Рішення

від 09.01.2024 по справі 489/5372/23

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 489/5372/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.01.2024смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді: Єгорової Н.І..,

при секретареві: Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення від права на спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про усунення від права на спадкування, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно, до складу якого входять дві земельні ділянки : площею 6.6549га , кадастровий номер 4822755100:07:000:0048 та площею 6.6549га, кадастровий номер 4822755100:11:000:0032, які належали спадкодавці.

За життя, на випадок смерті, 20.10.2008року ОСОБА_4 розпорядилася земельною ділянкою з кадастровим №4822755100:11:000:0032 , та заповіла її в рівних частках своїм дітям: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , прийняли у встановленому законом порядку спадщину, шляхом звернення до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини. Оскільки на одну земельну ділянку був зроблений заповіт, а друга земельна ділянка успадкувалася за законом, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 отримали Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та законом, успадкувавши по 1/3 частки зазначених земельних ділянок, кожний. Відповідач ОСОБА_2 не оформив свої спадкові права.

Вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 09.11.2022р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання у виді 8 років позбавлення волі. За вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винуватми у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень матері ОСОБА_4 , внаслідок яких вона померла.

Враховуючи, що відповідач умисними діями позбавив життя свою матір , позивач вважає,що на підставі ч 1 ст.1224 ЦК України , ОСОБА_2 повинен бути усунутий від права на спадкування майна, яке залишилося після смерті матері.

В підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.. В судове засідання з розгляду справи по суті не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача і не заперечувала проти їх задоволення. В судове засідання з розгляду справи по суті не з"явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти заоволення позовних вимог..

Відповідач ОСОБА_6 в судове заідання не з"явився, так як відбуває покарання в місцях позбавлення волі, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суду не подав.

В ухвалі про відкриття провадження ОСОБА_2 письмово зазначив, що заперечує проти усунення його від права на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається , що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина та залишилося спадкове майно у виді земельних ділянок площею 6.6549га , кадастровий номер 4822755100:07:000:0048 , належної спадкодавці на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2011р., та площею 6.6549га, кадастровий номер 4822755100:11:000:0032, належної спадкодавцю на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого 23.11.2004р. .

За життя, на випадок смерті, 20.10.2008року ОСОБА_4 розпорядилася земельною ділянкою з кадастровим №4822755100:11:000:0032 , та заповіла її в рівних частках своїм синам- ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту та копією спадкової справи №67/2022, витребуваної ухвалою суду.

З копії спадкової справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є сином спадкодавці ОСОБА_4 , та, відповідно до статті 1261 ЦК України, є спадкоємцем першої черги.

04.05.2022року ОСОБА_2 подав до Доманівської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , яку зареєстровано в книгу обліку спадкових справ за №187, спадкова справа №67/2022.

Вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 09.11.2022року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України, за умисне спричинення своїй матері тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до її смерті, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років. Вирок набрав законної сили. Відповідач ОСОБА_2 , як засуджений відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Позивач ОСОБА_1 є сином спадкодавці ОСОБА_4 ,тобто спадкоємцем першої черги,свою частку у спадщини за законом та за заповітом прийняв та оформив спадкові права, що підтверджується копіями Свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом.

ОСОБА_5 , будучи спадкоємцем першої черги, також оформив свої спадкові права, що підтверджується копіями Свідоцтв про право на спадщину за заповітом та за законом, однак помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його дружина - ОСОБА_3 ,що підтверджується свідоцтвами про одруження та смерть.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частиною першою статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Оскільки діяння, зазначені у частині першій статті 1224 ЦК України є кримінально караними, то вони повинні бути підтверджені обвинувальним вироком суду або постановою про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, які є самостійною та достатньою підставою для усунення від права на спадкування.

Підставою для усунення особи від права на спадкування за частиною першою статті 1224 ЦК України є наявність в її діях вини у формі умислу.

Відповідно до статті 23 КК України виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Статтею 24 КК України передбачено, що умисел поділяється на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно вироку суду від 09.11.2022 року , ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч 2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі.

Вина ОСОБА_2 доведена повністю. У вирокі суду зазначено, що 24.02.2022р., знаходячись за місцем мешкання, де проживав разом із матір"ю ОСОБА_4 , у ході сварки, обвинувачений умисно, маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс множинні удари кулаками рук і ногами в область голови, грудної клітини та кінцівок ОСОБА_4 , в результаті чого у неї утворилися тілесні ушкодження у виді травматичного субдурального крововиливу, травматичного субарахноїдального крововиливу, перелому кісток носу, перелому 2-4 ребер справа, перелому 4-7 ребер зліва, чисельних синців обличчя, чисельних крововиливів в шкіряно-м"язові клаптики голови, синця правого передпліччя, синця правої кисті, від чого остання померла на місці.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 позбавив життя матері, а тому відповідно до ч 1 ст.1224 ЦК України не має права успадковувати майно, яке залишилося після смерті матерці.

До таких же висновків дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 08.12.2015 р. у справі №711/2924/15-ц, а також Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 р. у справі №523/18014/17.

Оскільки, зазначеним вище вироком суд встановив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування у даній цивільній справі норми ч. 1 ст. 1224 ЦК України, тому дане судове рішення звільняє позивача від доказування.

На підставі досліджених судом письмових доказів, суд приходить до висновку про необхідність усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за законом та за заповітом усіх майнових прав та обов"язків, що залишилися після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати у разі задоволення позовних вимог підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 259,264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовльнити.

Усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом та за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,, прож. АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 , судові витрати у виді судового збору в сумі 1073,60 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Н. І. Єгорова