Постанова

від 05.09.2023 по справі 910/13252/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2023 р. Справа№ 910/13252/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Кропивної Л.В.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Царюк В.В. (довіреність від 29.06.2023 №Д-398/2023), Шевченко Б.В. (довіреність від 29.06.2023 №Д-397/2023

від відповідача 2: Комар Д.Ю. (наказ від 01.08.2016 №223-к)

від прокуратури: Маліцька Ю.С. (прокурор, посвідчення від 19.04.2023 №077514)

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022

у справі №910/13252/21 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

до 1. акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» ,

2. державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ"

про визнання відсутності у відповідачів права до закінчення договору оренди нерухомого майна вимагати у позивача повернення нерухомого майна; зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем нерухомим майном; визнання права позивача на підстави договору оренди нерухомого майна володіти та користуватися нерухомим майном; визнання наявності у позивача переважного права перед іншими особами на продовження на новий строк оренди нерухомого майна; визнання наявності у позивача права на продовження на новий строк договору оренди нерухомого майна

та

за зустрічним позовом 1. акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість»,

2. державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто"

про зобов`язання повернути нерухоме державне майно та стягнення неустойки

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору "ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА СПОРТИВНА ШКОЛА "СТОЛИЦЯ-СПОРТ"

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто",

2. державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ"

про визнання відсутності переважного права перед іншими особами на продовження на новий строк оренди нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії

за участі Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" (далі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного концерну "Укроборонпром" (далі - відповідач-1 за первісним позовом, позивач-1 за зустрічним позовом) та до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" (далі - відповідач-2 за первісним позовом, позивач-2 за зустрічним позовом) про визнання відсутності у відповідачів права до закінчення договору оренди нерухомого майна, вимагати у позивача повернення нерухомого майна; зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем нерухомим майном; визнання права позивача на підставі договору оренди нерухомого майна володіти та користуватися нерухомим майном; визнання наявності у позивача переважного права перед іншими особами на продовження на новий строк оренди нерухомого майна; визнання наявності у позивача права на продовження на новий строк договору оренди нерухомого майна.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він, як орендар за Договором оренди нерухомого майна №4771 від 21.12.2009, протягом усього строку користування орендованим майном належним чином виконував свої обов`язки за Договором оренди відповідно до положень закону, самого Договору оренди та вказівок орендодавця, а тому згідно ч. 1 ст. 777 ЦК України має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму. Позивач зазначає, що дії відповідачів щодо направлення позивачеві вимоги про повернення орендованого майна під час строку дії договору оренди - до 30.06.2021 порушують речове право позивача за первісним позовом на користування орендованим майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва про забезпечення позову від 23.09.2021 залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022:

- Заборонено Державному підприємству «науково - дослідний інститут «Квант» та/або Державному концерну «Укроборонпром» в особі будь - яких їх органів, посадових осіб, працівників чи представників вчиняти будь - які дії, спрямовані на виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» із нежитлових приміщень водно - спортивної станції «Імпульс» загальною площею 231, 7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, буд. 18,

- Заборонено Державному підприємству «Науково - дослідний інститут «Квант» та/або Державному концерну «Укроборонпром» в особі будь - яких їх органів, посадових осіб, працівників чи представників обмежувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (зокрема, посадовим та службовим особам, працівникам, представникам, відвідувачам ТОВ «Каштанове місто») доступ до нежитлових приміщень (перешкоджати у доступі) зазначеної водно - спортивної станції «Імпульс», загальною площею 231, 7 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, буд. 18.

04.10.2021 до суду від державного концерну "УКРOБОРОНПРОМ" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" надійшов зустрічний позов (а.с. 181 -190 том 2), в якому відповідачі просять:

1) зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» повернути Державному підприємству "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231, 17 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 шляхом виселення та підписання Акта приймання-передачі зазначеного нерухомого майна;

2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» до державного бюджету 19582,50 грн (без ПДВ) - суми неустойки за несвоєчасне повернення майна по Договору оренди №4771 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2009 року;

3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» на користь Державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" 45 692, 52 грн (без ПДВ) - суми неустойки за несвоєчасне повернення майна по Договору оренди №4771 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2009 року.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009, у відповідності до Договору №4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін закінчився 24.08.2021, а орендні відносини між сторонами припинені з 25.08.2021. В той же час, державне нерухоме майно з оренди не повернуто, акт приймання-передачі нерухомого майна не підписано, у зв`язку з чим позивачами за зустрічним позовом нараховано неустойку за несвоєчасне повернення орендарем нерухомого майна за період з 25.08.2021 по 25.09.2021 у розмірі 65 275, 02 грн., з яких у відповідності до п. 3 .6. Договору - 30 % у розмірі 19 582, 50 грн в дохід державного бюджету, а 70 % у розмірі 45 692, 52 грн. на користь орендодавця (ДП "Науково-дослідний інститут "КВАНТ").

ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА СПОРТИВНА ШКОЛА "СТОЛИЦЯ-СПОРТ" звернулась із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (а.с.139-144 том 4 ), в якій просить суд:

1) визнати відсутність у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КАШТАНОВЕ МІСТО» переважного права перед іншими особами на продовження на новий строк без аукціону договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 р. щодо нерухомого майна - нежилих приміщень водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231, 7 кв. м., розміщеного за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18.

2) зобов`язати ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ «КВАНТ» за результатами розгляду заяви «ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ СПОРТИВНОЇ ШКОЛИ «СТОЛИЦЯ-СПОРТ» прийняти одне з рішень, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме або рішення про намір передачі нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 р. щодо нерухомого майна - нежилих приміщень водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231,7 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, Труханів острів, вулиця Труханівська, 18 в оренду, або рішення про відмову у включенні нерухомого майн належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 р. щодо нерухомого майна - нежилих приміщень водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231,7 кв.м, розміщеного за адресою: м. Київ, Труханів острів, вулиця Труханівська, 18 до відповідного Переліку.

В обґрунтування позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору зазначено, що з урахуванням предмету діяльності третьої особи, організаційно-правової форми та чинних положень законодавства про оренду державного майна, місця здійснення профільної діяльності, третя особа розглядає можливість одержання в оренду ДП «НДІ «Квант» нерухомого майна.

Третя особа стверджує, що за умов не повернення позивачем орендованого майна вона позбавлена можливості реалізувати наявний у неї законний інтерес щодо оренди нерухомого майна - водно-спортивної станції «Імпульс», у зв`язку із наявністю у ТОВ «Каштанове місто» по даній справі наміру визнати за ним право на продовження орендних відносин стосовно вказаного майна, а також у зв`язку із відмовою ДП «НДІ «Квант» розглядати звернення третьої особи про надання вказаного майна в оренду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2022 відмовлено у задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" до державного концерну "Укроборонпром" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ".

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у даній справі, після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов державного концерну "Укроборонпром" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАНОВЕ МІСТО" задоволено частково.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "КАШТАНОВЕ МІСТО" повернути державному підприємству "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції "Імпульс" площею 231, 7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська 18, шляхом виселення та підписання Акта приймання-передачі зазначеного нерухомого майна.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАНОВЕ МІСТО" на користь державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" 40 083, 08 грн. (без ПДВ) суми неустойки за несвоєчасне повернення майна по Договору оренди №4771 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2009, а також 3 664, 00 грн. - судового збору за подання зустрічного позову.

В іншій частині, що стосується стягнення з ТОВ "Каштанове місто " до державного бюджету неустойки у розмірі 19 582, 50 грн. та на користь ДП "НДІ "Квант" неустойки у розмірі 5 608, 71 грн. відмовлено.

Відмовлено у задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - "ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА СПОРТИВНА ШКОЛА "СТОЛИЦЯ-СПОРТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "КАШТАНОВЕ МІСТО" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ".

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 є припиненим з 25.08.2021, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. Щодо інших позовних вимог про визнання відсутності права у відповідачів за первісним позовом до закінчення дії договору вимагати повернення орендованого майна; про зобов`язання відповідачів за первісним позовом усунути перешкоди у користування спірним нерухомим майном; про визнання права позивача за первісним позовом володіти та користуватись спірним нерухомим майном, суд першої інстанції зазначив, що такі позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту, у випадку, якщо договірні відносини не припинились, втім, в даному випадку, судом констатовано факт припинення орендних правовідносин з позивачем.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріали справи не містять підписаного між сторонами договору оренди №4771 Акту приймання-передачі повернення орендованого державного нерухомого майна та відповідач за зустрічним позовом не довів суду те, що самі позивачі за зустрічним позовом ухиляються від підписання вказаного Акту та прийняття орендованого майна, а тому позивачі за зустрічним позовом правомірно вимагають повернення орендованого майна на підставі ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.9 Договору, а із відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню неустойка в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 10.11 Договору у розмірі подвійної щомісячної орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд першої інстанції вказав, що третя особа не довела як саме ТОВ «Каштанове місто» порушує його право на розгляд ДП «НДІ «Квант» заяви про оренду державного майна та законний інтерес щодо оренди такого майна, з огляду на наявність станом на 20.01.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №910/13252/21 заборони Державному підприємству «Науково - дослідний інститут «Квант» та/або Державному концерну «Укроборонпром» в особі будь - яких їх органів, посадових осіб, працівників чи представників вчиняти будь - які дії, спрямовані на виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» із нежитлових приміщень водно - спортивної станції «Імпульс» загальною площею 231, 7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, буд. 18.

Крім того, обраний третьою особою спосіб захисту у вигляді визнання відсутності у ТОВ «Каштанове місто» переважного права на продовження договору оренди неналежним та неефективним, оскільки, третя особа не зазначила як саме та які саме права третьої особи будуть відновлені, у разі задоволення вказаної позовної вимоги, з огляду на те, що третя особа не позбавлена можливості повторно подати до балансоутримувача (орендодавця) заяву про включення державного майна до відповідного Переліку та оренду такого державного майна без аукціону, яка б відповідала вимогам Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також Порядку №483.

Не погоджуючись з судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/13252/21 частково. Прийняти нове рішення, яким: первинні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" до державного концерну "Укроборонпром" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" задовольнити у повному обсязі; у задоволені зустрічного позову державного концерну "Укроборонпром" та державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" в частині повернення державного нерухомого майна нежилі приміщення водно-спортивної станції "Імпульс " площею 231, 7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська 18 та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на користь державного підприємства "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" 40 083, 08 грн. (без ПДВ )суми неустойки за несвоєчасне повернення майна по Договору оренди №4771 нерухомого майна, що належить до державної власності від 21.12.2009, а також 3 664, 00 грн. судового збору за подання зустрічного позову, відмовити. В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/13252/21 залишити без змін.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивач, як орендар нерухомого майна, наділений переважним правом на продовження дії договору оренди та на реалізацію такого продовження без аукціону відповідно до положень ст. 15,18 Закону про оренду, оскільки позивач через свій структурний підрозділ здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність, зокрема у спосіб фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи громадян, є фізкультурно-оздоровчим закладом у розумінні законодавства України. Також апелянт зазначає, з урахуванням норм нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини оренди державного майна, рішення про продовження договору оренди вважається погодженням ДК «Укроборонпром». За твердженням апелянта, оскільки в силу положень закону у відповідачів виник обов`язок прийняти рішення щодо продовження відповідно до закону договору оренди або про відмову у такому продовженні, яку у передбаченому законом строк і у передбаченому законом порядку відповідачі не виконали, позивач звернувся із позовом про захист свого переважного права на продовження дії договору оренди на новий строк.

Щодо зустрічного позову апелянт зазначив, що листи відповідача 2 були підписані не уповноваженою особою та не є доказами вчинення відповідачами дій щодо припинення відносин оренди спірного майна. Крім того, апелянт зазначив, що з огляду на особливості правового регулювання діяльності відповідача 1 та відповідача 2, останніми не було доведено, що наявні в матеріалах справи листи були вчинені керівником відповідача 2 відповідно до спеціальних правових актів та на підставі рішень відповідних органів управління відповідача 1.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) від 13.02.2023 справу №910/13252/21 передано на розгляд раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/13252/21 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

03.03.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 враховуючи перебування судді Барсук М.А., у відпустці, яка не є головуючим суддею, справу №910/13252/21 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, справу №910/13252/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі №910/13252/21 у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Кропивна Л.В., Барсук М.А. та призначено до розгляду на 25.04.2023.

28.03.2023 через канцелярію суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

04.04.2023 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому осатаній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, 04.04.2023 через канцелярію суду від представника прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023, в зв`язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, справу №910/13252/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023, заслухавши пояснення представників сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2023.

23.05.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023, заслухавши пояснення представників сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2023.

12.06.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, заслухавши пояснення представників сторін, у судовому засіданні оголошено перерву до 04.07.2023

03.07.2023 через канцелярію суду від представника відповідача 1 надійшла заява про процесуальне правонаступництво, в якій останній просив залучити Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» у справі №910/13252/21 як правонаступника Державного концерну «Укроборонпром».

03.07.2023 через канцелярію суду від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також, 03.07.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2023, в зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю. у відпустці, справу №910/13252/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2023 клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи було задоволено. Відкладено розгляд справи на 05.09.2023.

29.08.2023 та 05.09.2023 через канцелярію суду від представника позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, в зв`язку з прийняттям участі у іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні, 05.09.2023, колегія суддів заслухавши думку представників сторін стосовно клопотання позивача, беручи до уваги, що розгляд справи вже відкладався, неодноразово всі представники сторін, а також і позивач надавали свої детальні пояснення у справі, окрім того, відкладення розгляду справи, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, колегія суддів ухвалила залишити клопотання без задоволення.

Щодо заяви про процесуальне правонаступництво та залучення Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» у справі №910/13252/21 як правонаступника Державного концерну «Укроборонпром», колегія суддів зазначає наступне.

21.03.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №441 «Про утворення акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (опубліковано на веб - порталі ВР України). Пунктами 1, 2 вказаної постанови передбачено утворити АТ «Українська оборонна промисловість», 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення ДК «Укроборонпром» код згідно з ЄДРПОУ 37854297; Затвердити такі, що додаються, зокрема: Статут АТ «Українська оборонна промисловість» (УОП). Абзацом 2 п.1 Статуту АТ «УОП» встановлено: з дня його державної реєстрації товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків ДК «Укроборонпром».

28.06.2023 відбулась державна реєстрація АТ «Українська оборонна промисловість».

За змістом статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що заява відповідача 1 підлягає задоволенню. Колегія суддів ухвалила: замінити відповідача-1 у справі №910/13252/21 з державного підприємства «Укроборонпром» на його правонаступника акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36; код ЄДРПОУ 37854297).

У судовому засіданні, 05.09.2023 представники відповідачів 1,2 та прокуратури, заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, що з`явились, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 21.12.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (колишній орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 (договір, том 1, а.с. 219), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції «Імпульс», площею 231,7 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вулиця Труханівська, 18, що перебуває на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант» (балансоутримувач, теперішній орендодавець), вартість якого зазначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 30.06.2009 та становить 598 500,00 грн.

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення турбази (для оздоровлення співробітників орендаря).

За актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 від 21.12.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно, що перебуває на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут «Квант». (том 1, а.с. 225)

Відповідно до пункту 10.1 договору, останній укладено строком на 11 (одинадцять) місяців, з 21.12.2009 до 21.11.2010 включно.

У подальшому сторонами неодноразово продовжувались договірні відносини шляхом укладення договорів про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4771 від 21.12.2009, а також вносились зміни до розрахунку орендної плати:

- договором № 4771/01 про внесення змін та доповнень від 06.08.2010 викладено пункт 10.1. у наступній редакції: «договір укладено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, діє з 21.12.2009 до 21.11.2012 року включно»; (том 1, а.с. 226)

- договором № 4771/02 про внесення змін та доповнень від 21.11.2012 договір продовжено строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, діє з 22.11.2012 до 22.10.2015 включно; (том 1, а.с. 227)

- договором №4771/03 про внесення змін та доповнень від 30.05.2013 до договору вносились зміни в частині розрахунку орендної плати. (том 2, а.с. 203)

Також, 27.11.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець), ТОВ «Каштанове місто» (орендар) та ДП «НДІ «Квант» (балансоутримувач) було укладено договір № 4771/04 від 27.11.2015 (том 1, а.с. 229) до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009, згідно з умовами якого орендодавець передав, а балансоутримувач прийняв на себе права та обов`язки орендодавця та став стороною за договором оренди № 4771 від 21.12.2009, укладеним між ТОВ «Каштанове місто» та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, з метою приведення вказаного договору оренди у відповідність до Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та дійшли згоди викласти договір оренди № 4771 від 21.12.2009 у новій редакції.

Згідно із п. 1.2. договору оренди в новій редакції майно передається в оренду з метою надання послуг по оздоровленню працівників орендаря.

Відповідно до умов п. 10.1 договору оренди в новій редакції, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 21.12.2009 до 21.11.2012 включно, з урахуванням пролонгації до 22.10.2015 включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 10.4 договору).

30.11.2015 між ТОВ «Каштанове місто» (орендар) та ДП «НДІ «Квант» (орендодавець) було укладено Договір № 4771/05 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна № 4771 від 21.12.2009 (том 1, а.с. 235), яким продовжено строк договору на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, тобто договір діє з 23.10.2015 до 23.09.2018 включно, та визначено, що всі інші умови договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 4771 від 21.12.2009 (в редакції договору № 4771/04 від 27.11.2015) залишаються незмінними.

В подальшому 24.02.2020 між ДП «НДІ «Квант» та ТОВ «Каштанове місто» було укладено Договір №4771/06 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 (том 1, а.с. 216), яким продовжено строк договору на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців до 24.08.2021 включно. Всі інші умови договору оренди нерухомого майна, що належать до державної власності №4771 від 21.12.2009 залишились незмінними.

22.09.2020 позивачем подано відповідачу-2 заяву № 21/09-20-1 від 21.09.2020 з проханням продовжити без проведення аукціону дію договору оренди № 4771 від 21.12.2009 на 5 років. (том 1, а.с. 238)

За твердженням позивача, він звертався до відповідача-2 з заявою № 20/05-21-1 від 20.05.2021, в якій повідомляв про намір продовжити договір оренди на 5 років.

Крім того, позивач вказує, що звертався до відповідача-2 з листом № 20/05-21-1 від 23.05.2021, до якого долучалась копія додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди № 4771 від 21.12.2009.

Листом №UOP4.2-5450 від 24.06.2021 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 за первісним позовом та просив здійснити заходи щодо повернення у користування підприємства займаних ТОВ «Каштанове місто» нежилих приміщень водно-спортивної станції «Імпульс», загальною площею 231,7 кв. м. (розташованих за адресою: вул. Труханівська, 18, Труханів острів, м. Київ). (том 2, а.с. 93)

Листом від 25.06.2021 № 125-636 відповідач-2 просив позивача повернути займане згідно з договором оренди № 4771 від 21.12.2009 нерухоме майно в строк до 30.06.2021. (том 2, а.с. 95)

На думку позивача, дії відповідачів щодо позбавлення позивача права володіння та користування орендованим майном у строк до 30.06.2021 порушують речове право позивача та суперечать закону і положенням договору оренди, у зв`язку з чим він звернувся із даним позовом до суду.

Позивач стверджує, що він, як орендар за Договором оренди нерухомого майна №4771 від 21.12.2009, протягом усього строку користування орендованим майном належним чином виконував свої обов`язки за Договором оренди відповідно до положень закону, самого Договору оренди та вказівок орендодавця, тоді як на момент надіслання відповідачем-2 вимоги від 25.06.2021 за №125-636 про повернення орендованого майна, строк дії Договору оренди не сплинув, а жодна із підстав дострокового припинення вказаного договору не настала.

За твердженням позивача, орендодавець в порядку статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» мав розглянути заяви позивача за первісним позовом про продовження дії Договору оренди та прийняти відповідні рішення, втім жодна із заяв розглянута не була. За таких умов, відповідачами було порушене переважне право позивача на продовження дії Договору оренди без аукціону.

В той же час, відповідачі стверджують, що строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 4771 від 21.12.2009, у відповідності до Договору №4771/06 від 24.02.2020 про внесення змін закінчився 24.08.2021, а орендні відносини між сторонами припинені з 25.08.2021.

26.08.2021 ДП «НДІ «Квант» (орендодавець, балансоутримувач) направив відповідну заяву ТОВ «Каштанове місто» (орендар) №125-836 із двома примірниками Акту приймання-передачі нерухомого майна, в якій повідомив орендаря про припинення договору оренди та необхідність повернення орендованого майна. (том 2, а.с.215)

13.09.2021 ДП «НДІ «Квант» повторно направив заяву №125-898 про припинення договору оренди нерухомого майна №4771 з двома примірниками Акту приймання-передачі нерухомого майна. (том 2, а.с. 218)

Відповідачі стверджують, що вказані заяви про припинення дії договору оренди нерухомого майна №4771 були вручені відповідачу за зустрічним позовом.

Попри це, державне нерухоме майно з оренди не повернуто, акт приймання-передачі нерухомого майна не підписано.

З огляду на вище зазначене, відповідачі (позивачі за зустрічним позовом), в порядку передбаченому п. 10.11. Договору, просять, окрім повернення орендованого нерухомого майна, в тому числі, стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне повернення орендарем нерухомого майна за період з 25.08.2021 по 25.09.2021 у розмірі 65 275, 02 грн., з яких у відповідності до п. 3 .6. Договору - 30 % у розмірі 19 582, 50 грн. в дохід державного бюджету, а 70 % у розмірі 45 692, 52 грн. на користь орендодавця (ДП "Науково-дослідний інститут "КВАНТ").

Також, з самостійними позовними вимогами на предмет спору звернулась ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКА СПОРТИВНА ШКОЛА «СТОЛИЦЯ-СПОРТ» відповідно до пункту 1.1 Статуту третьої особи - позашкільний навчальний заклад спортивного профілю, який забезпечує розвиток здібностей вихованців в обраному виді спорту, що в установленому порядку визнаний в Україні, створює необхідні умови для гармонійного виховання, фізичного розвитку, повноцінного оздоровлення, змістовного відпочинку і дозвілля дітей та молоді, самореалізації, набуття навичок здорового способу життя, підготовки спортивного резерву для збірних команд України.

Відповідно до відомостей з ЄДР, третя особа здійснює діяльність із освіти у сфері спорту та відпочинку (основний вид діяльності, КВЕД 85.51), прокату товарів для спорту та відпочинку (КВЕД 72.21) та іншої діяльності у сфері спорту (КВЕД 77.21).

Третя особа стверджує, що вона є власником житлового будинку №18-А (вісімнадцять «А»), загальною площею 258, 60 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Труханівська, 18-А Зазначене нерухоме майно було набуте третьою особою на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2014 відповідне речове право підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі - ДРРПНМ).

ДП «НДІ «КВАНТ» володіє на праві господарського відання нерухомим майном, яке знаходиться поруч нерухомості належної третій особі, а саме нежилими приміщеннями водно спортивної станції «Імпульс» площею 231,7 кв.м., що розміщені за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18.

Третя особа зазначає, що з урахуванням предмету діяльності третьої особи, організаційно-правової форми та чинних положень законодавства про оренду державного майна, місця здійснення профільної діяльності, третя особа розглядає можливість одержання в оренду ДП «НДІ «Квант» нерухомого майна. З цією метою на адресу ДП «НДІ «Квант» було надіслано заяву про оренду державного майна від 20.01.2022 №20/01-22.

ДП «Науково-дослідний інститут «Квант» листом від 24.01.2022 вих. №125-63 повідомив третю особу про неможливість розгляду заяви від 20.01.2022 №20/01-22 щодо оренди спірного майна, оскільки колишній орендар (ТОВ «КАШТАНОВЕ МІСТО») відмовляється звільняти приміщення, на предмет чого між сторонам тривають судові спори (справи №910/13252/21 та 910/19472/21), крім того в рамках справи №910/13252/21 постановлена ухвала про забезпечення позову, яка унеможливлює передачу майна в оренду іншим особам.

Третя особа стверджує, що за таких умов вона позбавлена можливості реалізувати наявний у неї законний інтерес щодо оренди нерухомого майна водно-спортивної станції «Імпульс», у зв`язку із наявністю у ТОВ «Каштанове місто» по даній справі наміру визнати за ним право на продовження орендних відносин стосовно вказаного майна, а також у зв`язку із відмовою ДП «НДІ «Квант» розглядати звернення третьої особи про надання вказаного майна в оренду.

Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009 є припиненим з 25.08.2021, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено. Щодо інших позовних вимог про визнання відсутності права у відповідачів за первісним позовом до закінчення дії договору вимагати повернення орендованого майна; про зобов`язання відповідачів за первісним позовом усунути перешкоди у користування спірним нерухомим майном; про визнання права позивача за первісним позовом володіти та користуватись спірним нерухомим майном, суд першої інстанції зазначив, що такі позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту, у випадку, якщо договірні відносини не припинились, втім, в даному випадку, судом констатовано факт припинення орендних правовідносин з позивачем.

Частково задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції зазначив, що оскільки матеріали справи не містять підписаного між сторонами договору оренди №4771 Акту приймання-передачі повернення орендованого державного нерухомого майна та відповідач за зустрічним позовом не довів суду те, що самі позивачі за зустрічним позовом ухиляються від підписання вказаного Акту та прийняття орендованого майна, а тому позивачі за зустрічним позовом правомірно вимагають повернення орендованого майна на підставі ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 10.9 Договору, а із відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню неустойка в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 10.11 Договору у розмірі подвійної щомісячної орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд першої інстанції вказав, що третя особа не довела як саме ТОВ «Каштанове місто» порушує його право на розгляд ДП «НДІ «Квант» заяви про оренду державного майна та законний інтерес щодо оренди такого майна, з огляду на наявність станом на 20.01.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі №910/13252/21 заборони Державному підприємству «Науково - дослідний інститут «Квант» та/або Державному концерну «Укроборонпром» в особі будь - яких їх органів, посадових осіб, працівників чи представників вчиняти будь - які дії, спрямовані на виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» із нежитлових приміщень водно - спортивної станції «Імпульс» загальною площею 231, 7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, буд. 18.

Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статті 1, частини 2 статті 9, частини 2 статті 759, частини 3 статті 760 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 4, частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статей 283, 285 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Орендар має переважне право перед іншими суб`єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди (частина 1 статті 285 ГК).

За змістом частини 1 статті 777 ЦК наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (частина 2 статті 759 ЦК).

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного і комунального майна регулюються спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Так, на момент укладення між сторонами договору оренди комунального майна діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII (надалі - Закон № 2269-XII).

03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-ІХ. В розділі "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.01.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).

При цьому пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

Враховуючи опублікування тексту Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ в офіційному виданні "Голос України" 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019 і, відповідно до наведених приписів, введений в дію з 01.02.2020, а отже з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за виключенням норм, зазначених в розділі "Прикінцеві та перехідні положення").

При цьому за загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина 1 статті 5 ЦК України).

В пункті 2 розділу Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Прикінцеві та перехідні положення" передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Колегія суддів зазначає, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом № 2269-XII (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 19.07.2022 у справі № 924/852/21.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України від 10.04.1992 № 2269-XII.

У зв`язку із викладеним вище, в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 907/720/20, від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ визначено порядок продовження договору оренди.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною 2 цієї статті.

Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Згідно приписів ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають фізкультурно-оздоровчі заклади.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» заклад фізичної культури і спорту - юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, заклади спеціалізованої освіти спортивного профілю із специфічними умовами навчання, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю;

Згідно статті 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізкультурно-оздоровчі заклади (центри, комплекси, клуби, студії тощо) - заклади фізичної культури і спорту, які здійснюють фізкультурно-оздоровчу діяльність. Фізкультурно-оздоровчі заклади діють на підставі статуту (положення) та реєструються у встановленому порядку. Засновниками фізкультурно-оздоровчих закладів можуть бути фізичні та/або юридичні особи. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності фізкультурно-оздоровчих закладів шляхом надання організаційної, методичної та іншої допомоги.

Тобто, законом не визначено вичерпного переліку закладів фізичної культури і спорту, а тому при з`ясуванні цього питання, в першу чергу підлягає аналіз спрямованості діяльності відповідної юридичної особи.

З наявного в матеріалах справи Статуту ТОВ «Каштанове місто» в останній редакції 2019 року (том 2, а.с. 76), а саме п. 1.10. вбачається, що предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності з будь-яких видів діяльності, в прямій та виключній формі, які не заборонені чинним законодавством України та не суперечать йому.

Згідно відомостей з ЄДР видами діяльності ТОВ «Каштанове місто» є:

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний);

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

93.11 Функціонування спортивних споруд;

55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Однак, з огляду на вимоги ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» позивач не може вважатись фізкультурно-оздоровчим закладом, оскільки з його статутних документів не вбачається, що товариство було створено виключно як фізкультурно-оздоровчий заклад, основною метою якого є забезпечення розвитку фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Більше того, позивачем не надано доказів, яку фізкультурно-оздоровчу діяльність здійснює останній, які фізкультурно-спортивні послуги він надає.

Наявність у переліку видів діяльності - « 93.11 Функціонування спортивних споруд», зазначені у ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача не свідчить, що він автоматично перетворюється у заклад фізичної культури і спорту та здійснює таку діяльність.

Посилання апелянта на те, що він з огляду на ст. 28 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» через свій структурний підрозділ здійснює фізкультурно-оздоровчу діяльність, зокрема, у спосіб фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем роботи громадян, колегія суддів відхиляє, оскільки створення ним згідно ст. 28 Закону належних умов для фізкультурно-оздоровчої діяльності своїх працівників не може ототожнюватись із визначенням та метою створення фізкультурно-оздоровчого закладу, наведеного у ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що позивач за первісним позовом в розумінні ст. 15 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» не є фізкультурно-оздоровчим закладом, а отже у позивача не виникло право на продовження договору оренди без проведення аукціону, що передбачене ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Крім того, оскільки договір оренди №4771 від 21.12.2009 продовжувався неодноразово, що слідує з обставин справи та наявних в ній документів, а тому його продовження на підставі ч. 2 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а саме через укладення договору та його продовження вперше, є неможливим.

Частина 4-5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування.

Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною 4 цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.

Крім того, пунктом 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483 (далі Порядок № 483) передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.

Разом з тим, згідно ч. 6 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, підприємств оборонно-промислового комплексу, включених до складу Державного концерну "Укроборонпром", регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

30.10.2012 набрав чинності Закон України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" від 06.09.2012 за N 5213-VI, дія якого поширюється на учасників ДК "Укроборонпром" (далі - Закон N 5213-VI).

Згідно частини третьої статті 3 Закону N 5213-VI передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з Державним концерном "Укроборонпром", крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Зі змісту пункту 24 статті 7 Закону України "Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" вбачається, що ДК "Укроборонпром" надає згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які повинні забезпечувати ефективне використання орендованого майна.

Отже, з огляду на специфічні правовідносини щодо оренди державного майна, які врегульовані спеціальним законодавством, реалізація орендарем переважного права на укладення договору оренди на новий строк згідно частини 2 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» можлива за умови, зокрема, наявності згоди та погодження ДК "Укроборонпром" на укладення відповідного договору оренди (ч. 6 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 3 ст. 3 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром").

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2021 ДК «Укроборонпром» направив ДП «НДІ «Квант» лист (а.с.150-151 т.1) щодо використання державного майна, в якому заперечив щодо користування ТОВ «Каштанове місто» займаних нежитлових приміщень водно-спортивної станції «Імпульс» загальною площею 231,7 м2 шляхом повідомлення ДП «НДІ «Квант» про необхідність у строк до 30.06.2021 здійснити заходи щодо повернення державного майна.

Оскільки з 30.10.2012 передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно-промислового комплексу за погодженням з ДК "Укроборонпром", яка в даному випадку відсутня, що підтверджується листом ДК «Укроборонпром» від 24.06.2021 №UOP4.5-5450, який адресований орендодавцю (балансоутримувачу) - ДП «НДІ «Квант» про, що останній повідомив ТОВ «Каштанове місто» листом від 25.06.2021 №125-636, а тому відповідачем 2 обґрунтовано повідомлено позивача листом від 26.08.2021 про припинення дії договору та заявлено вимогу про повернення нерухомого майна.

Відповідно до п. 141 Порядку 483 рішення про продовження договору оренди без проведення аукціону або про відмову у продовженні договору оренди приймається відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 18 Закону. У межах строків, установлених частиною п`ятою статті 18 Закону, орендодавець може переглянути додаткові умови передачі майна в оренду згідно з пунктом 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 138 цього Порядку.

Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також приймається у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону; якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;

Згідно з ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є:

1) неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону;

2) обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині;

3) неможливість використання об`єкта за цільовим призначенням, яке заявлено потенційним орендарем, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням згідно з випадками і з урахуванням обмежень, встановлених Порядком передачі майна в оренду;

4) встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду;

5) скасування рішення про включення об`єкта до відповідного Переліку згідно з вимогами цього Закону;

6) встановлена рішенням уповноваженого органу управління недоцільність передачі в оренду єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства;

7) наявність об`єкта в переліку об`єктів, що підлягають приватизації;

8) подання заяви лише щодо частини об`єкта, якщо відповідно до рішення балансоутримувача або орендодавця передача в оренду частини об`єкта видається недоцільною;

9) рішення щодо об`єкта про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.

У разі відмови у включенні майна до Переліку з причин, зазначених у пунктах 3 і 8 частини першої цієї статті, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди щодо підстав та причин такої відмови, та у випадку усунення ініціатором оренди таких підстав, подає клопотання про внесення об`єкта до Переліку відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

З огляду на недоцільність продовження орендних правовідносин, що було викладено, зокрема, у листі відповідача 2 № 125-818 від 17.08.2021, відсутності погодження ДК "Укроборонпром" на продовження договору оренди, що підтверджується листом ДК «Укроборонпром» від 24.06.2021 №UOP4.5-5450, відповідачем 1 правомірно прийнято рішення про відмову у продовженні договору оренди, яке було відображено у його заяві № 125-836 від 26.08.2021(а.с.215 т.2) та № 125-898 від 13.09.2021(а.с. 218 т.2), в яких він зазначав про припинення дії договору та просив повернути орендоване майно.

А тому доводи позивача, що відповідачами не вчинялись дії стосовно прийняття рішення продовження чи відмову у продовженні дії договору оренди, відповідно до вимог Закону, з огляду на подані позивачем заяви, колегією суддів відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.

Твердження позивача, що листи № 125-836 від 26.08.2021 та № 125-898 від 13.09.2021 підписані не уповноваженою особою - виконуючим обов`язки С. Сорокою, тоді як відповідно до відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підписантом зазначений Положенцев В.В., колегією суддів відхиляються з огляду на наявний в матеріалах справи наказ ДК «Укроборонпром» № 83-К від 09.07.2021, згідно п. 2 якого виконуючому обов`язки директора ДП «НДІ «Квант» Сороці С.В. надано право підписання розпорядчих, фінансових та інших документів з питань, віднесених до компетенції директора цього підприємства.

У цьому контексті також відхиляються твердження апелянта про те, що відповідні листи вчинені керівником відповідача 2 поза межами його компетенції, оскільки відповідачі не подали доказів погодження таких дій відповідно до Положення про Комісію з розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності, затверджене наказом відповідач а1 № 282 від 20.07.2020 та Порядку розгляду пропозицій щодо розпорядження об`єктами державної власності, затверджене наказом відповідача 1 № 282 від 20.07.2020, оскільки з огляду на принципи змагальності сторін, закріплені у статті 13 ГПК України, позивачем не доведено протилежного та не підтверджено відсутність компетенції відповідача 2 на вчинення відповідних юридично значимих дій, що були відображені у листах, з огляду на наявний в матеріалах справи наказ ДК «Укроборонпром» № 83-К від 09.07.2021.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку на який його було укладено.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4771 від 21.12.2009, він є припиненим з 25.08.2021, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

А тому, з огляду на припинення договору оренди, наявністю рішень про відмову у продовженні договору оренди, які було відображено у заявах № 125-836 від 26.08.2021 та № 125-898 від 13.09.2021, які прийнято відповідно до ст. 18, 19 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання переважного права позивача за первісним позовом переважного права перед іншими особами на продовження договору оренди нерухомого майна на новий строк та про визнання наявності у позивача за первісним позовом права на продовження договору оренди нерухомого майна на новий строк.

Стосовно решти первісних позовних вимог колегія суддів відзначає наступне.

За змістом частин 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Пунктами 5, 7, 8 частини другої статті 16 ЦК України унормовано, що способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Тобто, з наведеного полягає, що чинним законодавством визначено можливість захисту особою своїх прав та законних інтересів шляхом звернення до суду з позовом про примусове виконання обов`язку в натурі.

Колегія суддів зазначає, що цей спосіб захисту застосовується в зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов`язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов`язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Водночас ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку позовні вимоги про визнання відсутності права, визнання права, усунення перешкод у користуванні спірним нерухомим майном фактично спрямовані на підтвердження дії договору оренди та наявності у ТОВ «Каштанове місто» права на користування спірним нерухомим майном.

В такому разі належним та ефективним способом захисту буде звернення до суду з вимогою про визнання договору оренди укладеним на новий строк, з необхідністю доведення порушень з боку відповідачів за первісним позовом порядку розгляду заяви про продовження договору оренди на підставі ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що і було реалізовано ТОВ «Каштанове місто» шляхом звернення із окремим позовом до відповідачів у справі №910/19472/21.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції, що заявлені у справі №910/13252/21 первісні позовні вимоги не відповідають належним та ефективним способом захисту, передбаченим законом, оскільки у разі їх задоволення порушені права позивача не будуть відновлені у спосіб, до якого фактично прагне позивач, з огляду на те, що на момент відкриття провадження у справі №910/13252/21 (15.09.2021) договір оренди був припиненим на підставі ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (з 25.08.2021), у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

А тому, у даному випадку судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності права у відповідачів за первісним позовом до закінчення дії договору вимагати повернення орендованого майна; про зобов`язання відповідачів за первісним позовом усунути перешкоди у користування спірним нерухомим майном; про визнання права позивача за первісним позовом володіти та користуватись спірним нерухомим майном, у зв`язку із обранням позивачем неналежного та неефективного способу захисту.

Стосовно зустрічної позовної заяви колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 25 Закону України № 157-IX передбачено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Як вже було зазначено вище, в матеріалах справи наявні заяви ДП «НДІ «Квант» від 26.08.2021 №125-836 та від 13.09.2021 №125-898 про припинення договору оренди №4771 з вимогою про повернення орендованого нерухомого майна орендодавцю, а також докази їх надсилання ТОВ «Каштанове місто» та отримання останнім 31.08.2021 та 15.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також трекінгом відстеження на сайті Укрпошти (а.с. 259-261 т 2).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні належні докази повернення орендованого державного майна після закінчення строку дії вказаного договору оренди.

Таким чином, з огляду на припинення договору оренди, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення зустрічних позовних вимог в частині зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштанове місто» повернути Державному підприємству "Науково-дослідний інститут "КВАНТ" державне нерухоме майно - нежилі приміщення водно-спортивної станції «Імпульс» площею 231, 17 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, Труханів острів, вул. Труханівська, 18 шляхом виселення та підписання Акта приймання-передачі зазначеного нерухомого майна;

Згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Колегія суддів зазначає, що неустойка, яка передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є спеціальною мірою відповідальності наймача орендованого майна, яка застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна.

Як було встановлено вище, з 25.08.2021 дія договору оренди припинилась.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу майна по Договору оренди.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, при обрахунку розміру орендної плати позивачі за зустрічним позовом помилково визначили останній місяць оренди як вересень 2021 (26 197, 63 грн. без ПДВ.), оскільки договір є припиненим з 25.08.2021, а відтак позивачам слід було розрахувати орендну плату за 24 дні серпня місяця - 25 886, 99 грн./31*24 = 20 041,54 грн. без ПДВ, а не 22 846, 25 грн. без ПДВ як визначено позивачами за зустрічним позовом.

При цьому, позивачі за зустрічним позовом зазначають, що сума орендної плати становить 22 846, 25 грн. + 30 % від вказаної суми (9 791, 25 грн.), що в силу п. 3.6. Договору перераховується до державного бюджету та дорівнює 32 637, 51 грн. без ПДВ, що є помилковим твердженням.

Згідно умов п. 3.6. Договору №4771, в редакції Договору №4771/04 від 27.11.2015 - орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 30 % на 70 % не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється платіж.

В той же час, орендна плата згідно п. 3.3. вказаного Договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та становить за 24 дні серпня 2021 року - 20 041,54 грн. без ПДВ.

Відтак, з урахуванням ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 10.11 Договору з відповідача за зустрічним позовом правомірно стягнуто судом першої інстанції 40 083, 08 грн. (20 041, 54*2) неустойки за неповернення орендованого майна, а не 65 272, 02 грн (32 637, 51*2), як було заявлено позивачами за зустрічним позовом.

Рішення про відмову у стягненні з ТОВ «Каштанове місто» на користь державного бюджету неустойки у розмірі 19 582, 50 грн. та на користь ДП «НДІ «Квант» у розмірі 5 608, 71 грн., апелянтом не оскаржується.

Апелянтом також не оскаржується рішення суду в частині відмови у задоволенні позову третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а тому воно, відповідно до вимог ст. 269 ГПК України, не переглядається в апеляційному порядку.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/13252/21, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Каштанове місто" на рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/13252/21 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2022 у справі № 910/13252/21 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/13252/21 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2023.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Барсук