Постанова

від 12.09.2023 по справі 906/160/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

12 вересня 2023 року Справа № 906/160/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Опанасюк С.П.;

відповідача - Керницька І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023, повний текст якого складено 23.06.2023 у справі №906/160/23 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп»

про визнання недійсними рішення загальних зборів членів кооперативу

В січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслугову-ючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» (надалі в тексті Кооператив) від 22.08.2022, оформленого протоколом №22/08-22 від 22.08.2022.(арк.справи 1-6).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 у справі №906/160/23 в задоволені позову відмовлено повністю. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач не сплатив третього пайового внеску в строк визначений Договором пайової участі, а тому правомірно був виключений з членів кооперативу. Місцевий суд також дійшов висновку, що відсутність ОСОБА_1 як асоційованого члена на загальних зборах членів кооперативу 22.08.2022 не є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах, адже положення статуту Кооперативу не визначають конкретного механізму повідомлення асоційованого члена кооперативу про проведення загальних зборів.(арк.справи 133-136).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 у даній справі та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.(арк.справи 143-146).

Обґрунтовуючи скаргу Апелянт зазначає, що господарський суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, невірно визначив зміст спірних правовідносин, не дослідив всіх поданих доказів, не надав оцінки всім аргументам учасників справи та не застосував правові позиції Верховного Суду, ухваливши рішення з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. На думку Скаржника, обґрунтовуючи відмову в позові, суд лише процитував норми законодавства, не зробивши жодних висновків про необхідність їх застосування до спірних правовідносинах та не спростувавши доводів Позивача, серед яких:

- згідно пункту 3.3 Договору №4/2 від 19.12.2017 пайовик, зокрема зобов`язаний сплатити пайовий внесок у повному розмірі відповідно до умов Договору;

- відповідно до пункту 3.4 Договору №4/2 від 19.12.2017 Кооператив зобов`язаний організу-вати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30 грудня 2018 року за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску (після здачі об`єкту в експлуатацію пайовик зобов`язаний розрахуватися на протязі трьох днів);

- за умовами Договору пайовик та Кооператив взаємно погодили, що здача об`єкту в експлуатацію має відбутися у термін до 30 грудня 2018 року, а ОСОБА_1 має остаточно розрахуватися повністю сплатити пайовий внесок протягом трьох днів після здачі об`єкту в експлуатацію;

- оформлене Протоколом №22/08-22 від 22.08.2022 виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів Кооперативу в односторонньому порядку є грубим порушенням чинного законодавства в сфері кооперації, суперечить Статуту та Договору, позаяк: заяви про вихід з асоційованого членства Позивач не подавав; згоди сторін щодо припинення асоційованого членства ОСОБА_1 не було; відсутнє рішення суду про розірвання Договору з ОСОБА_1 з підстав порушення ним умов та строків сплати пайового внеску; відсутній факт порушення ОСОБА_1 порядку та строків сплати пайового внеску за Договором, а саме проведення остаточного розрахунку протягом трьох днів з моменту здачі об`єкту в експлуатацію (пп. 2.4, 3.3-3.4, Додаток №1 до Договору). Станом на дату звернення до суду об`єкт в експлуатацію не введено;

- попри те, що до порядку денного були внесені питання про виключення ОСОБА_1 з асоційованих членів та розпорядження приміщенням, за яке ним сплачені пайові внески Позивач не був повідомлений про скликання 22.08.2022 загальних зборів членів Кооперативу;

- наявне порушення прав Позивача як асоційованого члена кооперативу щодо належного повідомлення про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів членів Кооперативу, на яких вирішені питання щодо позбавлення його корпоративних прав та майнових прав на визначене Договором приміщення.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 відкрито провадження у справі №906/160/23, розгляд справи призначено на 12.09.2023.(арк.справи 155).

На адресу суду за час апеляційного провадження від Відповідача надійшли такі документи:

- 24.07.2023 заява про вступ у справу як представника адвоката Керницької І.Р., яка була задоволена судом;

- 25.07.2023 відзив, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Позивача, а рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 залишити без змін.(арк. справи 157. 159-162).

25.07.2023 та 21.08.2023 від представника Позивача адвоката Опанасюка С.П. та 22.08.2023 від представника Відповідача Керницької І.Р. надійшли клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.(арк.справи 167, 169, 172).

В судовому засіданні 12.09.2023 представник Позивача підтримав свою скаргу, просив суд скасувати рішення господарського суду Житомирської області та прийняти нове про задоволення позову. Представник Відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2017 здійснена державна реєстрація Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис 13051020000013945 (арк.справи 88).

Рішенням Установчих зборів членів Кооперативу, оформленого протоколом №1 від 15.03. 2017 затверджено Статут Кооперативу.(арк.справи 24-29).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 19.12.2017 Кооперативом та ОСОБА_1 -пайовик (надалі в тексті ОСОБА_1 ) укладено Договір пайової участі в будівництві №4/2 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого пайовик вступає, а Кооператив приймає пайовика в асоційовані члени Кооперативу та пайову участь по будівництву: Повне будівництво 9-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (відокремлена частина В) за адресою: м.Житомир, вул.Героїв Чорнобиля, 8 (об`єкт) та реалізації статутної мети та завдань Кооперативу. Пайовик зобов`язується взяти пайову участь в будівництві об`єкту з метою отримання у власність нежитлового приміщення будівельний номер 2 загальною проектною площею 270,01 м2 на 1-му поверсі в 4-му під`їзді (секції) об`єкту (приміщення).

Відповідно до п.1.2 Договору, Кооператив зобов`язується організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію, передати пайовику у власність приміщення, обумовлене цим договором, за умови повної (в розмірі 100%) сплати пайовиком пайового внеску.

Згідно п.2.1 Договору, загальний розмір пайового внеску 2160080,00 грн, що еквівалентно 77506 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим Національним Банком України на день укладання Договору з розрахунку 8000 грн. за один квадратний метр загальної площі Приміщення, що еквівалентно 287,05 дол.США згідно з курсом долара США, встановленим Національним Банком України на день укладання Договору.

Пункту 2.4 Договору сторони погодили, що пайовик (Позивач) сплачує вартість пайового внеску у визначений строк та у спосіб, погоджені сторонами у Додатку №1 до Договору.

У пункті 3.2 Договору сторони погодили, що Кооператив має право: перевіряти достовірність наданих пайовиком документів про здійснення оплати через банківські установи; укласти договори підряду (у т.ч. генпідряду, субпідряду) та інші договори необхідні для організації та забезпечення будівництва об`єкту та прийняття його в експлуатацію; розірвати договір за згодою сторін або у судовому порядку у випадку порушення пайовиком умов та строків сплати пайового внеску, визначених у п.п.2.1-2.5, 2.8 цього Договору та додатках до Договору.

Пайовик зобов`язаний сплатити пайовий внесок у повному розмірі відповідно до умов цього Договору.(п.3.3 Договору).

Кооператив зобов`язаний організувати і забезпечити будівництво об`єкту та здачу його в експлуатацію у термін до 30.12.2018 за умови належного виконання пайовиком своїх зобов`язань щодо здійснення пайового внеску (після здачі об`єкту в експлуатацію пайовик зобов`язаний розрахуватися на протязі трьох днів).(п.3.4 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства України. За порушення термінів виконання Пайовиком своїх зобов`язань щодо сплати пайового внеску він на вимогу Кооперативу сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості за кожен випадок прострочення платежу.(п.4.1 4.2 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до його повного виконання сторонами їх обов`язків.(арк.справи 15-16).

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначено, що Пайовик сплачує пайовий внесок на розрахунковий рахунок відповідача в наступному порядку:

- не пізніше 19.12.2017 - 648 024 грн, що еквівалентно 23251 дол.США;

- не пізніше 19.08.2018 - 432 016 грн, що еквівалентно 15501 дол.США;

- не пізніше 30.12.2018 - 1080040 грн, що еквівалентно 38754 дол.США.(арк.справи 17).

Матеріалами справи, а саме: платіжними дорученнями №28629021 та №35374123 стверд-жено, що першу (648024,00 грн) та другу (432016,00 грн) частину пайового внеску згідно Додатку №1 до Договору ОСОБА_1 сплатив у розмірах і у строки, визначені Договором. (арк.справи 22-23).

Поруч з тим, у строк до 30.12.2018 Позивач не сплатив третю частину пайового внеску на розрахунковий рахунок Кооперативу в обумовленій сумі (1080040 грн), що не заперечується самим ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень в судовому засіданні 12.09.2023, головою ОСОБА_2 18.08.2022 прийнято рішення №18/08-1 про виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів Кооперативу через невиконання пайовиком умов Договору пайової участі в будівництві №4/2 від 19.12.2017.(арк.справи 30).

В подальшому, рішенням загальних зборів Кооперативу від 22.08.2022 затверджено рішення №18/08-1 від 18.08.2022 голови Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» та виключено ОСОБА_1 з асоційованих членів Кооперативу. Вказаним протоколом також вирішено розпорядитися приміщенням будівельний номер 2, загальною площею 270,01 м2 на 1 поверсі в 4 під`їзді на розсуд Кооперативу та повернути пай, внесений ОСОБА_1 по Договору пайової участі в будівництві №4/2 від 19.12.2017 до кінця 2023 року з утриманням 5% від фактично внесених пайових коштів.(арк.справи 31-32).

Вважаючи, що прийнятим рішенням голови Кооперативу, яке в подальшому затверджене Загальними зборами Кооперативу, було порушено права Позивача, як асоційованого члена, останній звернувся до господарського суду з даним позовом.

Як зазначалось вище, рішенням від 14.06.2023 у справі №906/160/23 господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позову повністю.(арк.справи 133-137).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована та підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Даний спір є корпоративним, предметом спору є дійсність рішення Кооперативу.

Переглядаючи оскаржуване рішення по суті, колегія суддів виходить з того, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.(ст.15 Цивільного кодексу України, надалі в тексті ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України. Одним з таких способів, як зазначено у п.3 ч.2 вказаної статті, є припинення дії, яка порушує право. Аналогічні приписи містить частина 2 ст.20 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України).

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменши-лося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Колегія суддів враховує, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі №910/6642/18 судом касаційної інстанції викладено висновок про стадійність захисту права, зокрема, вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів ст.4 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті ГПК України), ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктив-ного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст.167 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України) корпоративні відносини це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦКУкраїни, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

В силу частин першої, другої статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підпри-ємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст.63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст.94 ГК України).

Наведені норми кореспондуються із нормами ст.ст.83, 85, 86 ЦК України, згідно з положен-нями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

Обслуговуючий кооператив це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту (пункт 5.13 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

З приписів ч.1 ст.167 ГК України вбачається, що корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Основними правами члена кооперативу згідно ст.12 Закону України «Про кооперацію» є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04. 2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18 та від 17.12.2019 №904/4887/18.

Членами кооперативу, згідно ст.10 Закону України «Про кооперацію» (надалі в тексті Закон), можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Статтею 12 Закону визначено, що до основних прав члена кооперативу, в тому числі, є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом.

У кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай. Асоційований член кооперативу фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю. Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу (стаття 14 Закону).

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.(ст.15 Закону).

Частиною першою статті 8 Закону визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості, зокрема, про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенцію органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.

За умовами ч.1 ст.12 Закону України «Про кооперацію» та ч.1 ст.99 ГК України одним з основних прав члена кооперативу є участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах.

Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.

Таким чином, враховуючи норми статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.

Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та пунктом 6.3 статуту Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Наведена норма законодавства вказує на те, що обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).

Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (пункт 2.25 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016).

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що положення статуту Кооперативу не визначають певного порядку повідомлення члена кооперативу про проведення загальних зборів, а тому апеляційний господарський суд зауважує, що особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.

Зазначений висновок повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.

У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

На переконання апеляційного суду, хоч у Кооперативу і відсутнє зобов`язання отримувати зворотнє повідомлення про вручення асоційованому члену Кооперативу повідомлення про при-значення зборів, в той же час при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення Кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України «Про кооперацію». (Подібний висновок міститься у п.5.31 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №916/2506/20).

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять, а Відповідачем не надано доказів на підтвердження повідомлення Позивача про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів членів Кооперативу, які відбулися 22.08.2022, на яких було вирішено затвердити рішення голови Кооперативу про виключення ОСОБА_1 з асоційованих членів Кооперативу.

При цьому твердження Відповідача, що положеннями Статуту Кооперативу та чинним законодавством не передбачено обов`язку Кооперативу повідомляти асоційованих членів, у тому числі і Позивача про дату, місце, час проведення та порядок денний таких загальних зборів, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки приписи статті 15 Закону, якими регламентовано, зокрема, порядок скликання загальних зборів, жодним чином не обмежують коло членів кооперативу, яких має бути повідомлено про проведення загальних зборів, в залежності від виду їх членства (простого або асоційованого).

Відтак, приймаючи до уваги те, що асоційований член кооперативу в силу пунктів 5.3, 5.5 Статуту Кооперативу користується правом дорадчого голосу в Кооперативі, яке на переконання апеляційного суду Позивач може реалізовувати також через участь у загальних зборах зумовлює обов`язок Відповідача повідомити Позивача у встановленому порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про кооперацію» та пунктом 6.3 Статуту Кооперативу про дату, час, місце проведення та порядок денний загальних зборів для надання йому можливості взяти в них участь навіть лише з правом дорадчого голосу. Особливо, коли йдеться про виключення особи з числа асоційованих членів кооперативу.

Даний висновок повністю узгоджується з викладеною в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/3828/20 правовою позицією суду касаційної інстанції про те, що порушення порядку повідомлення асоційованого члену кооперативу про проведення загальних зборів є підставою для оскарження в судовому порядку рішення відповідних зборів, оформленого за їх наслідками.

Недоведеність підстав для розірвання персонального меморандуму та неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів Кооперативу є достатніми підставами для визнання недійсними відповідних рішень, а тому не беруться до уваги аргументи, що позивач не міг би вплинути на рішення загальних зборів, тому що не володіє правом вирішального голосу (пункт 5.50 постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20).

З урахуванням вищевикладеного, оскільки Позивача не було повідомлено про проведення загальних зборів 22.08.2022, на яких вирішувалася питання про його участь у Кооперативі, в передбачений Статутом та чинним законодавством спосіб, та за наслідками їх проведення ОСОБА_1 було виключено з асоційованих членів Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп», колегія суддів дійшла висновку про порушення прав Позивача, що має наслідком визнання такого рішення недійсним.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абз.3 п.3.2 Договору пайової участі Кооператив має право розірвати договір за згодою сторін або у судовому порядку у випадку порушення пайовиком умов та строків сплати пайового внеску, визначених у п.п.2.1-2.5, 2.8 цього Договору та додатках до Договору.

Поруч з цим, матеріали справи не містять доказів розірвання чи визнання недійсним у встановленому порядку Договору пайової участі, укладеного Кооперативом та ОСОБА_1 , чого не заперечують і сторони. З огляду на це, оскільки, станом на момент розгляду справи №906/160/23 в суді апеляційної інстанції Договір пайової участі від 19.12.2017 є чинним колегія суддів вважає безпідставним твердження Відповідача, що для виключення ОСОБА_1 з числа асоційованих членів достатньо затвердження загальними зборами рішення голови Кооперативу про таке виключення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи оскаржуване рішення, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та зроблено невірний висновок про без- підставність позовних вимог, а тому рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 у справі №906/160/23 належить скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції установленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведеними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, відповідно до ст.129 ГПК України, з Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» належить стягнути на користь ОСОБА_1 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3220,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,275,277,282,284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 у справі №906/160/23 задоволити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.06.2023 у справі №906/160/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» від 22.08.2022, оформлене протоколом №22/08-22 від 22.08.2022.

4. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житловий комплекс «Олімп» (10031, м.Житомир, вул.Героїв Чорнобиля, буд.6, код ЄДРПОУ 41215085) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3220,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 20 днів з моменту виготовлення повного тексту постанови.

7. Матеріали справи №906/160/23 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Василишин А.Р.