Постанова

від 13.09.2023 по справі 916/313/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/313/20Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання: Чеголя Є.О.

Представники учасників справи у судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Колмикової Т. О. про нарахування грошової винагороди)

у справі №916/313/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ренді

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю „Ренді, посилаючись на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошових зобов`язань перед кредитором.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ „Ренді, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сухініна С.В.

Відповідно до ухвали попереднього засідання від 31.03.2020 визнано вимогами кредиторів ТОВ „Автотехцентр, ДП „Морський торговельний порт „Чорноморськ у визначеному розмірі та порядку черговості.

Ухвалою господарського суду Господарського суду Одеської області від 09.06.2020 визнано вимоги до боржника Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" та ТОВ "Морський технічний центр".

Постановою Господарського суду Одеської області від 07.07.2020 визнано банкрутом ТОВ „Ренді, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Сухініна С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020 відсторонено арбітражного керуючого Сухініна С.В. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ „Ренді, призначено ліквідатором ТОВ „Ренді арбітражного керуючого Колмикову Т.О.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2021 визнано вимоги ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) до ТОВ „Ренді.

До суду першої інстанції надійшло клопотання арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ „Ренді в сумі 562 985,71 грн. та витрат в сумі 3 594,50 грн., які частково оплачені в сумі 514,55 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 затверджено звіт арбітражного керуючого Колмикової Т. О. про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ „Ренді в сумі 562 985,71 грн. та витрат в сумі 3 594,50 грн та стягнуто з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ на користь арбітражної керуючої Колмикової Т.О. 517 969 грн. 95 коп., тощо.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що дослідивши наявні докази, суд вважає заяву арбітражної керуючої обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ДП Морський торговельний порт Чорноморськ з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про затвердження звіту арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ „Ренді.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та незаконною, з наступних підстав.

Так, апелянт зазначає, що положенням Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено покладення сплати винагороди арбітражного керуючого на кредитора, натомість така винагорода сплачується або за рахунок коштів авансованих заявником, або за рахунок коштів одержаних боржником.

На переконання апелянта, ліквідатором у порушення приписів Кодексу України з процедур банкрутства, не здійснено всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника, зокрема стягнення субсидіарної відповідальності з відповідальних осіб у зв`язку із доведенням до банкрутства, за рахунок чого і має відшкодовуватись винагорода арбітражному керуючому.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №916/313/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Колмикової Т. О. про нарахування грошової винагороди) та призначено справу до розгляду на 13.09.2023.

Судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражної керуючої Колмикової Т.О. в якому остання просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражна керуюча зазначає, що комітетом кредиторів ТОВ „Ренді було схвалено звіт ліквідатора про нарахування грошової винагороди.

Арбітражна керуюча Колмикова Т.О. вважає, що у зв`язку із відсутність у боржника майнових активів, що унеможливлює здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна боржника, здійснення оплати послуг арбітражного керуючого повинно відбуватися в порядку розподілу між кредиторами пропорційно визнаних кредиторських вимог.

У судове засідання від 13.09.2023 представники учасників справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Разом з цим, до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ про розгляд справи за відсутності свого представника, за наявними матеріалами справи.

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що судом апеляційної інстанції явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2020, серед іншого, призначено ліквідатором ТОВ „Ренді арбітражну керуючу Колмикову Т.О.

16.05.2023 арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. було подано до суду першої інстанції клопотання про затвердження звіту про нарахування основної винагороди за час виконання повноважень ліквідатора боржника в якому остання просила затвердити звіт арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про нараховану основну грошову винагороду з 03.11.2020 по 01.05.2023 у сумі 562 985,71 грн, яка є неоплаченою та 3595,50 грн - понесені витрати в рамках справи про банкрутство ТОВ «РЕНДІ», які є частково оплаченими в сумі 514,55 грн та в іншій частині у сумі 3079,95 грн є неоплачені та стягнути винагороду з кредиторів пропорційно до визнаних судом кредиторських вимог.

У відповідності до наданого звіту за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РЕНДІ» з 03.11.2020 по 01.05.2023 основна грошова винагорода арбітражної керуючої Колмикової Т.О. становить 562 985,71 грн.

Із даного звіту вбачається, що арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. розрахунок основної грошової винагороди здійснено виходячи із приписів ст. 30 КУзПБ, якою визначено мінімальний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора у сумі не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Також, під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «РЕНДІ» арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. понесено витрати, які складаються із відправлення поштової кореспонденції та сплати судового збору, у загальному розмірі 3594,50 грн, що підтверджується доданими до звіту доказами. Такі витрати були оплаченими частково, а саме у розмірі 514,55 грн. Відтак, неплаченими залишаються витрати у розмірі 3079,95 грн.

Як вбачається із доданого арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. до звіту протоколу засідання комітету кредиторів від 30.12.2022 комітетом кредиторів схвалено звіт арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування грошової винагороди за період з 03.11.2020 по 01.12.2022 у сумі 462 485,71 грн, а також витрат понесених в межах справи про банкрутство ТОВ «РЕНДІ» у сумі 3594,50 грн (т.9, а.с. 102-105).

Крім того, під час засідання комітету кредиторів від 15.05.2023 комітетом кредиторів розглянути та схвалено звіт арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування грошової винагороди за період з 01.12.2022 по 01.05.2022 у сумі 100 500 грн (т.9, а.с. 100-101).

Колегія суддів звертає увагу на те, що представник апелянта Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ був присутнім під час проведення вищевказаних засідань комітету кредиторів та жодних зауважень щодо роботи арбітражної керуючої Колмикової Т.О., нарахованих сум основної грошової винагороди та витрат не висловлював. Навпаки, як вбачається з наявних у матеріалах справи та вищевказаних протоколів засідання комітету кредиторів, комітетом кредиторів прийнято без жодних зауважень звіти арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування основної грошової винагороди та понесених витрат.

До того ж, у наявних матеріалах справи відсутні будь-які скарги на дії чи бездіяльність арбітражної керуючої Колмикової Т.О. під час виконання останньою повноважень ліквідатора ТОВ «РЕНДІ».

Отже, в силу приписів ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіти про нарахування грошової винагороди були належним чином доведені до відома кредиторів боржника та погоджені останнім.

Відтак, за наслідками дослідження поданого ліквідатором звіту судом першої інстанції вірно встановлено його правомірність, та як наслідок обґрунтовано затверджено звіт арбітражної керуючої Колмикової Т.О. про нарахування грошової винагороди за виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ „Ренді в сумі 562 985,71 грн та витрат в сумі 3 594,50 грн.

Разом з цим, колегія суддів вважає передчасним рішення суду першої інстанції про стягнення основної винагорода и витрат понесених арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. з кредиторів, пропорційно визнаним судом кредиторським вимогам, з огляду на таке.

Дійсно, згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 р. про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956 р., Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 р. ратифіковану Україною 05.10.2000 р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №918/454/18).

Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема ліквідатора, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15).

Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов`язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів, є правомірним лише за відсутності у банкрута будь-яких майнових активів.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, за результатами проведення ліквідаційної процедури та аналізу фінансово-господарського стану боржника ліквідатором надано до Господарського суду Одеської області ліквідаційні звіт та баланс банкрута та заявлено клопотання про їх затвердження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 по справі №916/313/20 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс ТОВ „Ренді, припинено юридичну особу ТОВ „Ренді та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни, провадження у справі закрито, тощо.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у банкрута відсутні основні і оборотних засоби для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов`язань та відсуне можливості оздоровлення платоспроможності боржника, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно.

Проте, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 по цій справі, вказану ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та закриття провадження по справі було скасовано, а справу передано до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у даній справі задоволено заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності на посадових осіб боржника ТОВ "Ренді" та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ренді" 10 188 051 грн 42 коп., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Ренді" 20 022 грн 92 коп.

Наразі, як встановлено судом апеляційної інстанції, виконавчі дії у відкритих виконавчих провадженнях щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ренді" 10 188 051 грн 42 коп., та стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Ренді" 20 022 грн 92 коп. тривають.

Відповідно, існує ймовірність того, що за результатами вчинення державними виконавцями законодавчо визначених виконавчих дій, рішення суду щодо стягнення з боржників на користь ТОВ "Ренді" грошових коштів може бути виконано повністю або частково.

За рахунок стягнутих грошових коштів, можливо буде наповнити ліквідаційну масу, та зокрема, погасити повністю або частково основну грошову винагороду та понесені арбітражною керуючою Колмиковою Т.О. витрати під час виконання повноважень ліквідатора боржника.

Відтак, наразі є передчасним висновок суду першої інстанції про відсутність у банкрута будь-яких майнових активів, та відповідно, покладення оплати грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржувана ухвала скасуванню в частині стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого Колмикової Т.О. грошової винагороди та витрат (п.п. 2, 3, 4, 5), а в решті (п.1) залишенню без змін.

Керуючись статтями 264, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 (про затвердження звіту арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про нарахування грошової винагороди) по справі №916/313/20 в частині стягнення з кредиторів на користь арбітражного керуючого Колмикової Т.О. грошової винагороди та витрат (п.п. 2, 3, 4, 5) скасувати, в решті (п.1) ухвалу залишити без змін.

Постанова, згідно з ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.09.2023.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Поліщук Л.В.

Суддя Таран С.В.