Ухвала

від 13.09.2023 по справі 953/4854/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/4854/23

н/п 1-кс/953/7092/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2023 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

за участю прокурора ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 22022220000001190 від 10.05.2022,

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001190 від 10.05.2022 стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111 - 1 КК України.

1. Зміст поданого клопотання

Клопотання обґрунтовано тим, що у Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000001190 від 10.05.2022, за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111 - 1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до початку повномасштабного воєнного вторгнення в Україну 24.02.2022 з боку держави-агресора (російської федерації), мешкаючи в м. Ізюм Харківської області, будучи депутатом Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VIII мав достатній досвід роботи на посаді керівника в умовах незалежної України.

Саме 24.02.2022 російською федерацією, як державою-агресором, було першою застосовано збройну силу проти України і розпочато вчинення агресії, зумовлену з окупацією території держави Україна, в тому числі й населених пунктів м. Ізюм Харківської області.

Таким чином, ОСОБА_7 , як житель м. Ізюм, де він був зареєстрований на той час у кв. АДРЕСА_2 , за вищевказаних обставин опинився на тимчасово окупованій території України.

Згідно з Конституцією України, вона є суверенною та незалежною державою, а її суверенітет поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною.

Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаагською конвенцією 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

В порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі РФ), а також інші представники військово-політичного керівництва РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв`язали із залученням підрозділів збройних сил РФ агресивну війну та військовий конфлікт на території України.

Спочатку 22.02.2022 президент РФ, бажаючи розпочати ведення агресивної війни проти України, направив до ради федерації звернення про використання збройних сил РФ за межами країни, яке було задоволено, а вже 24.02.2022 о 5 годині ранку ним було оголошено про рішення розпочати повномасштабне військове вторгнення в Україну.

В той же день, 24.02.2022, на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці збройних сил РФ, шляхом збройної агресії, із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення, та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

У відповідь на вказані дії держави-агресора 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку та який діє до теперішнього часу.

У період з 24 лютого по березень 2022 року в ході агресивної війни проти України, державою-агресором здійснено окупацію частини території України, в тому числі частини Харківської області та, зокрема м. Ізюм Харківської області.

В подальшому представниками держави-агресора, з метою зміни меж території та державного кордону України, реалізації власної окупаційної політики, на окупованих територіях було розпочато здійснення незаконного створення підконтрольних окупаційній владі адміністрацій, в тому числі на захопленій частині території Харківської області.

Так, зокрема, на території м. Ізюм Харківської області представниками держави-агресора створено окупаційну адміністрацію Ізюмського району Харківської області.

При цьому, ОСОБА_7 ,усвідомлюючи,що вінє громадяниномУкраїни,але,не маючипатріотичних переконань,у ситуації,що склалася,та зособистих інтересіві вигоди,оцінивши обстановкув умовахтимчасової окупації,за відсутностіфізичного чипсихологічного впливуз бокупредставників країни-агресоравирішив статина шляхвчинення злочинів проти основ національної безпеки України за наступних обставин:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на території м. Ізюм Ізюмського району Харківської області, з 09.04.2022 року по теперішній час, будучи депутатом Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VIII скликання, діючи умисно та свідомо, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно розпорядчих або адміністративно господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави агресора, добровільно зайняв посаду заступника голови незаконно створеної так званої "тимчасової адміністрації м. Ізюм та Ізюмського району".

У подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, з 04.05.2022 року, перебуваючи на території тимчасово окупованого державою-агресором м. Ізюм Харківської області наказом т.зв. "Голови міста Ізюм і Ізюмського району", тобто особи, яка очолювала окупаційний орган влади, був призначений на посаду т.зв. "заступника Голови міста Ізюм і Ізюмського району ", після чого починаючи з 04.05.2023 по 11.09.2022 року, перебуваючи на вищезазначеній посаді, здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: надавав сприяння учасникам військових формувань РФ, у здійсненні розповсюдження на території Ізюмської ОТГ т.зв. "російської гуманітарної допомоги ", особисто здійснював видачу "перепусток" для безперешкодного проходження блокпостів ЗС РФ на території міста Ізюма Ізюмського району Харківської області, проводив бесіди з працівниками поліції та іншими громадянами, з метою схилення останніх до роботи на незаконно створені органи окупаційної влади, утому числі т. зв. "народної міліції", а також з метою схилення населення до лояльного ставлення як до окупаційних військ РФ, так і до вказаної держави в цілому.

У підсумку ОСОБА_7 в зазначений вище період часу вчинив кримінально карані дії, пов`язані з колабораційною діяльністю, основними складовими взаємопов`язаними ознаками якого є:

- добровільне зайняття ним, як громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, з очевидною метою надання допомоги державі-агресору та її представникам у створенні вертикалі незаконних органів управління.

13.06.2023 року слідчим за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури, в порядку ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, здійснено виклик ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до СВ УСБУ в Харківській області, на «16»,«19» червня та «20» червня 2022 року о 15 годині 00 хвилин для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту в якості підозрюваного, а також для вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками до нього, у рамках кримінального провадження №220222200000001190 від 10.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, - злочину передбаченого ч. 5 ст. 111 - 1 КК України, шляхом публікації повістки про виклик для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення за його участю інших процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», випуск від 13.06.2023 за №117 (7515) на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_7 у зазначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити з підстав, наведених в його обґрунтування.

Захисник у судовому засіданні при вирішенні клопотання покладася на розсуд суду.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді

3.1. Законодавчі підстави для здійснення спеціального досудового розслідування

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбаченихстаттями 109,110,110-2,111,111-1,111-2,112,113,114,114-1,114-2,115,116,118,частиною другоюстатті 121,частиною другоюстатті 127, частинамидругоюітретьоюстатті 146,статтями 146-1,147,частинами другою - п`ятоюстатті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем),статтями 209,255-258,258-1,258-2,258-3,258-4,258-5,348,364,364-1,365,365-2,368,368-2,368-3,368-4,369,369-2,370,379,400,408,436,436-1,437,438,439,440,441,442,443,444,445,446,447Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 297-4 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування, якщо прокурор, слідчий не доведе, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук, та/або уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.Під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

3.2. Набуття статусу підозрюваного

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч.ч. 6, 7 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинамипершою,другою,четвертою - сьомоюцієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).

Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру в день його складення, однак, якщо це зробити неможливо, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) у тому числі шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у разі, якщо існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинамипершою,другою,четвертою - сьомоюцієї статті.

Слідчим суддеювстановлено,що 13.06.2023 року слідчим за погодженням з прокурором Харківської обласної прокуратури, в порядку ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України.

З урахуванням вищевикладеного, здійснено виклик ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до СВ УСБУ в Харківській області, на «16»,

«19» червня та «20» червня 2022 року о 15 годині 00 хвилин для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту в якості підозрюваного, а також для вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками до нього, у рамках кримінального провадження №220222200000001190 від 10.05.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, - злочину передбаченого ч. 5 ст. 111 - 1 КК України, шляхом публікації повістки про виклик для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення за його участю інших процесуальних та слідчих дій у кримінальному провадженні у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр», випуск від 13.06.2023 за №117 (7515) на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у розділі «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_7 у зазначене місце не з`явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.

13.06.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111 - 1 КК України.

При цьому, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 42 та ст. 135 КПК України, можна дійти до висновку, що дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складення такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин з усіх доступних для неї джерел, що і було здійснено слідчим та підтверджується матеріалами клопотання.

Крім того, КПК України не передбачає обов`язку і права слідчого відкласти вручення повідомлення про підозру та чекати настання сприятливих обставин для його вручення особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання. В свою чергу, органом досудового розслідування вчинено всі можливі передбачені законом дії для того, щоб особа, якому повідомляється про підозру, був обізнаним про це.

Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.

3.3. Наявність достатніх доказівдляпідозриу вчиненнікримінальногоправопорушення

Під часрозгляду клопотанняпрокурор обґрунтувавна основінаданих слідчомусудді копійматеріалів кримінальногопровадження протоколами огляду від 03.01.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.01.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 06.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.06.2022, 29.08.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 23.06.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 22.06.2022; протоколом огляду від 28.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 16.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 16.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 16.03.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 16.02.2023; копією наказу про призначення ОСОБА_7 на посаду; копією штатної структури ВГА Ізюмського району станом на 30.06.2023, наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, тобто досліджені слідчим суддею докази в своїй сукупності та взаємозв`язку об`єктивно підтверджують, що існують достатні факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_7 пов`язаний із вчиненням злочину за наведених вище обставин.

Таким чином, на даному етапі досудового розслідування сторона обвинувачення зібрала та надала слідчому судді достатні та переконливі матеріали кримінального провадження, які вказують на те, що внаслідок дій, що інкримінуються ОСОБА_7 могло відбутися добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто могло бути вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 1111 КК України.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_7 зважаючи на надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність такої сукупності доказів, якої достатньо для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за викладених у клопотанні слідчого обставин.

3.4. Переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності

Зверненням до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII Російську Федерацію визнано країною-агресором.

Як установлено судовим розглядом, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_21 перебуває на території держави-агресора Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Слідчим суддею встановлено, що Постановою слідчого від 03.07.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у розшук.

Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

3.5. Висновки за результатами розгляду клопотання

На підставі наведеного вище, враховуючи, що КПК України передбачає спеціальне досудове розслідування щодо кримінальних правопорушень, які розслідуються у межах кримінального провадження, зокрема злочину, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, ОСОБА_7 , набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні, наявні достатні докази для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 1111 КК України, шляхом добровільного зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, а саме в тимчасовій адміністрації Харківського району Харківської області, враховуючи, що оголошений розшук підозрюваного, зважаючи, що стороною обвинувачення обґрунтовано клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваної саме фактом перебування останнього у такому розшуці, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання слідчого, у зв`язку із доведеністю всіх обставин, які обумовлюють застосування спеціального досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 297-1, 297-3, 297-4, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000001190 від 10.05.2022 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Ізюм Харківської області, українця, громадянина України, зареєстрованого АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111 - 1 КК України.

Відомості про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000001190 від 10.05.2022 стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікувати в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестануть існувати, подальше досудове розслідування стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,здійснювати згідно із загальними правилами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України.

Копію ухвали невідкладно направити до Офісу Генерального прокурора для організації виконання в частині внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення відповідних публікацій.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1