Ухвала

від 14.09.2023 по справі 490/8524/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/8524/23

н\п 2/490/2819/2023

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2023 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ спільного сумісного майна житлового будинку та земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Центрального районного суду м.Миколаєва з даним позовом до відповідача, в якому просила здійснити реальний поділ спільного сумісного майна сторін житлового будинку та земельної ділянки, які знаходяться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 07.09.2023 року відведено суддю Чулупа О.С. від розгляду даної цивільної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2023 року дану справу розподілено на суддю Черенкову Н.П. та отримана останньою 14.09.2023 року.

Вивчивши надані матеріали, суддя приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи з огляду на наступне.

У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа за № 490/10190/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Антей-групп», ОСОБА_3 , в особі законного представника ОСОБА_4 , третя особа Орган опіки та піклування адміністрації Центрального району про визнання правочину недійсним та витребування майна.

Ухвалою суду від 24.10.2020 року відведено суддю Черенкову Н.П. від розгляду даної цивільної справи №490/10190/16-ц (провадження 2/490/3658/2016), на підставі п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України.

Окрім того, в провадженні судді Черенкової Н.П. перебувала цивільна справа №490/2339/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення

Рішенням Центрального суду м. Миколаєва від 02.11.2018 року, під головуванням судді Черенкової Н.П., у справі №490/2339/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду від 19.12.2018 року дане рішення суду скасовано, та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Реалізація принципуверховенства права,визначеного ЦПКУкраїни, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини"від 23лютого 2006року №3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі Де Куббера (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об`єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з`ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі Де Куббера, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстави для відводу (самовідводу) судді є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 1 статті 39ЦПК України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Статтею 40ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Виходячи з цих принципів, суддя зобов`язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Інститут відводу/самовідводу має важливе значення для реалізації демократичних принципів цивільного процесу, сприяє ефективному розгляду справи і забезпечує правильне вирішення спору.

Норма про відвід/самовідвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, запобігає можливості скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вищестоящими інстанціями.

Враховуючи,що суддеюЧеренковою Н.П. постановленосудове рішенняу справі№ 490/2339/18 між тими самим сторонами, яке скасоване, а також відвід судді Черенкової Н.П. у справі №490/10190/16-ц, яка пов`язана зі справою №490/824/23 сторонами та предметом позову, тому дляусунення сумнівівв тому,що рішенняпо справібуде ухваленобезстороннім танеупередженим судом,саме зціллю збереженнята підвищенняавторитету судовоїсистеми України,розгляду справисаме назасадах довіридо суду,вважаю занеобхідне заявитисамовідвід посправі№ 490/8524/23.

Заявлений самовідвід суддею Черенковою Н.П. на її участь у розгляді справи з заявлених підстав узгоджується з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Обґрунтування самовідводу підтверджується Кодексом суддівської етики, Бангалорськими принципами, які передбачають, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Керуючись ст. 36, 41 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відвести суддю Черенкову Н.П. від розгляду справи №490/8524/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ спільного сумісного майна житлового будинку та земельної ділянки.

Передати дану справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова