Постанова

від 12.09.2023 по справі 559/171/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 559/171/23

провадження № 61-4909св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О.М. (суддя-доповідач), БілоконьО. В.,Сакари Н. Ю.,

учасники справи:

заявник - Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці;

боржник - Комунальне підприємство «Дубенська центральна районна аптека» Дубенської районної ради;

заінтересована особа - Дубенський відділ державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів);

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 січня 2023 року у складі судді Панчук М. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2023 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У січні 2023 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Заява мотивована тим, що 02 травня 2019 року першим заступником Управління Держпраці у Рівненській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на комунальне підприємство «Дубенська центральна районна аптека» Дубенської районної ради Рівненської області накладено штраф у розмірі 12 519 грн. На підставі вказаної постанови Дубенським відділом державної виконавчої служби у Дубенському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Дубенський ВДВС) було відкрито виконавче провадження, однак 20 грудня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, в якій зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 20 березня 2023 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року вирішено ліквідувати органи Державної служби з питань праці, в тому числі Управління Держпраці у Рівненській області, та створено територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником Управління Держпраці у Рівненській області.

Ураховуючи викладене заявник просив замінити стягувача Управління Держпраці у Рівненській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС, де боржником є комунальне підприємство «Дубенська центральна районна аптека» Дубенської районної ради Рівненської області.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що постанова про накладення штрафу, винесена Управлінням Держпраці у Рівненській області, є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані. Заміна сторони у виконавчому провадженні можлива виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIII. Разом з тим, постановою державного виконавця від 20 грудня 2022 року виконавчий документ - постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС було повернуто стягувачу із роз`ясненням строків на реалізацію права на повторне пред`явлення такого виконавчого документа до виконання. У заявника відсутні перешкоди для звернення до виконавця із виконавчим документом та документами, що підтверджують його правонаступництво. Отже, заява про заміну сторони виконавчого провадження на даній стадії не підлягає судовому розгляду взагалі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2023 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих та незаконних судових рішень. Також суди не врахували правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.

У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу без виконання у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження. Суди дійшли помилкового висновку про те, що заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у відкритому виконавчому провадженні. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 грудня 2022 року державним виконавцем Дубенського ВДВС Рикун Н. М. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС, де боржником є комунальне підприємство «Дубенська центральна районна аптека» Дубенської районної ради Рівненської області. У вказаній постанові державним виконавцем зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання в строк до 20 березня 2023 року.

При зверненні до суду із заявою про заміну стягувача Управління Держпраці у Рівненській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 заявник не зазначив, чи пред`являв він повторно вищевказаний виконавчий документ до виконання з документами, що підтверджують його правонаступництво, чи було відкрито виконавче провадження.

В матеріалах справи також відсутні відомості про те, що на час розгляду цієї справи відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаної постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з пунктом 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В абзаці першому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною першою статті 55 ЦПК України, за змістом якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 зазначила, що статтею 3 Закону № 1404-VIIІ визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи:

а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень:

- виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

- судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції:

- виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

- постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

- рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

- рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;

- рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).

Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Всі процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.

У вищенаведеній постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 також викладено правовий висновок про те, що до відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Імперативними приписами частини п`ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи вищенаведене, оскільки виконавчий документ - постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами винесена Управлінням Держпраці у Рівненській області, а не судом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України в даному випадку не можуть бути застосовані, натомість можлива заміна сторони у відкритому виконавчому провадженні, що передбачено статтею 15 Закону № 1404-VIII.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням викладеного, оскільки постановою державного виконавця Дубенського ВДВС Рикун Н. М. від 20 грудня 2022 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 виконавчий документ - постанову Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС було повернуто стягувачу і заявник не надав доказів його повторного пред`явлення до виконання, а також наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа, то суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

В постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, на яку послався заявник в касаційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду виклала такі правові висновки.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Разом з тим, у справі, яка переглядається, питання дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання не було предметом судового розгляду, і відмовляючи у відкритті провадження у справі суди виходили з інших обставин, а саме з відсутності підстав для застосування положень частини п`ятої статті 442 ЦПК України, так як відсутні докази наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 02 травня 2019 року № РВ339/951/000107/ІП-ФС. При цьому суди звернули увагу на те, що у заявника відсутні перешкоди для звернення до виконавця із виконавчим документом та документами, що підтверджують його правонаступництво.

За таких обставин висновки суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не суперечать правовим висновкам, наведеним у вищезгаданій постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 141, 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці залишити без задоволення.

Ухвалу Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 січня 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. М. Осіян

Судді: О. В. Білоконь

Н. Ю. Сакара