Рішення

від 18.09.2023 по справі 420/15085/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15085/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-24-009671-а від 08.06.2023 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 24.02.2023 року було оголошено тендер на здійснення поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м.Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) (ДК 021:2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт) (номер тендеру №UA-2023-02-24-009671-а). За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» та із зазначеним підприємством було укладено договір №170 від 15.03.2023 року.

Водночас, в період з 23.05.2023 року по 08.06.2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області було проведено моніторинг закупівлі №UA-2023-02-24-009671-а, за результатами якого складено висновок від 08.06.2023 року.

У висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення пункту 3 розділу І Порядку №708.

Водночас позивач не погоджується із зазначеним висновком та вважає його протиправним, оскільки Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області не було порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» та позивач діяв відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року позовну заяву Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

25.07.2023 року від Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що за результатом проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-24-009671-а було встановлено допущення позивачем порушення пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвідку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року №708.

Так відповідно до п. 3 Розділу І Порядку 708 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Водночас позивачем було визначено предмет закупівлі товарів і послуг за показником другої цифри вищезазначеного класифікатора, а тому адміністративний позов Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльського району Одеської області задоволеною не підлягає.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» пояснень по суті спірних правовідносин не надходило.

Відповіді на відзив та, відповідно, заперечень на неї сторонами у справі до суду не надано.

Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Рішення у справі №420/15085/23 ухвалено в строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням перебування головуючого у справі у відпустці.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

24.02.2023 року Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було оголошено тендер на здійснення поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) (ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (номер тендеру №UA-2023-02-24-009671-а).

За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» та із зазначеним підприємством позивачем було укладено договір №170 від 15.03.2023 року.

В період з 23.05.2023 року по 08.06.2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області було проведено моніторинг закупівлі №UA-2023-02-24-009671-а, за результатами якого складено висновок від 08.06.2023 року.

У констатуючій частині вказаного висновку зазначено, що предмет закупівлі послуги з поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» були визначені замовником за показником другої цифри Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку України від 23.12.2015 року №1749 (зі змінами) (далі Єдиний закупівельний словник).

Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 (далі Порядок №708) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 за №500/34783.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №708, предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 3 розділу І Порядку №708, а саме визначено предмет закупівлі за показником другої, а не четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Також відповідачем було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень пункту 3 розділу І Порядку №708.

Не погоджуючись із вказаним висновком відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Дослідивши заяви по суті справи та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі".

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 року №868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015 року, утворено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 (далі - Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби згідно пункту 3 Положення №43 є:

1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю;

2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів;

4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Пунктом 7 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII (далі - Закон №922-VIII), пунктом 11 частини першої статті 1 якого визначено, що моніторингом закупівлі є аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 2-5 статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Таким чином висновок, складений за наслідками моніторингу закупівель, є ненормативним індивідуально-правовим актом, можливість оскарження якого у судовому порядку прямо передбачена положеннями Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно частини 1 статті 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Згідно з пунктами 21 та 34 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, а під визначенням поняття товари слід розуміти продукцію, об`єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов`язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII передбачено, що предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг визначаються Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 (далі по тексту - Порядок №708).

Пунктом 3 розділу І Порядку №708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

У відповідності до Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23 грудня 2015 року №1749, код предмета закупівлі 45000000-7 є Будівельні роботи та поточний ремонт визначений за показником другої цифри національного класифікатора.

При цьому, у відповідності до пункту 3 розділу ІІ Порядку №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301.

Отже, вказаною нормою передбачено особливість визначення предмета закупівлі з поточного ремонту, а саме: предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно - транспортної інфраструктури, тобто жодного посилання на можливість відхилення від загальної норми визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника немає.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

Єдиним закупівельним словником є Класифікатор ДК 021:2015 CPV, і цей класифікатор як і інші системи класифікації CPV структуровано таким чином, що товари, роботи і послуги згруповано за відповідними категоріями, і код класифікатора складається з розділів, груп, класів, категорій та деталізації.

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка до Регламенту ЄС №2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС №213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

Моніторингом встановлено, що код предмета закупівлі послуг в оголошенні замовником був визначений як ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри, що порушує вимоги пункту 3 Розділу І Порядку №708 та вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.06.2022 року у справі №160/2951/20, в тексті якої зазначено, що предмет закупівлі для послуг визначається так само, як і для товарів за четвертою цифрою класифікатора ДК 021:2015 із зазначенням конкретної назви предмету закупівлі.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №160/3031/22, від 30 березня 2023 року по справі №160/4601/22, від 18.01. 2023 року по справі №160/4478/22.

Стосовно доводів позивача в частині того, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить для позивача конкретного заходу, яких позивачу слід вжити для усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону №922, у висновку обов`язково зазначається зокрема зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд зазначає, що відповідачем в оскаржуваному висновку вказано на необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо щодо недопущення у подальшому порушень пункту 3 розділу І Порядку №708. Тобто відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, та визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на вищевикладене, враховуючи що позивачем було допущено порушення вимог законодавства в сфері публічних закупівель, які зазначені у висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі від 08.06.2023 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Виходячи з відсутності підстав для задоволення адміністративного позову позивача, у суду відсутні підстави, визначені ст.139 КАС України, для розподілу судових витрат в адміністративній справі №420/15085/23.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Соборна, 31) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області (46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Мічуріна, 11) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Білостоцький О.В.

.