Постанова

від 18.01.2024 по справі 300/3722/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3722/23 пров. № А/857/19063/23

Восьмий апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (суддя- Могила А.Б., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/3722/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

В червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії.

Обґрунтовуючи адміністративний позов, позивач зазначила, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовлено їй в перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021. Як наслідок, слід зобов`язати пенсійний орган здійснити такий перерахунок з 01.02.2021 на підставі вищевказаної довідки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Просила позов задоволити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_1 оскаржила його подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення винесене без належного з`ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, та з наведених в апеляційній скарзі підстав, просив його скасувати і прийняти нове, яким адміністративний позов задоволити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційноїскарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційнаскарга не підлягає дозадоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 , як пенсіонер з 30.09.1999, отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.04.2018 при обчисленні пенсії за вислугу років пенсійним органом враховувалося грошове забезпечення позивача, а саме: посадовий оклад - 2640 грн., оклад за військове звання - 530 грн., процентна надбавка за вислугу років 25% - 792,50 грн. Основний розмір пенсії (60% грошового забезпечення) 2377,50 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2021 по справі №300/7068/21, яке набрало законної сили 25.01.2022, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених станом на 05.03.2019 відповідно до довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 03.09.2021 за № 9/1/3437, з урахуванням проведених платежів, однією сумою.

Згідно розрахунку Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 01.03.2022 відповідачем, на виконання вказаного судового рішення, здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки від 03.09.2021 за № 9/1/3437 про розмір грошового забезпечення із розрахунку 60% таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 2640 грн., оклад за військове звання - 530 грн., процентна надбавка за вислугу років 25% - 792,50 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці 6482,83 грн. Загальний розмір пенсії склав 6267,20 грн., з урахуванням індексації 7144,61 (а.с.39).

В подальшому, Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки сформовано довідку від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 за посадою, яку ОСОБА_1 займала станом на момент звільнення зі служби. Як підставу видачі довідки вказано рішення Міністра оборони України від 17.01.2023 №1428/з.

Відповідно до вказаної довідки, грошове забезпечення складається з посадового окладу 3410 грн., окладу за військове звання 680 грн., надбавки за вислугу років 25% - 1022,50 грн., надбавки за таємність 10% - 341 грн., надбавки за особливості проходження військової служби 65% - 3323,13 грн., премії 138% - 4705,80 грн.

09.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок її пенсії з 01.02.2021 на підставі довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845.

Листом від 05.05.2023 №3851-3514/Н-02/8-0900/23 відповідач повідомив позивача про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для проведення такого перерахунку її пенсії.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються зокрема Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі Закон №2262-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до ч.4 ст.9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII.

Частиною 3 статті 43 Закону №2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Слід зазначити, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, здійснені на підставі рішень Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.03.1999 №2-рп/99, вказав, що політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3 статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України за №45 від 13.02.2008, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Основною обставиною, яка обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, є зміна розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів зазначає, що станом на час прийняття Постанови № 704 (та в редакції Постанови № 1052 від 27.12.2017), пункт 4 передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою № 1052 від 27.12.2017) ця постанова набирає чинності з 01 січня 2019 року.

Пункт 4 Постанови № 704 у вказаній редакції не набрав чинності.

Разом з тим, починаючи з 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 внесено зміни до пункту 10 Постанови № 704, відповідно до яких ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Відтак, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01.03.2018) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме в такій редакції: «установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Таким чином, станом на 01.03.2018 пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №520/2781/20, від 14 квітня 2021 року у справі №240/12309/20, від 27 травня 2021 року у справі №520/5794/20, 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а.

Позивач вважає, що після набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX, з 1 січня 2021 року підвищилися оклади військовослужбовців, у зв`язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому виникли підстави для перерахунку її пенсії з 01.02.2021 згідно довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.

Також, згідно поданого Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України розрахунку грошового забезпечення діючого військовослужбовця, розрахунковою величиною, яка застосовується для визначення посадового окладу, окладу за військовим званням для військовослужбовця за відповідною (аналогічною) посадою, яку ОСОБА_1 обіймала на день звільнення зі служби є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а такого підвищення станом на 01.01.2021 фактично не відбулося, то підстави для перерахунку пенсії позивача з 01.02.2021 відсутні.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, таке підвищення повинно відбутися не теоретично, а фактично, оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується військовослужбовцю відповідної категорії.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 зразкової справи №802/2196/17-а, дійшов висновку, що застосування статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виключає можливість включення до показника грошової величини бази обчислення розміру пенсії у цілях перерахунку раніше запроваджених платежів (виплат), котрі не одержуються діючим військовослужбовцем (прирівняних до них осіб).

З наявної в матеріалах справи довідки Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 02.03.2023 №8/1/845, вбачається, що посадовий оклад і оклад за військовим званням визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт (а.с.13).

Разом з тим, сам факт оформлення Івано-Франківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 02.03.2023 №8/1/845 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021, не може бути безумовною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача. Разом з цим, видача вказаної довідки також не є підставою для звільнення від доказування в спірних правовідносинах щодо наявності підстав для перерахунку пенсії позивачу з 01.02.2021.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI непрямою дискримінацією вважається ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що у випадку перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2021 із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, в той час коли при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовим званням діючих військовослужбовців, використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, фактично матиме місце протиправна дискримінація щодо застосування розрахункової величини для обчислення таких складових грошового забезпечення стосовно діючих військовослужбовців.

Суд першої уваги вірно не взяв до уваги посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 по справі №440/6017/21, оскільки у зазначеній справі Верховним Судом не аналізувалися обставини, з якими законодавець пов`язує виникнення в особи права на перерахунок пенсії відповідно до Закону №2262-XII, а саме, чи підвищилося грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, зокрема військовослужбовця на посаді, з якої звільнено на пенсію позивача.

Згідно пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 за №870, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.

Відтак, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постановах від 21.08.2018 у справі №807/1332/17, від 19.03.2019 у справі №591/2813/17, від 22.04.2019 у справі №820/601/17 від 02.10.2019 у справі №804/215/18.

Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Разом з тим, скасування судом пункту 6 Постанови №103 не відновлює попередній порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» чинності нормативно-правового акта чи окремих його норм, які у встановленому порядку втратили чинність.

Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях цього Суду від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, а також від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні від 03.10.1997 №4-зп Конституційний Суд України надав роз`яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило «наступний закон скасовує попередній».

Суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції згідно якою, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, не набрав чинності.

На підставі аналізу зазначених висновків Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, та враховуючи те, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, суд вважає, що первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 не підлягає до застосування в спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що на підтвердження зазначеної позиції свідчить прийнята Кабінетом Міністрів України постанова за №481 від 12.05.2023. В цій постанові Кабінет Міністрів України скасував підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, тобто скасовано положення яким було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Кабінет Міністрів України цією постановою вніс зміну до пункту 4 Постанови №704 установивши при цьому, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з 20.05.2023 розрахункова величина для розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб застосовується в розмірі 1762 грн., а до 20.05.2023 в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Відтак, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідної категорії військовослужбовців, із визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, оскільки діючі військовослужбовці фактично таких окладів не отримують.

Пенсія, як і заробітна плата, мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Конституційний Суд України в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положенням частини 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.04.2019 (справа №809/248/18, провадження №К/9901/53585/18).

Доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведені обставини та здійснений аналіз норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, відтак судом вірно відмовлено в позові.

Згідност.316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308,311,312,315,316,321,322,325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішенняІвано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 300/3722/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга