Рішення

від 14.09.2023 по справі 930/1134/23

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1134/23

Провадження №2/930/402/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.09.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретараря судових засідань Цицака А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Немирів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

Позивач, звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з вищевказаним позовом мотивуючи його тим, що14 березня 2020 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір, відповідно до якого Відповідачка звернулася до з пропозицією профінансувати послуги адвоката Кухара Олексія Івановича в сумі 24500 гривень згідно з Договором про надання юридичних послуг від 06 березня 2020 року, за яким адвокат надавав правові послуги ОСОБА_2 , як позивачу, з метою визнання недійсними договорів міни земельних ділянок від 24 січня 2020 року та від 28 листопада 2019 року в судовому порядку і доручила позивачу оплатити послуги адвоката, а також судовий збір за подання позовної заяви до суду, а ОСОБА_1 в свою чергу, дану пропозицію прийняв.

Відповідачка зобов`язалася, згідно умов договору після визнання недійсними договорів міни земельних ділянок від 24 січня 2020 року та від 28 листопада 2019 року та закінчення діючих договорів оренди передати позивачу в оренду земельні ділянки: площею 2,9016 га, кадастровий номер: 0524587500:01:002:0239 та площею 2,8329 га, кадастровий номер 0524587300:01:001:0194 - обидві з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які і були предметом позову, судові витрати по якому ОСОБА_1 погодився оплатити.

Крім того, сторони домовились, що у випадку, якщо судовий розгляд буде завершений, незалежно від прийнятого судом рішення, витрачені ОСОБА_1 кошти не повертаються, проте в разівідмови ОСОБА_2 від позову, укладання мирової угоди з відповідачем, подання заяви про залишення позову без розгляду, ОСОБА_2 зобов`язалася повернути позивачуподвійну сумукоштів, потрачених позивачем на виконання умов цього договору.

На виконання умов договору позивач за власний рахунок оплатив від імені ОСОБА_4 судовий збір двома платежами на суму 1 417,90 грн та на суму 840,80 грн., а разом на суму 2 258,70 грн., що стверджується квитанціями про сплату судового збору.

Крім того, за погодженням з адвокатом Кухарем О.І. позивач від свого імені сплатив на його користь гонорар в сумі24500,00грн. згідно з Договором про надання юридичних послуг від 06 березня 2020 року, за яким адвокат надавав правові послуги ОСОБА_2 , як позивачу, з метою визнання недійсними договорів міни земельних ділянок від 24 січня 2020 року та від 28 листопада 2019 року в судовому порядку.

В подальшому справа №145/538/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договорівміни недійснимиперебувала впровадженні Тиврівськогорайонного судуВінницької областіта представництвоінтересів ОСОБА_5 здійснював адвокатКухар О.І.,послуги якогобули оплаченіпозивачем згідно здоговором від14.03.2020 року.Проте вказанепровадження булозакрито ухвалою Тиврівськогорайонного судуВінницької областівід 01лютого 2022 року в зв`язку з відмовою ОСОБА_5 від позову на підставіподаної нею18.01.2022 року нотаріально завіреної заяви

Отже,01лютого 2022року у зв`язку з поданням ОСОБА_7 заяви провідмову відпозову тапостановлениям судомвідповідної ухвали,настала обставинапередбачена п.5договору від14березня 2020року,асаме у Відповідачкивиник обов`язокповернути подвійнусуму коштів,потрачених позивачем навиконання умовцього договору:2258,70грн. (судового збору) + 24 500, 00 грн.(витрат на професійну правничу допомогу, яку надавав адвокат Кухар О.І.) х 2 = 53 517,40 грн.

Проте до цього часу Відповідачка дану суму коштів позивачу не повернула.

Таким чином, оскільки Відповідачка грубо порушила взяті на себе зобов`язання та до цього часу кошти позивачу не повернула, тому він вимушений просити стягнути їх в судовому порядку.

Позивач також вважає, що має право в судовому порядку вимагати повернення у подвійному розмірі всіх сум коштів, сплачених ним за договором від 14 березня 2020 року у тому числі і з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми у зв`язку з порушенням умов договору та пред`явлення таких вимог є наслідком невиконання Відповідачкою своїх договірних зобов`язань.

За таких обставин розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, який виконувався за допомогою Інформаційно - правової системи Прецедент® 2.0 та з урахуванням Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в Інформаційному листі ВСУ N 62-97р від 03.04.97 є наступним:

У період з 01.02.2022 року по 31.03.2023 року індексація на суму 53 517,40 грн.[Сукупний індекс інфляції] = 101,60% х 104,50% х 103,10% х 102,70% * 103,10% х 100,70% х 101,10% х 101,90% х 102,50% х 100,70% х 100,70% х 100,80% х 100,70% х 101,50% = 128,763% (за період Лютий 2022 - Березень 2023),[Інфляційні нарахування] = 53 517,40 грн. (сума боргу) х 128,763% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 53 517,40 грн. (сума боргу) =15 393,26 грн.;

Період розрахунку: з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року 334 дні [Проценти] = 53 517,40 грн. (сума боргу) х 3,000% (процентна ставка) / 100% х 334 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1 469,16 грн.;

Період розрахунку: з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року 334 дні[Проценти] = 53 517,40 грн. (сума боргу) х 3,000% (процентна ставка) / 100% х 334 (кількість днів) / 365 (днів у році) =1 469,16 грн.;

Період розрахунку: з 01.01.2023 року по 17.04.2023 року - 107 дні [Проценти] = 53 517,40 грн. (сума боргу) х 3,000% (процентна ставка) / 100% * 107 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 470,66 грн.

Таким чином стягненню з Відповідачки підлягає сума боргу за договором від 14 березня 2020 року в розмірі 53 517,40 грн., інфляційні нарахування за весь період прострочення в розмірі 15 393,26 грн. а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 939,82 грн., а всього: 70 850, 48 грн.

Такі обставини й стали підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.

Виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 02.05.2023 року до суду не подавала.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Від представника позивача адвоката Нечепуренка Г.І. надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, призначені на 12.06.2023 року,12.07.2023 року та 14.09.2023 року не з`явилась , хоча про дату та час судового засідання повідомлялася завчасно та належним чином. Поштовий конверт повернувся до суду з відміткою « Адресат відсутній за вказаною адресою».

Процесуальні дії у справі

Відповідно до ухвали судді від 02.05.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Судом здійснювався запит до до єдиного демографічного реєстру з метою встановлення місця проживання відповідача, тому з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судову повістку було направлено на адресу відповідача, що була зазначена у позові.

Згідно здійсненого запиту до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у Вінницькій області відповідач ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1 , що збігається із адресою зазначеною у позові.

Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 12.06.2022 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 14.09.2023 року було вирішено провести заочний розгляд та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.3ст. 131ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судові засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження що відповідає вимогамстатей 280-281ЦПК України з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Відповідно до п. 1ст. 247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Тому, суд за згодою позивача, наданою ним у письмовій заяві про розгляд справи без його участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 березня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір фінансування адвокатських послуг адвоката Кухара О.І., згідно з яким адвокат надавав юридичні послуги ОСОБА_2 з метою визнання недійними договорів міни земельних ділянок від 24.01.2020 року та 28.11.2019 року (а.с 10, 16).

Між сторонами також було обговорено, що у випадку, якщо судовий розгляд буде завершений, незалежно від прийнятого судом рішення витрачені позивачем кошти не повертаються (п.4 договору), проте в разі відмови ОСОБА_2 від позову, укладання мирової угоди з відповідачем, подання заяви про залишення позову без розгляду, вона зобов`язалася повернути позивачуподвійну сумукоштів, потрачених ним на виконання умов цього договору (п. 5 договору).(а.с.10)

Отже,01лютого 2022року у зв`язку з поданням ОСОБА_7 заяви провідмову відпозову тапостановлениям судомвідповідної ухвали,настала обставинапередбачена п.5договору від14березня 2020року -у відповідачкивиник обов`язокповернути подвійнусуму коштів,потрачених позивачем навиконання умовцього договору:2258,70грн. (судового збору) що становивть 24 500, 00 грн (а.с.13).

На виконання умов договору позивач за власний рахунок позивач оплатив від імені ОСОБА_4 судовий збір двома платежами на суму 1 417,90 грн та на суму 840,80 грн., а разом на суму 2258,70грн., що стверджується квитанціями про сплату судового збору (а.с.11).

Окрім того, запогодженням задвокатом КухаремО.І.,позивач ОСОБА_1 від свогоімені сплативна йогокористь гонорар в сумі24500,00грн. згідно з Договором про надання юридичних послуг від 06 березня 2020 року, за яким адвокат надавав правові послуги ОСОБА_2 як позивачу, з метою визнання недійсними договорів міни земельних ділянок від 24 січня 2020 року та від 28 листопада 2019 року в судовому порядку. Вказана обставина підтверджується квитанцією про оплату витрат на професійну правничу допомогу (12,16).

Цивільна справа№ 145/538/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнаннядоговорів мінинедійсними перебувалав провадженніТиврівського районногосуду Вінницькоїобласті тапредставництво інтересів ОСОБА_5 здійснював адвокатКухар О.І.,послуги якогобули оплачені ОСОБА_1 згідно здоговором від14.03.2020 року.Проте вказанепровадження булозакрито ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01 лютого 2022 року в зв`язку з відмовою ОСОБА_8 від позовуна підставіподаної нею18.01.2022 року нотаріально завіреної заяви (а.с.13).

Тому у зв`язку з поданням ОСОБА_7 заяви провідмову відпозову тапостановлениям судомвідповідної ухвали,настала обставинапередбачена п.5договору від14березня 2020року та у ОСОБА_2 виник обов`язокповернути подвійнусуму коштів,потрачених мноюна виконанняумов цьогодоговору:2258,70грн. (судовогозбору)+24500,00грн.(витратна професійнуправничу допомогу,яку надававадвокат КухарО.І.)х 2=53517,40грн,а враховуючи інфляційні нарахування за весь період прострочення в розмірі 15 393,26 грн. а також три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1 939,82 грн., а всього сума боргу становить 70 850, 48 грн.

У добровільному порядку відповідач ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати суму коштів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Від представника позивача адвоката Нечепуренка Г.І. надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Окрім того, просить суд врахувати витрати на професійну правову допомогу згідно поданої квитанції до прибуткового кассового ордерусумі 8000 гриень, яка долучена до заяви.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов із викладенням своїх заперечень не подавала.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про оплату послуг адвоката виконав у повному обсязі та оплатив правову допомогу адвоката, який надавав юридичні послуги відповідачу ОСОБА_2 реалізувати своє право у судовому порядку.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 14.03.2020 не виконує та суму коштів позивачу не повернула.

Як встановлено судом, договір про оплату послуг адвоката укладався за взаємною згодою та вільним волевиявленням сторін,і ОСОБА_7 , підписуючи його, погодилася з його умовами та розміром оплати послуг адвоката, та відшкодуванням суми у разі порушення умов договору.

Позивачем ОСОБА_1 було здійснено від імені відповідача сплату гонорару адвоката Кухара І.О. за договором від 14.03.2023 року про оплату послуг адвоката , а саме судовий збір двома платежами на суму 1417,90 грн та на на суму 840,80 грн.загальною сумою 2258,70 грн, що підтверджується відповідними квитанціями, а також 24500 гривень суму гонорару згідно договору про надання юридичних послух від 06.03.2020 року до прийняття остаточного рішення у справі, що суд вважає обставиною, яка підтверджує надання такої правової допомоги, за що цей гонорар було сплачено (а.с.11,12).

Тому дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання, що відповідач порушила право позивача неналежним виконанням зобов`язання, чим заподіяла йому матеріальну шкоду.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

З урахуванням того, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач ОСОБА_1 надав беззаперечні докази порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про оплату послуг адвоката за надання правової допомоги. Тому у цій частині суд беззаперечно вважає що вимоги позивача щодо стягнення коштів витрачених на оплату гонорару адвоката підлягають до задоволення.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до вимог ст.ст. 26, 27 цього Закону адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі.

Згідно з положеннями п.4 ч.1 Закону договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У період дії Договору саме адвокатом Кухарем І.О. надавалась правова допомога у цивільній справі № 145/538/20 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання договір міни недійсними, яка перебувала у провадженні Тиврівського районного суду Вінницької області, що підтверджується відповідними матеріалами справи та випливає із Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст.510 цього ж Кодексу сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

А згідно ст.511 зобов`язання не створює обов`зку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або ) кредитора.

