Ухвала

від 18.09.2023 по справі 420/22835/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22835/23

УХВАЛА

18 вересня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить суд:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій 893 031 грн. 00 коп. на бюджетний рахунок UA898999980313070104000015001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 21080900, отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21080900.

15.09.2023 року до суду надійшов зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №6655/15-32-07-06 від 05.10.2022 р., №7509/15-32-07-06 від 21.10.2022р., №7512/15-32-07-06 від 21.10.2022 р., №10952/15-32-07-06 від 08.12.2022р. та податкової вимоги №0005375-1308-1532 від 13.04.2023 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно зі ст. 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Так, частиною 2 статті 160 КАС України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Судом встановлено, що зустрічний позов поданий від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності на підтвердження особи позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст.59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).

Згідно з ч.1 ст.20 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Частинами 1 та 4 ст.26 Закону №5076-VI визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Суд зазначає, що зустрічний позов підписаний адвокатом Дворніченко Олександром Олексійовичем, який діє на підставі Договору №39/23 від 05.09.2023 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №004148, видане 20.05.20 р. Радою адвокатів Одеської області код 2490813093.

Згідно з ч.3 ст.26 Закону №5076-VI, повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 3 ст.4 вищевказаного закону встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Проте, договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом Дворніченко Олександром Олексійовичем, до зустрічного позову не надано.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.240 ЦК України, представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Згідно із п.2 ч.1 ст.248 ЦК України, представництво за довіреністю припиняється у разі скасування довіреності особою, яка її видала.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Отже, враховуючи, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через адвоката (представника), та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому адвокату (представнику).

Таким чином, в адміністративному судочинстві, згідно з вимогами ст. 59 КАС України, допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву, є лише довіреність або ордер (ухвали КГС ВС від 31.05.2018 у справі № 922/699/17, від 18.06.2018 у справі № 910/15163/17, від 25.06.2018 у справі № 924/326/17, від 13.08.2018 у справі № 910/2152/18, від 28.09.2018 у справі № 910/2396/18, від 13.04.2018 у справі № 927/675/17, постанова КГС ВС від 21.04.2020 у справі № 910/10156/17 та ін.).

Суд зауважує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналізуючи зміст Закону №5076-VI щодо повноважень представляти інтереси позивача адвокатом, враховуючи відсутність договору про надання правової (правничої) допомоги, беручи до уваги те, що даний представник не має повноважень на підписання зустрічного позову та будь-яких інших доказів права підпису зустрічного позову від імені позивача, у доданих до зустрічного позову відсутні, суд дійшов висновку про те, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 19.02.2018 в адміністративній справі №820/4389/17, від 13 січня 2020 по справі №826/10176/18.

Суд також виходить з правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі №826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Беручи до уваги, що до позовної заяви не було надано жодних доказів, які підтверджують право представника підписувати від імені позивача зустрічний позов, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана та подана особою, яка не має права її підписувати, у зв`язку з чим підлягає поверненню.

Суд звертає увагу заявника на те, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в загальному порядку, тобто шляхом подання окремого позову за звичайними правилами.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №6655/15-32-07-06 від 05.10.2022 р., №7509/15-32-07-06 від 21.10.2022р., №7512/15-32-07-06 від 21.10.2022 р., №10952/15-32-07-06 від 08.12.2022р. та податкової вимоги №0005375-1308-1532 від 13.04.2023 р. повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 .

Копію ухвали про повернення зустрічної позовної заяви надіслати особі, яка подала зустрічну позовну заяву. Копія зустрічної позовної заяви залишається в суді.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8930,31 грн., сплачений згідно з квитанцією № СВ06977539/1 від 14.09.2023 року.

Повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє права звернення до адміністративного суду в загальному порядку, тобто шляхом подання окремого позову за звичайними правилами.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко