Постанова

від 15.01.2024 по справі 420/15085/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15085/23

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 18.09.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача:Танасогло Т.М.,

суддів:Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про визнання протиправним та скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (позивач, УЖКГ Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-24-009671-а від 08.06.2023 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області.

В обґрунтування позову вказав, що оскаржуваний висновок є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суперечить нормам законодавства, на які безпосередньо посилається сам відповідач. Вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення пункту 3 розділу І Порядку №708. Також, за доводами позивача, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Водночас, у оскаржуваному висновку вказано, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо відображення закупівлі у річному плані, відповідності оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями та тендерної документації законодавству, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерної пропозиції ТОВ СМУ-56, своєчасності укладання договору про закупівлю, його оприлюднення та відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не встановлено. У той же час, відповідні протиправні дії замовника, неодмінно повинні утворювати порушення одного х основних принципів здійснення державних закупівель, визначеного ст.5 Закону №922-VII, а саме - недискримінація учасників. В ході ж проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку часників торгів. Окрім того, в констатуючій частині висновку відповідач вказав про покладення на позивача обов`язку здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому. Між тим, даний пункт, як вважає позивач, не має містити інформації, спрямованої на майбутні дії замовника, оскільки має встановлювати конкретне зобов`язання щодо усунення вже встановленого порушення.

Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що оскаржуваний позивачем висновок є законним і обґрунтованим, оскільки за результатом проведеного моніторингу процедури закупівлі UA-2023-02-24-009671-а було встановлено допущення позивачем порушення пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвідку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року №708, яке виразилось у тому, що позивачем було визначено предмет закупівлі товарів і послуг за показником другої цифри вищезазначеного класифікатора, а тому адміністративний позов Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльського району Одеської області задоволеною не підлягає.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, у задоволенні адміністративного позову Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області відмовлено.

На вказане судове рішення позивачем Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що у спірному випадку предмет закупівлі визначений: Опис окремої частини або частин предмета закупівлі: Поточний ремонт (Аварійні, відновні роботи вулиця і доріг комунальної власності (по вул.Торгова від вул.Тиха до вул.Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області). Тобто, здійснюється закупівля не однієї роботи, а декількох в рамках надання однієї послуги. Тому, при визначенні предмета закупівлі УЖКГ користується п.3 розділу ІІ Порядку №708, який водночас, є загальною нормою та застосовується при закупівлі товарів і послуг взагалі. Розділ ІІ Порядку №708 (Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг), який застосувало УЖКГ при проведенні закупівлі, має більш конкретизований зміст та визначає саме особливості визначення предмета закупівлі для різних товарів, робіт та послуг. Пункт 3 Розділу ІІ Порядку №708 застосовується, якщо послуга складається з окремих видів робіт та цей пункт не має посилання на застосування саме четвертої цифри Єдиного закупівельного словника або на застосування пункту 3 розділу ІІ Порядку №708. окрім того, у пункті 10 Особливостей, затверджених КМ України №1178 від 12.10.2022 зазначено Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №708). таким чином, за твердженням скаржника, законодавець закупівлю послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі якої визначається відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку 708, відокремлює від закупівлі інших послуг з поточного ремонту. Ані Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, ані ЗУ Про публічні закупівлі не визначає який саме пункт Порядку №708 має пріоритетний характер над іншими пунктами. До того ж, розділ ІІ Порядку №708 яким і користувався замовник при визначенні предмета закупівлі, саме і називається Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг, тобто має більш конкретизований характер для визначення предмета закупівлі різних видів товарів та послуг. Таким чином, апелянт вважає, що не відповідають дійсності посилання в оскаржуваному висновку на порушення замовником п.22 ч.1 ст.1 Закону, п.3 розділу І Порядку №708 та п.15 Особливостей. Крім того, відповідно до п.13 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №1082 від 11.06.2020, замовник під час заповнення інформації в ЕСЗ зазначає код та назву відповідно до Єдиного закупівельного словника.

Також, в апеляційній скарзі позивач у справі зауважує, що оскаржуваний висновок є неконкретизованим, не містить чітких вимог або рекомендацій щодо способу усунення виявлених під час моніторингу нібито порушень. Аналогічно як і у позовній заяві, у апеляційній скарзі зазначає, що у висновку не йдеться про неефективне, нецільове використанням бюджетних коштів; відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету; не встановлено обставин, що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів. Водночас, зобов`язання усунення ймовірних порушень у майбутньому законом не передбачено. Однак, в констатуючій частині висновку відповідач вказав про покладення на позивача обов`язку здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін мотивуючи загалом тим, що апеляційна скарга не містить доводів та обґрунтувань, які б спростовували встановлені судом першої інстанції обставини справи та зроблені висновки про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідач стверджує, що моніторингом встановлено порушення п.3 розділу І Порядку №708 внаслідок чого, замовником предмет закупівлі з послуги поточного ремонту визначено за показником другої цифри Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністретсва економічного розвитку України №1749 від 23.12.2015, в той час як мав бути визначений за показником четвертої цифри.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив наступні обставини справи, які підтверджуються апеляційним судом з огляду на матеріали справи.

24.02.2023 року Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було оголошено тендер на здійснення поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) (ДК 021:2015: 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (номер тендеру №UA-2023-02-24-009671-а).

За результатами проведеного тендеру переможцем було визначено товариство з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» та із зазначеним підприємством позивачем було укладено договір №170 від 15.03.2023 року.

В період з 23.05.2023 року по 08.06.2023 року Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області було проведено моніторинг закупівлі №UA-2023-02-24-009671-а, за результатами якого складено висновок від 08.06.2023 року.

У констатуючій частині вказаного висновку зазначено, що предмет закупівлі послуги з поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» були визначені замовником за показником другої цифри Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку України від 23.12.2015 року №1749 (зі змінами) (далі Єдиний закупівельний словник).

Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 (далі-Порядок №708) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2020 за №500/34783.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку №708, предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту 3 розділу І Порядку №708, а саме визначено предмет закупівлі за показником другої, а не четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Також відповідачем було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень пункту 3 розділу І Порядку №708.

Не погоджуючись із вказаним висновком відповідача та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджено допущення позивачем порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, які зазначені у висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі від 08.06.2023р.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновку суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Як встановлено ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до ст.ст. 2,5 Закону № 2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, передбачено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 3 пункту 4 вказаного Положення встановлено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 цього Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIIІ моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII передбачено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт та послуг встановлені Порядком № 708. При цьому особливості визначення предмета закупівлі для послуг з організації харчування не встановлені, отже замовник мав виходити із загальних правил визначення предмета закупівлі.

Згідно із пунктом 3 розділу І Порядку № 708 предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону № 922-VІІІ та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.

Згідно із пунктом 5 розділу І Порядку № 708, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що предмет закупівлі послуг згідно із Порядком № 708 має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом.

Як вбачається з дослідженого судовою колегією оскаржуваного Висновку за результатом моніторингу закупівлі № UA-2023-02-24-009671-а від 08.06.2023 року за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено, що код предмета закупівлі послуг в оголошенні замовником був визначений як ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23 грудня 2015 року №1749, код предмета закупівлі послуги з поточного ремонту (Аварійні, відновні роботи вулиць і доріг комунальної власності (по вул. Торгова від вул. Тиха до вул. Першотравнева) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області) «ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт» зазначено замовником - 45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт визначений за показником другої цифри національного класифікатора.

При цьому, у відповідності до пункту 3 розділу ІІ Порядку №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року №163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301.

Отже, вказаною нормою передбачено особливість визначення предмета закупівлі з поточного ремонту, а саме: предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об`єктом інженерно - транспортної інфраструктури, тобто жодного посилання на можливість відхилення від загальної норми визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника немає.

Єдиний закупівельний словник згармонізований з європейським закупівельним словником Common Procurement Vocabulary (CPV).

Єдиним закупівельним словником є Класифікатор ДК 021:2015 CPV, і цей класифікатор як і інші системи класифікації CPV структуровано таким чином, що товари, роботи і послуги згруповано за відповідними категоріями, і код класифікатора складається з розділів, груп, класів, категорій та деталізації.

Єдиний закупівельний словник складається з основного та додаткового словників, які є автентичними перекладами CPV, у редакції додатка до Регламенту ЄС №2195/2002 Європейського Парламенту і Ради та поправок до додатка I згідно з Регламентом Комісії ЄС №213/2008.

В основному та додатковому словниках назви продукції та послуг - предметів закупівель, а також описи їхньої призначеності чи додаткових характеристик мають англійські відповідники.

Основний словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев`яти цифр; групи цифр, у свою чергу, відповідають найменуванню, що описує товари, роботи і послуги, які становлять предмет контракту.

Код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y); перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y); перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y); перші п`ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y). Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії. Дев`ята цифра - контрольна.

Додатковий словник містить більш детальний опис предмету контракту. Він базується на системі абетково-цифрових кодів, яким відповідає формулювання, що може деталізувати характер чи призначення товарів.

Абетково-цифровий код складається з трьох рівнів: перший рівень складає літера, що позначає секцію; другий рівень складає літера, що позначає групу; третій рівень складають три цифри, що позначають підрозділ. Остання цифра - контрольна.

Як свідчать матеріали справи, моніторингом встановлено, що код предмета закупівлі послуг в оголошенні замовником був визначений як ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри, в той час як з урахуванням імперативних правил визначення предмета закупівлі, які встановлені Законом №922-VІІІ та Порядком №708 замовник у даному випадку в оголошенні повинен був визначити предмет закупівлі для вказаних послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, але ним ці умови формування предмету закупівлі не додержані.

Предмет закупівлі для послуг визначається так само як і предмет закупівлі для товарів за четвертою цифрою класифікатора ДК 021:2015 із зазначенням конкретної назви предмета закупівлі.

Указана позиція суду першої інстанції, з якою погоджується апеляційний суд узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 02.06.2022 у справі №160/2951/20.

Апелянтом не спростовано встановлений відповідачем під час здійснення моніторингу закупівлі UA-2023-02-24-009671-а факт порушення позивачем пункту 3 Розділу І Порядку №708 та вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення предмету закупівлі, зокрема, визначення коду предмета закупівлі.

Необґрунтованим на думку колегії суддів є посилання апелянта на п.3 розділу ІІ Порядку №708, адже указаний пункт не врегульовує питання, пов`язане із визначенням замовником предмета закупівлі послуг за показником відповідної цифри Єдиного закупівельного словника та не спростовує порушення, виявлене заходом державного фінансового контролю.

Як наслідок, зважаючи на вказані порушення, відповідач, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» зобов`язав позивача вжити заходів (зокрема, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) щодо недопущення у подальшому порушень п.3 розділу І Порядку №708; протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Колегія суддів погоджується з доводами викладеними відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим, ані Закон №922-VIII, ані Порядок №522, не визначають у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень.

Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства, контролюючий орган визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення виявленого порушення (порушень).

Виходячи з викладеного, проаналізувавши оскаржуваний висновок, колегія суддів вважає, що відповідач визначив чіткий спосіб усунення виявлених порушень у вигляді зокрема проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо, що спростовує доводи апелянта у цій частині.

Указаний застосований відповідачем спосіб усунення виявленого порушення є превентивним заходом, який не вимагає розірвання договірних відносин з переможцем процедури закупівлі, стосується оформлення замовником документів і фактично є недоліком (водночас, все ж таки порушенням п.з розділу ІІ Порядку 1078), на який слід звернути замовнику увагу та не вчиняти у подальшому такого порушення вимог п.3 розділу І Порядку №708, тобто спрямований на попередження вчинення порушень.

Вищенаведене узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 15.06.2023 у справі №15844/22, від 16.08.2023 у справі №640/26943/20, які є релевантними до спірних правовідносин та підлягають застосуванню.

В свою чергу посилання апелянта на правові позиції наведені у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №160/9513/18, від 05.03.2020 у справі №640/467/19, від 11.06.2020 у справі №160/6502/19, від 12.08.2020 у справі №160/11304/19, від 21.01.2021 у справі №400/4458/19, від 21.01.2021 у справі №480/3179/19, від 21.10.2021 у справі №640/17797/20, від 30.11.2021 у справі №420/5590/19 є недоцільними та безпідставними, оскільки зобов`язання у висновках, які оскаржувались у межах розгляду вказаних справ не були подібними до зобов`язання, покладеного на позивача оскаржуваним у цій справі №420/15085/23 висновком.

Отже, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного висновку.

Підсумовуючи усе наведене вище у сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про про відмову у задоволенні позовних вимог Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів в контексті надання оцінки доводам апеляційних скарг враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам відповідає. Підстави для задоволення апеляційної скарги позивача у справі та скасування судового рішення - відсутні.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2022 року у справі № 420/15085/23 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян