Рішення

від 18.09.2023 по справі 341/1685/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 341/1685/23

Номер провадження 2/341/426/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м.Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Гаполяка Т.В.,

секретаря судового засідання - Витвицької Н.М.,

з участю:

прокурора - Кабаля А.І.,

розглянувши цивільну справу за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Стефанця Василя в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-

в с т а н о в и в :

1.Стислий виклад позиції позивача, відповідача.

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Стефанець В. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 та просить:

- конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області земельну ділянку гр. російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 2621286200:04:001:0173 площею 2,1190 га за адресою: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, Перлівецька сільська рада.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації. 08 жовтня 2013 року відповідач набула право власності на земельну ділянку площею 2,1190 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 2621286200:04:001:0173, яка знаходиться на території Перлівецької сільської ради Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області та належала спадкодавиці ОСОБА_3 .

Право власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку 08 жовтня 2013 року зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, громадянка російської федерації ОСОБА_1 набувши 08 жовтня 2013 року право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом року не виконала покладений на неї обов`язок - не відчужила земельну ділянку у порядкустатті 81 ЗК України.

Позивач, посилаючись настаттю 145 ЗК України, просив вищезазначену земельну ділянку сільськогосподарського призначення конфіскувати у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави України.

В судовому засіданні прокурор Кабаль А.І. позов підтримав, просив суд його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання призначене 18 вересня 2023 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті "Судова влада" сторінка Галицького районного суду, розділ - оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до частини 1 статті 4, частини 1 статті 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (частина 1 статті 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 дав судам роз`яснення, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз`яснень, суд, перевіривши порушення прав та обов`язків позивача в межах заявлених ним вимог, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації та проживає у м. Ростов-на-Дону РФ.

ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 2,119 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 2621286200:04:001:0173, яка знаходиться на території Перлівецької сільської ради Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області на підставі свідоцтва про право на спадщину зазаповітом №538/2009, зареєстрованого в реєстрі 08 жовтня 2013 за №1226, виданого державним нотаріусом Галицької районної нотаріальної контори Кіщук Л.І.

Вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 жовтня 2013, виданого державним нотаріусом Галицької районної нотаріальної контори Кіщук Л.І. (спадкова справа №538/2009).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером: 2621286200:04:001:0173, яка знаходиться на території Перлівецької сільської ради Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області, встановлено, що вона на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

2.Норми матеріального права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з частини 3, 4статті 56 ЦПК Українипрокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до частини 1, 3, 4статті 23 Закону України "Про прокуратуру"полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування наведені прокурором в позові щодо представництва в суді суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Статтями13,14 Конституції Українивизначено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно достатті 1 Земельного кодексу Україниземля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Згідно нормстатті 19 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 22 Земельного кодексу України, набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимогстатті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частиною 2статті 81 Земельного кодексу Українипередбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно з частини 3статті 81 Земельного кодексу Україниіноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини 4статті 81 Земельного кодексу Україниземлі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені частинами 2, 4статті 145 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2, 4статті 145 Земельного кодексу Україниу разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Згідностатті 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на земельну ділянку відповідачка набула з 08 жовтня 2013 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно.

Однак, у подальшому й по даний час земельну ділянку нею самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений частиною 4статті 81 Земельного кодексу України.

Пунктом 10 частини 1статті 346 Цивільного кодексу Українивизначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5статті 41 Конституції Українивизначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно пункту "е" частини 1статті 140 Земельного кодексу Україниоднією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. "в" частини 1статті 143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Оскільки відповідачка протягом року з часу переходу права власності на земельну ділянку її не відчужила, то право власності на зазначену земельну ділянку слід примусово припинити, шляхом конфіскації.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13) зазначено, що основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно достатті 348 ЦК Україниякщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу Українипередбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 08 жовтня 2013 по даний час) не відчужила її, тому наявні підстави для їх конфіскації у власність держави.

Згідно з частини 1статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Стефанець Василя в інтересах держави задоволено у повному обсязі, тому в силустатті 141 ЦПК Україниз відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати: 2 684,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 1342,00 грн. судового збору за подачу заяви про забезпечення позову. Загальна сума судового збору становить 4026,00 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями4,12,13,81,141,259,263-265,354 ЦПК України, статтями3,14,41 Конституції України, статтями346,356 ЦК України, статтями22,80,81 ЗК України, суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Конфіскувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області земельну ділянку, яка на праві приватної власності належить громадянці російської федерації ОСОБА_1 з кадастровим номером 2621286200:04:001:0173, площею 2,1190 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Перлівецької сільської ради Івано-Франківського (колишнього Галицького) району Івано-Франківської області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури ( Івано-Франківська обласна прокуратура, ЄДРПОУ03530483, р/р UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача МФО 820172) витрати зі сплати судового збору в сумі 4026,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

-позивач:

- держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,адреса робочого місця знаходження: вул. Сахарова, 34, м.Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 397674337;

-заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Стефанець В., адреса робочого місцязнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, ЄДРПОУ 03530483;

-відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,громадянка російськоїфедерації, паспорт серії та номер НОМЕР_2 , виданий 26 жовтня 2005 Ленінським РВВС м. Ростов-на-Дону, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 -на-Дону, російська федерація.

СуддяТарас ГАПОЛЯК