Ухвала

від 18.09.2023 по справі 489/5372/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/5372/23

провадження №2/489/2194/23

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

18 вересня 2023 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Коваленко І.В., який є головуючим у справі, ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування,

встановив:

У вересні 2023 року позивач звернувся до Ленінського районного суду міста Миколаєва з позовом, в якому просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом і за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови, щодо фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

За положенням частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця або, якщо це місце невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України (статті 1216-1218, 1221, 1223, 1241 ЦК України).

Таким чином, право на спадкування є не абстрактним, а цілком конкретним і невіддільним від предмету спадкування (спадкової маси, спадкового майна). Таким же конкретним є і питання визнання заповіту недійсним, оскільки, його кінцевими метою і результатом є реалізація (захист) права спадкоємців за законом на спадкування певного майна (частки в ньому), а відтак, набуття в порядку спадкування у власність майна чи унеможливлення такого.

Крім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 42 Постанови № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснив, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, у своїй постанові від 27.03.2019 у справі № 646/8916/17 Верховний Суд зазначив про те, що позови, які виникають з приводу нерухомого майна, - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому всі позови у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна, повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження цього майна.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 911/2390/18 від 16.02.2021, виключна підсудність стосується в цілому всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Відповідно достатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту частини другої статті 207 ЦКУкраїни слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Отже, заповіт є одностороннім правочином (дія однієї сторони), породжує виникнення прав та обов`язків у спадкоємця після смерті заповідача.

Згідно змісту позовної заяви, позивач просить усунути відповідача від права на спадкування за законом і за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка ще за життя склала заповіт, предметом якого є дві земельні ділянки які розташовані в Миколаївській області Вознесенського району на території Доманівської селищної ради.

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи те, що позови про усунення від права на спадкування відносяться до позовів, які мають виключну підсудність, та даний позов виникає із приводу нерухомого майна, яке розташоване на території Доманівської селищної ради в Миколаївській області Вознесенського району, яка не відноситься до територіальної підсудності Ленінського районного суду міста Миколаєва, суд вважає, що дана справа підлягає передачі за підсудністю до Доманівського районного суду Миколаївської області.

Керуючись статтями 4, 27, 30, 31 ЦПК України,

ухвалив:

Передати матеріали цивільної справи №489/5372/23 (провадження №2/489/2194/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за підсудністю до Доманівського районного суду Миколаївської області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бутиподана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 18.09.2023.

Суддя І.В. Коваленко