Постанова

від 08.11.2007 по справі 13/37пд(15/18пд)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/37пд(15/18пд)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 листопада 2007 р.                                                                                   № 13/37пд(15/18пд)  

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Грейц К.В.,

суддів :Бакуліної С.В.,Рогач Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги  Християнської церкви “Відродження”

на ухвалу від 02.04.2007 року Луганського апеляційного господарського суду

у справі№ 13/37пд(15/18пд)

господарського суду Луганської області

за позовомУправління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської Ради

доХристиянської церкви “Відродження”

пророзірвання договору, визнання права власності і виселення

за зустрічним позовомХристиянської церкви “Відродження”

доУправління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської Ради

провизнання права власності, внесення змін до договору та припинення дії додаткової угоди

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:Наумов Д.С. (довіреність від 06.11.2007р. №6/01.05-3317)

від відповідача:Лаврук В.І. (довіреність від 31.05.2005р. б/н)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.01.2006 року по справі № 15/18пд визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі дитячого садку, яка розташована за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 33, від 24.07.2000 року, укладений між Управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради та Християнською церквою “Відродження”; первісний позов задоволено частково; зобов'язано Християнську церкву “Відродження” звільнити полузруйновану будівлю дитячого садку, яка розташована за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 33, загальною площею 1356 кв. м.; в решті вимог первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання права власності, внесення змін до договору та припинення дії додаткової угоди відмовлено; стягнуто з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом кошти в сумі 11 486 грн. 50 коп.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року по вказаній справі рішення суду змінено: пункт 1 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції: “визнати недійсним договір купівлі-продажу напівзруйнованої будівлі колишнього дитячого садку, яка розташована за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 33, загальною площею 1356 кв. м. від 24.07.2000 року, укладений між Управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради та Християнською церквою “Відродження”; пункт 3 –“Християнській церкві “Відродження”, м. Алчевськ Луганської області, вул. Сарматська, 36/78, код 25059715, звільнити та передати до комунальної власності в особі Головного управління економіки і ринкових відносин Алчевської міської ради, м. Алчевськ напівзруйновану будівлю колишнього дитячого садку, яка розташована за адресою: м. Алчевськ. вул. Гагаріна, 33, загальною площею 1356 кв. м., видати наказ”; пункти 2, 4, 5, 6, 7 резолютивної частини рішення залишено без змін (з урахуванням ухвали суду від 29.08.2006 року про виправлення технічної описки у резолютивній частині постанови).

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року (головуючий суддя –Семендяєва І.В., судді –Бойченко К.І., Медуниця О.Є.) у справі № 13/37пд(15/18пд) заяву Християнської церкви “Відродження” про перегляд за нововиявленими обставинами вищевказаних судових актів залишено без задоволення; постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: ст.112 ГПК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування норм процесуального права Луганським апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач за первісним позовом подав Господарському суду Луганської області в порядку ст.ст.112, 113 Господарського процесуального кодексу України заяву від 25.10.2006 року № 149 про перегляд рішення суду від 18.01.2006 року та постанови Луганського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року по справі № 15/18пд за нововиявленими обставинами, якою просить суд визнати договір купівлі-продажу спірної будівлі, розташованої за адресою: м. Алчевськ, вул. Гагаріна, 33, дійсним за винятком п. 5.1, починаючи з другого абзацу до останнього, а також п.7.3; вимоги Головного управління економіки та ринкових відносин про розірвання договору, повернення спірної будівлі до комунальної власності та виселення церкви залишити без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.02.07 передав матеріали справи № 13/37пд (15/18пд) Луганському апеляційному господарського суду, оскільки судом апеляційної інстанції було змінено рішення суду.

В обґрунтування заяви відповідач за первісним позовом посилається на те, що на даний час мають місце нововиявлені обставини, а саме: існування на момент прийняття оскаржуваних судових рішень акта оцінки вартості майна, який не був наданий на вимогу суду та на вимогу позивача за первісним позовом, про що не було відомо, і не могло бути відомо, заявнику; висновок суду про визначення стану спірної будівлі як напівзруйнованої не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на час винесення рішення реальний стан був невідомий, визначений лише у висновку спеціаліста-будівельника Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз після прийняття ухвалених по справі судових актів; суд у рішенні посилається на загальну площу 1356 кв. м., але згідно вказаного висновку площа забудови лівого крила складає 358, 6 кв. м., що не було відомо під час винесення судом рішення; дійсна вартість будівлі відповідно до висновку експерта складає 574799 грн. 00 коп., що також не було відомо суду на час винесення рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про те, що обставини, на які посилається відповідач за первісним позовом у своїй заяві про перегляд справи за нововиявленими обставинами (т.5 а.с.1-4), не є нововиявленими у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Як вказано у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” від 27 лютого 1981 року за №1 не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

Отже, виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами Розділу XIII Господарського процесуального кодексу України.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Відповідач за первісним позовом у заяві від 25.10.2006 року № 149 посилається на те, що у рішенні суду від 18.01.2006 року по справі № 15/18пд, яке переглядається за нововиявленими обставинами, зазначено про відсутність в матеріалах справи акта оцінки вартості майна. Як зазначає заявник, такий акт існує (додаток № 5 до заяви, а.с.23, т. 5), але останній знаходився тільки у продавця, який не надав його суду, і про його зміст не було невідомо відповідачу.

Доводи відповідача за первісним позовом правильно не прийняті судом до уваги, оскільки встановлення факту наявності вказаного акта не є суттєвим доказом для вирішення питання дійсності договору купівлі-продажу від 24.07.2000 року, який визнано судом недійсним з підстави його нотаріального непосвідчення.

Також не є нововиявленою обставиною той факт, що на час винесення рішення суду не було відомо про реальний стан будівлі, який був визначений у висновку спеціаліста-будівельника Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, оскільки зазначений висновок складений 22.07.2005 року (т.3 а.с.118-130), а постанова Луганського апеляційного господарського суду, якою змінене рішення Господарського суду Луганської області від 18.01.2006 року у справі № 15/18пд, була винесена 22.03.2006 року. При розгляді справи суди мали право призначити по справі відповідну експертизу з власної ініціативи, або за клопотанням сторони. Разом з тим, дані, які усувають можливу неповноту встановлення обставин справи шляхом отримання та надання стороною суду нових матеріалів вже після прийняття судових актів, без оскарження останніх саме по факту неповноти встановлення обставин справи, не підпадають під визначення нововиявлених обставин.

З цих же підстав не могло бути взято судом до уваги посилання як на нововиявлену обставину на дані вищенаведеного висновку щодо площі будівлі дитячого садку.

За рішенням Господарського суду Луганської області у справі №15/18пд (п. 6 резолютивної частини, а.с.3, т. 3) з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом стягнуті кошти в сумі 11 486 грн. 50 коп., які були сплачені відповідачем на користь позивача за умовами договору купівлі-продажу нежилої будівлі колишнього дитячого садку, яка розташована за адресою: м. Алчевськ , вул. Гагаріна. 33, від 24.07.2000 року і, який визнаний недійсним. Касаційна інстанція погоджується з тим, що визначення після прийняття рішення дійсної вартості будівлі не має значення для проведення реституції за наслідками визнання договору недійсним, коли сторони мають повернути одна одній все одержане по недійсній угоді (ст.48 ЦК УРСР). Визначення дійсної вартості переданої за угодою будівлі з урахуванням вартості здійснених поліпшень з метою відшкодування цих та інших втрат може бути предметом окремого позову.

Посилання відповідача за первісним позовом на процесуальні порушення суду під час прийняття первісного позову до провадження також не є нововиявленими обставинами для даної справи, оскільки по-перше, не тягнуть за собою скасування ухвалених судових актів, по-друге, суду не могли бути невідомі положення законодавства або зміст документів на які посилається заявник на момент прийняття справи до провадження. Касаційна інстанція ще раз відзначає, що нововиявлені обставини, це таки фактичні дані, які не могли бути відомі заявнику і, як наслідок їх відсутності в матеріалах справи, і суду.

Колегія суддів вважає, що оскільки заявник брав участь при розгляді справи, однак не зазначає яким чином йому чинилися перешкоди у здійсненні його процесуальних прав, тобто чому він не мав змоги добросовісно використовуючи ці свої права вирішити питання отримання доказів, в тому числі і експертного висновку (висновку спеціаліста), самостійно або за ініціативою суду у разі задоволення клопотання про призначення експертизи або витребування певних доказів та пояснень від сторін та інших осіб; не оскаржував рішення до касаційної інстанції по неповноті встановлення обставин справи, він безпідставно надає статусу нововиявлених обставинам, які, він вважає, вбачаються із отриманих ним після закінчення розгляду справи матеріалів.

Враховуючи наведене, ухвала Луганського апеляційного господарсько го суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ґрун туються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законо давства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111, ст.ст. 112 - 114 Господарсько го процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Християнської церкви “Відродження” від 27.04.2007 року № 185 на ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року у справі № 13/37пд(15/18пд) залишити без задоволення, а ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 02.04.2007 року у справі № 13/37пд(15/18пд) –без змін.

Головуючий-суддя                                          К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна

Л.Рогач