Постанова

від 07.09.2023 по справі 520/12501/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 р.Справа № 520/12501/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Спірідонов М.О.) від 05.06.2023 року по справі № 520/12501/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 44070166): - №7625376/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №30061 від 03.10.2022 на загальну суму 495 499,54 грн.; - №7645170/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №30062 від 03.10.2022 на загальну суму 88 884,26 грн.; - №7645168/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №40018 від 04.10.2022 на загальну суму 600,85 грн.; - №7625387/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50001 від 05.10.2022 на загальну суму 1 797 325,54 грн.; - №7625391/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50002 від 05.10.2022 на загальну суму 1 207 974,32 грн.; - №7625389/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50004 від 05.10.2022 на загальну суму 1 146 655,16 грн.; - №7625397/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50005 від 05.10.2022 на загальну суму 1 016 826,07 грн.; - №7625395/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50028 від 05.10.2022 на загальну суму 894 855,83 грн.; - №7645169/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130006 від 13.10.2022 на загальну суму 69 676,73 грн.; - №7625392/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130007 від 13.10.2022 на загальну суму 293 873,17 грн.; - №7645171/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130008 від 13.10.2022 на загальну суму 13 184,74 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЙ- ТОЙ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ - 37657933);

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ - 37657933) податкові накладні: - №30061 від 03.10.2022 на загальну суму 495 499,54 грн. (ПДВ 82 583,26 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №30062 від 03.10.2022 на загальну суму 88 884,26 грн. (ПДВ 14 814,04 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №40018 від 04.10.2022 на загальну суму 600,85 грн. (ПДВ 100,14 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №50001 від 05.10.2022 на загальну суму 1 797 325,54 грн. (ПДВ 299 554,26 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №50002 від 05.10.2022 на загальну суму 1 207 974,32 грн. (ПДВ 201 329,05 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022; - №50004 від 05.10.2022 на загальну суму 1 146 655,16 грн. (ПДВ 191 109,19 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022; - №50005 від 05.10.2022 на загальну суму 1 016 826,07 грн. (ПДВ 169 471,01 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №50028 від 05.10.2022 на загальну суму 894 855,83 грн. (ПДВ 149 142,64 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022; - №130006 від 13.10.2022 на загальну суму 69 676,73 грн. (ПДВ 11 612,79 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022; - №130007 від 13.10.2022 на загальну суму 293 873,17 грн. (ПДВ 48 978,86 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022; - №130008 від 13.10.2022 на загальну суму 13 184,74 грн. (ПДВ 2 197,46 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022;

стягнути з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ - 37657933) судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі №520/12501/22 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Головне управління ДПС у Рівненській області, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивачем надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник просив суд задовольнити вимоги апеляційної скарги, з посиланням на їх обґрунтованість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник першого відповідача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзив на неї та відповідь на відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД", є юридичною особою приватного права, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.04.2011 № запису: 14801020000050163. Місцезнаходження Товариства: 61023, м. Харків, вул. Весніна, буд.5, офіс 408, про що внесені відомості до ЄДР.

Основним видом господарської діяльності ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» є «Неспеціалізована оптова торгівля» (код КВЕД 46.90). Додатковими видами господарської діяльності Товариства є: - 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; - 47.65 Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах; - 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; - 32.40 Виробництво ігор та іграшок.

03.09.2015 року між позивачем та ТОВ «АЛЬФА-ЗАБАВА» було укладено договір поставки № 1/27/15 від 03.09.2015, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД») зобов`язується поставляти товар відповідно до поданого Покупцем (ТОВ «АЛЬФА-ЗАБАВА») замовлення, а Покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1. Договору).

У зв`язку з відвантаженням (поставкою), на виконання умов договору, позивачем сформовано та подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 03.10.2022 №30061 на суму 495499,54 грн (ПДВ 82583,26 грн), №30062 на суму 88884,26 грн (ПДВ 14814,04 грн), від 04.10.2022 №40018 на суму 600,85 грн (ПДВ 100,14 грн), від 05.10.2022 №50001 на суму 1797325,54 грн (ПДВ 299554,26 грн), №50002 на суму 1207974,32 грн (ПДВ 201329,05 грн), №50004 на суму 1146655,16 грн (ПДВ 191109,19 грн), №50005 на суму 1016826$7 грн (ПДВ 169471,01 грн), №50028 на суму 894855,83 грн (ПДВ 149142,64 грн), від 13.10.2022 №130006 на суму 69 676,73 грн (ПДВ 11612,79 грн), №130007 на суму 293873,17 грн (ПДВ 48978,86грн), №130008 на суму 13184,74 грн (ПДВ 2197,46 грн).

Контролюючим органом було зупинено реєстрацію зазначених вище податкових накладних та надіслано позивачу квитанції від 27.10.2022 року №9223259262, №9223258988, №9223248331, №9223244707, від 31.10.2022 року №9226411983, №9226284953, від 27.10.2022 року №9223332096, №9223253496, від 31.10.2022 року №9226421031, №9226420955, №9226401193, в яких вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.10.2022 №30061, №30062, від 04.10.2022 №40018, від 05.10.2022 №50001, №50002, №50004, №50005, №50028, від 13.10.2022 №130006, №130007, №130008 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3304, 4903, 8517, 8518, 9005, 9011, 9503, 9608, 9609 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем контролюючому органу були надіслані повідомлення від 10.11.2022 року №166, від 11.11.2022 року №173, №174, від 10.11.2022 року №165, №167, №168, №170, №171, №180, №172, №181 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Комісією ГУ ДПС у Рівненській області прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7625376/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової нашийної №30061 від 03.10.2022; №7645170/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №30062 від 03.10.2022; №7645168/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №40018 від 04.10.2022; №7625387/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50001 від 05.10.2022; №7625391/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50002 від 05.10.2022; №7625389/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50004 від 05.10.2022; №7625397/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50005 від 05.10.2022; №7625395/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50028 від 05.10.2022; №7645169/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130006 від 13.10.2022; №7625392/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130007 від 13.10.2022; №7645171/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130008 від 13.10.2022, оскільки повідомлення не містили повного пакету документів, передбачених вимогами п.6 Порядку №1165 та п.5 Порядку №520, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, (що підтверджується долученою до відзиву електронною копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК).

У рішеннях про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7625376/37657933 від 14.11.2022, №7625387/37657933 від 14.11.2022, №7625391/37657933 від 14.11.2022, №7625389/37657933 від 14.11.2022, №7625397/37657933 від 14.11.2022, №7625395/37657933 від 14.11.2022, №7625392/37657933 від 14.11.2022 також додатково зазначено, що відсутні платіжні доручення і банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по pax. 361, 632, договір з перевізником, акти транспортних послуг.

У рішеннях про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7645170/37657933 від 16.11.2022, №7645168/37657933 від 16.11.2022, №7645169/37657933 від 16.11.2022, №7645171/37657933 від 16.11.2022 додатково зазначено, що відсутні платіжні доручення і банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по pax. 361, 632, 28, договір з перевізником, акти транспортних послуг.

Не погодившись з прийнятими податковим органом рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що згідно поданої звітності за формою 20-ОПП, ТОВ«ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» використовує у господарській діяльності склади за адресами: м. Харків, вул. Калініна Констянтина, 31; м. Харків, проспект Малої Любові, будинок 99 та офіс за адресою м. Харків, вулиця Весніна, буд. 5, офіс 408. В товарно-транспортних накладних, наданих на розгляд Комісії, зазначено пункт навантаження: м. Київ, вул.Лінійна, 17, однак до позовної заяви позивачем - ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» надано товарно-транспортні накладні, згідно з якими пунктом навантаження зазначено м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31. Будь-які документи, що посвідчують право користування чи розпорядження нерухомим майном за адресою м. Київ, вул. Лінійна, 17 позивачем надано не було.

Також судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної в товарно-транспортних накладних, наданих на розгляд комісії ГУ ДПС у Рівненській області встановлено, що перевезення товару за договорами поставки здійснювало ТОВ «УВК Україна». Згідно з даними з ЄРПН, ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» за 2022 рік не мало жодних господарських відносин з ТОВ «УВК Україна», що підтверджується витягом з ЄРПН. Договорів з перевізником ТОВ «УВК Україна», актів приймання-передачі наданих послуг, доказів оплати за надані послуги на розгляд Комісії позивачем надано не було. Протягом 2022 року ТОВ «УВК Україна» подавало податкові декларацiї з податку на додану вартiсть із нульовими показниками, що підтверджується матеріалами справи, що свідчить про відсутність надання послуг зазначеним платником податків.

Проте, у товарно-транспортних накладних із тими ж номерами та датами, наданих позивачем до суду з позовною заявою зазначено іншого перевізника ТОВ «УВК Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 43864334).

Також суд вказав, що у товарно-транспортних накладних від 13.10.2022 № ТР000006325, від 05.10.2022 № ТР000006258, від 04.10.2022 №ТР000006215, від 03.10.2022 № ТР000006164, від 03.10.2022 № ТР000006163, наданих до розгляду Комісії вказано параметри транспортного засобу, а саме: довжина 5107 мм; ширина 2175 мм; висота 2430 мм; вага нетто 1800 кг; вага брутто 3000 кг., однак до позовної заяви надано товарно-транспортні накладні із цими ж номерами і датами, проте із зазначенням інших параметрів транспортного засобу: довжина 5182 мм; ширина 1904 мм; висота 2420 мм; вага нетто 1760 кг; вага брутто 2920 кг.

На підставі цього, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, доводам сторін у справі та зроблених судом першої інстанції висновків, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок №1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: - відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; - обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; - переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом ДПС України від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції», оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС, коди товару 3304, 4903, 8517, 8518, 9005, 9503, 9608 міститься у переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу.

Відповідно до п. 2, п. 4, п. 12 - 16 постанови № 1165 таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПК України.

При цьому, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Таким чином, пунктом 12 Порядку № 1165 передбачено право, а не обов`язок платника податку подати до ДПС таблицю даних платника податку, а тому висновок відповідача про те, що Код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3304, 4903, 8517, 8518, 9005, 9503, 9608 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, є безпідставним, та за умови надання платником достатнього пакету документів на підтвердження вчинення правочину та наявності підстав для реєстрації податкової накладної, не може слугувати підставою для зупинення її реєстрації.

Крім того, підприємством позивача до податкового органу надавалися Таблиці даних платника ПДВ, в яких в третій колонці зазначено коди згідно УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг, товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України, та ці таблиці враховані податковим органом, про що свідчать відповідні рішення (а.с. 107-113, т. 1).

Також суд зазначає, з досліджених колегією суддів копій квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних встановлено, що перший відповідач, наводячи показники D та Р, не надає при цьому розрахунку за критерієм пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у цьому випадку, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, суд вказує, що зупинення їх реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної/розрахунку коригування прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Відповідно до п.п. 4 і 5 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до п.п. 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Верховний Суд у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч. 2 ст. 77 КАС України.

У постанові від 29.06.2022 у справі №380/5383/21 Верховний Суд прийшов до висновку, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З матеріалів справи судом встановлено, що надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретного переліку документів, які позивач повинен надати контролюючому органу для розблокування їх реєстрації в ЄРПН.

Враховуючи те, що спірні податкові накладні були складені при настанні першої події дата поставки товару, то підприємством позивача на виконання наказу № 520 на адресу регіональної комісії ДПС у Рівненській області були направлені наступні повідомлення, а саме:

1) повідомлення №166 від 10.11.2022 стосовно ПН №30061 від 03.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№ 2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату № 20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№ 21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№ 42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№ 17, 100);

2) Повідомлення №173 від 11.11.2022 стосовно ПН №30062 від 03.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100).

3) Повідомлення №174 від 11.11.2022 стосовно ПН №40018 від 04.10.2022 з наступними документами у кількості 47 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-45); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 46); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 47);

4) Повідомлення №165 від 10.11.2022 стосовно ПН №50001 від 05.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

5) Повідомлення №167 від 10.11.2022 стосовно ПН №50002 від 05.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

6) Повідомлення №166 від 10.11.2022 стосовно ПН №50004 від 05.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

7) Повідомлення №170 від 10.11.2022 стосовно ПН №50005 від 05.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

8) Повідомлення №171 від 10.11.2022 стосовно ПН №50028 від 05.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

9) Повідомлення №180 від 11.11.2022 стосовно ПН №130006 від 13.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

10) Повідомлення №172 від 10.11.2022 стосовно ПН №130007 від 13.10.2022 з наступними документами у кількості 100 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-98); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 99); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 100);

11) Повідомлення № 181 від 11.11.2022 стосовно ПН №130008 від 13.10.2022 з наступними документами у кількості 57 шт.: - письмові пояснення Позивача (документ довільного формату №1); - документи щодо наявності у Позивача необхідної матеріально-технічної бази, зокрема, договори оренди нежитлових приміщень (документи довільного формату №№2-16, 19); - документи щодо наявності працівників: штатний розпис (документ довільного формату №20); - документи щодо придбання реалізованого товару: договори, ВМД, інвойси, CMR (документи довільного формату №№21-32, 44-55); - документи щодо реалізації товару: договір, видаткова накладна, банківська виписка (документи довільного формату №№42-43, 56); - документи щодо перевезення реалізованого товару: договір, ттн (документи довільного формату №№17, 57).

Таким чином, на адресу першого відповідача підприємством позивача були надані необхідні документи, які, як вважав позивач, підтверджують складення спірних податкових накладних, в тому числі у відповідності до ст. ст. 187, 201 ПК України як настання першої події дата поставки товару договір поставки та підписані між сторонами видаткові накладні (як документи, які безпосередньо підтверджують вчинення господарської операції та складення спірних податкових накладних).

У спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН зазначено підставу для такої відмови: ненадання платником податку копій договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) за наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Також додатково зазначено, що відсутні платіжні доручення і банківські виписки, оборотно-сальдові відомості по pax. 361, 632, договір з перевізником, акти транспортних послуг.

Що стосується оплати поставленого товару, то судовим розглядом встановлено, що згідно з п. 5.5 Договору поставки, оплата здійснюється з відстрочкою платежу. Факт оплати поставленого товару у відповідності до умов вказаного Договору підтверджується платіжними дорученнями №4470874 від 07.10.2022 на суму 750 000,00 грн., № 4477688 від 14.10.2022 на суму 500 000,00 грн., № 4499756 від 21.10.2022 на суму 700 000,00 грн., № 4518035 від 28.10.2022 на суму 650 000,00 грн., № 4524859 від 31.10.2022 на суму 650 000,00 грн., № 4536351 від 04.11.2022 на суму 140 000,00 грн., № 4554643 від 11.11.2022 на суму 840 000,00 грн., № 4561472 від 15.11.2022 на суму 500 000,00 грн.

Вказані операції були відображені в бухгалтерському обліку Позивача, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 361 «Розрахунки з покупцями» за жовтень 2022. Факт наявності реалізованого товару на складі Позивача підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку № 281 «Товари на складі» за жовтень 2022.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що під час розгляду справи судом встановлено, що згідно поданої звітності за формою 20-ОПП ТОВ«ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» використовує у господарській діяльності склади за адресами: м. Харків, вул. Калініна Констянтина, 31; м. Харків, проспект Малої Любові, будинок 99 та офіс за адресою м. Харків, вулиця Весніна, буд. 5, офіс 408, а також на те, що будь-які документи, що посвідчують право користування чи розпорядження нерухомим майном за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17 - позивачем надано не було, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що у позивача є в наявності відповідне право користування нерухомим майном за адресою: м. Київ, вул. Лінійна, 17, що підтверджується відповідним договором оренди № 150101 від 01.01.2015 з відповідним актом приймання-передачі. Вказані документи надавалися позивачем до суду разом із письмовими поясненнями від 16.02.2023 (а.с.115-129, т. 14), але не були враховані судом першої інстанції під час ухвалення рішення.

Що стосується посилання суду першої інстанції на те, що в товарно-транспортних накладних, наданих на розгляд Комісії, зазначено пункт навантаження: м. Київ, вул. Лінійна, 17, однак до позовної заяви позивачем - ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» надано товарно-транспортні накладні, згідно з якими пунктом навантаження зазначено м. Харків, вул. Костянтина Калініна, 31, а також на інші розбіжності в ТТН (щодо зазначення автомобільного перевізника та габаритів транспортного засобу), колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначив позивач, в результаті роботи програмного забезпечення, а також людського фактору в деяких товарно-транспортних накладних були допущені помилки, а саме: неправильно був вказаний перевізник ТОВ «УВК Україна», замість вірного - ТОВ УВК «Інтернешнл»; неправильно був вказаний склад навантаження: вказано Київ, вул. Лінійна, 17, замість вірного - м.Харків, вул. Костянтина Калініна, 31 (хоча обидва склади знаходяться в користуванні Позивача); неправильно було зазначено параметри транспортного засобу. Вказану помилку було виявлено вже після того, як були подані відповідні повідомлення про надання пояснень до спірних податкових накладних разом із документами. При цьому, ТТН з правильними даними були надані Позивачем на адресу податкових органів до скарги на спірні рішення податкового органу про відмову в реєстрації спірних податкових накладних. Факт надання вказаних ТТН також підтверджується документами довільного формату, які містяться в матеріалах справи та відповідними скріншотами переліку прикріплених ТТН до вказаних скарг в електронному вигляді. Крім того, в самих скаргах на вказані рішення Позивачем було зазначено про те, що перевезення вантажу за вказаними ТТН здійснювало саме ТОВ «УВК Інтернешнл».

Колегія суддів зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано, зокрема, копію договору № 8-21/INT від 30.04.2021 р. про надання послуг перевезення та супутніх послуг, який укладений між ТОВ «Той-Той Трейд» (замовник) та ТОВ «УВК-Інтернешнл» (перевізник), за умовами якого перевізник зобов`язується надати послуги перевезення та супутні послуги, пов`язані з перевезенням вантажів замовника, а замовник зобов`язується надавати замовлення на надання послуг відповідно до умов договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги (а.с. 16-20, т. 2).

Слід зазначити, що товарно-транспортна накладна не виступає документом, який містить інформацію для визначення об`єкта оподаткування ПДВ.

Єдина підстава для визначення об`єкта оподаткування ПДВ - господарська операція з постачання товарів (послуг), факт здійснення якої підтверджують первинні документи, які складають за правилами бухгалтерського обліку. За результатами такої операції платник ПДВ - постачальник товарів (послуг) зобов`язаний скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН.

Верховний Суд, зокрема, в постанові від 02.03.2023 року у справі № 804/644/16 зробив висновок, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

На підтвердження факту наявності правовідносин щодо перевезення товару саме з ТОВ «УВК-Інтернешнл», позивачем, крім відповідного договору, до матеріалів справи надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), виписку з банківського рахунку, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 55 від 09.10.2022 р. та № 137 від 16.10.2022 р., а також копію ОСВ по рахунку 631 за жовтень 2022 р. (а.с. 21-30, т. 2).

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (частина 1 статті 74 КАС України).

Належними доказами, які підтверджують здійснені клієнтом банківські операції та їх розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 вказаного закону, у чинній на день складення спірної виписки з рахунку позивача редакції, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, відсутність доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи та на те, що необхідні документи в підтвердження фактичного здійснення господарської операції були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин, їх реальність тощо. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Враховуючи, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано конкретного переліку документів, необхідних і достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію, а також надання позивачем достатньої кількості документів, які дозволяють повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність дефектного акту та технологічних карт, є неприйнятним.

При цьому, в межах спірних правовідносин колегія суддів враховує, що суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 03.06.2021 р. у справі № 2040/7098/18, від 01.02.2023 р. у справі № 2240/2900/18, від 23.05.2023 р. у справі № 500/770/21.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в достатньому обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Рівненській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Рівненській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а висновки суду першої інстанції спростовані під час апеляційного перегляду справи.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Рівненській області при прийнятті рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію ТОВ "Той-Той Трейд" податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає, що зазначена вимога є похідною та також підлягає задоволенню.

Відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані на реєстрацію ТОВ "Той-Той Трейд" податкові накладні датою їй подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023 р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі №520/12501/22 підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, про задоволення позовних вимог.

Що стосується розподілу судових витрат зі сплати судового збору, а також витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається , що при зверненні до суду першої інстанції позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 27291,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Водночас, системний аналіз ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ч. 2 ст. 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акту, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акту, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Таким чином, вимога про визнання незаконним рішення податкового органу, заявлена разом з іншими способами захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення) є однією позовною вимогою, а тому сплата судового збору повинна здійснюватися за одну вимогу немайнового характеру.

Така правова висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19.

У зв`язку з цим сума судового збору за подання позову у цій справі складала 27291,00 грн. як за 11 вимог немайнового характеру (розмір 1 вимоги немайнового характеру на момент подання позову становить 2 481,00 грн.).

Разом з тим, згідно із Законом № 2147- VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до Закону України «Про судовий збір» було включено частину третю статті 4 та визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. (підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №540/5134/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Враховуючи те, що вказана позовна заява подавалася до адміністративного суду в електронній формі через систему «Електронний суд», то судовий збір повинен був становити 21832,80 грн. (27291,00*0,8) з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 і саме ця сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача, за результатами розгляду цієї справи.

В іншій частині, сума є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернутий позивачу, шляхом надання до суду першої інстанції відповідного клопотання, в порядку, що визначений ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду, зокрема, апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подання позовної заяви.

З матеріалів справи судом встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду позивачем сплачений судовий збір у сумі 32749,20 грн. (21832,80 х 150%).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги, солідарно з двох відповідачів, у розмірі 54582,00 грн. (по 27291,00 грн. з кожного відповідача).

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

З матеріалів справи судом встановлено, що для захисту прав та інтересів ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» у цій справі, між позивачем таз адвокатом Феленко С.О. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 13/12-22 від 13.12.2022, відповідно до п.1.1. якого Адвокат зобов`язується за дорученням або заявою Клієнта надавати останньому професійну правничу (правову) допомогу щодо представництва прав та інтересів Клієнта в рамках адміністративного судочинства щодо визнання протиправними і скасування рішень комісії податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії, а Клієнт зобов`язується прийняти її та оплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу на умовах, визначених Договором, а також витрати, необхідні для виконання його доручень.

Згідно з п. 1.2. вказаного Договору про надання правової (правничої) допомоги, надання клієнту професійної правової (правничої) допомоги в рамках вказаного Договору полягає у наступному:

здійснення правового аналізу та аудиту документації Клієнта щодо здійснення господарської діяльності за податковими накладними;

підготовка адвокатських запитів про надання документів та інформації;

підготовка та складення позовної заяви до суду про визнання протиправними і скасування рішень комісії податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії;

підготовка та складення до суду відповіді на відзив у відповідності до ст. 163 КАС України;

процесуальне представництво інтересів Клієнта в судових органах в рамках справи (супровід справи) про визнання протиправним і скасування рішень комісії податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі складення різного роду заяв та документів процесуального характеру в рамках судового розгляду;

надання інших видів правової (правничої) допомоги, необхідної для належного захисту прав та інтересів Клієнта.

Згідно з п.п. 5.1-5.2 вказаного Договору Розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги за даним Договором становить 25000,00 грн., без ПДВ.

Гонорар сплачується Клієнтом в гривнях безготівковим переказом наступним чином: 15000,00 грн. на протязі трьох днів з моменту укладення даного Договору на підставі виставленого рахунку; 10000,00 грн. на протязі трьох днів з моменту відкриття провадження по адміністративній справі на підставі виставленого рахунку.

Так, зі сторони ТОВ «ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД» на користь адвоката Феленко С.О. згідно рахунків № СФ-1 від 13.12.2022 і № СФ-2 від 09.01.2023 було сплачено вартість послуг в сумі 25000,00 грн. за договором про надання правової (правничої) допомоги № 13/12- 22 від 13.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 856 від 20.12.2022 на суму 15000,00 грн. і № 29 від 12.01.2023 на суму 10000,00 грн.

Факт надання послуг за вказаним договором на суму 25000,00 грн. підтверджується актом наданих послуг № 1 від 25.01.2023, підписаним між сторонами, згідно якого адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову допомогу:

здійснення правового аналізу та аудиту документації Клієнта щодо здійснення господарської діяльності за податковими накладними та надання консультації з приводу перспектив звернення до суду - вартість 3000,00 грн.;

підготовка адвокатського запиту до ДПС України про надання інформації стосовно податкового органу регіонального рівня, яким було прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН - вартість 1500,00 грн.;

підготовка та складення позовної заяви до суду про визнання протиправними і скасування рішень комісії податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання вчинити певні дії - вартість 10500,00 грн.;

процесуальне супроводження (ведення) справи № 520/12501/22 (складення відповіді на відзив, різного роду заяв, пояснень та інших документів процесуального характеру в рамках судового розгляду) - вартість 10000,00 грн.

Загальна вартість наданої правової (правничої) допомоги (гонорару) складає 25000,00 грн.

Відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції надавалося клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку доводам заявника та наданим ним доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що в цьому випадку розмір витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги позивачу в сумі 25000,00 грн є завищеним та не співмірним із складністю справи (предметом позову) з виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Суд зазначає, що результатом надання таких послуг як здійснення правового аналізу та аудиту документації Клієнта щодо здійснення господарської діяльності за податковими накладними та надання консультації з приводу перспектив звернення до суду, а також підготовка адвокатського запиту до ДПС України про надання інформації стосовно податкового органу регіонального рівня, яким було прийнято оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН включає послугу щодо підготовки та складення позовної заяви до суду, за яку окремо заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу.

Так суд зазначає, що витрати на правничу допомогу щодо складення відповіді на відзив, різного роду заяв, пояснень та інших документів процесуального характеру в рамках судового розгляду) у розмірі 10000,00 грн. є завищеними, враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, розглядалася судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи заявлене відповідачем клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., які були понесені позивачем за надання послуги з підготовки та складення позовної заяви до суду, а також витрати щодо складення відповіді на відзив, заяв, пояснень та інших документів процесуального характеру в рамках судового розгляду у розмірі 5000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, значенням справи для сторони, які відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі цього, суд дійшов до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу, солідарно з двох відповідачів, у розмірі 15000,00 грн. (по 7500,00 грн. з кожного відповідача).

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 року по справі №520/12501/22 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України

№7625376/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №30061 від 03.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7645170/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №30062 від 03.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7645168/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №40018 від 04.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625387/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50001 від 05.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625391/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50002 від 05.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625389/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50004 від 05.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625397/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50005 від 05.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625395/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №50028 від 05.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7645169/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130006 від 13.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7625392/37657933 від 14.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130007 від 13.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

№7645171/37657933 від 16.11.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №130008 від 13.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені та подані Товариством з обмеженою відповідальністю ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ - 37657933) податкові накладні:

- №30061 від 03.10.2022 на загальну суму 495 499,54 грн. (ПДВ 82 583,26 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №30062 від 03.10.2022 на загальну суму 88 884,26 грн. (ПДВ 14 814,04 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №40018 від 04.10.2022 на загальну суму 600,85 грн. (ПДВ 100,14 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №50001 від 05.10.2022 на загальну суму 1 797 325,54 грн. (ПДВ 299 554,26 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №50002 від 05.10.2022 на загальну суму 1 207 974,32 грн. (ПДВ 201 329,05 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022;

- №50004 від 05.10.2022 на загальну суму 1 146 655,16 грн. (ПДВ 191 109,19 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022;

- №50005 від 05.10.2022 на загальну суму 1 016 826,07 грн. (ПДВ 169 471,01 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №50028 від 05.10.2022 на загальну суму 894 855,83 грн. (ПДВ 149 142,64 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 27.10.2022;

- №130006 від 13.10.2022 на загальну суму 69 676,73 грн. (ПДВ 11 612,79 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022;

- №130007 від 13.10.2022 на загальну суму 293 873,17 грн. (ПДВ 48 978,86 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022;

- №130008 від 13.10.2022 на загальну суму 13 184,74 грн. (ПДВ 2 197,46 грн.) датою її фактичного подання на реєстрацію 31.10.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД" (вул.Весніна, буд.5, офіс 408, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 37657933) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10916,40 грн. (десять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень) 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 16374,60 грн. (шістнадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні) 60 коп., а також судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень) 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл.Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЙ-ТОЙ ТРЕЙД" (вул.Весніна, буд.5, офіс 408, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 37657933) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 10916,40 грн. (десять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень) 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 16374,60 грн. (шістнадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні) 60 коп., а також судові витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн. (сім тисяч п`ятсот гривень) 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 18.09.2023 року