Ухвала

від 18.09.2023 по справі 160/3428/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 160/3428/22

адміністративне провадження № К/990/30991/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Східного Офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 160/3428/22 за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Східного Офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства "Нова", про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Східного Офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби від 28 січня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-07-28-010874-b щодо закупівлі послуг Поточний ремонт елементів благоустрою по вул. Політаєва.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство «Нова».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року апеляційну скаргу Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби від 28 січня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-07-28-010874-b щодо закупівлі послуг Поточний ремонт елементів благоустрою по вул. Політаєва.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, Східний Офіс Держаудитслужби звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

У касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктом 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року №708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09 червня 2020 року за №500/34783 (далі - Порядок № 708).

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, оприлюдненого в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що підставою позовних вимог був протиправний висновок відповідача від 28 січня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-07-28-010874-b щодо закупівлі послуг Поточний ремонт елементів благоустрою по вул. Політаєва, оскільки замовником невірно визначено код предмета закупівлі послуг в Оголошенні про проведення відкритих торгів, чим порушено вимоги пункту 3 Розділу І Порядку №708.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що моніторингом встановлено, що код предмета закупівлі послуг в оголошенні замовником визначений як ДК 021:2015:45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт, тобто із зазначенням другої цифри, що порушує вимоги пункту 3 Розділу І Порядку №708. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що у висновку, відповідачем не зазначено, який саме код предмета закупівлі слід було застосовувати при визначенні зазначеного предмета закупівлі з метою не допущення порушень. На думку суду апеляційної інстанції, зобов`язальна частина висновку відповідача не є конкретизованою, що не сприяє усуненню встановленого порушення, допускає множинне трактування дій, що повинен вчинити замовник. Відсутність конкретних дій, що направлені на усунення встановлених відповідачем порушень, не відповідає вимогам індивідуального акту.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 640/26943/20 викладалися висновки у справі за подібними правовідносинами, де Суд здійснив аналіз пункту 3 Розділу І Порядку №708 в частині невірного визначеного коду предмета закупівлі послуг в Оголошенні про проведення відкритих торгів.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норм права по правовідносинам, стосовно який вже наявний висновок Верховного Суду у справі № 640/26943/20.

З огляду на викладене, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного Офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 160/3428/22 за позовом Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Східного Офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства "Нова", про визнання протиправним та скасування висновку - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько