Рішення

від 06.09.2023 по справі 914/1066/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2023м. ДніпроСправа № 914/1066/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянув спір

за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайвісп", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій в сумі 7 245 000,00 грн.

Представники:

від позивача Матвєєнко Г.М.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення 1 995 000,00 грн., що складають суму пені за порушення умов договору № 286/2/22/162 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України); 5 250 000,00 грн. - штрафу.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 286/2/22/162 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині строків поставки товару.

Разом з позовною заявою Міністерством оборони України подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант-Ікс" в межах позову на суму 7 355 017,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.04.2023 у справі № 914/1066/23 позовну заяву Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант-Ікс" про стягнення 7 245 000,00 грн. разом з доданими до неї документами, у тому числі заявою про забезпечення позову, передано за територіальною підсудністю на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 розгляд справи № 914/1066/23 доручено судді Мельниченко І.Ф.

08.05.2023 Господарським судом Дніпропетровської області повернуто Міністерству оборони України заяву про забезпечення позову б/н від 30.03.2023 з додатками без розгляду у зв`язку з тим, що останню подано без додержання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою від 10.05.2023 позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана позивачем без додержання вимог статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

17.05.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим ухвалою від 22.05.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 914/1066/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2023.

17.05.2023 від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайвісп", які знаходяться (обліковуються) на його балансі на території України, в межах позову на суму 7 355 017,00 грн., у задоволенні якої судом відмовлено.

20.06.2023 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 21.08.2023 та відкладено підготовче засідання до 08.08.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального України, у зв`язку з чим господарським судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 06.09.2023, про що постановлено ухвалу від 08.08.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи № 914/1066/23, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських, формувань надсилались ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2023, 20.06.2023 та 08.08.2023.

Конверти із зазначеними вище ухвалами було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листів з ухвалами суду та повернення їх до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

06.09.2023 у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 286/2/22/162 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) в частині строків поставки товару.

05.05.2022 Міністерством оборони України (далі - позивач, замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ант-Ікс", яке в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю"Вайвісп", (далі - відповідач, постачальник) укладено договір № 286/2/22/162 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору його предметом є спідня білизна (18310000-5) (сорочка та кальсони демісезонні, вид 2) (далі - товар).

Згідно з пунктом 1.2. договору постачальник зобов`язався у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані в цьому договорі, а замовник - забезпечити приймання та оплату товару.

Номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання договору, визначено сторонами у пункті 1.3. специфікацією.

Строки (терміни) постачання за вказаною вище специфікацією становлять: партія № 1 - до 30.06.2022, партія № 2 - до 10.08.2022, партія № 3 - до 20.09.2022, партія № 4 - до 30.10.2022, партія № 5 - до 30.11.2022. Кожна партія товару включає в себе 50 000 комплектів, за ціною 420,00 грн./од. товару без ПДВ, загальна вартість товару 21 000 000,00 грн. без ПДВ. Всього товару на загальну суму 105 000 000,00 грн. без ПДВ.

Ціна договору становить 105 000 000,00 грн., у тому числі ПДВ 00,00 грн. (за згальним фондом) (пункт 2.1.).

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.

Розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товару протягом 10 календарних днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок).

Так, у пункті 3.6. договору сторони встановили, що замовник, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, здійснює попередню оплату (аванс) в розмірі 50% від вартості товарів за договором. Строк здійснення попередньої оплати (авансу) замовником:

- за першу партію товару розмір передоплати 10 500 000,00 грн. - не пізніше 02.05.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 02.05.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 02.05.2022.

- за другу партію товару розмір передоплати 10 500 000,00 грн. - не пізніше 10.06.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 10.06.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 10.06.2022.

- за третю партію товару розмір передоплати 10 500 000,00 грн. - не пізніше 20.07.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 20.07.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 20.07.2022.

- за четверту партію товару розмір передоплати 10 500 000,00 грн. - не пізніше 30.08.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 30.08.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 30.08.2022.

- за п`яту партію товару розмір передоплати 10 500 000,00 грн. - не пізніше 03.10.2022 року. Сторони домовились, що у разі здійснення попередньої оплати замовником раніше 03.10.2022, строк їх зарахування постачальнику вважатиметься 03.10.2022.

Після проведення попередньої оплати постачальник повинен відзвітувати перед замовником про її використання шляхом поставки товарів, вартість яких є не меншою суми попередньої оплати, та надання документів, передбачених у пункті 3.4. цього договору, у строк, який не перевищує 60 календарних днів (пункт 3.7. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору товар постачається на об`єднані центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строк (термін) поставки товару визначений в специфікації договору (п. 1.3).

