Рішення

від 18.09.2023 по справі 300/3722/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2023 р. справа № 300/3722/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено їй в перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021. Як наслідок, слід зобов`язати пенсійний орган здійснити такий перерахунок з 01.02.2021 на підставі вищевказаної довідки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки сформовано оновлену довідку від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір її грошового забезпечення для здійснення перерахунку основного розміру пенсії. Однак, пенсійним органом відмовлено у такому перерахунку в зв`язку з відсутністю законних підстав і відповідних повноважень. Згідно статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Звернула увагу суду, що положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі Постанова №704) в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020, набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14.11.2019, не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили. Вважає, що починаючи з 01.01.2020 розрахунковою величиною для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням військовослужбовців є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року. У зв`язку з наданням Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 у неї виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід зобов`язати перерахувати та виплатити пенсію з 01.02.2021 на підставі довідки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі Постанова №103) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок пенсії позивача у квітні 2018 року на підставі довідки про грошове забезпечення, наданої Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Надалі пенсійним органом отримано довідку від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення позивача, проте Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки не вказано, що попередня довідка є недійсною, а також пенсійний орган не направляв списки осіб, що мають право на перерахунок пенсії. Звернув увагу, що скасування п.6 Постанови №103 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, не може слугувати підставою для виготовлення Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оновленої довідки. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом із тієї підстави, що пенсія є щомісячним платежем і отриманий її розмір відомий позивачу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою витребувано в Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки розрахунок посадового окладу, окладу за військовим званням військовослужбовця за посадою радіотелеграфіст вузла зв`язку військової частини (в/ч НОМЕР_1 ) станом на 01.01.2021, а також належно засвідчену копію рішення Міністерства оборони України №1428/з від 17.01.2023.

Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України 14.07.2023 подано до суду витребуваний судом розрахунок посадового окладу, окладу за військовим званням діючого військовослужбовця станом на 01.01.2021 та копію рішення Міністра оборони України №1428/з від 17.01.2023 (а.с.43-46).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як пенсіонер з 30.09.1999, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с.32).

Згідно розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2018 при обчисленні пенсії за вислугу років пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 2640 грн., оклад за військове звання - 530 грн., процентна надбавка за вислугу років 25% - 792,50 грн. Основний розмір пенсії (60% грошового забезпечення) 2377,50 грн. (а.с.36).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі №300/7068/21, яке набрало законної сили 25.01.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.09.2021 за № 9/1/3437, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.

Згідно розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.03.2022 відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки від 03.09.2021 за № 9/1/3437 про розмір грошового забезпечення із розрахунку 60% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2640 грн., оклад за військове звання - 530 грн., процентна надбавка за вислугу років 25% - 792,50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 6482,83 грн. Загальний розмір пенсії склав 6267,20 грн., з урахуванням індексації 7144,61 (а.с.39).

Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки сформовано довідку від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, яку ОСОБА_1 займала станом на момент звільнення зі служби. Як підставу видачі довідки вказано рішення Міністра оборони України від 17.01.2023 №1428/з.

Згідно з вищевказаною довідкою, грошове забезпечення складається з посадового окладу 3410 грн., окладу за військове звання 680 грн., надбавки за вислугу років 25% - 1022,50 грн., надбавки за таємність 10% - 341 грн., надбавки за особливості проходження військової служби 65% - 3323,13 грн., премії 138% - 4705,80 грн. (а.с.13).

Позивач 09.03.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок її пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845 (а.с.14).

За наслідками розгляду вищевказаної заяви відповідач листом від 05.05.2023 №3851-3514/Н-02/8-0900/23 повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку її пенсії (а.с.15-16).

З фактичних обставин справи вбачається, що правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст.9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Суд зазначає, що правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Отже, політика соціального захисту, як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99, є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

В пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Станом на час прийняття Постанови № 704 (та в редакції Постанови № 1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 1052 від 27.12.2017) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.

Таким чином, пункт 4 Постанови № 704 у вказаній редакції не набрав чинності.

Починаючи з 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 внесено зміни до пункту 10 Постанови № 704, відповідно до яких ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме в такій редакції: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

З огляду на викладене, згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а.

Позивач вважає, що після набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, з 1 січня 2021 року підвищилися оклади військовослужбовців, у зв`язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому виникли підстави для перерахунку її пенсії з 01.02.2021 згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.

Разом з тим, згідно поданого Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України розрахунку грошового забезпечення діючого військовослужбовця, розрахунковою величиною, яка застосовується для визначення посадового окладу, окладу за військовим званням для військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 обіймала на день звільнення зі служби є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Оскільки відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а такого підвищення станом на 01.01.2021 фактично не відбулося, то підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 відсутні.

Одночасно суд зауважує, що таке підвищення повинно відбутися не теоретично, а фактично, оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується військовослужбовцю відповідної категорії.

Згідно з правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.03.2018 зразкової справи №802/2196/17-а, застосування статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виключає можливість включення до показника грошової величини бази обчислення розміру пенсії у цілях перерахунку раніше запроваджених платежів (виплат), котрі не одержуються діючим військовослужбовцем (прирівняних до них осіб).

В матеріалах справи наявна довідка Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845, відповідно до якої посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.13).

При цьому, на переконання суду, сам факт оформлення Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, не може бути безумовною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача. Разом з цим, видача вказаної довідки також не є підставою для звільнення від доказування в спірних правовідносинах щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2021.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI непрямою дискримінацією вважається ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Суд зазначає, що у випадку перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, в той час коли при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням діючих військовослужбовців, використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, фактично матиме місце протиправна дискримінація щодо застосування розрахункової величини для обчислення таких складових грошового забезпечення стосовно діючих військовослужбовців.

Водночас не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, оскільки у зазначеній справі Верховним Судом не аналізувалися обставини, з якими законодавець пов`язує виникнення в особи права на перерахунок пенсії відповідно до Закону №2262-XII, а саме, чи підвищилося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зокрема військовослужбовця на посаді, з якої звільнено на пенсію позивача.

Щодо позиції позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин первинної редакції пункту 4 Постанови № 704, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за №870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

Отже, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту.

Відповідний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, від 19.03.2019 у справі №591/2813/17, від 22.04.2019 у справі №820/601/17 від 02.10.2019 у справі №804/215/18.

При цьому судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Проте, з огляду на вищевикладені положення, скасування судом пункту 6 Постанови №103 не відновлює попередній порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» чинності нормативно-правового акта чи окремих його норм, які у встановленому порядку втратили чинність.

Суд звертає увагу, що "автоматичне" відновлення судом положень Постанови №704 також не узгоджується з положеннями Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.1997 № 503/97, який встановлює, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов`язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

При вирішенні цієї справи суд виходить з конституційного принципу незворотності дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, який сформульований, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях цього Суду від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, а також від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «наступний закон скасовує попередній».

Таким чином, суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

Підсумовуючи наведене суд вчергове зазначає, що пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції згідно якою, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, не набрав чинності.

На підставі аналізу зазначених висновків Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, та враховуючи те, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, суд вважає, що первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 не підлягає до застосування в спірних правовідносинах.

На підтвердження зазначеної позиції свідчить прийнята Кабінетом Міністрів України постанова за №481 від 12.05.2023. В цій постанові Кабінет Міністрів України скасував підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, тобто скасовано положення яким було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Крім того, Кабінет Міністрів України цією постановою вніс зміну до пункту 4 Постанови №704 установивши при цьому, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З аналізу цієї постанови, яка набрала чинності 20.05.2023, можна зробити висновок, що з 20.05.2023 розрахункова величина для розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб застосовується в розмірі 1762 грн., а до 20.05.2023 в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Таким чином, на переконання суду, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідної категорії військовослужбовців, із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки діючі військовослужбовці фактично таких окладів не отримують.

Щодо посилань відповідача у відзиві на пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом суд зазначає наступне.

Пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження випливає з норм статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України", статті 2 Закону України №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", згідно з якими заробітна плата і пенсія включені до переліків законних джерел існування, доходів.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положенням частини 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", суд вважає, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18).

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.