Постанова

від 13.09.2023 по справі 177/308/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 177/308/22

провадження № 61-8113св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щербакова Любов Анатоліївна,

заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Щербакової Л. А. (далі - державний виконавець Щербакова Л. А., Криворізький ВДВС).

Скаргу обґрунтовано тим, що 19 червня 2017 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області їй видано виконавчий лист № 420/887/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на її користь коштів у розмірі 117 048,43 грн; залишок боргу - 102 948,43 грн.

09 липня 2021 року державний виконавець Щербакова Л. А. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 420/887/12 від 19 червня 2017 року.

27 січня 2022 року державний виконавець Щербакова Л. А. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

За час примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 420/887/12 боржник ОСОБА_2 самостійно частково сплатив борг, проте залишок боргу на час подання скарги становить 102 948,43грн.

Заявник вважає постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, оскільки державний виконавець Щербакова Л. А., не виконала усі необхідні дії, передбачені Законом № 1404-VIII, для розшуку майна боржника, чим порушила права та законні інтереси стягувача.

Просила:

- визнати протиправними дії державного виконавця Щербакової Л. А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 січня 2022 року у виконавчому провадженні № 66041471;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 січня 2022 у виконавчому провадженні №66041471.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії державного виконавця Щербакової Л. А. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 січня 2022 року у виконавчому провадженні № 66041471.

Скасовано постанову державного виконавця Щербакової Л. А. від 27 січня 2022 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 66041471.

Суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Щербаков а Л. А. не вжила всіх необхідних виконавчих дії, передбачених статтею 18 Закону № 1404-VIII, а саме: не перевірила наявність рахунків боржника в усіх банківських установах, які здійснюють фінансову діяльність на території України; не встановила інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів; не встановила існування у боржника майна, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб; не направила запити до відповідних органів для отримання інформації щодо наявності у боржника цінних паперів, корпоративних прав, майнових прав інтелектуальної власності, об'єктів інтелектуальної, творчої діяльності, іншого майна (майнових прав) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами тощо. З огляду на цепостанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 27 січня 2022 є незаконною та підлягає скасуванню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2022 року апеляційну скаргу Криворізького ВДВС задоволено.

Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні скарги на дії Криворізького ВДВС.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Державний виконавець Щербакова Л. А. у виконавчому провадженні № 66041471 здійснила всі необхідні заходи щодо розшуку майна боржника ОСОБА_2 , що підтверджується відповідями на запити державного виконавця з Міністерства внутрішніх справ України, Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, банківських установ щодо виконання постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_2 , інформаційною довідкою з Реєстру речових прав на нерухоме майно, постановою про арешт коштів боржника та супровідним листом, вимогою державного виконавця щодо надання вичерпної інформації про наявність будь-якого майна/отримані доходи, відкриті розрахункові рахунки боржника ОСОБА_2 , яка надсилалась Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держспоживслужбі, Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізькій північній ОДПІ, Красівській сільській раді Криворізького району, відповідями Державної фіскальної служби України про відсутність за боржником відкритих розрахункових рахунків, відповідями Красівської сільської ради про відсутність у боржника будь-якого майна, відповіддю з Держпраці, актом державного виконавця від 21 січня 2022 року про відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Вжиті державним виконавцем заходи зі встановлення майна боржника не дали результату, оскільки у боржника відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернено стягнення. З огляду на це виконавчий документ був повернутий стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII. Таким чином, дії державного виконавця щодо повернення стягувачу виконавчого документа вчинені відповідно до закону в межах наданих їй повноважень без порушення прав ОСОБА_1

ОСОБА_1 не позбавлена права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована таким.

До моменту прийняття державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу ОСОБА_2 регулярно сплачував на користь ОСОБА_1 грошові кошти. Це підтверджено актом державного виконавця від 30 липня 2021 року та особисто Щербаковою Л. А. у судовому засіданні.

Усупереч вимогам статті 18 Закону № 1404-VIII державний виконавець не вжила заходів щодо розшуку майна боржника.

В матеріалах електронного виконавчого провадження відсутня Інформаційна довідка з реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек.

Державний виконавець не здійснила заходів щодо виявлення майна за місцем реєстрації боржника, не з`ясувала третіх осіб, в яких може знаходитись майно боржника.

Суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_1 судовий збір за подання державним виконавцем Щербаковою Л. А. апеляційної скарги на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року.

Підставою касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заявник зазначає: суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункт 2 частини першої статті 37, статтю 18 Закону № 1404-VIII.

Аргументи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у грудні 2022 року, державний виконавець Щербакова Л. А. заперечує проти доводів ОСОБА_1 , просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати, пов`язані з розглядом касаційної скарги, покласти на ОСОБА_1 .

Відзив обґрунтовано тим, що під час проведення виконавчих дій державний виконавець встановила відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, за боржником значиться обтяження всього нерухомого майна № 1282577 відповідно до постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 03 серпня 2012 року, а також встановлено відсутність офіційного місця роботи боржника та рахунків, відкритих у банківських установах.

ОСОБА_2 самостійно сплачує стягувачу заборгованість за виконавчим документом (з 2012 року до 27 січня 2022 року сплачено 29 113,30 грн). Інший боржник ОСОБА_3 сплачує ОСОБА_1 заборгованість через відділ державної виконавчої служби (виконавче провадження № 55840541).

Усупереч статті 19 Закону № 1404-VIII ОСОБА_1 не повідомила державному виконавцю про добровільну сплату їй ОСОБА_2 заборгованості для зупинення вчинення виконавчих дій.

Відсутність в електронному виконавчому провадженні Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек не є підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки такі відомості є в матеріалах виконавчого провадження № 66041471.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 червня 2017 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області видав ОСОБА_1 виконавчий лист № 420/887/12 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на її користь грошових коштів у розмірі 117 048,43 грн; залишок боргу - 102 948,43 грн.

09 липня 2021 року державний виконавець Щербакова Л. А. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 420/887/12, виданого 19 червня 2017 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області (а. с. 10).

Згідно з актом державного виконавця Щербакової Л. А. від 30 липня 2021 року ОСОБА_2 самостійно (щомісячно) частково сплачує заборгованість, про що державному виконавцю надано оригінали квитанцій про сплату боргу (а. с. 11, 12-15).

З матеріалів виконавчого провадження № 66041471 встановлено, що ОСОБА_2 востаннє сплатив ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок погашення боргу в січні 2022 року (а. с. 60).

27 січня 2022 року державний виконавець Щербакова Л. А. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу. Залишок боргу станом на 27 січня 2022 року становить 87 935,13 грн, виконавчого збору -10 294,84 грн (а. с. 16).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього Закону засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин першої, третьої статті 18 Закону № 1404-VIII на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням.

При розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом № 1404-VIII передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом № 1404-VIII заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний виконавець здійснив усі необхідні дії та встановив, що у боржника відсутнє будь-яке майно, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості, а тому суд не встановив порушення державним виконавцем Щербаковою Л. А. вимог Закону України «Про виконавче провадження» і прав заявника.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У матеріалах справи є копії документів з виконавчого провадження № 66041471, зокрема: відповіді на запит державного виконавця Щербакової Л. А. Міністерства внутрішніх справ України (а. с. 82-90), Пенсійного фонду України та Державної фіскальної служби України (а. с. 91-103); інформаційна довідка з Реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 104-106); постанова про арешт коштів боржника та супровідний лист про направлення цієї постанови для виконання до відповідних органів та установ (а. с. 107-108); відповіді банківських установ щодо виконання постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_2 (а. с. 109-126); вимога державного виконавця щодо надання вичерпної інформації про наявність будь-якого майна/отримані доходи, відкриті розрахункові рахунки боржника ОСОБА_2 , яка надсилалась Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держспоживслужбі, Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізькій північній ОДПІ, Красівській сільській раді Криворізького району (а. с. 127); відповіді з Державної фіскальної служби про відсутність за боржником відкритих розрахункових рахунків (а. с. 128-134); відповідь Красівської сільської ради про відсутність за боржником будь-якого майна (а. с. 135); відповіді з Держпраці (а. с. 136); Акт державного виконавця від 21 січня 2022 року про відсутність у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення (а. с. 138-139).

Дослідивши як докази у справі вказані документи на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державний виконавець Щербакова Л. А. у виконавчому провадженні № 66041471 здійснювала заходи, необхідні для розшуку майна боржника ОСОБА_2 .

Оскільки за результатами застосування вказаних заходів державний виконавець не встановила у боржника будь-якого майна, на яке може бути звернено стягнення у рахунок виконання зобов`язання за судовим рішенням, виконавчий документ підлягав поверненню стягувачу відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.

З огляду на це, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції правомірно встановив, що дії державного виконавця Щербакової Л. А. щодо повернення стягувачу виконавчого документа вчинені відповідно до Закону № 1404-VIII в межах наданих їй повноважень та не порушують прав ОСОБА_1 .

Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що повернення стягувачу ОСОБА_1 виконавчого документа відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII не позбавляє її права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону № 1404-VIII.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи заявниці про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункт 2 частини першої статті 37, статтю 18 Закону № 1404-VIII.

Посилання заявниці на необхідність врахування, що ОСОБА_2 регулярно сплачував на користь ОСОБА_1 грошові кошти, є безпідставним, оскільки не стосується примусових заходів виконання судового рішення у виконавчому провадженні, в якому прийнято оскаржувану постанову. Такі дії боржник самостійно вчиняв поза виконавчим провадженням, тобто добровільно.

Відсутність у матеріалах електронного виконавчого провадження Інформаційної довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстру іпотек, не спростовує існування цієї довідки у паперовому вигляді, на що вказував виконавець та не спростовано стягувачем.

Посилання ОСОБА_1 на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно стягнув з неї судовий збір за подання державним виконавцем Щербаковою Л. А. апеляційної скарги на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року, є безпідставним з огляду на таке.

У справах за скаргами на дії державного (приватного) виконавця судовий збір сплачується на загальних засадах відповідно до Закону України «Про судовий збір» за виключенням обставин доведення скаржником, що вона належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15 (провадження № 12-66гс18).

Оскільки за подання апеляційної скарги на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2022 року у цій справі судовий збір має справляється на загальних підставах, то за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції правомірно розподілив судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України, поклавши їх на ОСОБА_1 .

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права під час розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення постанови Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2022 року без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Ступак

В. В. Яремко