Згідно з пунктом 6.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі перерахувати попередню оплату та здійснити оплату поставленого товару відповідно до умов договору; та має право у разі порушення постачальником умов договору в частині поставки товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов договору чи відмови від виконання договору, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення постачальника листом), зокрема, достроково розірвати договір.

У пункті 6.3. договору сторони передбачили, що постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити поставку товару у строки (терміни), встановлені договором.

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати попередню оплату та плату за поставлений товар (пункт 6.4. договору).

У пункті 7.3.2. договору сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 60 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 5% вказаної ціни договору (пункт 3.1.).

Відповідно до пункту 7.3.2.1. договору у разі, якщо замовник не здійснив попередню оплату у розмірі та у строк, що зазначено в п. 3.6. договору, а постачальник не поставив товар, постачальник не несе відповідальність за не поставку товару.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (включно) (пункт 11.1.).

Відповідно до додатку № 1 до спірного договору (Рознарядка Міністерства оборони України за Специфікацією) сторонами сплановано відвантаження передбаченого умовами договору товару.

01.08.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до спірного договору, відповідно ду пункту 1 якої останні вирішили викласти пункти 3.6. та 3.7. розділу ІІІ "Порядок та умови проведення розрахунків" договору в такій редакції: "3.6. За рішенням замовника, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати (авансу) у розмірі, що не перевищує 50% вартості товарів за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати.

3.7. У разі проведення попередньої оплати постачальник повинен відзвітувати перед замовником про її використання шляхом поставки товарів, вартість яких є не меншою суми попередньої оплати, та надання документів, передбачених у пункті 3.4. цього договору, у строк, який не перевищує строку попередньої оплати".

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що відповідач у визначений пунктом 1.3. та додатком № 1 до спірного договору строк не поставив товар, у зв`язку з чим Міністерство оборони України у відповідності до пункту 7.3.2. спірного договору нарахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Вайвісп" пеню за загальний період прострочення з 01.07.2022 по 06.09.2022 в сумі 1 995 000,00 грн. та штраф у сумі 5 250 000,00 грн.

Крім того, позивач вказує на те, що листом № 286/8/3217 від 07.09.2022 у відповідності до пункту 6.1. останній повідомив відповідача про дострокове розірвання спірного договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Крім того, слід зазначити про те, що частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, позивач, посилаючись на пункт 7.3.2. спірного договору, просить стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 01.07.2022 по 06.09.2022, яка за його підрахунком складала суму 1 995 000,00 грн., та штраф в сумі 5 245 000,00 грн.

Проте, слід зазначити про те, що обов`язку постачальника (відповідача у даній справі) з поставки передбаченого умовами договору № 286/2/22/162 від 05.05.2022 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) передує обов`язок замовника (позивача у даній справі) здійснити попередню оплату в розмірі 50% за відповідну партію товару у визначений вказаним договором строк.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Доказів виконання зобов`язання щодо перерахування грошових коштів в якості попередньої оплати (авансу) у сумі та в строки, встановлені в пункті 3.6. спірного договору, позивачем надано не було. До того ж, як вже зазначалось вище, сторони, укладаючи спірний договір, дійшли згоди про те, що у разі, якщо замовник не здійснив попередню оплату у розмірі та у строк, що зазначено в п. 3.6. договору, а постачальник не поставив товар, постачальник не несе відповідальність за не поставку товару (пункт 7.3.2.1.).

При викладених обставинах у суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу та пені (за загальний період прострочення з 01.07.2022 по 06.09.2022) за не поставку першої та другої партії товару.

Посилання позивача на додаткову угоду № 1 до спірного договору, якою змінені пункти 3.6. та 3.7. в розділі ІІІ "Порядок та умови здійснення розрахунків", в результаті чого умова проведення попередньої оплати перестала бути для Замовника (позивача) обов`язковою, не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Так, як вбачається з матеріалів справи, зазначену вище додаткову угоду сторони уклали 01.08.2022. Відповідно до пункту 4 вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди про те, що остання набирає чинності з моменту підписання її повноважними представниками.

Предметом розгляду у даній справі є нарахування штрафних санкцій за не поставку першої та другої партії товарів, обов`язкову попередню оплату за які Замовник повинен був внести до 02.05.2022 та до 10.06.2022 відповідно.

Отже, умови додаткової угоди № 1 від 01.08.2022 не можуть розповсюджуватись на правовідносини сторін, які виникли до її укладення.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайвісп" про стягнення штрафних санкцій в сумі 7 245 000,00 грн. - відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко