділянку серії ЯЛ №078446. Крім того, сам обвинувачений у даному судовому розгляді заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважав, що рішенням суду його право власності на земельну ділянку не було припинено, а тому нотаріус не порушував закону, здійснюючи відповідні дії по внесення відомостей до реєстру. Також судом було встановлено, що ОСОБА_5 який усвідомлював той факт, що державний акт був визнаний недійним, надав недостовірну інформацію, і саме цей недійсний акт зазначений відповідачем як підстава для реєстрації права власності.

Зазначене свідчить, що обвинувачений самостійно подав нотаріусу визнаний судом недійсний державний акт, що стало підставою для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку.

Щодо належності земельної ділянки обвинуваченому. Так, як вбачається з рішення Обухівського районного суду від 23.023.2012, що право власності у ОСОБА_5 на наявні на спірній земельній ділянці об`єкти нерухомого майна не виникало, оскільки вони були збудовані в 2009-2010 роках, та є самочинним будівництвом, проведене без відповідних дозволів та підлягають знесенню.

Крім того, стаття 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень» містить вичерпний перелік підстав реєстрації права власності на нерухоме майно, де в п.8 вказано, що саме на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року, здійснюється реєстрація права власності.

Тобто, державна реєстрація права власності у даному випадку здійснювалась саме на підставі поданого обвинуваченим державного акту, який був визнаний судом недійсним, а не на підставі наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна, що належить обвинуваченому.

Також, відповідно до ст.22 вказаного Закону, вказано, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Крім того, сам обвинувачений визнав факт подання до державного реєстратора ОСОБА_8 заяви про реєстрацію за ним права власності на спірну земельну ділянку та недійсного державного акту, достовірно знаючи про це та про скасування попередньої державної реєстрації прав власності.

Крім того, як вбачається відповідно до витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірну земельну ділянку за обвинуваченим не було зареєстровано, а витяги з державного земельного кадастру не можуть самі по собі підтверджувати набуття прав власності на земельну ділянку без внесення відповідних відомостей до реєстр речових прав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинувачений двічі надав державним реєстраторам визнаний судом недійсний державний акт на право приватної власності на землю, що було підставою для внесення відповідних даних у реєстр речових прав на нерухоме майно. Також судом встановлено, що на момент вчинення даних дій, обвинувачений не набув у встановлений спосіб права власності на спірну земельну ділянку.

Щодо вартості земельної ділянки, суд враховує, що її вартість була визначена експертизою, що спростовує довідку про вартість землі виданої Григорівської сільської ради.

Зважаючи на приписи статті 94 КПК України суд вважає, що стороною обвинувачення достатньо переконливо і послідовно доказано інкриміноване обвинувачення, яке ґрунтується на проаналізованих вище неспростовних презумпціях факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, які включають непростовані стороною захисту об`єктивні дані про обставини, що прямо вказують про вчинення особисто обвинуваченим окремих діянь, які підпадають під ознаки кримінально караних та можуть слугувати підтвердженням існування частини об`єктивної і суб`єктивної сторони інкримінованим обвинуваченому кримінальних правопорушень. Суд вважає, що винуватість обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом.

Поряд із тим, критерію «поза розумним сумнівом» не відповідають доводи сторони захисту, які є непереконливими та не знайшли об`єктивного підтвердження під час судового розгляду.

За таких обставин, застосовуючи принцип змагальності сторін та диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає повністю доведеними викладені у обвинуваченні відомості про обставини, спосіб і механізм вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень.

Всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає доведеними обставини обвинувачення, що у сукупності підтверджує наявність причинного зв`язку між діяннями обвинуваченого та наслідками у виді заволодінні, шляхом обману, земельною ділянкою.

Частково неправдиві покази обвинуваченого, суд розцінює як спосіб захисту та намір пом`якшити кримінальну відповідальність за скоєне.

Суд вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані:

- за ч.3 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах;

- за ч.2 ст. 190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, пенсіонер, має постійне місце проживання, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд вважає можливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання покладених судом обов`язків.

Призначення такого покарання буде відповідати характеру скоєного кримінального правопорушення, його суспільній небезпеці, буде належним чином сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Згідно ч.5 ст.74 КК України Особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у п.2 цієї частини.

Санкцією ч.2 ст.190 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років або обмеженням волі на строк до п`яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно до приписів ст. 12 КК України інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`ят років.

Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком, а не правом суду.

Невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (постанова ККС ВС від 19.06.2018 у справі № 462/2762/14).

З обвинувального акту вбачається, що з моменту вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального нетяжкого кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України минуло понад п`ять років.

Обвинувачений не ухилявся від досудового розслідування або суду, нового кримінального правопорушення не вчинив, а тому строки давності спливли.

Заперечення обвинуваченим своє вини не є перешкодою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

За таких обставин і міркувань суд вважає за можливе звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.190 КК України на підставі ст. 49 КК України.

У зв`язку із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності кримінальне провадження за ч.2 ст.190 КК України підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підстав ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання за цим вироком у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за ч.3 ст.190 КК України, якщо він протягом іспитового терміну -3 (трьох) років не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_5 обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Обухівський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 20020 грн.

Речові докази: - завірені копії документів цивільної справи №2-70-12 Обухівського районного суду Київської області та адміністративної справи №2-а-11/17 Обухівського районного суду Київської області - залишити при матеріалах кримінального провадження; документи КП "Пріоритет", а саме: Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на 1 арк., Витяг №115915716 на 1 арк., Витяг №115916085 на 2 арк., Рішення про державну реєстрацію №39953417 від 02.03.2018 року на 1 арк., Загальні відомості про земельну ділянку на 1 арк., Державний акт Серія ЯЛ №078446 на 2 аркю - повернути за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1