Постанова

від 14.09.2023 по справі 916/3622/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 916/3622/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1

на ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.

від 23.05.2023

та на ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Ярош А.І.

від 27.06.2023

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ банк"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "Євро-сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаундбуд";

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант"; ОСОБА_2 ;

про звернення стягнення на заставлене майно,-

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУНДБУД" (далі - Відповідач-2) про звернення стягнення на заставлене майно:

- предмет іпотеки: нежила будівля - трансформаторна підстанція, загальною площею 63,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд. 36В, що належить Відповідачу-1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №840030 від 25.03.2008р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №22025669;

- предмет іпотеки: нежила будівля - котельня, загальною площею 316,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд.36Б, що належить Відповідачу-1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №840029 від 25.03.2008р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту ТОВ "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №21776754;

- предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 181,3кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд.36А, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ НОМЕР_1 від 25.03.2008р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту ТОВ "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №22025669, про що зроблений запис за №2594 у кн.74неж-133, що посвідчується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію №18267917, виданим КП «ОМБТІтаРОН» від 27.03.2008р.;

- предмет застави, а саме обладнання, перелік якого наведений в п.1.6 договору застави, місцезнаходження якого: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36Б, 36В та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС";

- предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2392,8кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Локомотивний, буд. 21 (двадцять один), розташовані на земельній ділянці площею 15897кв.м. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю (Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАУНДБУД") на праві власності па підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2006р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №5993, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 28.12.2006р. за №1853010, що підтверджено Витягом з Державного реєстру правочинів за №3425988, - шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна.

2. Позов обґрунтований тим, що заборгованість за кредитним договором №284848/ОF від 25.07.2008 (далі - Кредитний договір) у встановлений строк Відповідачами не погашена, а тому Позивач отримав право звернення стягнення на заставлене майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 позов задоволено, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором у сумі 773011,61 доларів США та 3663693,80 гривень, з яких:

- 564404,48 доларів США- заборгованість за наданим кредитом (основний борг) у доларах США;

- 208607,13 доларів США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у доларах США;

- 25218,00 гривень - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом в національній валюті;

- 3007284,89 гривень - заборгованість за пенею за неповернення основного боргу за кредитом в доларах США;

- 8818,28 гривень заборгованість за пенею за неповернення основного боргу за кредитом в національній валюті;

- 524075,21 гривень - заборгованість за пенею за несплату процентів за користування кредитом у доларах США;

- 9816,69 гривень - заборгованість за пенею за несплату процентів за користування кредитом в національній валюті;

- 80047,37 гривень - заборгованість за несплату комісії за користування кредитом в доларах США;

- 8433,36 гривень -заборгованість за пенею за несплату комісії за користування кредитом у доларах США - звернути стягнення на:

- предмет іпотеки: нерухоме майно, а саме: нежила будівля - трансформаторна підстанція, загальною площею 63,8кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Ак. Сахарова, буд. 36В, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії САВ №840030 від 25.03.2008, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №22025669;

- предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежила будівля - котельня, загальною площею 316,9кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.. Академіка Сахарова, буд.36Б, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" на праві власності на Свідоцтва про право власності серії САВ №840029 від 25.03.2008, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту ТОВ "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №21776754;

-предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення загальною площею 181,3кв.м, які знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Сахарова, буд.36А, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ НОМЕР_1 від 25.03.2008, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі Статуту ТОВ "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС", зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об`єкт права власності за №22025669, про що зроблений запис за №2594 у кн.74неж-133, що посвідчується Витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію №18267917, виданим КП «ОМБТІтаРОН» від 27.03.2008;

- предмет застави, а саме обладнання, перелік якого наведений в п.1.6 договору застави (посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Поведьонковою I.I. від 30.07.2009, за реєстровим № 923), місцезнаходження якого: м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36Б, 36В та належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС";

- предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 2392,8кв.м, які знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Локомотивний, буд. 21 (двадцять один), розташовані на земельній ділянці площею 15897кв.м. Предмет іпотеки влежить Іпотекодавцю (Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАУНДБУД") на праві власності па підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28.12.2006 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Колмаковою Н.В. за реєстровим №5993, зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів 28.12.2006 за №1853010, що підтверджено Витягом з Державного реєстру правочинів за №3425988, - шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна.

Визначено початкову ціну продажу предмету іпотеки за ринковою вартістю, визначеною в звіті Товариства з обмеженою відповідальністю „Експертне Агентство „Укрконсалт" №1418 від 28.10.2014 а саме: нежитлових будівель та споруд, загальною площею 2392,8 кв.м, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ФАУНДБУД" та знаходяться за адресою: м. Одеса, пров. Локомотивний, 21, у розмірі - 5623080 грн без врахування ПДВ, 6747696 грн - з врахуванням ПДВ, ліквідаційна вартість складає 4104848 грн.

Визначено початкову ціну продажу предмету іпотеки за ринковою вартістю, визначеною в звіті Товариства з обмеженою відповідальністю „Експертне Агентство „Укрконсалт" №1421 від 28.10.2014 а саме: нежитлової будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 63,8кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Сахарова, 36В, у розмірі - 231221 грн без врахування ПДВ, 277465,20 грн - з врахуванням ПДВ, ліквідаційна вартість складає 168791грн.

Визначено початкову ціну продажу предмету іпотеки за ринковою вартістю, визначеною в звіті Товариства з обмеженою відповідальністю „Експертне Агентство „Укрконсалт" №1420 від 28.10.2014 а саме: нежитлової будівлі котельної, загальною площею 316,9 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Сахарова, 36Б, у розмірі - 880828 грн без врахування ПДВ, 1056993,60 грн. - з врахуванням ПДВ, ліквідаційна вартість складає 643004 грн.

Визначчено початкову ціну продажу предмету іпотеки за ринковою вартістю, визначеною в звіті Товариства з обмеженою відповідальністю „Експертне Агентство „Укрконсалт" №1419 від 28.10.2014 а саме: нежитлових приміщень, загальною площею 181,3кв.м, які знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак.Сахарова, 36А, у розмірі 1226857 грн без врахування ПДВ, 1472228,40 грн - з врахуванням ПДВ, ліквідаційна вартість складає 895606 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАУНДБУД" на користь Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" витрати по сплаті судового збору на суму 36540 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" на користь Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" витрати по сплаті судового збору на суму 36540 грн.

4. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач повністю виконав взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання щодо надання позичальнику кредиту. Однак, в порушення умов Кредитного договору, та з врахуванням наявності договору про переведення боргу свої зобов`язання за кредитним договором новий боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант" не виконав. У зв`язку з цим наявна заборгованість за Кредитним договором у розмірі 773011,61 доларів США та 3663693,80 грн. З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором, були укладені договори іпотеки та договір застави між Позивачем та Відповідачем-1 і Відповідачем-2 (які діють як майнові поручителі). Враховуючи те, що заборгованість за Кредитним договором у встановлений строк не погашена, Позивач отримав право звернення стягнення на заставлене майно.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 (далі - Скаржник) звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2015 у справі №916/3622/14 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

6. Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (далі - Скаржник) на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 по справі №916/3622/14.

7. Вищезазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Скаржник не є учасником справи, а рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2017 у даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 , оскільки предметом позову є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить на праві власності Відповідачу-1. Підставою позову у даній справі є відповідні Кредитний договір та договори іпотеки і застави, укладені сторонами у справі. Будь-які правовідносини з ОСОБА_1 у справі не розглядалися. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду не містить жодних висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 . З тексту рішення суду першої інстанції у справі, вбачається, що ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки Скаржника.

8. 01 червня 2023 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Відповідача-1 надійшла заява про розподіл судових витрат у справі, в якій він просив вирішити питання про компенсацію судових витрат під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2015 у справі №916/3622/14, шляхом стягнення з ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 18 795,98 грн, з яких 18 604,00 грн витрати на професійну правничу допомогу та 191,98 грн - направлення кореспонденції.

9. Ухвалою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №916/3622/14 заяву Відповідача-1 про розподіл судових витрат у справі задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. В іншій частині заяви Відповідача-1 про розподіл судових витрат - відмовлено.

10. Вищезазначена ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат особі, яка понесла судові витрати, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, залученим для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів адвокатом внаслідок необґрунтованої подачі апеляційної скарги особою, права та охоронювані законом інтереси якої не були порушені спірним судовим рішенням, витрати на професійну правничу допомогу Відповідача-1 підлягають компенсації. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши опис робіт, дійшов висновку, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи. Проте, зазначені у заяві послуги та витрачений на їх надання час, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу, відвідування управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для отримання копій реєстраційних документів, складення та направлення письмових пояснень по справі, участь у судових засіданнях не відповідає принципу розумності та не є співмірним з часом, необхідним для фактичного виконання даних завдань для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права та обсягом наданих послуг і виконаних робіт. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність покладення на Ніколаєнка В.В. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Відповідачем-1, у розмірі 6000,00 грн, який відповідає критеріям розумності, реальності та пропорційності.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та аргументи учасників справи

11. 05 червня 2023 року Скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 про закриття апеляційного провадження.

12. Вищезазначена касаційна скарга мотивована тим, що Скаржник є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: м. Одеса, вул. Академіка, Сахарова, 36, що підтверджується Свідоцтвом від 18.09.2008 №211879 про право власності на частину квартири АДРЕСА_1 в зазначеному будинку. Скаржник посилається, що на допоміжні приміщення зазначеного багатоквартирного будинку було звернуто стягнення оскаржуваним ним рішенням суду першої інстанції, про вказані події повідомлено його не було, до участі у справі №916/3622/14 його не залучали. На переконання Скаржника суд першої інстанції вирішив питання його права власності за його відсутності, а суд апеляційної інстанції позбавив його права доступу до правосуддя.

13. Також, 06 липня 2023 року Скаржник звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.

14. Вищевказана касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції перш ніж винести рішення про стягнення судових витрат мав встановити необґрунтованість дій Скаржника, однак, цього не зробив. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем-1 гонорару адвокату, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

15. Відзиви на касаційну скаргу учасниками справи в установлений Судом строк не надано.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

16. Конституція України

Частина 2 статті 129

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення…

17. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 17. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення

1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 50. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору

2. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 123 частина 3

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 124 частини 1, 3

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Стаття 126

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 129 частина 5

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

Стаття 254. Право апеляційного оскарження

1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. …

Стаття 264. Закриття апеляційного провадження

1. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

2. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Стаття 267. Підготовка розгляду справи судом апеляційної інстанції

1. Суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду:

1) з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Стаття 310 частина 6

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

18. Виходячи з положень статті 300 ГПК України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо доводів Скаржника викладених в касаційній скарзі на ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 про закриття апеляційного провадження

19. Суд виходить з того, що стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини 1 цієї статті).

20. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи.

21. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. З наведеного слідує, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділи на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

23. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

24. Отже, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

25. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

26. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

27. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.

28. Схожий за змістом правовий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16, від 06.10.2020 у справі №910/21451/16, від 03.12.2020 у справі №908/3338/19 та постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15.

29. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який не є учасником справи, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

30. В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначив, що рішенням суду вирішено питання про його права та інтереси, як особи, яку не було залучено до розгляду даної справи. Зазначає, що йому належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 18.09.2008 №211879. Допоміжні приміщення вищевказаного будинку відчужуються під час виконання рішення суду першої інстанції, про вказані події повідомлено його не було, до участі у справі №916/3622/14 апелянта не залучали, вирішили питання його права власності за його відсутності.

31. Після прийняття вищевказаної апеляційної скарги Скаржника, суд апеляційної інстанції з`ясував, що Скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на його права і обов`язки, та під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов`язків судом в оскаржуваному ним рішенні не вирішувалось.

32. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що з оскаржуваного рішення суду не вбачається наявність у ньому висновків або суджень у мотивувальній або резолютивній частинах про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , як співвласника квартири АДРЕСА_1 , а тому апеляційний господарський суд своєю ухвалою закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України.

33. Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що на підставі оскаржуваного рішення суду першої інстанції жодних прав ОСОБА_1 , який не є учасником процесу, не набуває, а також в нього не виникає будь-яких нових обов`язків, оскільки ані мотивувальна, ані резолютивна його частина не містять висновків про його права та обов`язки.

34. Суд зазначає, що Скаржником не доведено наявності у нього правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про його (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і що такий зв`язок є очевидним і безумовним, а не ймовірним.

35. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

36. Суд зазначає, що предметом розгляду у вказаній справі є вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом застави та іпотеки шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів. Зазначені позовні вимоги Банку були задоволені судом першої інстанції та в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором було звернене стягнення на зазначене вище нерухоме майно, яке зареєстровано на праві власності за Відповідачем-1 та Відповідачем-2 (майновими поручителями).

37. Скаржник у своїх апеляційній та касаційних скаргах заявляє, що суд першої інстанції вирішив питання його права власності на вказані в рішенні об`єкти нерухомого майна. Стосовно реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за Відповідачем-1 зазначає, що такій реєстрації передувало право власності співвласників багатоквартирного будинку, до яких належить Скаржник, в силу Закону.

38. Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

39. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

40. Якщо ж особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, така особа може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №199/8324/19 та від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц, тощо.

41. Натомість оскарження Скаржником судового рішення про звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом застави та іпотеки не є належним та необхідним для відновлення його права власності на вказані в рішенні об`єкти нерухомого майна.

42. Крім того, Скаржником не надано жодних доказів наявності існування спору між ним та Відповідачами у справі щодо права власності на зазначене в судовому рішенні нерухоме майно.

43. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Скаржником не доведено наявності у нього правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про його (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і що такий зв`язок є очевидним і безумовним, а не ймовірним.

44. Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення місцевого господарського суду не містить жодних висновків щодо прав та обов`язків ОСОБА_1 .

45. Як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції у даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення не містять будь-яких суджень чи висновків суду про права та обов`язки Скаржника.

46. Відповідно до пункту третього частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

47. Враховуючи викладене, з урахуванням предмету позову у даній справі, встановлених в рішенні суду першої інстанції обставин, та не доведення Скаржником наявності у нього правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням, Суд зазначає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 у справі № 916/3622/14, а тому ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 про закриття апеляційного провадження слід залишити без змін, а касаційну скаргу на неї без задоволення.

Щодо доводів Скаржника викладених в касаційній скарзі на ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 про стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу

48. Суд виходить з того, що у Відповідача-1 наявне право на компенсацію понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в апеляційному суді, у зв`язку із подачею Скаржником апеляційної скарги, що закріплено у статті 129 ГПК України.

49. Із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

50. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

51. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

52. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

53. За приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

54. Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

55. Суд зазначає, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання скарги.

Аналогічна правова позиція викладена об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі №927/237/20.

56. Враховуючи викладене, виходячи з системного аналізу наведених вище норм, Суд дійшов висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат особі, яка понесла судові витрати, зокрема витрат на професійну правничу допомогу залученим для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів адвокатом внаслідок необґрунтованої подачі апеляційної скарги особою, права та охоронювані законом інтереси якої не були порушені спірним судовим рішенням, витрати на професійну правничу допомогу Відповідача-1 підлягають компенсації Скаржником.

56. Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

58. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

59. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

60. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

61. Проаналізувавши опис наданих адвокатом Відповідача-1 в суді апеляційної інстанції послуг, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відображена в ньому інформація про характер виконаних адвокатом робіт відповідає документам і інформації, що містяться в матеріалах даної справи. Натомість, зазначені у заяві послуги та витрачений на їх надання час, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою, складення та направлення відзиву на апеляційну скаргу, відвідування управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для отримання копій реєстраційних документів, складення та направлення письмових пояснень у справі, участь у судових засіданнях не відповідає принципу розумності та не є співмірним з часом, необхідним для фактичного виконання даних завдань для кваліфікованого спеціаліста, яким є адвокат як професіонал в галузі права та обсягом наданих послуг і виконаних робіт.

62. З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, а також проаналізувавши подані Відповідачем-1 докази стосовно розміру понесених ним витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вся заявлена сума за надані послуги адвоката (18795,98 грн) не може бути задоволена у цій справі.

63. Суд зазначає, що з урахуванням складності справи, тривалості її розгляду в апеляційному суді (одне судове засідання, яке тривало 38 хвилин), висновок суду попередньої інстанції про часткове задоволення вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката Відповідача-1 у сумі 6 000,00 грн є законним та обґрунтованим, який відповідає критеріям розумності, реальності та пропорційності, які мають враховуватися судами при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

64. Також Суд відхиляє доводи Скаржника, які викладені в касаційній скарзі, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем-1 гонорару адвокату, що на думку Скаржника є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, оскільки відповідно до вимог частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договорів, рахунків тощо).

65. Отже, з урахуванням того, що апеляційним судом відповідно до вимог частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат Відповідача-1 встановлено на підставі належних доказів, а саме: договору про надання правової допомоги №16/11/20-1 від 16.11.2020, додаткової угоди №2 до зазначеного договору від 15.03.2023 та акту про прийняття-передачу наданих послуг від 24.05.2023, відсутність доказів оплати гонорару адвокату, який Відповідач-1 відповідно до зазначених доказів зобов`язаний сплатити в майбутньому не є підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення таких витрат.

66. Таким чином, Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених Скаржником у касаційних скаргах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за його касаційними скаргами, вважає, що оскаржувані судові рішення апеляційної інстанції ухвалені із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

67. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

68. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг.

70. Оскаржувані судові рішення апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Судові витрати

71. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки його касаційні скарги залишаються без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 та ухвалу Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №916/3622/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова