ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2023Справа № 910/5569/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна"
про стягнення 533 633,51 грн.
Суддя Борисенко І. І.
представники сторін: без виклику
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-2000" (далі - ТОВ "Антарес-2000", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень Енергетика Україна" (далі - ТОВ "Бейкень Енергетика Україна", відповідач) про стягнення штрафних санкцій та матеріальних втрат у сумі 533 633,51 грн.
Позовні вимоги (враховуючи заяву про виправлення описки від 14.08.2023 в частині номеру контракту) обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови контракту на спеціалізовану постову охорону об`єкта № BKGJ-22-007F від 01.01.2022 в частині повної та своєчасної сплати послуг охорони. Обставини вказаного порушення вже були встановлені:
- рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 07.09.2023), що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" було стягнуто 2 632 617, 59 грн. суму основного боргу, 32 680, 77 грн. - інфляційне збільшення, 5 243, 08 грн. - 3 % річних, 87 468, 08 грн. - пені, а також 41 370, 16 грн. - витрат на сплату судового збору;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 09.08.2023), що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" було стягнуто 237 483,89 грн. - заборгованості та 3 562,26 грн. - судового збору.
Проте, відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22 виконав 09.03.2023, а рішення суду від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 - на момент звернення з даним позовом ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" виконане не було, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції та матеріальні втрати.
У позові ТОВ "Антарес-2000" просить стягнути з відповідача пеню у сумі 484 613,01 грн., інфляційні втрати у сумі 20 090,71 грн. та 3 % річних у сумі 28 929,79 грн., що разом становить 533 633,51 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. При цьому, враховуючи подану заяву позивача від 14.08.2023 про виправлення описки в ухвалі про відкриття провадження у справі, суд, керуючись ст. 243 ГПК України, вказує, що вірним номером контракту на спеціалізовану постову охорону об`єкта слід вважати - № BKGJ-22-007F.
Відповідач надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 було виконане відповідачем у квітні 2023. При цьому, заперечив факт передачі позивачу приміщень під охорону та зазначив, що позивач охоронних послуг не надавав, а сам контракт № BKGJ-22-007F від 01.01.2022 з боку позивача уповноваженою особою не підписано, та відтиск печатки товариства на ньому відсутній. Також вказав про відсутність підстав для нарахування пені, оскільки за умовами контракту право нарахування пені можливе лише шляхом направлення позивачем на адресу відповідача відповідної претензії. Указаний відзив був поданий з порушенням визначеного законом строку, у зв`язку з чим відповідач просив поновити йому цей процесуальний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку для подачі відзиву, відповідач зазначив, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 отримав лише 21.04.2023, а з матеріалами справи за позовом ТОВ "Антарес-2000" представник відповідача ознайомився лише 28.04.2023, тому ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" не мало змоги надати відзив на позов у встановлений законом строк.
Дослідивши наведені ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" доводи, суд вважав поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, а тому прийшов до висновку щодо поновлення відповідачу строку для подання відзиву та прийняття його до розгляду.
12.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якому ТОВ "Антарес-2000" проти доводів відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.
08.05.2023 представник ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" заявив клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні, мотивуючи його складним характером спірних правовідносин та великим обсягом доказів, що будуть надані сторонами. Розглянувши вказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, як у необґрунтованому, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ГПК Українигосподарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За змістом ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, зокрема, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 1 ст. 247 ГПК України).
За змістом ч. 3 ст. 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет та обсяг доказування, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що немає необхідності здійснювати її розгляд у загальному позовному провадженні, а доводи, наведені відповідачем у цій частині, не спростовують вказаних висновків суду для призначення даної справи у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 позов ТОВ "Антарес-2000" (після відкриття провадження у справі) було залишено без руху, позивачу надано строк на усунення в ухвалі недоліків.
10.08.2023 позивач надав до суду заяву про усунення недоліків, у зв`язку із чим ухвалою суду від 11.08.2023 було продовжено розгляд справи № 910/5569/23.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
01 січня 2022 року між ТОВ "Антарес - 2000" (виконавець) та ТОВ "Бейкень енергетика Україна" (замовник) був укладений контракт № BKGJ-22-007F на спеціалізовану постову охорону об`єкта.
Згідно п. 1.1 контракту 1.1 замовник передає, - а виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону приміщення чи інший об`єкт нерухомості (установу, споруду), що належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні (оренді) на законних підставах, а замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах., передбачених цим договором.
Пунктом 1.3 контракту передбачено, що виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону об`єкта шляхом виставлення 10 цілодобових постів охорони, розташованих на території України, обладнаних Замовником технічними засобами охорони і спостереження, в тому числі, з встановленим освітленням об`єкту охорони в нічний час.
За умовами п. 2.1 контракту виконавець надає замовнику послуги, а замовник сплачує за надані послуги кошти в сумі - 36 000, 00 грн. з ПДВ в місяць за один цілодобовий пост охорони згідно виписаних рахунків-фактур та актів виконаних робіт за місяць.
Відповідно до п. 2.3 контракту передбачено, що оплата за послуги охорони здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця коштів в розмірі згідно пункту 2.1 цього договору на протязі 15 (п`ятнадцять) робочих днів наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених Виконавцем актів виконаних робіт та рахунків - фактур.
Також 14.02.2022 сторони уклали додаткову угоду № 1 до контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, в якій дійшли згоди про збільшення обсягу послуг у разі оголошення військового стану на території України, або початку наступальних дій Російської Федерації.
У пунктах 2-6 додаткової угоди передбачалось, що виконавець зобов`язується надати замовнику 2 транспортні засоби (автобуси) на 56 місць. Крім цього надавалися 2 автомобілі супроводу для кожного транспортного засобу (автобуса) з персоналом охорони по 2 охоронника в кожному автомобілі. Всі пости охорони додатково забезпечуються 2 (двома) охоронцями. Охорона адміністративної будівлі посилюється 2 (двома) охоронцями з автоматами. На кожну вишку по 2 охоронця додатково з пістолетами. Вартість послуг одного охоронця додатково була визначена в розмірі 887,64 грн. за добу.
За приписами ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 ст. 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
У зв`язку із порушенням відповідачем (ТОВ "Бейкень енергетика Україна") умов указаного контракту рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 07.09.2023), що набрало законної сили, з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" було стягнуто 2 632 617, 59 грн. - суму основного боргу, 32 680, 77 грн. - інфляційні втрати, 5 243, 08 грн. - 3 % річних, 87 468, 08 грн. - пені, а також 41 370, 16 грн. - витрат на сплату судового збору, що разом становить 2 799 379,68 грн.;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 (з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 09.08.2023), що набрало законної сили, з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" було стягнуто 237 483,89 грн. - заборгованості та 3 562,26 грн. - судового збору, що разом становить 241 046,15 грн.
Отже, рішеннями господарського суду, що набрали законної сили, був встановлений факт неналежного виконання ТОВ "Бейкень енергетика Україна" контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022 на спеціалізовану постову охорону об`єкта, в частині своєчасної сплати послуг охорони.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вказаної статті в даній справі суд приймає до уваги ту обставину, що відповідач порушив умови контракту на спеціалізовану постову охорону об`єкта № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, що полягало у несплаті послуг охорони у сумі 2 632 617,59 грн. (рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22) та у сумі 237 483,89 грн. (рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23), що разом становить 2 870 101,48 грн., яка не потребує доказування.
Вказаним спростовуються доводи відповідача, що позивач не надавав послуги за контрактом № BKGJ-22-007F від 01.01.2022 у приміщеннях, наданих відповідачем під охорону.
Щодо доводів відповідача, що контракт № BKGJ-22-007F від 01.01.2022 не містить підпису з боку ТОВ "Антарес - 2000" та печатки товариства, суд зазначає наступне.
Так, дослідивши зміст контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, суд встановив, що він містить усі істотні умови, характерні договору про надання послуг. У той же час, із указаного договору, оформленого у письмовому вигляді, вбачається, що він підписаний лише з однієї сторони - ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" (замовника), а з боку виконавця (ТОВ "Антарес-2000") - договір не підписаний.
Разом з тим, суд вважає, що відсутність підпису позивача на договорі не свідчить про те, що сторони не погодили умови вказаного договору.
Так, про укладеність договору на зазначених у ньому умовах свідчить: додаткова угода № 1 від 14.02.2022 до контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, в якій сторони дійшли згоди про збільшення обсягу послуг, яка підписана обома сторонами зі скріпленням цих підписів печатками товариств, а також рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 (з урахуванням ухвал про внесення виправлень у ці рішення), якими був встановлений факт невиконання ТОВ "Бейкень енергетика Україна" умов цього контракту перед ТОВ "Антарес - 2000", у зв`язку із чим у відповідача виник борг, стягнутий зазначеними судовими рішеннями. При цьому, під час розгляду зазначених судових справ ТОВ "Бейкень енергетика Україна" будь-яких заперечень щодо неукладеності даного правочину не було заявлено.
Також із матеріалів справи вбачається, що 09.03.2023 ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" сплатило платіжною інструкцією № 3600 від 08.03.2023 стягнуту з нього рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі № 910/11636/22 заборгованість у загальній сумі 2 799 379,68 грн., а 05.04.2023 - стягнуту рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 заборгованість у загальній сумі 241 046,15 грн. (платіжна інструкція № 3653 від 04.04.2023).
Таким чином судом встановлено, що відповідач вчинив дії, направлені на виконання контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, чим фактично погодився з усіма істотними умовами правочину, що свідчить про його укладеність.
Як зазначив Верховний Суд у своєму правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати від 05.06.2018 р. по справі № 338/180/17, договір не можна вважати неукладеним після його повного чи часткового виконання.
З урахуванням викладеного суд відхиляє доводи представника відповідача про неукладеність контракту № BKGJ-22-007F від 01.01.2022, оскільки такі доводи спростовуються належними у справі доказами та узгоджуються із встановленими у справі обставинами.
Оскільки основний борг у сумі 2 632 617,59 грн., стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі № 910/11636/22, був сплачений відповідачем лише 09.03.2023, а стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі № 910/917/23 у сумі 237 483,89 грн. - 05.04.2023, то на зазначену заборгованість ТОВ "Антарес - 2000" нарахувало ТОВ "Бейкень енергетика Україна" пеню у сумі 484 613,01 грн., інфляційні втрати у сумі 20 090,71 грн., які просить стягнути за період з 18.10.2022 по 09.03.2023, та 3 % річних у сумі 28 929,79 грн. за період з 19.10.2022 по 09.03.2023, в судовому порядку.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 3.1.3 контракту у разі затримки оплати наданих послуг замовником, виконавець має право направити на адресу замовника претензію із нарахованою пенею розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а замовник зобов`язаний її розглянути (про що письмово повідомити виконавця) та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, зважаючи на наведені положення чинного законодавства та умови контракту, нарахування пені за порушення зобов`язання було здійснено позивачем правомірно.
Доводи відповідача про відсутність підстав нарахування пені, оскільки останнім не було направлено відповідачу вимоги про сплату пені, суд не приймає, оскільки умови контракту передбачають лише право позивача направити вимогу про сплату пені, у той час як вимоги закону передбачають відповідальність відповідача (сплату пені) у зв`язку з неналежним виконанням ним зобов`язань за контрактом.
Отже, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафних санкцій відповідно до наведених положень закону та договору, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 484 613,01 грн., тобто у заявленій позивачем сумі.
Також позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 20 090,71 грн. за період з 18.10.2022 по 09.03.2023, та 3 % річних у сумі 28 929,79 грн. за період з 19.10.2022 по 09.03.2023.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Перевіривши розрахунок заявлених матеріальних втрат позивача, судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 20 090,71 грн. та 3 % річних у сумі 28 929,79 грн. підлягають задоволенню, у сумі як просив позивач.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ "Антарес-2000" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" про стягнення 533 633,51 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" (02121, місто Київ, вулиця Братства Тарасівців, будинок 3, офіс 402, код ЄДРПОУ: 41602068) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" (36002, м. Полтава, вул. Довженка, 2 - Ж, каб. 402, код ЄДРПОУ: 30285066) пеню у сумі 484 613 (чотириста вісімдесят чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. 01 коп., інфляційні втрати у сумі 20 090 (двадцять тисяч дев`яносто) грн. 71 коп., 3 % річних, 28 929 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 79 коп. та витрат на сплату судового збору 8 004 (вісім тисяч чотири) грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Борисенко І. І.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2023 |
Оприлюднено | 20.09.2023 |
Номер документу | 113525904 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Борисенко І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні