Постанова

від 14.09.2023 по справі 2-857/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-857/11 Головуючий у 1 інстанції: Грабовський В.В.

Провадження № 22-ц/811/2113/23 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С.М.,

суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретар судового засідання - Зеліско-Чемерис К.Р.,

з участю представника заявника адвоката Мисак О.С., приватного виконавця Ільчишин Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13 липня 2023 року (повний текст ухвали складено 17 липня 2023 року), у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, у якій просив скасувати тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, встановлене ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 03 вересня 2014 року по справі № 2-857/11.

Заява мотивована тим, що ухвалою суду від 03 вересня 2014 року його тимчасово обмежено управі виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордони України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду від 11 липня 2011 року № 2-857 про стягнення з нього на користь ПАТ АКБ «Львів» 146674 грн 23 коп. неповернутого кредиту, 1644 грн 75 коп. державного мита та 120 грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Виконавче провадження по вищевказаному рішенню відкрито 10 грудня 2013 року, частина боргу ним сплачена, а 28 квітня 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачеві. По зазначеному виконавчому провадженні не вчиняються виконавчі дії, він отримує пенсію на постійній основі, що дає можливість державному виконавцю стягувати кошти в рахунок погашення боргу. Жодних доказів його ухилення від виконання зобов`язань немає.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 13 липня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що боржник тривалий час не погашав заборгованість за рішенням суду від 11 липня 2011 року, яке неодноразово та тривалий час перебувало та продовжує перебувати на стадії примусового виконання, останнім погашено незначну частину заборгованості. Судом відхилено подані заявником медичні документи про хворобу батька боржника, оскільки такі не стосуються вирішуваного питання, так як не підтверджують та не спростовують обставин, пов`язаних з ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду. Можлива передача 12 лютого 2011 року року ОСОБА_1 ОСОБА_3 транспортного засобу «Ford Fusion», який є предметом застави за договором від 22 серпня 2007 року між боржником та стягувачем, може свідчити про порушення боржником свого зобов`язання як заставодавця не відчужувати автомобіль у будь-який спосіб третім особам, а отже, про ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором.

В липні 2023 року ОСОБА_1 оскаржив ухвалу суду першої інстанції, подавши через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, яка підписана представником Мисак Оксаною Степанівною, в якій просить скасувати ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13 липня 2023 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при вирішенні питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не взяв до уваги, що виконавче провадження, в межах якого до заявника вжито обмеження, закінчено, а приватним виконавцем, на виконання в якого станом на даний час воно перебуває, не надано доказів ухилення боржника від сплати боргу. Оскільки заявник тривалий час отримує пенсію, виконавець відповідно до своїх повноважень не позбавлений можливості звернути на неї стягнення, проте цього ним, з незрозумілих причини, не зроблено. Боржник (заявник) добровільно сплачує заборгованість з отримуваної ним пенсії, що доводить той факт, що він не має наміру ухилятись від виконання рішення суду. Заявник є інвалідом третьої групи, має необхідність у придбанні ліків за кордоном, однак, через встановлене обмеження не може виїхати за межі України.

В липні 2023 року від Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на апеляційну скаргу, який мотивований законністю та обґрунтованістю оскаржуваної ухвали. Просять залишити ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13 липня 2023 року без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу від приватного виконавця та від стягувача не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника боржника та приватного виконавця, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено,що заочнимрішенням Червоноградськогоміського судуЛьвівської областівід 11липня 2011року з ОСОБА_1 вкористь публічногоакціонерного товаристваАкціонерно-комерційнийбанк «Львів»стягнуто сумунеповернутого кредитув розмірі18409доларів США76центів,що еквівалентно146674грн 23коп.за офіційним курсом НБУ, 1 466 грн 75 коп. державного мита та 120 грн 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

10 грудня 2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 42435862 на підставі виконавчого листа 2-857/2011, виданого 29 грудня 2011 року Червоноградським міським судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ АКБ «Львів» суми неповернутого кредиту в розмірі 18 409 доларів США 76 центів, що еквівалентно 146 674 грн 23 коп. за офіційним курсом НБУ та винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 03 вересня 2014 року задоволено подання державного виконавця ВДВС Червоноградського МУЮ, тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати кордон України до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 11 липня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ АКБ «Львів» суми неповернутого кредиту в розмірі 18 409 доларів США 76 центів, що еквівалентно 146674 грн 23 коп. за офіційним курсом НБУ, 1466 грн 75 коп. державного мита та 120 грн 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення.

28 квітня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

23 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62407483 на підставі виконавчого листа 2-857/2011, виданого 29 листопада 2011 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ АКБ «Львів» суму неповернутого кредиту в розмірі 18 409 доларів США 76 центів, що еквівалентно 146 674 грн 23 коп. за офіційним курсом НБУ.

Відповідно до інформації начальника Червоноградського ВДВС у Червоноградському районі Львівської області Західного МРУ МЮ від 27 березня 2023 року № 3033/25.22-11/16078 в межах виконавчих проваджень щодо виконання виконавчого листа № 2-857/2011, виданого 29 листопада 2011 року Червоноградським міським судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ АКБ «Львів» боргу в розмірі 146674 грн 23 коп., 1466 грн 75 коп. державного мита та 120 грн 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, стягнення заборгованості не здійснювалося, боржником самостійно борг не погашено.

ОСОБА_1 у період з 11 червня 2022 року по 19 травня 2023 року на рахунок приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням сплачено 3 000,00 грн, що підтверджується відповідними довідками з карткового рахунку.

Відповідно до довідки-розрахунку приватного виконавця Ільчишин Любові Володимирівни від 05 липня 2023 року за виконавчим провадженням № 62407483 всього сплачено 20647 грн 55 коп., з яких перераховано 16555 грн 83 коп. на користь стягувача, 1655 грн 58 коп. основна винагорода приватного виконавця. Станом на день розрахунку залишок заборгованості на користь стягувача становить 130118 грн 40 коп., основна винагорода приватного виконавця 13011 грн 84 коп.

Згідно з довідкою Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області № 981/17 від 09 лютого 2017 року ОСОБА_3 12 лютого 2011 року шляхом шахрайства та зловживаючи довірою ОСОБА_1 отримав від останнього автомобіль «Ford Fusion», за який зобов`язувався сплатити невиплачену суму кредиту, однак грошові кошти не сплатив. По даному факту порушено кримінальне провадження та внесено відомості в ЄРДР 14.07.2015 року за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 190 КК України.

Відповідно до договору застави від 11 серпня 2007 року, укладеного між ЗАТ АКБ «Львів» та ОСОБА_1 , для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 2007/03/54 від 22 серпня 2007 автомобіль марки «Ford Fusion», 2007 р.в., р.н. НОМЕР_1 передано у заставу ЗАТ АКБ «Львів».

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи (строк інвалідності до 01 листопада 2023 року), знаходиться на обліку в Червоноградському МУПСЗН та отримує соціальну допомогу інваліда у розмірі 2100,00 грн щомісячно.

Згідно запису в трудовій книжці, ОСОБА_1 звільнений з роботи з 14 лютого 2002 року.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець підчас здійсненнявиконавчого провадженнямає правовикликати фізичнихосіб,посадових осібз приводувиконавчих документів,що перебуваютьу виконавчомупровадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу (пункт 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

За приписами частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець непізніше наступногоробочого дняз днянадходження донього виконавчогодокумента виноситьпостанову провідкриття виконавчогопровадження,в якійзазначає прообов`язок боржникаподати деклараціюпро доходита майноборжника,попереджає боржникапро відповідальністьза неподаннятакої деклараціїабо внесеннядо неїзавідомо неправдивихвідомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Згідно частини третьої статті 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до статті 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» передбачає, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів

Для цього державні (приватні) виконавці мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів (пункт 19 частина третя статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника (частина п`ята стаття 441 ЦПК України).

У справі, що переглядається встановлено, що:

- рішення суду, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця, ухвалено в липні 2011 року;

- залишок заборгованості за цим рішенням на користь стягувача становить 130118 грн 40 коп., основна винагорода приватного виконавця 13011 грн 84 коп.;

- боржник є інвалідом третьої групи, проте ніде не працює;

- на отримувану ним допомогу (пенсію) не може бути звернуто стягнення на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, згідно з пунктом 10-2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження»;

- боржник на виклики приватного виконавця не з`являється, декларацію про доходи та майно боржника останнім приватному виконавцю не подано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Доводи апеляційної скарги про те, що тимчасове обмеження позбавляє боржника можливості виїзду за кордон, з метою придбання ліків для себе та членів своєї сім`ї, вірних висновків суду не спростовують, адже не доводять того, що обставини, які слугували підставою для вжиття щодо боржника тимчасового обмеження, відпали, оскільки необхідність придбання ліків не в Україні, а саме за кордоном, боржником не доведена.

Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

У цьому зв`язку, колегія суддів звертає увагу боржника, що він не позбавлений можливості повторно звернутися з відповідною заявою, у разі виникнення обставин, які би свідчили про те, що обставини, у зв`язку із якими щодо нього було застосовано тимчасове обмеження, відпали або суттєво змінились.

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення, або змінити рішення.

Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, а саме про те, що оскаржуване рішення залишено без змін, підстави для здійснення розподілу судових витрат, відсутні

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 13 липня 2023 року за лишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2023 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич