Постанова

від 14.09.2023 по справі 910/375/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2023 р. Справа№ 910/375/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Коробенка Г.П.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Антонова С.Ю. за ордером;

від відповідача: Унгул Р.В. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 (повний текст складено 23.05.2023)

у справі №910/375/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хутірське"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп"

про стягнення 4 502 090,18 грн,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22 травня 2023 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хутірське" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 832,12 грн.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що матеріали справи, окрім однієї заяви про стягнення витрат, не місять доказів того, що документи готувались саме адвокатом Антоновою С.Ю., вона була присутня лише в одному судовому засіданні, не було надано акт виконаних робіт, з чого можна зробити висновок, що роботи по договору про надання правової допомоги від 12.12.2022 не були виконані.

Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване додаткове рішення без змін, посилаючись на те, що адвокатом направлявся адвокатський запит з метою збору доказів, підписано та подано позовну заяву, обраховані штрафні санкції, складено, підписано та подано відповідь на відзив, заперечення на клопотання відповідача, особисто прийнято участь у судовому засіданні, що відображено в рішенні суду, а прийняття робіт за договором підтверджують два акти виконаних робіт, тому всі твердження відповідача не відповідають дійсності.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2023 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хутірське" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" (далі - відповідач) та просило стягнути 4 502 090,18 грн, у тому числі: 3 467 147,19 грн основного боргу, 362 524,41 грн інфляційних втрат коштів, 62 417,87 грн 3% річних та 610000,71 грн збитків.

Також у позові було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у тому числі 21000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24 квітня 2023 року позов задоволено частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" стягнуто на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хутірське" заборгованість у розмірі 3 467 147,19 грн, 3% річних у розмірі 62 417,87 грн, інфляційні втрати коштів у розмірі 362 524,41 грн та судовий збір у розмірі 58 381,34грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

03.05.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про стягнення витрат на оплату послуг адвоката (направлена до суду 27.04.2023), в якій він вказав, що ним пронесено 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу і просить їх стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22 травня 2023 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хутірське" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 832,12 грн.

Надавши оцінку наданим позивачем доказам, фактичним обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є співрозмірними з виконаною адвокатом роботою щодо представлення інтересів СТОВ "Хутірське" у даній справі, а тому вбачає за можливе стягнути з ТОВ "ВВТ Груп" витрати на оплату професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 13 832,12 грн.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позовні заяві було визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у тому числі 21000,00 грн на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем була зроблена відповідна заява та 27.04.2023, тобто в межах п`ятиденного строку,він направив до суду заяву про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, в якій він вказав, що ним пронесено 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу і просить їх стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Оскільки позов було задоволено частково, пов`язані з розглядом справи судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подавались заперечення на заяву позивача та не заявлялось клопотання про зменшення розміру витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги від 12.12.2022, укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хутірське" (клієнт) та адвокатом Антоновою Світланою Юріївною, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) та витрати, необхідні для виконання його доручень, у порядку та строки, обумовлені сторонами у договорі;

- додаткову угоду №2 від 12.12.2022 до вказаного договору, яка визначає порядок оплати правової допомоги (гонорару) за надання клієнту правової допомоги у справі про стягнення заборгованості з ТОВ "ВВТ ГРУП" за договором поставки сільськогосподарської продукції №418-05/22С від 16.05.2022; адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у усі першої інстанції (Господарському суді м. Києва), Вартість послуг становить - ознайомлення з матеріалами справи - 2000,00 грн, підготовка та подання позову, складення інших процесуальних документів - 10000,00 грн, формування доказової бази - 3000,00 грн, представництво в суді - 2000,00 грн за участь в одному судовому засіданні.

- акти приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.04.2023 на суму 12 000,00 грн. та від 25.04.2023 на суму 4 000,00 грн.;

- платіжні інструкції №548 від 20.04.2023 на суму 12 000,00 грн. та №574 від 26.04.2023 на суму 4 000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що правничу допомогу у справі позивачу надавала адвокат Антонова С.Ю., повноваження якої підтверджувались ордером від 13.12.2022.

Відповідно до актів приймання-передачі правової допомоги адвокатом було надано наступні послуги: участь у судових засіданнях - 4000,00 грн; ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції - 2000,00 грн, підготовка та подання позову, відповіді на відзиві, заперечення на клопотання - 10000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що адвокатом Антоновою С.Ю. підписано позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на клопотання відповідача, а також вона брала участь у двох судових засіданнях 06.03.2023 та 24.04.2023.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Частиною 6 статті 129 ГПК України визначено, що якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції при розгляді заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було враховано, що розмір заявлених витрат є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є співрозмірними з виконаною адвокатом роботою щодо представлення інтересів позивача у даній справі, а тому необхідно стягнути з відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 13 832,12 грн, і вказаний висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та правовими позиціями Верховного Суду, які підлягають врахуванню всіма судами.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування додаткового рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дослідив та правильно оцінив надані позивачем докази, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому додаткове рішення Господарського суду міста Києва законне і обґрунтоване, отже, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ Груп" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22 травня 2023 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19.09.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.А. Кравчук

Г.П. Коробенко