Ухвала

від 19.09.2023 по справі 908/1997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/128/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2023 Справа № 908/1997/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Ярешко О.В., розглянувши матеріали клопотання вих. № б/н від 13.09.2023 Приватного акціонерного товариства Кагма, підписаного адвокатом Дзюбою М.Ю., про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1997/22

за позовом Публічного акціонерного товариства Кагма, 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул. Столична, 14

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Чіз Мілк, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 52

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 на адресу електронної пошти Господарського суду Запорізької області надійшло клопотання вих. № б/н від 13.09.2023 Приватного акціонерного товариства Кагма, підписаного адвокатом Дзюбою М.Ю., про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1997/22, згідно якого просить ухвалити додаткове рішення у справі № 908/1997/22 про стягнення з ТОВ Чіз Мілк на користь ПрАТ Кагма судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023, враховуючи перебування судді Горохова І.С. у відпустці, клопотання визначено для розгляду судді Ярешко О.В.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви (клопотання) з процесуальних питань подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

У вирішенні питань, які виникають при розгляді відповідних заяв (клопотань), застосовуються загальні положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано вимоги щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відтак, оскільки склад і розмір, зокрема, витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, порушення заявником свого процесуального обов`язку та не направлення іншій стороні копії клопотання призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншому учаснику судового розгляду ознайомитись із його змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення. При цьому, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/14138/18.

Належним слід вважати надсилання вимоги з дотриманням встановленого договором порядку на адресу отримувача, яка вказана в договорі або додатково повідомлена відповідно до умов договору. Якщо такий порядок договором не визначений відповідно до звичаїв ділового обороту належне відправлення вимоги може здійснюватися засобами поштового зв`язку чи кур`єрскої служби, які дозволяють встановити зміст відправлення та підтвердити його вручення, наприклад, цінним листом з описом вкладення відповідно до Порядку надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 757/13243/17.

Пунктом 26 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і поставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

Відповідна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 922/614/19.

Відтак, з метою додержання принципу змагальності сторін та забезпечення можливості своєчасного надання іншим учасником заперечень по суті клопотання, з урахуванням встановленого процесуального строку для його розгляду, особа, яка звертається з відповідним клопотанням про ухвалення додаткового рішення, зобов`язана направити його копію з доданими документами учаснику справи саме з описом вкладення.

До клопотання про ухвалення додаткового рішення заявником не надано будь-яких доказів на підтвердження надіслання його копії відповідачу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника.

У порушення вказаного припису законодавства заявником не викладено прохання заявника та не зазначено, яку саме суму витрат на професійну правничу допомогу просить стягнути з відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 6 ГПК України, реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.

У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Відтак, вказані підсистеми почали функціонувати з 05.10.2021.

Пунктом 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, визначено, що процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд".

Згідно п. 111 Перехідних положень вказаного Положення, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

У підпункті 5.8 пункту 5 вказаного Положення, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Отже, надсилання процесуальних документів до Господарського суду Запорізької області в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд, розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20, від 01.07.2021 у справі № 9901/76/21 викладено правовий висновок, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему Електронний кабінет.

Як встановлено судом, клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1997/22 надійшло до Господарського суду Запорізької області не за допомогою підсистеми Електронний суд, а електронною поштою з використанням КЕП фізичної особи ОСОБА_1 .

При цьому, заявником не надано доказів того, що електронна адреса, з якої до суду надійшло вказане клопотання, є офіційною електронною адресою адвоката Дзюби М.Ю. у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що клопотання, подане адвокатом Дзюбою М.Ю. не містять відомостей про підписання процесуального документу (клопотання) електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифіката відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву з використанням підсистеми Електронний суд.

Відтак, заява подана з порушенням ч. 2 ст. 170 ГПК України.

Згідно ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 169, 170, 172, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання вих. № б/н від 13.09.2023 Приватного акціонерного товариства Кагма, підписане адвокатом Дзюбою М.Ю., про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1997/22 повернути заявнику.

Оскільки клопотання вих. № б/н від 13.09.2023 надійшло до суду в електронному вигляді, суд не здійснює його повернення заявнику в паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України. Ухвала складена та підписана 19.09.2023.

Суддя О.В. Ярешко