ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2023 р. Справа №910/5569/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Луцюк А.В.
представники сторін:
від позивача: Шендрик С.І.
від відповідача: Гойдик В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023
у справі №910/5569/23 (суддя Борисенко І.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна"
про стягнення 533 633,51 грн,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес - 2000" (далі - ТОВ "Антарес - 2000") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" (далі - ТОВ "Бейкень енергетика Україна") заборгованості у розмірі 533 633,51 грн, з яких: 20 090,71 грн - інфляційні втрати, 484 613,01 грн - пеня, 28 929,79 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про виправлення описки від 14.08.2023 в частині номеру контракту, обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови контракту на спеціалізовану постову охорону об`єкта від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F в частині повної та своєчасної сплати послуг охорони. Обставини вказаного порушення встановлювались:
- рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22, з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 07.09.2023, що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" було стягнуто 2 632 617,59 грн основного боргу, 32 680,77 грн інфляційних втрат, 5 243,08 грн трьох процентів річних, 87 468, 08 грн пені, а також 41 370,16 грн витрат по сплаті судового збору;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23, з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 09.08.2023, що набрало законної сили, за яким з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" стягнуто 237 483,89 грн заборгованості та 3 562,26 грн судового збору.
Однак, відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22 виконав 09.03.2023, а рішення суду від 21.03.2023 у справі №910/917/23, на момент звернення з даним позовом, ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" виконане не було, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції та компенсаційні виплати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Бейкень енергетика Україна" на користь ТОВ "Антарес - 2000" 484 613,01 грн пені, 20 090,71 грн інфляційних втрат, 28 929,79 грн трьох процентів річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 004,50 грн.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції, перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 484 613,01 грн, тобто у заявленій позивачем сумі. Крім того, перевіривши розрахунок заявлених матеріальних втрат позивача, місцевим господарським судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 20 090,71 грн та трьох процентів річних у розмірі 28 929,79 грн підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Бейкень енергетика Україна" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "Бейкень енергетика Україна" посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неповному та необ`єктивному встановленні обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення. Суд першої інстанції у даному рішенні безпідставно визнав доводи позивача встановленими обставинами справи без належних та допустимих доказів для цього, залишив поза увагою належні та допустимі докази надані відповідачем до матеріалів справи, не надав таким доказам правової оцінки на предмет нормативного та правового обґрунтування спростування позовних вимог. Враховуючи наведене, на переконання відповідача, позовні вимоги у даній справі задоволені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, за доводами скаржника, рішення, в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій за періоди, що були предметом розгляду інших судових справ, у яких ухвалені відповідні рішення, що набули законної сили та такі рішення виконано в повному обсязі є безпідставним, нормативно необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Також, відповідач стверджує, що місцевий господарський безпідставно відмовив у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, відповідач зауважує, що суд першої інстанції звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про усунення недоліків з пропущенням строку встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Бейкень енергетика Україна" у справі №910/5569/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5569/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТОВ "Бейкень енергетика Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5569/23.
26.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5569/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/5569/23. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень - до 01.12.2023. Розгляд апеляційної скарги ТОВ "Бейкень енергетика Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 призначено на 06.12.2023.
Судове засідання призначене на 06.12.2023 не відбулося, оскільки з 12:51 год до 14:40 год по всій Україні оголошено повітряну тривогу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Бейкень енергетика Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 призначено на 18.12.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 задоволено клопотання представника ТОВ "Бейкень енергетика Україна" адвоката Гойдик В.М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Позивач, у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ "Бейкень енергетика Україна" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, і при його ухваленні з`ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а всі доводи викладені в апеляційній скарзі є надуманими, безпідставними та спростовуються належними та допустимими доказами.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 18.12.2023 з`явились представники сторін.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
01.01.2022 між ТОВ "Антарес - 2000" (виконавець) та ТОВ "Бейкень енергетика Україна" (замовник) укладено контракт №BKGJ-22-007F на спеціалізовану постову охорону об`єкта, за умовами якого замовник передає, виконавець приймає під спеціалізовану постову охорону приміщення чи інший об`єкт нерухомості (установу, споруду), що належить замовнику на праві власності або знаходиться в його користуванні (оренді) на законних підставах, а замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з пунктом 1.3 контракту виконавець здійснює спеціалізовану постову охорону об`єкта шляхом виставлення 10 цілодобових постів охорони, розташованих на території України, обладнаних замовником технічними засобами охорони і спостереження, в тому числі, з встановленим освітленням об`єкту охорони в нічний час.
Відповідно до пункту 2.1 контракту виконавець надає замовнику послуги, а замовник сплачує за надані послуги кошти в сумі 36 000,00 грн з ПДВ в місяць за один цілодобовий пост охорони, згідно з виписаними рахунками-фактурами та актами виконаних робіт за місяць.
За умовами пункту 2.3 контракту оплата за послуги охорони здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця коштів в розмірі, встановленому пунктом 2.1 цього договору, на протязі 15 робочих днів наступного місяця за попередній місяць, на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт та рахунків-фактур.
Також, 14.02.2022 сторони уклали додаткову угоду №1 до контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, в якій дійшли згоди про збільшення обсягу послуг, у разі оголошення військового стану на території України або початку наступальних дій російської федерації.
У пунктах 2-6 додаткової угоди передбачено, що виконавець зобов`язується надати замовнику 2 транспортні засоби (автобуси) на 56 місць. Крім цього, надавалися 2 автомобілі супроводу для кожного транспортного засобу (автобуса) з персоналом охорони по 2 охоронника в кожному автомобілі. Всі пости охорони додатково забезпечуються 2 охоронцями. Охорона адміністративної будівлі посилюється 2 охоронцями з автоматами. На кожну вишку по 2 охоронця додатково з пістолетами. Вартість послуг одного охоронця додатково була визначена в розмірі 887,64 грн за добу.
У зв`язку з порушенням ТОВ "Бейкень енергетика Україна" умов спірного контракту, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22, з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 07.09.2023, з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" стягнуто 2 632 617,59 грн основного боргу, 32 680,77 грн інфляційних втрат, 5 243,08 грн трьох процентів річних, 87 468,08 грн пені, а також 41 370,16 грн витрат зі сплати судового збору, що разом становить 2 799 379,68 грн.
Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23, з урахуванням ухвали про виправлення описки у рішенні від 09.08.2023, з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" стягнуто 237 483,89 грн заборгованості та 3 562,26 грн судового збору, що разом становить 241 046,15 грн.
Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом позивач зазначив, що відповідач рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22 виконав 09.03.2023, а рішення суду від 21.03.2023 у справі №910/917/23, на момент звернення з даним позовом, ТОВ "Бейкень Енергетика Україна", виконано не було, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача пеню у сумі 484 613,01 грн, інфляційні втрати у сумі 20 090,71 грн та три проценти річних у сумі 28 929,79 грн, що разом становить 533 633,51 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 2 статті 901 ЦК України встановлено, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
За приписами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Як зазначалось вище, у зв`язку з порушенням ТОВ "Бейкень енергетика Україна" умов спірного контракту, рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22 з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" стягнуто 2 632 617,59 грн основного боргу, 32 680,77 грн інфляційних втрат, 5 243,08 грн трьох процентів річних, 87 468,08 грн пені, а також 41 370,16 грн витрат зі сплати судового збору. Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23 з ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" стягнуто 237 483,89 грн заборгованості та 3 562,26 грн судового збору.
Таким чином, рішеннями господарського суду, що набрали законної сили, встановлений факт неналежного виконання ТОВ "Бейкень енергетика Україна" контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F на спеціалізовану постову охорону об`єкта, в частині своєчасної сплати послуг охорони.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вказаної статті в даній справі суд правомірно прийняв до уваги ту обставину, що відповідач порушив умови контракту на спеціалізовану постову охорону об`єкта від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, що полягало у несплаті послуг охорони у сумі 2 632 617,59 грн (рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22) та в сумі 237 483,89 грн (рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23), що разом становить 2 870 101,48 грн, яка не потребує доказування.
Вказаним спростовуються доводи відповідача, що позивач не надавав послуги за контрактом від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F у приміщеннях, наданих відповідачем під охорону.
Розглянувши доводи відповідача, що контракт від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F не містить підпису з боку ТОВ "Антарес - 2000" та печатки товариства, суд зазначає таке.
Дослідивши зміст контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, місцевий господарський суд вірно встановив, що він містить усі істотні умови, характерні договору про надання послуг. У той же час, з указаного договору, оформленого у письмовому вигляді, вбачається, що він підписаний лише з однієї сторони - ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" (замовника), а з боку виконавця (ТОВ "Антарес-2000") договір не підписаний.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується судова колегія, що відсутність підпису позивача на договорі не свідчить про те, що сторони не погодили умови вказаного договору.
Так, про укладеність договору на зазначених у ньому умовах свідчить: додаткова угода від 14.02.2022 №1 до контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, в якій сторони дійшли згоди про збільшення обсягу послуг, яка підписана обома сторонами зі скріпленням цих підписів печатками товариств, а також рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23 (з урахуванням ухвал про внесення виправлень у ці рішення), якими встановлений факт невиконання ТОВ "Бейкень енергетика Україна" умов контракту перед ТОВ "Антарес - 2000", у зв`язку з чим у відповідача виник борг, стягнутий зазначеними судовими рішеннями. При цьому, під час розгляду зазначених судових справ ТОВ "Бейкень енергетика Україна" будь-яких заперечень щодо неукладеності даного правочину не заявляло.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 09.03.2023 ТОВ "Бейкень Енергетика Україна" сплатило платіжною інструкцією від 08.03.2023 №3600 стягнуту з нього рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 у справі №910/11636/22 заборгованість у загальній сумі 2 799 379,68 грн, а 05.04.2023 - стягнуту рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23 заборгованість у загальній сумі 241 046,15 грн (платіжна інструкція від 04.04.2023 №3653).
Таким чином, місцевий господарський суд вірно встановив, що відповідач вчинив дії, направлені на виконання контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, чим фактично погодився з усіма істотними умовами правочину, що свідчить про його укладеність.
Як зазначив Верховний Суд у своєму правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати від 05.06.2018 у справі №338/180/17, договір не можна вважати неукладеним після його повного чи часткового виконання.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про неукладеність контракту від 01.01.2022 №BKGJ-22-007F, оскільки такі доводи спростовуються належними у справі доказами та узгоджуються із встановленими у справі обставинами.
Оскільки основний борг у сумі 2 632 617,59 грн, стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2023 у справі №910/11636/22, сплачений відповідачем лише 09.03.2023, а стягнутий рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2023 у справі №910/917/23 у сумі 237 483,89 грн - 05.04.2023, на зазначену заборгованість ТОВ "Антарес - 2000" нарахувало ТОВ "Бейкень енергетика Україна" пеню у сумі 484 613,01 грн, за період з 18.10.2022 до 09.03.2023.
За приписами пункту 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пунктом 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 2 статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Положеннями пункту 4 статті 231 ГК України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).
Відповідно до пункту 3.1.3 контракту, у разі затримки оплати наданих послуг замовником, виконавець має право направити на адресу замовника претензію із нарахованою пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми заборгованості за надані послуги, а замовник зобов`язаний її розглянути (про що письмово повідомити виконавця) та перерахувати суму виниклої заборгованості і нарахованої пені.
Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені, відповідно до наведених положень закону та договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 484 613,01 грн.
Доводи відповідача про відсутність підстав нарахування пені, оскільки позивачем не направлено відповідачу вимоги про сплату пені, правомірно відхилені місцевим господарським судом, оскільки умови контракту передбачають лише право позивача направити вимогу про сплату пені, у той час як вимоги закону передбачають відповідальність відповідача (сплату пені), у зв`язку з неналежним виконанням ним зобов`язань за контрактом.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 20 090,71 грн за період з 18.10.2022 до 09.03.2023 та три проценти річних в сумі 28 929,79 грн за період з 19.10.2022 по 09.03.2023.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат, погоджується з судом першої інстанції, що обґрунтованою сумою трьох процентів річних є 28 929,79 грн, а інфляційних втрат - 20 090,71 грн, тобто у заявленому позивачем розмірі.
Доводи відповідача щодо безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відхиляються колегіє суддів з огляд на таке.
Згідно з частиною 4 статті 250 ГПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, зокрема, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За приписами частини 3 статті 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 5 статті 12 ГПК України встановлено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, зокрема, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження (частина 1 статті 247 ГПК України).
За змістом частини 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет та обсяг доказування, значення справи для сторін, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність необхідності здійснювати її розгляд у загальному позовному провадженні, а доводи, наведені відповідачем, не спростовують вказаних висновків суду для призначення даної справи у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.
Також, не беруться колегією суддів до уваги твердження відповідача, що суд першої інстанції звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про усунення недоліків з пропущенням строку встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 24.07.2023 направлена на адресу місцезнаходження позивача: 36002, місто Полтава, вулиця Довженка, будинок 2-Ж, кабінет 402, - 01.08.2023.
Вказану ухвалу місцевого господарського суду отримано уповноваженою особою позивача - 11.08.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105494867644.
10.08.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява ТОВ "Антарес - 2000" щодо усунення недоліків позовної заяви від 01.08.2023 №01/08-23. Тобто, вказана заява подана позивачем без пропуску встановленого судом строку на її подачу.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Бейкень енергетика Україна" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Бейкень енергетика Україна".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/5569/23 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейкень енергетика Україна".
4. Матеріали справи №910/5569/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено та підписано - 20.12.2023.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115815085 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Сітайло Л.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні