Постанова

від 12.09.2023 по справі 922/1760/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Харків Справа № 922/1760/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.,

за участі секретаря судового засідання Дзюби А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" (вх. №1535Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року (ухвалено суддею Бураковою А.М. 04.07.2023 у приміщені Господарського суду Харківської області) та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 року (ухвалено суддею Бураковою А.М. 20.07.2023 у приміщенні Господарського суду Харківської області) у справі №922/1760/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект", м. Харків

про стягнення 24226,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 24226,88 грн., з яких: 17900,00 грн - сума заборгованості за Договором № СО2411/2 про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 24.11.2021; 5588,32 грн - інфляційні збитки; 738,56 грн - сума 3% відсотків річних.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 у справі №922/1760/23 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" 17900,00 грн. заборгованості за Договором № СО2411/2 від 24.11.2021; 304,84 грн. інфляційних збитків; 70,62 грн. 3% відсотків річних та 2024,54 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" звернулося до суду з клопотанням про стягнення судових витрат (вх. №17802), відповідно до якого просило суд ухвалити додаткове рішення у справі № 922/1760/23 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн та судові витрати з направлення відповідачу поштової кореспонденції у розмірі 146,80 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 у справі №922/1760/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" про стягнення судових витрат задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" 11314,50 грн витрат на професійну правничу допомогу та 110,74 грн витрат з направлення відповідачу поштової кореспонденції; в решті заяви відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року по справі №922/1760/23 та додаткове рішення від 20.07.2023 року по цій же справі, та ухвалити нове, яким відмовити ТОВ "АВАНГАРД ТРАНС" в позові повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що наданий позивачем акт №0912-1/1 здачі прийняття робіт (надання послуг) не відповідає умовам договору, оскільки має помилкову назву та не має передбачених умовами договору відомостей, що на його думку, надавало право на затримання оплати за договором.

Крім того, суд, погодившись з твердженням позивача про отримання 03.03.2023 відповідачем доданого до претензії акту, не звернув увагу на те, що у останнього було не менше 10 банківських (робочих) днів для розрахунку. Тобто, якщо погодитись про належне отримання відповідачем акту про виконання робіт 03.03.2023, то розрахунок мав бути проведений не пізніше 17.03.2023.

На думку відповідача, суд не звернув увагу на те, що відповідач враховуючи умови договору правомірно не здійснював розрахунок з позивачем, оскільки позивач вчасно не надав визначений умовами договору документ - акт, який свідчив би про виконання позивачем своїх зобов`язань, та містив би визначені договором відомості. Оскільки такий документ, який відповідав би вимогам договору не наданий, відповідач вважав, що строк для оплати послуг не настав.

В обґрунтування апеляційної скарги в частині непогодження з додатковим рішенням суду, відповідач посилався на те, що суд першої інстанції здійснив недостатню оцінку акту приймання передачі наданих послуг від 07.07.2023, а також складності справи, досвіду адвоката та розміру гонорару.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року у справі №922/1760/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" на рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 року у справі №922/1760/23; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 12.09.2023; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року у справі №922/1760/23.

04.09.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

12.09.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча були належним чином повідомленні судом про дату, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

24.11.2021 між ТОВ "АВАНГАРД ТРАНС" (експедитор) та ТОВ "Виробниче підприємство "Металокомплект" (замовник) укладено договір № С02411/2 про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні (далі -договір).

Відповідно до п.1.1. договору, експедитор, діючи від свого імені та за рахунок замовника, у межах даного договору організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні шляхом залучення найманого або власного вантажного транспорту.

На підставі даного договору експедитор надає одну чи декілька з наступних послуг: здійснює організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок; розсилає товарно транспортну документацію; здійснює розрахунки з усіма учасниками транспортного процесу; приймає участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством; вирішує з замовником претензійні питання; сторони передбачають можливість надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на замовника, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо), про що обов`язково зазначається в заявці (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 2.3. договору конкретні умови по кожному окремому замовленню обумовлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною цього договору. Допускається одержання заявки по факсимільному чи електронному зв`язку (Е-maіl).

Відповідно до п. 2.5. договору надання послуг за цим договором фіксується двостороннім актом виконаних робіт (надання послуг), який складається у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, підписується уповноваженими представниками експедитора й замовника та засвідчується печатками сторін.

Пунктом 3.1.7. договору передбачено, що експедитор зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту передавання вантажу вантажоодержувачу надати замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг), який повинен містити наступну інформацію: найменування замовника та експедитора, найменування вантажу, дата і маршрут перевезення, марка автомобіля, державний реєстраційний номер автомобіля і причепу, вартість послуг експедитора.

Загальна сума договору складається із сум вартостей підписаних обома сторонами актів виконаних робіт (надання послуг) та сплачених замовником рахунків-фактур. Ціни за даним договором встановлені в гривнях. Ціни, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень) узгоджуються додатково перед кожним перевезенням (групою перевезень) (пункти 4.1 та 4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень). Термін оплати не може перевищувати 10 банківських днів з дня виставлення рахунку, акта виконаних робіт (наданих послуг) п 4.4 договору).

Відповідно до п. 4.6 договору замовник має право затримати оплату послуг експедитора, якщо будь-які документи, надані експедитором, не відповідають вимогам чинного законодавства України і/чи містять помилки або невідповідності, пропорційно кількості днів, протягом яких такі помилки і/чи невідповідності будуть виправленні та/або документи будуть приведені у відповідності до чинного законодавства України і передані замовнику.

Згідно з п. 5.1 договору кількість прийнятих (зданих) від замовника вантажів визначається кількістю місць, зазначених у товаро-транспортній накладній (CMR). У випадку невідповідності кількості вантажу чи його стану кількості і стану вантажу, зазначеному у товарно-транспортних документах, замовник або уповноважена ним особа (отримувач) повинен зробити відповідні помітки в примірнику товаротранспортної накладної (CMR), що повертається перевізнику, а також скласти акт про пошкодження, недостачу вантажу разом з представником торговельно-промислової палати та \ або незалежним експертом страхової компанії. При цьому присутність водія-експедитора при розвантаженні та огляді вантажу є обов`язковою, що стверджується його підписом у відповідному документі (акті). Якість, упаковка та маркування вантажів, наданих замовником для перевезення по даному договору, повинні відповідати вимогам міжнародних та діючих в Україні правил перевезення вантажів та забезпечувати зберігання вантажів під час перевезення, вантажно-розвантажувальних робіт, чітку ідентифікацію вантажних місць. Експедитор повинен бути письмово проінформований про недостачу (пошкодження) вантажу в день розвантаження (пункти 5.2-5.4 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору у випадку виникнення спорів сторони будуть прагнути до їх врегулювання шляхом переговорів чи обміну листами. Якщо врегулювання не буде досягнуто, то спір підлягає передачі в Господарський суд відповідно до вимог чинного законодавства України. Сторона, що одержала претензію, зобов`язана розглянути її і дати відповідь не пізніше одного місяця з часу одержання претензії. Відсутність відповіді на претензію не є підставою для заборони звернення в Господарський суд відповідно до законодавства України (п.8.2 договору).

Договір, доповнення до договору або інші документи, підписані і передані по факсу, мають силу оригіналу, повинні бути підтверджені шляхом передачі оригіналу документів на протязі 3 календарних днів з моменту підписання (п.9.1 договору).

Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, але у будь-якому випадку до повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (п.10.1 договору).

У травні 2023 позивач звернуся до суду з даним позовом (поштове відправлення оформлено 27.04.2023), в якому зазначав, що експедитор добросовісно виконав свої зобов`язання за договором, зокрема, організував перевезення вантажу замовника й здійснив розрахунки з транспортною організацією за перевезення вантажу замовника. Поряд з цим відповідач не виконав належим чином свої зобов`язання за договором, зокрема, в частині оплати наданих послуг з боку позивача.

Позивач зазначав, що відповідно до умов заявки на перевезення вантажу від 08.12.2021 замовник мав сплатити експедитору 17900,00 грн. одразу після вивантаження вантажу. Вивантаження вантажу відбулося 09.12.2021, проте навіть станом на 25.04.2023 замовником не проведена оплата послуг експедитора за даною заявкою.

Позивач стверджує, що експедитором на адресу замовника були направлені Новою поштою документи передбачені п. 4.6 договору для проведення оплати наданих послуг. Втім відповідач оплату не здійснив, акт виконаних робіт із підписом свого керівника не повернув.

22.03.2023 представником позивача було направлено відповідачу претензію з вимогою перерахувати грошові кошти у розмірі 17900,00 грн на поточний рахунок позивача протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної претензії. До вказаної претензії повторно були надіслані відповідачу копії заявки від 08.12.2021, CMR A№1205036, рахунок фактуру №0912-1 від 09.12.2021 та акт №0912/1 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2021. Відповідачем таке поштове відправлення отримано 03.03.2023.

Проте, відповідач вимоги претензії не виконав, заборгованість у встановлений у претензії строк не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 17900,00 грн. заборгованості за договором, інфляційні збитків у розмірі 5588,32 грн та 738,56 грн. 3% річних за період з 10.12.2021 по 25.04.2023.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором по оплаті транспортно-експедиторських послуг у розмірі 17900,00 грн., дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення суми заборгованості за Договором № СО2411/2 від 24.11.2021 у розмірі 17900,00 грн. є обґрунтованою, вона підтверджена доданими до матеріалів справи доказами та є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 5588,32 грн. інфляційних збитків та 738,56 грн. 3% відсотків річних, місцевий господарський суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, ураховуючи те, що з 09.03.2023 відповідач прострочив виконання свого зобов`язання за договором, дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума інфляційних збитків у розмірі 304,84 грн. та сума 3% річних у розмірі 70,62 грн. за період з 09.03.2023 - 25.04.2023.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1, 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 193 ГК України та 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (в редакції чинній станом на час укладення договору) визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути, зокрема, міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

В матеріалах справи міститься заявка на транспортування вантажу № СО0812/1 від 08.12.2021 підписана сторонами та міжнародна товаро-транспортна накладна СМR А №1205036 від 09.12.2021, з яких вбачається, що експедитор надав замовнику транспортно-експедиторські послуги по здійсненню перевезення вантажу (Інактиватор ИН-80 (2 шт)) автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з міста Харкова до міста Желєзногорськ Курської області Російської Федерації, автомобілем Вольво НОМЕР_1 / НОМЕР_2 . За умовами заявки на перевезення вантажу № СО0812/1 від 08.12.2021, вартість перевезення складає 17900,00 грн. б/н по вивантаженню.

Пунктом 3.1.7. договору передбачено, що експедитор зобов`язаний протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту передавання вантажу вантажоодержувачу надати замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг), який повинен містити наступну інформацію: найменування замовника та експедитора, найменування вантажу, дата і маршрут перевезення, марка автомобіля, державний реєстраційний номер автомобіля і причепу, вартість послуг експедитора.

В матеріалах справи відсутні докази надання /направлення відповідачеві протягом 3 календарних днів з моменту передавання вантажу акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно з п. 4.3 договору порядок і термін оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється експедитору перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в заявці №СО0812/1 від 08.12.2021 визначена вартість перевезення - « 17900,00 грн. б/н по выгрузке».

При цьому, посилання позивача на те, що заявкою передбачено термін виконання зобов`язання щодо оплати «одразу після вивантаження», не може бути визнано судом обґрунтованим, оскільки таких умов вона не містить. А вказане в заявці формулювання «Стоимость перевозки - 17900,00 грн. б/н по выгрузке» не можна ототожнити із встановленням умов щодо строку та порядку оплати.

Водночас п. 4.4. договору передбачає, що термін оплати не може перевищувати 10 банківських днів з дня виставлення рахунку, акта виконаних робіт (наданих послуг). Оплата послуг експедитора провадиться замовником на розрахунковий рахунок експедитора на підставі наступних документів: рахунку - фактури, акту виконаних робіт (наданих послуг), CMR, ТТН, у разі перевезення у міжміському сполученні, податкової накладної, якщо експедитор є платником ПДВ (4.5 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 21.02.2023 про оплату послуг за договором № С02411/2 від 24.11.2021 про надання транспортно-експедиторських послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні у розмірі 17900,00.

В якості додатків до претензії зазначені: копія заявки СО0812/1 від 08.12.2021, СМR А №1205036, рахунок-фактура № 0912-1 від 09.12.2021 року, Акт №0912/1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.12.2021 року, посвідчені копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру. Також вказані додатки до претензії зазначені в описі вкладення до цінного листа.

Вказане поштове відправлення було направлено на адресу відповідача 22.02.2023 та отримане ним 03.03.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач фактично отримав акт виконаних робіт 03.03.2023.

Тому, враховуючи положення пунктів 4.4. та 4.5 договору відповідач мав здійснити оплату до 17.03.2023.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не спростовує обставини надання позивачем послуг, а лише зазначає, що строк оплати не настав оскільки йому не надано акту виконаних робіт, який свідчив би про виконання позивачем своїх зобов`язань, та містив би визначені договором відомості.

Водночас, колегія суддів зазначає, що зміст акту № 0912-1/1 здачі-прийняття робіт (наданих послуг) дозволяє встановити факт здійснення між сторонами господарської операції за договором, а тому доводи відповідача не можуть бути підставою для звільнення його від обов`язку з оплати наданих послуг.

Колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено, строк виконання зобов`язання з оплати послуг встановлений договором, а саме термін оплати не може перевищувати 10 банківських днів з дня виставлення рахунку, акта виконаних робіт (наданих послуг).

Ураховуючи відсутність в матеріалах справи доказів отримання до 03.03.2023 відповідачем від позивача документів, передбачених пунктами 4.4 та 4.5. договору, колегія суддів вважає, що відповідач був зобов`язаний виконати свій обов`язок з погашення заборгованості перед позивачем за договором та заявкою № СО0812/1 від 08.12.2021 не пізніше 17.03.2023 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 17900,00 грн. основної заборгованості за договором № СО2411/2 від 24.11.2021.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими до стягнення є 35,80 грн. інфляційних втрат за період квітень 2023 та 57,38 грн. 3% річних за період з 18.03.2023 по 25.04.2023.

Щодо вимог заявника апеляційної скарги про скасування додаткового рішення, колегія суддів зазначає таке.

У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).

Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Позивач 10.07.2023 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. та судові витрати з направлення відповідачу поштової кореспонденції у розмірі 146,80 грн.

До заяви додані: договір про надання правової допомоги від 01.12.2021 року, укладений між позивачем та адвокатом Довженком Олександром Вадимовичем; акт приймання-передачі наданих послуг від 07.07.2023 року; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.

Ухвалою від 14.07.2023 прийнято до розгляду клопотання позивача про стягнення судових витрат та ухвалено розглядати клопотання без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що не мав можливості заявити свої заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, оскільки ухвалу про прийняття до розгляду клопотання позивача отримав лише 20.07.2023.

Дійсно, згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав вищезазначену ухвалу від 14.07.2023 у день винесення оскаржуваного додаткового рішення (що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення) та не мав можливості надати свої заперечення, а тому колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги його заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Так, відповідач посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції здійснив недостатню оцінку акту приймання передачі наданих послуг від 07.07.2023, в якому міститься перелік послуг, які надавались поза межами судової справи; не надав оцінку складності справи та розміру гонорару порівняно з ціною позову.

Колегією суддів встановлено, що 01.12.2021 між адвокатом Довженком О.В. (далі- адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" (далі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правову допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами у додатку №1 до цього договору. Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше (п. 3.2 договору).

Факт надання передбачених цим договором послуг підтверджується актом приймання передачі наданих послуг (п.4.1 договору).

Відповідач зазначає, що позивачем не надано відповідний додаток №1 до договору, який має визначати розмір гонорару та порядок його оплати.

Проте, колегія суддів враховує, що згідно з актом приймання передачі наданих послуг від 07.07.2023 за договором про надання правової допомоги від 01.12.2021 адвокатом у період з 20.02.2023 по 07.07.2023 в рамках судової справи №922/1760/23 надано таку професійну правничу допомогу:

- 21.02.2023, вивчення документів, підготовка претензії до відповідача та направлення її засобами поштового зв`язку; тривалість впродовж якої адвокат був задіяний на виконання договору 1 година;

- 25.04.2023, підготовка правової позиції та вивчення актуальної практики з даного спору для задоволення вимог клієнта, підготовка позовної заяви на направлення її відповідачу та Господарському суду Харківської області. тривалість впродовж якої адвокат був задіяний на виконання договору 4 години;

- 08.06.2023, підготовка відповіді на відзив, направлення відповіді відповідачу та суду; тривалість впродовж якої адвокат був задіяний на виконання договору 3 години;

- 05.07.2023, пояснення на заперечення відповідача щодо відповіді на відзив, направлення відповіді відповідачу та суду; тривалість впродовж якої адвокат був задіяний на виконання договору 2 години.

Загальна кількість часу, витраченого адвокатом на виконання своїх обов`язків перед клієнтом за договором 10 годин.

При цьому, сторонами в акті від 07.07.2023 погоджено, що 1 (одна) година роботи адвоката коштує 1500,00 грн. відповідно до п. 3.2 договору. Таким чином, вартість послуг адвоката за договором склала 15000,00 грн (пункти 2, 3 акту).

Колегія суддів враховує, що в даному випадку предметом розгляду є стягнення заборгованості у розмірі 24226,88 грн. за договором про надання транспортно експедиторських послуг по здійсненню перевезення і за ціною позову та характером спору вказана справа є малозначною. Дане провадження для кваліфікованого юриста не є справою дуже значної складності, не потребує здійснення об`ємного розрахунку, аналізу великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, а також великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.

Окремо суд зауважує щодо такої послуги, передбаченої актом від 07.07.2023, як пояснення на заперечення відповідача щодо відповіді на відзив від 05.07.2023.

Як свідчать матеріали справи, такі пояснення сформовані в системі «Електронний суд» тільки 06.07.2023. Водночас рішення у справі було винесено 04.07.2023. Тобто ці дії були вчинені адвокатом позивача вже після завершення розгляду справи. Отже час, який був витрачений адвокатом на вчинення таких дій тривалістю 2 години, не може бути врахований при розрахунку вартості витрат на професійну правничу допомогу, яка має бути покладена на протилежну сторону спору (тобто відповідача).

Таким чином, обґрунтовано підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі лише 12000грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат з направлення відповідачу поштової кореспонденції у розмірі 146,80 грн. колегія суддів зазначає таке.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Судом приймається до уваги, що в межах розгляду справи позивачем були понесені такі судові витрати на направлення відповідачу копій: позовної заяви у розмірі 68,80 грн., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти від 27.04.2023; відповіді на відзив у розмірі 39,00 грн., що підтверджується квитанцією Е-Пост від 08.06.2023.

Проте, здійснення витрат на направлення відповідачу додаткових пояснень після завершення розгляду справи, що підтверджується квитанцією Е-Пост від 06.07.2023 у розмірі 39,00 грн., колегія суддів не приймає до уваги з огляду на вищенаведене.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що витрати позивача на направлення відповідачу поштової кореспонденції на суму 107,8 грн. були пов`язані із розглядом даної справи.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог колегія суддів зазначає, що відшкодуванню підлягають витрати позивача на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених вимог у розмірі 11815,2 грн., а також судові витрати з направлення відповідачу поштової кореспонденції у розмірі 106,14 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну рішення і додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року у справі №922/1760/23 змінити, виклавши абзац 2 його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" (61030, м. Харків, вул. Греківська, 81, корп. А, код ЄДРПОУ 39553078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" (49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 27/13, код ЄДРПОУ 38678226) 17900,00 грн. заборгованості за договором № СО2411/2 від 24.11.2021; 35,80 грн. інфляційних збитків; 57,38 грн. 3% відсотків річних та 1993,40 грн. судового збору».

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 року у справі №922/1760/23 змінити, виклавши абзац 3 його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" (61030, м. Харків, вул. Греківська, 81, корп. А, код ЄДРПОУ 39553078) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" (49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 27/13, код ЄДРПОУ 38678226) 11815,2 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 106,14 грн. витрат з направлення відповідачу поштової кореспонденції».

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 04.07.2023 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.07.2023 року у справі №922/1760/23 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД ТРАНС" (49124, м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 27/13, код ЄДРПОУ 38678226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Металокомплект" (61030, м. Харків, вул. Греківська, 81, корп. А, код ЄДРПОУ 39553078) 62 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.09.2023.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова