Постанова

від 13.09.2023 по справі 917/1674/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року м. Харків Справа № 917/1674/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Крестьянінов О.О.;

за участі секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (вх.№965 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 (повний текст рішення складено 24.04.2023 суддею Сірош Д.М. у приміщенні господарського суду Полтаської області) у справі №917/1674/22

за позовом заступника керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

до 1)Фермерського господарства «Промінь-2010», с.Білики Миргородського району Полтавської області,

2) Державного підприємства «Миргородський гренажний завод», м.Миргород Полтавської області,

про визнання недійсним договору, передачу земельних ділянок,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, звернувся з позовом, в якому просив:

- визнати недійсним договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції, укладений 27.06.2012 Державним підприємством «Миргородський гренажний завод» з Фермерським господарством «Промінь-2010»;

- зобов`язати Фермерське господарство «Промінь-2010» передати, а Державне підприємство «Миргородський гренажний завод» прийняти земельні ділянки державної власності, загальною площею 209,5 га, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ПЛ №65 від 26.12.1997 та Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997, перебувають у постійному користуванні ДП «Миргородський гренажний завод».

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що укладений 27.06.2017 між Державним підприємством «Миргородський гренажний завод» та Фермерським господарством «Промінь 2010» договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції є удаваним правочином, який вчинено з метою приховати інший правочин - договір оренди землі. Також зазначає, що, ураховуючи відсутність погоджень Міністерством аграрної політики та продовольства України на укладення договору №2-Ф на виконання робіт по вирощуванні та поставки сільськогосподарської продукції, керівник Державного підприємства «Миргородський гренажний завод» не мав достатнього обсягу цивільної дієздатності на укладення вказаного договору. Як стверджує прокурор, договір оренди укладено відповідачами з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства, що відповідно до положень статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі №917/1674/22 у позові відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що Державне підприємство «Миргородський гренажний завод», укладаючи з Фермерським господарством «Промінь 2010» (виконавець) договір №2-Ф на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції діяло у межах своїх повноважень та з метою отримання прибутку від господарської діяльності, визначеної Статутом. Укладення зазначеного договору не суперечить вимогам чинного законодавства, договір не містить істотних умов, передбачених для договорів оренди землі, а тому за своєю суттю договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції від 27.06.2017 не є прихованим правочином - договором оренди землі, а є договором саме про надання послуг та поставки. Ураховуючи, що договір укладений у межах господарської діяльності Державного підприємства «Миргородський гренажний завод», земельні ділянки не вилучались та Фермерському господарству «Промінь 2010» не передавались, договір №2-Ф на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції не є прихованим договором оренди землі, прокурором не доведено факту передачі ФГ «Промінь 2010» земельних ділянок, господарський суд дійшов висновку про безпідставність та відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись рішенням господарського суду, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі №917/1674/22 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заявник зазначає, що оспорюваний договір містить умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію, вирощену на земельних ділянках, переданих у користування ФГ «Промінь -2010», а також спосіб та умови розрахунків за передані в оренду земельні ділянки. Господарський суд не надав оцінку доводам прокурора щодо удаваності оспорюваного договору, натомість детально проаналізував його відповідність вимогам Цивільного кодексу України до такого виду договорів. При цьому господарський суд вказав на відсутність в оспорюваному договорі істотних умов договору оренди землі, а саме: кадастрового номера, строку дії договору, орендної плати. Водночас у позові та поданих доказах зазначено про усі ці обставини, які завуальовано іншими термінами, однак реальне волевиявлення сторін свідчить про фактичні орендні правовідносини між відповідачами у даній справі. Також господарським судом не з`ясовано, чи не спрямоване використання земельних ділянок на умовах виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції прихованій меті передачі земельної ділянки в оренду ФГ «Промінь-2010», і, якщо так, відповідність правочину, який сторони вчинили насправді, вимогам законодавства, що регулює такі правовідносини.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Бородіна Л.І, суддя Плахов О.В.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі №917/1674/22. Призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 917/1674/22 на 21.06.2023 об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк до 16.06.2023 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу рекомендовано взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Витребувано матеріали справи №917/1674/22 із господарського суду Полтавської області.

15.06.2023 від Фермерського господарства "Промінь-2010" до суду надійшов відзив (вх.№6900 ел.10817) на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на норми ст.235, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.13, 15, 21, 22 Закону України «Про оренду землі», ст.93 Земельного кодексу України, зазначає, що на відміну від договору на виконання робіт, договір оренди землі укладається не з метою виконання певної роботи за завданням другої сторони, а для отримання можливості володіти і користуватися земельною ділянкою та одержання внаслідок такого користування корисних властивостей землі. Також зазначає, що спірний договір відповідає умовам, які передбачені для такого виду договорів згідно з главою 63 Цивільного кодексу України, а саме: містять інформацію про характер робіт, які слід виконати, їх вартість, строки виконання, обов`язки сторін, відомості про матеріали та засоби, які використовуються при виконанні робіт, порядок проведення розрахунків, контроль за перебігом виконання робіт, порядок приймання-передачі виконаних робіт. ФГ «Промінь-2010» не сплачувало жодних грошових коштів за користування земельними ділянками, які перебувають на праві постійного користування у ДП «Миргородський гренажний завод» та не набувало прав землекористувача. Державне підприємство прийняло результати робіт, виконаних за договором на виконання робіт та набуло права власності на посів сільськогосподарської продукції, які вирішило продати не здійснюючи подальших робіт на вирощування, збирання, зберігання та реалізацію зерна. Сторонами спірний договір виконаний в повній мірі, з дій сторін при їх виконанні не убачається наміру передати спірні земельні ділянки в оренду. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

21.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді-доповідача Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.

Відповідно до положень частини 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 прийнято справу №917/1674/22 до провадження. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 13.09.2023 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.

22.08.2023 від Фонду державного майна України до суду надійшов відзив (вх.№9954) на апеляційну скаргу, в якому просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та поновити його.

Відповідно до частини 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Ураховуючи наведені заявником обставини, колегія суддів вважає за можливе поновити Фонду державного майна України строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування, оскільки таким правом наділений лише власник землі або уповноважена ним особа. При оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що є формою реалізації права користування земельною ділянкою, її корисними властивостями, за рахунок яких вирощується товарна сільськогосподарська продукція. Тобто, наслідком договору оренди землі для орендодавця є отримання плати за надану в користування земельну ділянку, а для орендаря використання земельної ділянки на визначений строк та отримання урожаю від такої діяльності. У свою чергу, за договором про надання послуг виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послугу, за яку в подальшому отримає винагороду та не має інших підстав для отримання іншого прибутку або права власності на продукцію, яку отримано в результаті такої діяльності, натомість договір оренди землі має на меті можливість користування земельною ділянкою з використанням властивостей та вилучення внаслідок такого користування властивостей землі та продукції/доходів від такої діяльності. Також пунктом 7.10 Розділу 7 підприємство має право в установленому законодавством порядку здавати в оренду об`єкти, що належать до основних фондів підприємства, за погодженням суб`єкта управління підприємства. На момент укладання договору суб`єктом управління підприємства виступало Міністерство аграрної політики та продовольства України, однак даного погодження Мінагрополітики не надавало. Тому можливо вважати, що повноважень на підписання такого виду договору в директора ДП «Миргородський гренажний завод» без погодження органу управління, не було. Ураховуючи, що державне підприємство як постійний користувач не наділене правом передавати її іншим особам, зокрема, в оплатне користування (оренду), а також відсутність погодження органу управління державного підприємства щодо укладення спірного договору, суперечить наведеним вимогам земельного законодавства, що є достатньою правовою підставою для визнання його недійсним.

31.08.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшло клопотання (вх.№10434), в якому просить суд розглянути дану справу за відсутності представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області. Позовні вимоги заступника керівника Миргородської окружної прокуратури задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 задоволено заяву Фонду державного майна України про участь у судовому засіданні 13.09.2023 об 11:30 год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №917/1674/22. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 13.09.2023, яке проходило в режимі відеоконференції, прокурор вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник Фонду державного майна України підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора та просив їх задовольнити.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області просило суд розглянути справу без участі його представника.

У судове засідання не з`явились інші учасники справи, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, зокрема, ДП «Миргородський гренажний завод» отримало ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 про прийняття справи №917/1674/22 до провадження 25.08.2023, ФГ «Промінь 2010» - 23.08.2023.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши прокурора та представника Фонду державного майна України, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, Державний Миргородський гренажний завод на підставі Державного акту на право постійного користування серії ПЛ №65 від 26.12.1997 у м.Миргород по вул.Київська користується земельною ділянкою державної форми власності, площею 146,0719 га; на території Миргородського району в с.Білики підприємство користується земельною ділянкою державної форми власності, площею 168,6 га, на підставі Державного акту на право постійного користування серії II-ПЛ № 002153 від 28.10.1997.

27.06.2017 Державний Миргородський гренажний завод в особі директора Поповича Ігоря Борисовича, який діє на підставі Статуту (замовник), та Фермерське господарство «Промінь 2010» (виконавець) уклали договір № 2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції.

Відповідно до умов вказаного договору виконавець на свій ризик, за свій рахунок і з власних матеріалів надає послуги по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур, на площі 209,5 га, на землях Державного Миргородського гренажного заводу, а замовник замовляє та створює науково - обґрунтовану виробничо - господарську підтримку та оплачує вартість наданих послуг після реалізації готової сільськогосподарської продукції. Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні замовника згідно з Державними актами на право постійного користування серії ІІ-ПЛ №002153 від 28.10.1997 та серії ПЛ №65 від 26.12.1997 (пункти 1.1, 1.2 договору).

Приймання результатів послуг за цим договором та їх оплата здійснюється на основі підписаних сторонами актів приймання-передачі робіт, що є невід`ємними частинами цього договору (пункт 1.4 договору).

Відповідно до пункту 1.5 договору вирощена виконавцем на умовах даного договору сільськогосподарська продукція є власністю замовника, який зобов`язаний її поставити виконавцю у відповідності та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 1.6 договір №2-Ф від 27.06.2017 є змішаним договором, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та форвардної угоди поставки сільськогосподарської продукції.

Замовник зобов`язаний поставити вирощену на умовах даного договору сільськогосподарську продукцію виконавцю, передбачену пунктом 1.1 договору до 01 листопада кожного поточного року (пункт 2.1.11 договору).

Відповідно до пункту 2.1.12 договору у разі порушення замовником строків та/або об`ємів товару, встановлених даним договором, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від розміру вартості товару.

Розділ 3 договору визначає обов`язки виконавця (відповідач 1), а саме: - здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, узгоджених у пунктах 1.1 - 1.2 цього договору; - забезпечити охорону вирощеного врожаю; - забезпечити наявність технічних засобів, здатних сприяти безперебійному процесу виробництва готової продукції; - забезпечити наявність достатньої кількості професійних співробітників, здатних забезпечити безперебійний процес виробництва готової продукції; - виробити готову продукцію та передати її замовнику; - надавати замовнику безперешкодно, за попереднім погодженням з виконавцем, можливість доступу до записів, документації та іншої інформації, яка пов`язана з виконанням цього договору; -виконавець бере на себе зобов`язання по забезпеченню замовника дозвільними документами на продукцію, передбаченими законодавством України, які повинні надати виробнику продукції; - об`єктивно інформувати замовника про виконувані роботи та умови їх надання; - за письмовою заявою замовника, у погоджений з ним термін, виконавець може надавати додаткові послуги та виконувати роботи за окрему плату, відповідно до діючих тарифів, затверджених виконавцем, про що складається додаткова угода до цього договору або окремий договір, що є невід`ємною частиною основного договору; - виконавець зобов`язаний за письмовою вимогою замовника надати замовнику план виконання робіт на наступний місяць, в якому повинні бути вказані роботи, які плануються провести виконавцем та товаро - матеріальні цінності, які потрібні для виконання цих робіт; - виконавець по закінченню поточного місяця, в якому будуть виконані роботи, зобов`язаний надати замовнику акт виконаних робіт у поточному місяці; виконавець зобов`язується повідомити замовника про точну дату збирання сільськогосподарської продукції (товару) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку робіт.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість та об`єм виконуваних робіт обумовлюються шляхом підписання додатків до цього договору (калькуляцій та актів прийому - передачі виконаних робіт, поданих виконавцем). Замовник здійснює оплату за надані послуги згідно з виставленими рахунками. У разі неможливості проводити розрахунки або відсутності коштів на момент розрахунку за надані послуги розрахунок може проводитись при отриманні виручки від реалізації майбутнього врожаю (сільськогосподарської продукції) вирощеного за умовами цього договору (пункт 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору оплата здійснюється у готівковій або безготівковій формі шляхом перерахування або внесення коштів на розрахунковий рахунок виконавця, за згодою сторін можливі інші форми розрахунку (у тому числі, зарахування зустрічних вимог).

Поставка відповідної партії товару вважається здійсненою в момент підписання між покупцем та постачальником акту приймання - передачі відповідної партії товару та надання постачальником наступних документів: рахунок - фактура на 100% вартості товару, що поставляється за договором із зазначенням кількості товару, ціни без ПДВ, усього до сплати; видаткова та податкова накладна, виписана на 100% товару відповідно до діючого законодавства України; копію квитанції про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо такі вимоги передбачені чинним законодавством України для сторін договору (пункт 5.2 договору).

У розділі 7 договору визначені окремі зобов`язання виконавця, а саме:

- провести за власний рахунок, своїми силами та засобами сільськогосподарські послуги в узгоджених сторонами обсягах (пункт 1.1 договору), у відповідності з агротехнічними вимогами в строк до 30 листопада кожного року включно;

- при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника;

- надання послуг оформити актами приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг з обов`язковим їх підписанням сторонами;

- складати та передавати замовнику акти приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг.

Відповідно до пункту 3.10 договору виконавець зобов`язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (товару), визначеної у пункті 1.1 договору узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.

Згідно з пунктом 6.2 договору загальна вартість товару визначається шляхом множення кількості реалізованої сільськогосподарської продукції (у метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі.

Відповідно до пункту 6.3 договору реалізація сільськогосподарської продукції вважається здійсненою у разі надходження грошових коштів на поточний рахунок замовника або за згодою сторін можливі інші форми розрахунку та/або посвідчення сторонами факту припинення грошових зобов`язань.

У пункті 6.4 договору сторонами погоджено, що виконавець буде сплачувати замовнику попередню оплату частини загальної вартості товару щомісяця у розмірі вказаному в письмовій або усній заявці (заявках) замовника протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання. Розмір попередньої оплати за заявкою (заявками) замовника не може перевищувати 30000,00 грн у місяць.

Згідно з пунктом 6.5 договору остаточна оплата - протягом 10 (десяти) банківських днів від остаточної дати поставки товару, передбаченої пунктом 5.1 договору. Остаточна оплата за товар вираховується таким чином: ОП =КТ х ВТ ПП, де: ОП - розмір остаточної оплати; КТ - кількість товару, поставленого покупцю (в тонах); ВТ - вартість однієї метричної тони; ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до пункту 6.4 договору.

Пунктом 6.6 договору сторони погодили, що розрахунок вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної на виконання умов цього договору, повинен здійснюватися за ринковими цінами, що діятимуть на дату підписання актів приймання - передачі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 6.7 договору розрахунки між сторонами за цим договором можуть здійснюватися будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформляється додатковою угодою до цього договору або іншим способом не забороненим законами України.

Термін дії договору встановлюється з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить письмове повідомлення про розірвання договору не пізніше 1-го місяця і не раніше двох місяців до моменту закінчення строку, встановленого пунктом 14.1 цього договору (тобто саме в період з 01 листопада по 01 грудня відповідного року), даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожен подальший строк (новий строк) на тих самих умовах (пункти 14.1, 14.2 договору).

На виконання умов договору ДП «Миргородський гренажний завод» (постачальник) поставило ФГ Промінь 2010 (одержувач, платник) у 2020 році - 616,73379 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2712771,91 грн; у 2021 році - 478,515 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2370553,08 грн; у 2022 році - 589,92 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 530928,00 грн з ПДВ.

Згідно з листом за вих.№37-27-3-13/6281 від 26.04.2016 Міністерство аграрної політики та продовольства України розглянуло звернення ДП «Миргородський гренажний завод» від 18.03.2016 №6 щодо погодження договорів про спільний обробіток земельної ділянки, посилаючись на ст.6 Господарського кодексу України, повідомило підприємство про те, що Мінагрополітики як орган, уповноважений управляти майном державних підприємств, що належить до сфери його управління, не має права втручатись в їх оперативну господарську діяльність. Також повідомило, що договір про спільний обробіток земельної ділянки від 06.01.2015 між ДП «Державний Миргородський гренажний завод» та фермерським господарством «Промінь-2010» Мінагрополітики не погоджувало.

За розпорядженням Кабінету Міністрів України №1101-р від 20.11.2019 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна» Державний Миргородський гренажний завод із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства передано до сфери управління Фонду державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України №1654 12.10.2020 затверджено Статут, відповідно до якого, Державне підприємство «Миргородський гренажний завод» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - суб`єкт управління підприємства).

Крім того, проведено Державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо назви підприємства, а саме: з Державного Миргородського гренажного заводу на ДП «Миргородський гренажний завод».

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає виключні випадки представництва інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру", згідно зі ст.23 якого представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Матеріали справи свідчать про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, оскільки за обставин невжиття компетентними органами, якими у даній справі є Фонд державного майна України та ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, не здійснено жодних заходів реагування протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, тому прокурор звернувся з даним позовом з метою захисту інтересів держави.

Отже, прокурором дотримано встановлений ст.23 Закону України «Про прокуратуру» порядок звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України встановлено, що удаваний правочин - це правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як правильно встановлено господарським судом, договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції є змішаним договором, оскільки містить елементи договору про надання послуг (виконання робіт послуг) та договору поставки сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 1.1 договору №2-Ф від 27.06.2017 виконавець на свій ризик, за свій рахунок, і з власних матеріалів надає послуги по виконанню робіт високотехнологічними технічними засобами виробництва з дотриманням сучасних методів технології по вирощуванню сільськогосподарських культур, на площі 209,5 га, на землях Державного підприємства Миргородського гренажного заводу, а замовник замовляє та створює науково - обґрунтовану виробничо - господарську підтримку та оплачує вартість наданих послуг після реалізації готової сільськогосподарської продукції. Роботи виконуються виконавцем на основі впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій з використанням високопродуктивної вітчизняної та іноземної техніки. Виконання робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції проводиться відповідно до щомісячних планів робіт, підписаних сторонами, що є невід`ємними частинами цього договору.

Вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється на земельних ділянках сільськогосподарського призначення, що перебувають у користуванні замовника згідно з Державним актом на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997 для ведення сільськогосподарського виробництва та згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ПЛ №65 від 26.12.1997 для ведення сільськогосподарського виробництва.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що договір про надання послуг відповідає усім умовам, які передбачені для такого виду договорів, відповідно до глави 63 Цивільного кодексу України, а саме: містить інформацію про характер робіт, які слід виконати, їх вартість, строки виконання, обов`язки сторін, відомості про матеріали та засоби, які використовуються при виконанні робіт, порядок проведення розрахунків, контроль за перебігом виконання робіт, порядок приймання - передачі виконаних робіт.

Вищезазначеним спростовуються доводи прокурора про те, що умови спірного договору не спрямовані на використання земельних ділянок на умовах виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції прихованій меті передачі земельної ділянки в оренду ФГ «Промінь-2010», адже такі твердження прокурора ґрунтуються на припущенні та власному суб`єктивному тлумаченні норм спірного договору.

Натомість, розділ 3 договору визначає обов`язки виконавця, а саме: здійснювати вирощування сільськогосподарської продукції на земельних ділянках, узгоджених у пунктах 1.1-1.2 цього договору; забезпечити охорону вирощеного врожаю; забезпечити наявність технічних засобів, здатних сприяти безперебійному процесу виробництва готової продукції; забезпечити наявність достатньої кількості професійних співробітників, здатних забезпечити безперебійний процес виробництва готової продукції; виробити готову продукцію та передати її замовнику; надавати замовнику безперешкодно, за попереднім погодженням з виконавцем, можливість доступу до записів, документації та іншої інформації, яка пов`язана з виконанням цього договору; виконавець бере на себе зобов`язання по забезпеченню замовника дозвільними документами на продукцію, передбаченими законодавством України, які повинні надати виробнику продукції; об`єктивно інформувати замовника про виконувані роботи та умови їх надання; за письмовою заявою замовника, у погоджений з ним термін, виконавець може надавати додаткові послуги та виконувати роботи за окрему плату, відповідно до діючих тарифів, затверджених виконавцем, про що складається додаткова угода до цього договору або окремий договір, що є невід`ємною частиною основного договору; виконавець зобов`язаний за письмовою вимогою замовника надати замовнику план виконання робіт на наступний місяць, в якому повинно бути вказані роботи, які плануються бути проведені виконавцем та товаро - матеріальні цінності, які потрібні для виконання даних робіт; виконавець по закінченню поточного місяця, в якому будуть виконані роботи, зобов`язаний надати замовнику акт виконаних робіт у поточному місяці; виконавець зобов`язується повідомити замовника про точну дату збирання сільськогосподарської продукції (товару) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку робіт.

Розділом 7 договору визначені окремі зобов`язання виконавця, а саме: провести за власний рахунок, своїми силами та засобами сільськогосподарські послуги в узгоджених сторонами обсягах (пункт 1.1 договору), у відповідності з агротехнічними вимогами у строк до 30 листопада кожного року включно; при виникненні обставин, що перешкоджають належному виконанню своїх зобов`язань, згідно з цим договором, терміново повідомити про це замовника; надання послуг оформити актами приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг з обов`язковим їх підписанням сторонами; складати та передавати замовнику акти приймання - передачі наданих сільськогосподарських послуг.

Водночас статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з договором оренди право користування земельною ділянкою на певний період передається іншій особі, водночас як умовами спірного договору не передбачено передання земельних ділянок у користування Фермерському господарству «Промінь 2010».

Господарським судом встановлено, що на підставі договору на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції №2-Ф від 27.06.2017 Фермерському господарству «Промінь 2010» надано доступ до земельних ділянок для виконання сільськогосподарських робіт, будь - якої плати за користування земельними ділянками, що заходяться на праві постійного користування у Державного підприємства «Миргородський гренажний завод» фермерське господарство не сплачувало.

Земельні ділянки не передавалися у володіння чи користування Фермерського господарства «Промінь 2010». Матеріали справи не містять акту приймання - передачі земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Отже, оренда землі - це платне строкове (від 7 до 50 років) володіння і користування земельною ділянкою з метою проведення орендарем підприємницької діяльності. Об`єктом оренди є земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди. За користування земельною ділянкою справляється орендна плата.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, не мають ознак, притаманних відносинам у сфері оренди землі, оскільки спірний договір не містить умов щодо передачі земельних ділянок Фермерському господарству «Промінь 2010» за плату, не наділяє його правами користувача та не передбачає обов`язків з їх використання.

При цьому, очевидно, що відповідно до умов договору №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції від 27.06.2017 Фермерське господарство «Промінь 2010» зобов`язувалося надати послуги по виконанню робіт з вирощування сільськогосподарської продукції, а замовник зобов`язувався сплачувати виконавцю вартість наданих послуг після реалізації готової сільськогосподарської продукції.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 3.10 договору виконавець зобов`язаний прийняти вирощену на умовах цього договору сільськогосподарську продукцію (товар) протягом 5 робочих днів з моменту його повідомлення замовником про готовність поставити товар, та оплати його у відповідності до Розділу 6 цього договору.

У пункті 6.1 договору сторони погодили, що вартість вирощеної на умовах цього договору сільськогосподарської продукції (товару), визначеної у пункті 1.1 договору узгоджується сторонами, виходячи з ринкових цін на товар, що діятимуть на дату здійснення остаточного розрахунку.

Згідно з пунктом 6.2 договору загальна вартість товару визначається шляхом множення кількості реалізованої сільськогосподарської продукції (у метричних тонах) на вартість однієї метричної тони визначеної в цьому договорі.

Відповідно до пункту 6.3 договору реалізація сільськогосподарської продукції вважається здійсненою у разі надходження грошових коштів на поточний рахунок замовника або за згодою сторін можливі інші форми розрахунку та/або посвідчення сторонами факту припинення грошових зобов`язань.

У пункті 6.4 договору сторонами погоджено, що виконавець буде сплачувати замовнику попередню оплату частини загальної вартості товару щомісяця у розмірі вказаному в письмовій або усній заявці (заявках) замовника протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання. Розмір попередньої оплати за заявкою (заявками) замовника не може перевищувати 30000,00 грн у місяць.

Згідно з пунктом 6.5 договору остаточна оплата - протягом 10 (десяти) банківських днів від остаточної дати поставки товару передбаченої пунктом 5.1 договору. Остаточна оплата за товар вираховується таким чином: ОП = КТ х ВТ ПП, де: ОП - розмір остаточної оплати; КТ - кількість товару, поставленого покупцю (в тонах); ВТ - вартість однієї метричної тони; ПП - попередня оплата, здійснена відповідно до пункту 6.4 договору.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що розрахунок вартості сільськогосподарської продукції, вирощеної на виконання умов цього договору, повинен здійснюватися за ринковими цінами, що діятимуть на дату підписання актів приймання - передачі сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 6.7 договору розрахунки між сторонами за цим договором можуть здійснюватися будь-яким іншим способом, який не суперечить чинному законодавству, що оформляється додатковою угодою до цього договору або іншим способом не забороненим Законами України.

Апелянт зазначає, що оспорюваний договір містить умови, притаманні договору оренди землі, а саме: передача земель, строк дії договору, право власності на продукцію, вирощену на земельних ділянках, переданих в користування ФГ «Промінь -2010», а також спосіб та умови розрахунків за передані в оренду земельні ділянки.

Колегія суддів вважає такі доводи прокурора помилковими, оскільки, як зазначалося вище, матеріали справи не містять доказів передачі земель, а договір №2-Ф на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції від 27.06.2017 відповідає усім умовам, які передбачені для такого виду договорів, згідно з главою 61 Цивільного кодексу України, а саме: містять інформацію про характер робіт, які слід виконати, їх вартість, строки виконання, обов`язки сторін, порядок проведення розрахунків, порядок приймання - передачі виконаних робіт.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом укладеного договору є вирощування сільськогосподарських культур на землях Державного підприємства «Миргородський гренажний завод».

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору Фермерське господарство «Промінь 2010» (виконавець) та Державне підприємство «Миргородський гренажний завод» (замовник) підписали акти здачі - приймання робіт, наданих послуг: від 27.05.2020 на суму 180001,15 грн (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно), від 13.10.2020 на суму 264468,17 грн (послуги з обробітку посівів віко вівса на зерно), від 16.10.2020 на суму 107860,01 грн (вартість насіння використаного на посів), від 13.11.2020 на суму 216401,30 грн (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно), від 18.11.2020 на суму 1106040,80 грн (послуги з обробітку посівів кукурудзи на зерно); від 30.07.2021 на суму 1184594,17 грн (послуги з обробітку посівів озимої пшениці на зерно), від 30.07.2021 на суму 77454,00 грн (послуги з обробітку посіві віко - вівса на зерно), від 30.07.2021 на суму 240204,91 грн (послуги з обробітку посівів соняшнику на зерно), від 30.06.2022 на суму 237383,52 грн (послуги з обробітку посівів озимої на зимовий корм 2022 року), від 30.06.2022 на суму 530927,62 грн (послуги з обробітку посівів зернова кукурудза 2022 року).

Отже, зі змісту даних актів надання послуг убачається, що послуги надавались виключно на обробіток посівів, а не послуг з обробітку повного технологічного циклу спірних земельних ділянок, про що помилково стверджує прокурор.

Матеріали справи містять акти збору врожаю за 2020, 2021 та 2022 роки, підписані сторонами, зокрема, ФГ «Промінь 2010» зібрано врожай за 2020 рік - 616,734 т сільськогосподарської продукції, згідно з актами збору врожаю від 30.08.2020 - 207000 кг (207 т) віко-овес; від 30.11.2020 - 238051 кг (238,051 т) зерно кукурудзи; від 22.12.2020 - 171683 кг (171,683 т) зерно кукурудзи. У 2021 році зібрано 478,515 т сільськогосподарської продукції, згідно з актами збору врожаю від 29.07.2021 - 42515 кг (42,515 т) віко-овес, пшениця озима - 408000 кг (408 т), від 16.09.2021 - 28000 кг (28 т) соняшник. У 2022 році згідно з актом збору врожаю від 30.06.2022 - 589920 кг (589,92 т) зелена маса озимого жита.

Поставка товару Фермерському господарству «Промінь-2010» здійснювалася згідно з накладними, підписаними сторонами, а саме: за накладною №1 від 16.10.2020 поставлено зерно віко - овес на суму 828000,00 грн; за накладною №2 від 30.11.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 1095031,66 грн; за накладною №3 від 22.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 252999,78 грн; за накладною №5 від 23.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 239199,79 грн; за накладною №4 від 22.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 252999,78 грн; за накладною №6 від 23.12.2020 поставлено зерно кукурудзи на суму 44540,80 грн; за накладною №1 від 29.07.2021 поставлено зерно озимої пшениці на суму 711000 грн; за накладною №2 від 29.07.2021 поставлено зерно озимої пшениці на суму 1125000 грн; за накладною №3 від 29.07.2021 поставлено зерно озимої пшениці на суму 170060,00 грн; за накладною №4 від 16.09.2021 поставлено зерно соняшника на суму 364493,08 грн; за накладною №1 від 29.06.2022 поставлено зеленої маси озимого жита на суму 530928 грн, з ПДВ.

Відповідно до пункту 1.5 договору вирощена виконавцем на умовах цього договору сільськогосподарська продукція є власністю Державного підприємства «Миргородський гренажний завод».

Основною метою договору поставки є передача права власності на товар від продавця до покупця.

На виконання умов договору ДП «Миргородський гренажний завод» (постачальник) поставило ФГ «Промінь-2010» (одержувач, платник) у 2020 році - 616,73379 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2712771,91 грн; у 2021 році - 478,515 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 2370553,08 грн; у 2022 році - 589,92 т сільськогосподарської продукції на загальну суму 530928 грн з ПДВ.

Отже, договір поставки виконувався сторонами та відповідає усім вимогам, що передбачені параграфом 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що твердження прокурора стосовно погодження Державним підприємством «Миргородський гренажний завод» та Фермерським господарством «Промінь 2010» істотних умов договору оренди землі під час укладення договору на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції є безпідставним, оскільки в спірному договорі відсутня інформація про об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди, який не може бути меншим ніж 7 років, також відсутня інформація про розмір орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Згідно з частиною 2 статті 189 Цивільного кодексу України плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4.1 Статуту Державного підприємства «Миргородський гренажний завод» підприємство є юридичною особою за законодавством У країни.

Згідно з пунктом 4.4 Статуту підприємство має право від свого імені вчиняти господарські зобов`язання (правочини), укладати договори, угоди, контракти, набувати майнові та немайнові права, нести зобов`язання.

Метою діяльності підприємства є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності пов`язаної зі здійсненням діяльності у сфері сільського господарства. Проведення будь-яких видів виробничо-комерційної діяльності не заборонених чинним законодавством України (пункт 3.1 Статуту).

Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (пункт 3.2 Статуту).

Підприємство здійснює вільний вибір видів господарської діяльності, самостійно формує програми та напрями своєї діяльності, обирає постачальників та споживачів продукції, робіт і послуг, якщо інший порядок вибору видів діяльності та споживачів продукції, робіт і послуг не передбачений чинним законодавством. Підприємство самостійно визначає ціни на власну продукцію (товари, послуги, роботи), якщо інше не передбачено ліцензійними умовами щодо окремих видів діяльності, які здійснює підприємство та законодавством України (пункт 4.11 Статуту).

Відповідно до пункту 5.1 Статуту для реалізації мети діяльності підприємства, передбаченої цим Статутом, підприємство має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом підприємства та внутрішніми документами підприємства: 1) Самостійно планувати свою діяльність, визначати стратегію та основні напрями розвитку відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон`юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації. 2) Вчиняти господарські зобов`язання (правочини) та укладати договори, угоди, контракти згідно з чинним законодавством, набувати майнові та особисті немайнові права, брати на себе зобов`язання в порядку, встановленому чинним законодавством та цим Статутом. 3) Представляти свої інтереси в органах державної влади України, органах місцевого самоврядування, в органах, установах та організаціях інших держав, судових органах, перед іншими громадськими органами та організаціями, юридичними чи фізичними особами. 4) За згодою суб`єкта управління підприємства створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. 5) Залучати до роботи спеціалістів, в тому числі іноземців та/або осіб без громадянства.

Відповідно до пункту 5.12 (8) Статуту підприємство реалізує свою продукцію.

Згідно з пунктом 8.2 Статуту прибуток підприємства утворюється в результаті грошових, матеріальних та інших надходжень від господарської діяльності.

Отже, Державне підприємство «Миргородський гренажний завод», укладаючи з Фермерським господарством «Промінь 20102» (виконавець) договір №2-Ф на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції діяло в межах своїх повноважень та з метою отримання прибутку від господарської діяльності, визначеної Статутом.

Як зазначалося вище, Міністерство аграрної політики та продовольства України у листі від 26.04.20216 визначило, що Мінагрополітики як орган, уповноважений управляти майном державних підприємств, що належать до сфери його управління, не має права втручатись в їх оперативну господарську діяльність.

Ураховуючи вищенаведене, за сукупністю усіх обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом обґрунтовано встановлено, що укладення зазначеного договору не суперечать вимогам чинного законодавства, договір не містить істотних умов, передбачених для договорів оренди землі, а тому за своєю суттю договір №2-Ф на виконання робіт по вирощуванню та поставки сільськогосподарської продукції від 27.06.2017 не є прихованим правочином - договором оренди землі, а є договором саме про надання послуг та поставки.

Таким чином, спірний договір укладений у межах господарської діяльності Державного підприємства «Миргородський гренажний завод», земельні ділянки не вилучались та не передавались Фермерському господарству «Промінь 2010», договір №2-Ф на виконання робіт з вирощування та поставки сільськогосподарської продукції не є прихованим договором оренди землі, відтак господарський суд правомірно відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним зазначеного договору.

Щодо вимоги прокурора про зобов`язання Фермерського господарства «Промінь 2010» передати, а Державного підприємства «Миргородський гренажний завод» прийняти земельні ділянки державної власності, загальною площею 209,5 га, які згідно з Державним актом на право постійного користування серії ПЛ № 65 від 26.12.1997 та Державного акту на право постійного користування серії ІІ-ПЛ № 002153 від 28.10.1997, перебувають у постійному користуванні ДП «Миргородський гренажний завод», то дана вимога є похідною від основної, та не підтверджена жодними доказами про те, що спірні земельні ділянки вибули з законного користування ДП «Миргородський гренажний завод», тому не підлягає задоволенню.

Отже, прокурором не доведено факту передачі ФГ«Промінь 2010» спірних земельних ділянок.

Посилання Фонду державного майна України на незаконну передачу земельних ділянок в оренду ФГ «Промінь -2010» без погодження міністерством та Фондом є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять належних доказів передачі цих земельних ділянок саме в оренду. Разом з тим, право власності на зібраний урожай набуває ФГ «Промінь 2010» виключно після повної оплати за нього, за ринковими цінами.

Доводи прокурора про необхідність погодження спірного договору як значного правочину, виходячи з вартості активів підприємства, що станом на 2017 рік становили 27245 тис. грн, з огляду на те, що вартість спірних земельних ділянок перевищує 10% від вартості активів, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спірний правочин не є договором, за умовами якого відбувається фактична передача спірних земельних ділянок в оренду.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2023 у справі №917/1674/22 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.09.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.О. Крестьянінов