Постанова

від 13.09.2023 по справі 918/222/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року Справа № 918/222/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 918/222/23 (суддя Пашкевич І.О., повний текст рішення складено 17.07.2023)

за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби

до відповідачів: 1) Комунального підприємства "Комунальник" Смизької селищної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки"

про визнання недійсними рішень уповноваженої особи, визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

за участю представників сторін:

прокурор - Немкович І.І.;

позивача - Кравчук А.О.;

відповідача - 1 - Бондарчук В.Ю.;

відповідача - 2 - Ренькас С.В.;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "Комунальник" Смизької селищної ради (далі - відповідач-1, КП "Комунальник") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" (далі - відповідач-2, ТОВ "Сучасні вантажівки") про визнання недійсним рішень уповноваженої особи КП "Комунальник" Гавронської О.А., які оформлені протоколом від 25.10.2022 № 19 та від 28.11.2022 № 26 та визнання недійсним договору від 28.11.2022 №3647-0002634, який укладений між відповідачами та застосування наслідків недійсності правочину.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що КП "Комунальник" затверджено тендерну документацію, яка порушує принципи недискримінації учасників та добросовісної конкуренції серед них, а також пряму заборону на встановлення замовником в тендерній документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (ст. 3 та ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі"). На переконання прокурора в даній закупівлі надмірно деталізовано вимоги до технічних характеристик предмета закупівлі і встановлено таку кількість та перелік технічних вимог, що містять надмірну конкретизацію предмета закупівлі без будь-якого обґрунтування, що свідчить про встановлення вимог, які обмежують конкуренцію та призводить до дискримінації учасників. Надмірна індивідуалізація в тендерній документації вимог до транспортного засобу унеможливила прийняття участі у відкритих торгах потенційних учасників, які могли поставити аналогічний, а можливо й кращий, за своїми якостями та функціональним призначенням товар іншого виробника за конкуренто вигідними цінами.

Враховуючи те, що встановлення дискримінаційних вимог призвело до відміни торгів у зв`язку з відсутністю потенційних учасників, замовник не набув право на проведення закупівлі вказаного товару у неконкурентний спосіб, на підставі пп. 6 п. 13 Особливостей, а тому підлягає визнанню недійсним спірне рішення уповноваженої особи КП "Комунальник" та спірний договір, який укладений за результатом закупівлі із застосуванням відповідних наслідків недійсності правочину.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 в позові відмовлено.

Судове рішення мотивоване недоведеністю, необґрунтованістю позовних вимог та відсутністю правових підстав для задоволення позову, оскільки суд дійшов висновку про відсутність в тендерній документації замовника дискримінаційних вимог та обмежень щодо надання учасниками торгів пропозицій з еквівалентом товару (не гіршого), що зазначений в технічних характеристиках; послався на відсутність висновку органів Антимонопольного комітету України, який би констатував відповідні порушення. Також саме по собі визнання недійсними та скасування рішень уповноваженої особи КП "Комунальник" Гавронської О.А., оформлених протоколами № 19 від 25.10.2022 та № 26 від 28.11.2022, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію виконанням не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту. Оспорюваний договір укладений за відсутності порушень чинного законодавства, а отже не суперечить положенням ст. ст. 203, 215 ЦК України. Більше того, суд дійшов висновку, що визнання спірного правочину недійсним не призведе до поновлення інтересів держави, а навпаки - їх погіршить.

До Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 у даній справі, в якій апелянт просить скасувати рішення суду, прийняти нове, яким позов задоволити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- рішення суду першої інстанції винесено при неправильному застосуванні норм ст. ст. 5, 22, 23, 31 Закону України "Про публічні закупівлі" та ст. ст. 236, 237 ГПК України, внаслідок чого зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи;

- прокурор не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тендерна документація замовника не містила дискримінаційних вимог; про неналежність обраних прокурором способів захисту; а також з тим, що визнання недійсним договору та застосування двосторонньої реституції не поновить інтереси держави, а навпаки - їх погіршить.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 918/222/23 у складі: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В.

Листом від 03.08.2023 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.

10.08.2023 матеріали справи надійшли до суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 10.08.2023 № 01-05/591 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді по справі - Бучинської Г.Б. відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 15.08.2023 № 01-05/661 у зв`язку із перебуванням у відпустці суддів-учасників колегії суддів по справі - Філіпової Т.Л. та Розізнаної І.В. відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну суддів-учасників колегії суддів у справі.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2023 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду 15.08.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 918/222/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.09.2023 об 14:30 год.

Західний офіс Держаудитслужби надіслав до суду письмові пояснення, в яких зазначає, що офіс, як орган державного фінансового контролю належно виконує свої повноваження та відповідно не може бути позивачем у справі, оскільки не здійснював заходів державного фінансового контролю по вказаних закупівлях, що унеможливлю надання пояснень по суті спору та виявлених органом прокуратури порушень.

ТОВ "Сучасні вантажівки" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач-2 з мотивів, викладених у відзиві, вважає цілком вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність, необґрунтованість, невідповідність дійсним обставинам та недоведеність доводів і вимог прокуратури, зазначених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні 13.09.2023 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просить задоволити її вимоги, скасувати рішення суду, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача при вирішенні спору накладається на розсуд суду.

Представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги, просяться відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора та представників сторін, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, уповноваженою особою КП "Комунальник" - Гавронської О.А. 25.10.2022 прийнято рішення, оформлене протоколом № 19, здійснити закупівлю у формі відкритих торгів з особливостями за предметом - сміттєвоз заднього завантаження марки HIDRO-MAK SCK-15 на автомобільному шасі 4x2 FORD TRUCKS модель 1833 DC( або еквівалент) (ДК 021:2015:34140000-0: Великовантажні мототранспортні засоби).

Вказаним рішенням також затверджено вимоги до предмета закупівлі та проект договору.

25.10.2022 на веб порталі "Prozorro" оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі сміттєвоза заднього завантаження марки HIDRO-MAK SCK-15 на автомобільному шасі 4x2 FORD TRUCKS модель 1833 DC або еквівалентного товару з очікуваною вартістю 4 750 000 грн (ідентифікатор публічної закупівлі - UA-2022-10-25-011808-а) та відповідну тендерну документацію за вказаним предметом закупівлі.

В додатку № 4 тендерної документації містяться технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Вимогами замовника щодо технічних характеристик, зокрема, є: колісна формула 4*2; повна маса автомобіля - не більше 19 000 кг, КПП - Eaton; тип КПП - механічна; розмір коліс 315/80 R22,5; двигун - Ford-Ecotorg; тип двигуна - дизельний; кількість циліндрів - 6; робочий об`єм - не менше 8500 куб см; потужність двигуна - не менше 330 к.с.; кабіна - денна, 3-х місна, сидіння водія з підігрівом на пневматичній підвісці; матеріал бункера - сталь, не менше ST-52; захват під контейнери, м3 - кантувач основний під "евро контейнери" 1,1 м3, а також захват - "гребінка" для контейнерів від 120л; вид завантаження - заднє, та інші характеристики. Закуповуваний товар повинен бути новим і таким, що не був у використанні (рік випуску не раніше 2021 року).

У зв`язку з відсутністю учасників, 02.11.2022 вказані торги було відмінено, про що опубліковано відповідний звіт.

На підставі пп. 6 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", уповноваженою особою КП "Комунальник" 28.11.2022 прийнято рішення, оформлене протоколом № 26, про проведення закупівлі шляхом публікації звіту про договір про закупівлю.

Відповідно до оприлюдненого звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2022-11-28-014295-а, 28.11.2022 між КП "Комунальник" та ТОВ "Сучасні вантажівки" укладено договір № 3647-0002634 на придбання сміттєвоза заднього завантаження марки HIDRO-MAK SCK-15 на автомобільному шасі 4x2 FORD TRUCKS модель 1833 DC, вартістю 4 749 900,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до умов договору, продавець зобов`язується передати у власність покупцю автомобіль: спеціальний-сміттєвоз HIDRO-MAK SCK-15, а замовник - прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених у договорі (п. 1.1 договору).

Загальна ціна договору становить 4 749 000 грн, в тому числі 791 650 грн ПДВ (п. 3.2 договору).

Поставка товару здійснюється за адресою: Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська, 1, до 31.12.2022 (п. 2.1, 2.2 договору).

Право власності покупця на поставлений товар виникає з моменту прийняття товару, факт якого засвідчується відміткою покупця на відповідній видатковій накладній, актів приймання-передачі.

28.12.2022 КП "Комунальник" Смизької селищної ради проведено оплату за вказаним договором у повному обсязі (4 749 900 грн).

Прокурор, вважаючи, що вказана закупівля проведена із порушенням вимог Особливостей, а також Закону України "Про публічні закупівлі", звернувся до суду із вказаним позовом.

Щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивача.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

На прокуратуру покладаються функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України (ст. 2 Закону України "Про прокуратуру"). Прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 1 Розділу ХІІІ Закону № 1697-VII).

Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді визначені у Законі України "Про прокуратуру", ч. 3 ст. 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69)).

При цьому склад відповідачів визначається прокурором самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб`єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що результати спірні рішення уповноваженої особи, оформлені протоколом від 25.10.2022 та від 28.11.2022 № 26 та оспорюваний договір, який укладений за результатами закупівлі, прийнятті (укладений) із порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягають визнанню недійсними із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Суд вказує, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Також, як встановлено апеляційним судом, на підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави повідомлення.

Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову в суд звернувся до позивача для надання можливості відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак, орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявив пасивність та не вжив дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на нього функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаного органу або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Окрім того, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсними рішень уповноваженої особи КП "Комунальник" Гавронської О.А., які оформлені протоколом від 25.10.2022 № 19 та від 28.11.2022 № 26, судом враховується наступне.

У ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Під захистом права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміють відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

За змістом правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

З аналізу ч. 1 ст. 650, ч. 1 ст. 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 зробила висновок про те, що торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що саме по собі визнання недійсним та скасування рішень уповноваженої особи КП "Комунальник" Смизької селищної ради Гавронської О.А., оформлених протоколами № 19 від 25.10.2022 та № 26 від 28.11.2022, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію виконанням не призведе до поновлення майнових прав держави, що свідчить про неефективність обраних прокурором способів захисту та наявність підстав для відмови в позові.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним договору № 3614-0002634 від 28.11.2022, укладеного між відповідачами-1, 2 та необхідності застосування наслідків недійсності даного правочину, суд зазначає наступне.

Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3 , 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи ст. 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору.

За змістом правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, з урахуванням особливостей, передбачених законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладення договору.

Частинами 1, 2 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 ч. 5 ст. 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Законом України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав (п. 9 ст. 1 Закону).

Згідно ст. ст. 3-5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.

За змістом ст. ст. 20, 21 Закону України "Про публічні закупівлі", відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

В оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов`язково зазначаються:

- найменування та місцезнаходження замовника; назва предмета закупівлі; кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

- розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); дата та час розкриття тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону; розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у відсотках або грошових одиницях та математична формула, що буде застосовуватися при проведенні електронного аукціону для визначення показників інших критеріїв оцінки.

В оголошенні може зазначатися додаткова інформація, визначена замовником.

Згідно ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Виходячи з приписів ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", у тендерній документації, окрім іншого, зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч. 4 ст. 5 цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.

Приписами ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до положень ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі", технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

Відповідно до абз. 2 п.п. 2 п. 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Згідно ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про публічні закупівлі" планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.

Відповідно до пункту першого ч. 1 ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю: оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю.

Відповідно до пункту 28 Особливостей, Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно ч. 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

Технічні специфікації можуть бути у формі переліку експлуатаційних або функціональних вимог, у тому числі екологічних характеристик, за умови, що такі вимоги є достатньо точними, щоб предмет закупівлі однозначно розумівся замовником і учасниками.

У разі якщо вичерпний опис характеристик скласти неможливо, технічні специфікації можуть містити посилання на стандартні характеристики, технічні регламенти та умови, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язані з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними, європейськими стандартами, іншими спільними технічними європейськими нормами, іншими технічними еталонними системами, визнаними європейськими органами зі стандартизації або національними стандартами, нормами та правилами. До кожного посилання повинен додаватися вираз "або еквівалент".

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб`єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.

Конкретизація зумовлена вимогами п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 31 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі", технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Судом апеляційної інстанції зазначає, що спірна закупівля проводилась на підставі Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII, у якому відсутні терміни "надмірна деталізація", "надмірна конкретизація" тощо.

Натомість, згідно ч. 1 ст. 23 Закону, технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).

В даному випадку суд не вбачає вчинення дій зі сторони відповідачів щодо обмеження конкуренції чи дискримінації учасників. В тендерній документації відсутні дискримінаційні вимоги, та у ній не міститься обмежень щодо надання учасником торгів пропозиції з еквівалентом товару (не гіршого), що зазначений в технічних характеристиках.

Щодо доводів прокурора про те, що відповідачем-1 надмірно деталізовано вимоги до технічних характеристик предмета закупівлі і встановлено таку кількість та перелік технічних вимог, що як наслідок складові предмету закупівлі по кожній позиції відповідають сміттєвозу, який в наявності є лише в однієї особи - відповідача-2, суд враховує, що по тексту додатку № 4 до тендерної документації замовника поряд з кожним конкретним критерієм або назвою (найменуванням) того чи іншого оснащення зазначено "слід читати з виразом або еквівалент", - позаяк відповідач-1 чітко визначив назву предмету закупівлі та його технічні характеристики.

При цьому документація конкурсних торгів відповідача-1 не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, тобто, не передбачає в документації вимоги, які ставлять учасників в нерівні умови в межах одних і тих же торгів.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутній висновок органів Антимонопольного комітету України щодо наявності порушень під час публічної закупівлі відповідачем-1 сміттєвоза заднього завантаження марки HIDRO-MAK SCK-15 на автомобільному шасі 4x2 FORD TRUCKS модель 1833 DC.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що враховуючи отримані комерційні пропозиції відповідачем-1 було визначено очікувану вартість майбутнього предмета закупівлі на рівні 4 750 000 грн та складено відповідну тендерну документацію, оголошено відкриті торги із особливостями (UA-2022-10-25-01180.8-а). Останні в силу того, що участь в них не взяв жоден учасник, не відбулись.

Як встановлено апеляційним судом, із моменту оприлюднення оголошення 25.10.2022 і до закінчення строку звернення з роз`ясненнями до 30.10.2022 жоден із потенційних учасників, про можливе порушення інтересів, про які зазначає прокуратура у позові, ані за роз`ясненнями, ні із скаргами до Антимонопольного комітету Україну щодо наявності дискримінаційних вимог, не звертався.

В свою чергу, відповідно до оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор публічної закупівлі UА-2022-10-25-011808-а) з особливостями щодо закупівлі сміттєвоза до кінцевого строку подання тендерних пропозицій - 02.11.2022, не було надано жодної пропозиції, а відтак, згідно із звітом про результати проведення процедури закупівлі від 02.11.2022, торги не відбулися.

З огляду на той факт, що торги, оголошені 25.10.2022 не відбулися, уповноваженою особою відповідача-1, із урахуванням пп. 6 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, та затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, було прийнято рішення, оформлене протоколом № 26 від 26.11.2022 про проведення закупівлі шляхом публікації звіту про договір про закупівлю. При цьому, ані предмет закупівлі, ані його технічні кількісні чи якісні характеристики не змінювалися, так як і вимоги до самого учасника процедури закупівлі.

Згідно із оприлюдненим звітом (UA-2022-11-28-014295-а) договір № 367-0002634 від 28.11.2022 про закупівлю сміттєвоза було укладено між відповідачами - 1, 2. Відповідач-1, при укладенні вказаного договору, керувався саме тим, що комерційна пропозиція ТОВ "Сучасні вантажівки" була найбільш економічно вигідною, при тих самих технічних характеристиках сміттєвоза, аніж комерційні пропозиції, отримані від інших суб`єктів господарювання.

Прокурор, наводячи у позовній заяві перелік транспортних засобів інших марок, не враховує, що вони можуть коштувати набагато більше, аніж очікувана вартість предмету закупівлі. Із пропозицій, які проаналізовано відповідачем-1, пропозиція відповідача-2 відповідала принципу максимальної економії, а відтак суд не вбачає порушення інтересів держави при проведенні спірної закупівлі.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується учасниками справи те, що на виконання вимог договору 28.12.2022, відповідач-1 повністю розрахувався за поставлений товар, набув у встановленому законом порядку право власності на придбаний товар. Тобто, вказаним підтверджується те, що умови укладеного договору виконані сторонами в повному обсязі, а сміттєвоз було введено в експлуатацію.

Судова колегія звертає увагу на те, що принцип недискримінації учасників закріплений у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі". У ст. 5 Закону прямо передбачається, що замовники забезпечують вільний доступ всіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом, та не можуть встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Заборону на включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, містить ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Разом з тим, в Законі України "Про публічні закупівлі" немає переліку умов, які можуть вважатися дискримінаційними. Замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені ст. 16 Закону України "Про публічні закупівлі" та вказує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

З огляду на викладене, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" та з дотриманням законодавства у цілому. Зазначення індивідуальних вимог щодо предмету закупівлі є об`єктивно необхідним, обґрунтованим, зваженим та необхідним для задоволення потреби замовника.

Разом з тим, у відповідності до ч. 4 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі", документація конкурсних торгів не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, тобто, не передбачає в документації конкурсних торгів вимоги, які ставлять учасників в нерівні умови в рамках одних і тих же торгів (конкурсних торгів).

Суд приймає до уваги те, що в тендерній документації, затвердженій рішенням уповноваженої особи Гавронської О.А., оформленого протоколом від 25.10.2022 зазначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.

З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції було встановлено те, що оспорюваний договір не суперечить положенням ст. ст. 203, 215 ЦК України, іншим вимогам чинного законодавства, містить всі істотні умови встановлені законодавством для даного виду правочину.

Також судом не встановлено порушень при здійсненні спірної закупівлі та вимог чинного законодавства при укладенні договору за результатами закупівлі.

Водночас суд зазначає, що у даному випадку задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину навпаки призвело б не до захисту, а до порушення інтересів держави, позаяк сміттєвоз було придбано за результатами публічної закупівлі за курсом станом на 05.10.2022, коли відповідачем-2 було надано комерційну пропозицію на сміттєвоз курс гривні до євро становив 36,1682 за 1 Євро, що є гривневим еквівалентом 4 701 866 грн із розрахунку 130 000 євро * 36, 1682 грн). Станом на дату пред`явлення прокурором позову 03.03.2023 курс Євро до гривні становив 38,7847 грн за 12 Євро.

Тобто у випадку визнання недійсним договору відповідач-1 буде змушений компенсувати відповідачу-2 вартість майна (сміттєвозу), яке станом на дату відшкодування буде набагато більшою, ніж на дату проведення закупівлі. Також у випадку двосторонньої реституції, відповідач-2 отримує назад сміттєвоз, що був у використанні, а не новий.

А відтак, задоволення позову та проведення двосторонньої реституції, за відсутності потреби у відновленні загальносуспільного інтересу та відсутності іншої легітимної мети, призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Таке порушення виражатиметься у покладенні на відповідачів надмірного тягаря.

Беручи до уваги викладене, прокурором, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

В свою чергу, в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007, аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 918/222/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на прокурора.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.07.2023 у справі № 918/222/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.