Стаття 636 ЦК України регламентує укладення договору на користь третьої особи. Згідно з ч.ч. 1, 2 цієї статті договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Згідно з ч.4 ст.27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Окрім того, звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 вважає що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів процесуального законодавства. Тому посилаючись на ст. 625 ЦК України також просить суд стягнути з відповідача на його користь суму коштів із врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 15393,26 грн., а також 3% відсотки річних від простроченої суми у зв`язку з порушенням умов договору в сумі 1939,82 грн..

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена ст.625 ЦК України відповідальність застосовується до правовідносин зобов`язального характеру, які виникають з приводу грошових зобов`язань.

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України вбачається, що грошовим є будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок про те, що положеннями статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Отже, положення даної статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема окремі види зобов`язань.

Щодо вимог позивача в частині відшкодування інфляційних витрат та 3 % річних за порушення умов договору, то суд вважає, що у цій частині вимоги позивача підлягають частковому задоволенню зі слідуюючих підстав.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 року, затвердженого Законом України № 3057-IX від 02.05.2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, - до 18.08.2023 року.

Зважаючи на вказане, відсутні підстави для стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3 відсотків річних в порядку ст. 625 ЦК України після 24.02.2022 року, а їх розрахунок підлягає обчисленню з моменту виникнення зобов`язання у відповідача перед позивачем, а саме з 01.02.2022 по 23.02.2023 року.

Таким чином у період з 01.02.2022 року по 23.02.2022 року іденксація інфляційних витрат на суму 53517,40 гривень складає (53517,40 x 1.01600000 - 53517,40 =856,28 грн.);

- сума трьох процентів річних від простроченої суми зобов`язання на суму 53517,40 гривень у період з 01.02.2022 року по 23.02.2023 року складає (53517,40 x 3 % x 23 : 365 : 100 = 101,17 грн).

Отже, враховуючи, що позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційні витрати та грошові кошти згідно ч.2 ст. 625 ЦК України у процентній ставці 3%, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 53517 грн 40 коп. суму заборгованості за договором від 14.03.2020 року, інфляційні нарахування за період прострочення з моменту виникнення такого зобов`язання передбаченого п. 5 даного договору в сумі 856 грн 28 коп, та 101,17 грн - заборгованість по сплаті трьох відсотків річних згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, а також судові витрати в сумі 1073,60 грн понесені при сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу в сумі 18000 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми судових витрат, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем на підтвердження судових витрат та надання правничої допомоги адвокатом Киришовим О.В. на суму 10000 гривень, долучено копію договору про надання правничої допомоги від 17.04.2023 року згідно з яким у п. 3 умов договору детально описаний розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги.( а.с.16). Окрім того, при матеріалах справи наявний ордер адвоката Нечепуренка Г.І., договір про надання правничої допомоги від 29.08.2023 року та квитанція до прибуткового касового ордеру на суму 8000 гривень за надання правничої допомоги.

Тому суд вважає, що заявлені, так і понесені витрати за надання правової допомоги є співмірними із складністю цієї справи, наданими адвокатами обсягом послуг, затраченим ними часом за надання таких послуг, оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи і такі витрати відповідають критерію їх реальності та розумності визначеного розміру, а тому суд прийшов до висновку, що судові витрати підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Висновки суду

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову частково.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 задоволено на 77 % (54474,85 грн х100: 70850,48 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 826 грн 67 коп. (1073,60 грн. х 77 % :100).

Також на користь позивача підлягає до стягнення пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в сумі 13860 гривень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 264-265, 279, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 509-511, 524,525, 526, 530,533-535,625, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму боргу за договором від 14 березня 2020 року в розмірі 53 517,40 грн., інфляційні нарахування за період прострочення з моменту виникнення такого зобов`язання передбаченого п. 5 даного договору в сумі 856 грн 28 коп,. а також 3 % (три проценти) річних від простроченої суми в розмірі 101,17 грн., а всього: 54474 ( п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят чотири) гривні 85 коп

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати: 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 27 коп судового збору, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13860 ( тринадцять тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Суддя: О.П. Царапора