Рішення

від 13.09.2023 по справі 465/3733/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/3733/23

2/465/2330/23

РІШЕННЯ

Іменем України

13.09.2023 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

Головуючого судді Мартинишин М.О.

з участю секретаря Кондрашин В.Р.

представника позивача ОСОБА_1

представника третьої особи - Марківа Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки і піклування, в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі третьої сторони: Приватного закладу «Родинний дім «Жива перлина» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувсяв судз позовомдо відповідачівпро позбавленнябатьківських правта стягненняаліментів,до якогопросив позбавити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 батьківськихправ відноснонеповнолітнього сина ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ;стягувати із ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,аліменти наутримання дитини, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьРодинного Дому«Жива Перлина»у розміріпо 1/4частки відїї заробітку(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікупочинаючи здня поданняпозову додосягнення дитиноюповноліття;стягувати із ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ,аліменти наутримання дитини, ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьРодинного Дому«Жива Перлина»у розмірі1/4частки відїї заробітку(доходу),але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного вікупочинаючи здня поданняпозову додосягнення дитиноюповноліття тавитрати пов`язанііз розглядомсправи всуді покластисолідарно навідповідачів ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свій позов мотивує тим, що 15.03.2023 року до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради надійшло звернення неповнолітнього ОСОБА_2 , зареєстроване за №3-К-15502-35, щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав його батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації від 17.07.2015 №271 «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини від 10.07.2015 №40 про надання згоди на влаштування малолітнього ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Дитячий будинок «Мілес Єзу-Воїни Ісуса для хлопців» (29.12.2016 змінилась назва на «Родинний дім «Жива Перлина») за заявою батька ОСОБА_4 влаштовано у вказаний заклад на повне державне утримання в с. Бортники.

Відповідно до акту обстеження від 21.02.2022 року, за адресою проживання батьків: АДРЕСА_1 умови проживання незадовільні, у квартирі вибиті вікна, поламані двері, відсутнє світло, вода, для проживання ОСОБА_2 умови відсутні. При відвідуванні вказаної адреси 17.03.2023 року ОСОБА_3 відмовилась надати доступ до помешкання.

Відповідно до інформації директора Родинного Дому «Жива Перлина» ОСОБА_5 від 27.02.2023 №006/2023, неповнолітній ОСОБА_2 влаштований у вказаний заклад розпорядження Городоцької районної державної адміністрації від 17.07.2015 №271 за заявою батька ОСОБА_4 , та перебуває у Родинному домі по даний час. Батьки ОСОБА_6 від початку влаштування відвідували дитину у закладі, час від часу забирали його до дому під час шкільних канікул. Востаннє батько забирав сина у жовтні 2019 року. Від початку 2020 року по даний час батьки відвідують дитину дужу рідко. Ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини батьки не надають, лише привозять солодощі та фрукти. Батько майже кожен раз приїжджає з ознаками алкогольного сп`яніння. Матір також дуже часто поводиться неадекватно- обзиває та ображає працівників закладу лайливими та нецензурними словами.

Відповідно до інформації директора Школи імені святих Бориса і Гліба, ОСОБА_7 від 17.08.2022 №035, ОСОБА_2 навчається у даній школі з першого класу. Батьки не приділяють належної уваги вихованню сина.

Питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розглядалось на засіданнях комісії 20.03.2023 року та 03.04.2023 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії, проте батьки не прибули на жодне засідання, про причини неявки не повідомили.

На засідання 03.04.2023 року прибув неповнолітній ОСОБА_8 та повідомив, що його батьки фактично з народження не займаються його вихованням, не цікавляться станом його здоров`я та навчанням, не дбають про фізичний і духовний розвиток, не дзвонять та не проявляють зацікавленості в його подальшій долі. З дитинства ОСОБА_6 знаходиться в дитячих будинках, останній вісім років проживає в Родинному домі «Жива Перлина». Більше року батьки його не відвідують.

Також на засіданні комісії був присутній директор Родинного Дому «Жива Перлина» ОСОБА_5 та повідомив, що батьки в закладі були ще до початку карантину, не цікавляться здоров`ям та навчанням сина, не дзвонять та не відвідують дитину.

Враховуючи зазначене вище, з метою захисту прав та інтересів дитини, Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради, як органом опіки та піклування видано висновок 13.94.2023 року «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 26.06.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати за участю учасників справи.

У судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Відповідачі повторно у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи, а тому суд вважає, що справу слід слухати у їх відсутності на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Представник третьої особи у судовому засіданні позов підтримав та вказав, батьки ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в їхньому закладі були ще до початку карантину, не цікавляться здоров`ям та навчанням дитини, не дзвонять та не відвідують дитину. У зв`язку з чим просив позов задоволити.

Дитина ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у судовому засіданні позов підтримав та вказав, його батьки фактично з народження не займаються його вихованням, не цікавляться станом його здоров`я та навчанням, не дбають про фізичний і духовний розвиток, не дзвонять та не проявляють зацікавленості в його подальшій долі. З дитинства він знаходиться в дитячих будинках, останній вісім років проживає в Родинному домі «Жива Перлина» де до нього добре ставляться, йому там дуже добре. У зв`язку з чим просив позов задоволити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи та дитини ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно дост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками дитини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається із свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 12.09.2014 рокуМіським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції(а.с.6).

Розпорядженням Городоцької районної державної адміністрації від 17.07.2015 №271 «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини від 10.07.2015 №40 про надання згоди на влаштування малолітнього ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Дитячий будинок «Мілес Єзу-Воїни Ісуса для хлопців» (29.12.2016 змінилась назва на «Родинний дім «Жива Перлина») за заявою батька ОСОБА_4 було влаштовано дитину ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний заклад на повне державне утримання в с. Бортники Жидачівського району(а.с.9).

Як вбачається із письмової заяви ОСОБА_2 від 15.03.2023 року, яка надійшла до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та зареєстрована за №3-К-15502-35, дитини просила позивача звернутись до суду про щоб позбавити батьківських прав його батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відноно ньогоь(а.с.4).

Відповідно до акту обстеження від 21.02.2022 року, за адресою проживання батьків дитини: АДРЕСА_1 умови проживання незадовільні, у квартирі вибиті вікна, поламані двері, відсутнє світло, вода та для проживання ОСОБА_2 умови відсутні(а.с.8).

Відповідно до акту обстеження від 17.03.2023 року, при відвідуванні адреси: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 відмовилась надати доступ до помешкання(а.с.7).

Франківська районна адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки і піклування своїм висновком від 13.04.2023 № 26001-вих-45л32 вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відносно їхнього неповнолітнього сиан ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України(далі -СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII(далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Частиною першою статті 164СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він поміж іншого ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі статтею 166СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19).

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Суд зауважує, що була заслухана думка дитини, яка вказала, про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до неї.

В такій ситуації суд враховує позицію Верховного Суду від 9 листопада 2020 року по справі № 487/7241/18 (провадження № 61-22623св19), де зазначено, що думка дитини не є абсолютною для суду, що залежить від конкретних обставин справи і повинно відповідати «якнайкращим інтересам дитини».

Суд приймає до уваги думку дитини в сукупності з іншими обставинами справи.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачі свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, не бажають виховувати та утримувати свою дитину, не вживають жодних заходів для виконання таких у будь-який спосіб та не бажають їх виконувати, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Згідно із ст.5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписівст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дана поведінка відповідачів засвідчує, що вони не проявляють до дитини належної батьківської турботи, хоча мають таку можливість, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, вихованням та навчанням дитини не займається та матеріально не підтримують, а тому суд вважає, що така поведінка відповідачів є достатньою підставою для застосування такої крайньої міри до них, як позбавлення їх батьківських прав, а тому слід позов в частині позбавлення батьківських прав відповідачів відносно дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 слід задовольнити.

Вирішуючи вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, суд виходить з такого.

Відповідно доч.ч.2,3ст.166СКУкраїниособа,позбавленабатьківськихправ,незвільняєтьсявід обов`язкущодоутриманнядитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно зст.180Сімейного КодексуУкраїни батькизобов`язані утримуватидитину додосягнення неюповноліття,а увідповідності дост.182згаданого кодексупри визначеннірозміру аліментів,суд враховує:1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; 2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1)наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина(ч. 3 ст. 181СК України).

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставіч.1ст.183СК Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у справі № 755/14148/18 не підтримав практику призначення аліментів у мінімальному розмірі і роз`яснив, що при ухваленні рішення про стягнення аліментів, суди мають керуватись інтересами дитини, яка має право на достойний рівень матеріального забезпечення. ВС визначив, що аліменти не обов`язково мають присуджуватись у мінімальному розмірі, передбаченомуст.182 СК України, а також встановив, що відповідач має довести свою неспроможність платити аліменти, встановлені судом. Також ВС дійшов висновку, що сам факт відсутності у одного з батьків можливості надавати певний розмір утримання своїй дитині не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при встановленні розміру аліментів. Така обставина не є підставою звільнення батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц.

Згідно частин2,3ст.193СК Україниякщо батькине берутьучасті вутриманні дитини,влаштованої додержавного абокомунального закладуохорони здоров`я,навчального абоіншого закладу,аліменти надитину можутьбути стягнутіз нихна загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Відповідно дост.191СКУкраїниаліменти надитинуприсуджуютьсяза рішеннямсудувіддня пред`явленняпозову,авразі поданнязаявипровидачу судовогонаказу-іздняподання такоїзаяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Відповідачі не надали суду доказів суду щодо перебування на їх утриманні, а саме: інших дітей, непрацездатних осіб та інші обставини, що мають істотне значення для справи та те, що вони утримують дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у позасудовому порядку.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментного забезпечення суд, вирішуючи справу в межах заявлених вимог (ст.13 ЦПК України) та відповідно до вимог ст. 182 СК України враховує стан здоров`я та матеріальне становище як дитини так і платників аліментів.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини(ч.8 ст.7 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України»).

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності також задоволення позовних вимог про стягнення аліментів, а тому слід стягувати з ОСОБА_3 накористь Приватногозакладу «Родиннийдім «Живаперлина» наутримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від її заробітку(доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 23.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття та стягувати з відповідача ОСОБА_4 накористь Приватногозакладу «Родиннийдім «Живаперлина» наутримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку(доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 23.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі по 1073,60 гривень кожного.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13,19,76-80,83, 95, 141, 223, 258-259, 263-265,268,273, 353, 430 ЦПК України -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 накористь Приватногозакладу «Родиннийдім «Живаперлина» наутримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від її заробітку(доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 23.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_4 накористь Приватногозакладу «Родиннийдім «Живаперлина» наутримання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від його заробітку(доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення позивача до суду, тобто з 23.05.2023 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в 1073,60 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в 1073,60 гривень в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Франківська районна адміністрація Львівська міська рада, як органу опіки та піклування, Код ЄДРПОУ 04056121, місцезнаходження: м.Львів вул. Ген. Чупринки, 85.

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Приватний заклад «Родинний дім «Жива перлина», Код ЄДРПОУ 32991619, місцезнаходження: Львівська область Львівський район с. Бортники вул. І. Франка, буд. 49.

Дата складення повного судового рішення - 18.09.2023 року.

Суддя: Мартинишин М.О.