Рішення

від 16.02.2023 по справі 910/10480/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.02.2023Справа № 910/10480/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., за участю секретаря судового засідання Степов`юк С.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (вул. Храновського 11А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29018)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (вул. Сім`ї Сосніних, 3, м. Київ, 03148)

про стягнення 1 563 535,64 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" (вул. Сім`ї Сосніних, 3, м. Київ, 03148)

до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (вул. Храновського 11А, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29018)

про стягнення 24 120,68 грн.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Білик О.Ю. (в режимі відеоконференції)

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" про стягнення 1 563 535,64 грн. необлікованої електричної енергії.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на встановлений під час проведення перевірки відповідача як споживача електричної енергії факт порушення останнім п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме втручання в роботу схеми розрахункового обліку електроенергії шляхом зриву пломби, який зафіксовано в акті про порушення № В000459 від 23.09.2020 року, за наслідками розгляду якого комісією по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ нараховано 1 563 535,64 грн. плати за перетікання реактивної електроенергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 28.07.2021 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2021 року надійшла заява № 2021-0513-3340 від 23.07.2021 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 року, за результатами розгляду заяви про усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10480/21, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.3 ст. 12 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі призначено на 16.09.2021 року.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання, призначене на 16.09.2021 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 року розгляд справи призначено на 03.11.2021 року.

В свою чергу, через відділ діловодства суду 15.09.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 13.09.2021 року з доказами його надсилання на адресу позивача, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує та посилається на те, що акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року його уповноважений представник Кузимович Е.М. не підписував та при його складанні не був присутнім. Крім того, за твердженням відповідача, електролічильник типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року не використовувався при обліку споживання електроенергії споживачем, хоча і був внесений до рапорту електроенергії, даний лічильник не був опломбований, оскільки відповідний акт відповідно до вимог ПРРЕЕ Держспоживстандарт не складався. Відповідач також вказує на те, що у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року не здійснював електроспоживання через лічильник №11448, оскільки ливарний цех, на якому він встановлений, був виведений із експлуатації з 2013 року у зв`язку з необхідністю заміни плавильного обладнання. Відзив судом долучений до матеріалів справи.

Крім того, 15.09.2021 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.09.2021 року про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої останній просив поставити наступні питання: чи виконано підпис від імені особи Кузимовича Е.К. у документах - акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року та акт про опломбування та збереження пломб від 23.09.2020 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вказане клопотання з доказами його надсилання на адресу позивача залучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, через відділ діловодства суду 15.09.2021 року надійшла зустрічна позовна заява б/н від 13.09.2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 24 120,68 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на безпідставне нарахування АТ "Хмельницькобленерго" вартості оплати перетікання реактивної електричної енергії на суму 23012,48 грн., припинення електропостачання у зв`язку з неоплатою відповідного рахунку та, як наслідок, понесення споживачем витрат в сумі 1108,20 грн. на оплату за відключення та повторне підключення електроустановок, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом зазначає про наявність підстав для повернення АТ "Хмельницькобленерго" коштів в сумі 24120,68 грн. згідно приписів статті 1212 Цивільного кодексу України як таких, що набуті останнім без належної правової підстави.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 року за результатами розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" б/н від 13.09.2021 року, останню прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/810480/21 та, оскільки призначене на 16.09.2021 року підготовче судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному, підготовче засідання у справі призначено на 10.11.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2021 року згідно приписів частини 11 статті 176 ГПК України залишено зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" без руху після прийняття її до розгляду та встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 28.07.2021 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 12.07.2021 року надійшла заява № 2021-0513-3340 від 23.07.2021 року про усунення недоліків зустрічної позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки зустрічної позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено, відповідно, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 року продовжено розгляд зустрічної позовної заяви в межах справи № 910/10480/21 в порядку загального позовного провадження.

В свою чергу, 26.10.2021 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов №2021-0513-4805 від 22.10.2021 року з доказами його надсилання на адресу відповідача, відповідно до якого АТ «Хмельницькобленерго» зустрічні позовні вимоги не визнає та зазначає, що оскільки між сторонами у справі існували договірні відносини, а саме на підставі договору про постачання електричної енергії № 20503112 від 27.12.2018 року та договору надання послуг №82 від 24.11.2020 року, кошти, які просить стягнути ТОВ "КК "Дунаєвецький ливарно-механічний завод", набуті постачальником за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування до правовідносин сторін положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Відзив судом долучено до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 01.11.2021 року від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив на позовну заяву №2021-0513-4862 від 26.10.2021 року з доказами її надсилання на адресу відповідача, відповідно до якої позивач вказує, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії відповідно до акту про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року покладається на відповідача, при цьому останнім цілісність та збереження пломб на лічильнику №11448 не забезпечено.

Позивач за первісним позовом також вказує на те, що факт втручання в роботу схеми розрахункового обліку електроенергії встановлений згідно з актом про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, а також додатково підтверджується фото та відеоматеріалами, а тому необхідність доведення обсягів фактичного споживання електроенергії відповідачем через лічильник №11448 у даному випадку відсутня.

Крім того позивач за первісним позовом зазначає, що розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії за період з 22.03.2020 року по 29.03.2020 року розраховано з урахуванням договірної потужності 800 кВт, тривалості роботи обладнання 8 годин 5 днів на тиждень та коефіцієнта використання струмоприймачів 0,6.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 року розгляд справи призначено на 24.11.2021 року.

Через канцелярію суду 11.11.2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 04.11.2021 року з доказами їх надсилання на адресу позивача, відповідно до яких відповідач проти позиції позивача заперечує та зазначає про її необґрунтованість, безпідставність та недоведеність належними доказами.

За результатами розгляду в судовому засіданні 24.11.2021 року клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи Акту про пломбування та збереження пломб від 10.10.2017 р та Акт від 23.09.2020 року, з посиланням на той факт, що підпис на них керівника Кузимовича Е.К. підроблений, у зв`язку з відсутністю за сукупності умов для призначення експертизи, визначених ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, та з урахуванням предмету та підстав позову, за наявності в матеріалах справи інших доказів, достатніх для з`ясування обставин справи, судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 15.09.2021 року про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021 року задоволено клопотання відповідача (за первісним позовом) про витребування доказів, витребувано від Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" для огляду в судовому засіданні оригінали Акту про пломбування та збереження пломб від 10.10.2017 та Акту про пломбування та збереження пломб від 23.09.2020 року та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 08.12.2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/10480/21 на 30 днів за ініціативою суду та, відповідно, відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 року.

У свою чергу, 13.01.2022 року через канцелярію суду від відповідача повторно надійшло клопотання б/н від 12.01.2022 року про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої відповідач просив поставити наступні питання: чи виконано підпис від імені особи Кузимовича Е.К. у документі акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою; чи виконаний відпис від імені особи Кузимовича Е.К. у документі акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року кимось із наведених осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які підписували/заповнювали даний документ. Проведення експертизи відповідач просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вказане клопотання з доказами його надсилання на адресу позивача залучено до матеріалів справи.

Суд зазначає, що аналогічне клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи б/н від 15.09.2021 року було розглянуто судом у підготовчому засіданні 24.11.2021 року та у зв`язку з відсутністю умов та обґрунтувань для призначення експертизи в його задоволенні було відмовлено.

Отже, оскільки в означеному клопотанні відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи б/н від 12.01.2022 року наведені ті ж самі підстави, що були озвучені представником відповідача в судовому засіданні 24.11.2021 року при заявлені першого клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, яке було вирішено судом, за відсутності підстав для повторного розгляду клопотання відповідача від 12.01.2022 року та враховуючи долучену до клопотання заяву свідка ОСОБА_3 в задоволенні клопотання про призначення експертизи протокольною ухвалою відмовлено.

У підготовчому засіданні 20.01.2022 року судом протокольно оголошено перерву до 02.02.2022 року.

Через канцелярію суду 31.01.2022 року від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання б/н від 27.01.2022 року про залучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, а саме копії витягу із посадової інструкції відповідальної особи за електрогосподарство підприємства, яке судом залучено до матеріалів справи.

Проте, у зв`язку з перебуванням судді Селівона А.М. на лікарняному судове засідання, призначене на 02.02.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 року підготовче засідання призначено на 03.03.2022 року.

Поряд із цим, 25.01.2022 року через канцелярію суду від позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" надійшла заява № 2022-0513-725 від 11.02.2022 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 року з урахуванням заяви позивача за первісним позовом призначено проведення судового засідання 03.03.2022 року в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області.

Проте, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану з 24.02.2022 року судове засідання, призначене на 03.03.2022 року, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 року з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України та положеннями статті 2 ГПК України, підготовче судове засідання у справі призначено на 14.07.2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2022 року враховуючи те, що судом остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників справи, визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази, вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі № 910/10480/21 та початок розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 31.08.2022 року.

Так, через канцелярію суду 12.08.2022 року від позивача за первісним позовом - Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" надійшло клопотання № 2022-0513-2795 від 04.08.2022 року про участь у судовому засіданні 31.08.2022 року в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 року призначено судове засідання 31.08.2022 року в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Хмельницької області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 року у зв`язку з неявкою в судове засідання з розгляду справи по суті уповноваженого представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 28.09.2022 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 28.09.2022 року за клопотанням позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 03.11.2022 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 03.11.2022 року у зв`язку з неявкою представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 07.12.2022 року.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 07.12.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 15.12.2022 року для надання позивачем доказів щодо обсягів використання відповідачем електричної енергії у спірний період.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 15.12.2022 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 02.02.2022 року для отримання судом документів, надісланих уповноваженим представником позивача на адресу суду.

Через канцелярію суду 19.12.2022 року від позивача надійшло клопотання №2022-0511-341 від 09.12.2022 року про долучення до матеріалів справи копій документів (копії актів про використану електричну енергію, копії актів про опломбування, заміну та встановлення засобів обліку електроенергії, скріншоти з бази iEnergo-D, тощо).

В свою чергу 16.01.2023 року через канцелярію суду від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення б/н від 10.01.2023 року з доказами їх надсилання на адресу позивача, відповідно до яких відповідач за первісним позовом додатково зазначає про те, що лічильник типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року не використовувався при обліку електроспоживання, перетікання та споживання електричної енергії через цей лічильник не відбувалось. Крім того, відповідач вказував на порушення позивачем процедури опломбування вказаного лічильника №11448. Пояснення судом долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.02.2023 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 16.02.2023 року.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, від сторін на час проведення судового засідання з розгляду справи по суті 16.02.2023 року до суду не надходило.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судових засіданнях з розгляду справи по суті 03.11.2022 року, 07.12.2022 року, 15.12.2022 року, 02.02.2023 року та 16.02.2023 року брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в судове засідання 28.09.2023 року - не з`явився.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) з`явився в судові засідання з розгляду справи по суті 28.09.2023 року, 07.12.2022 року, 02.02.2023 року, в судовому засіданні 15.12.2022 року брав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, а також в судове засідання з розгляду справи по суті 16.02.2023 року - не з`явився.

Про дату, час і місце проведення судового засідання 16.02.2023 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" б/н від 02.02.2023 року.

Про поважні причини неявки в судове засідання 16.02.2023 року представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) суд не повідомлений.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Дунаєвецький ливарно-механічний завод" не прибув в судове засідання з розгляду справи по суті 16.02.2023 року, за відсутності підстав для відкладення судового засідання та/або оголошення перерви та відповідних клопотань, суд здійснював розгляд справи по суті 16.02.2023 року виключно за наявними матеріалами за відсутності уповноваженого представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).

Представник позивача за первісним позовом в судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.12.2022 року, 02.02.2023 року та 16.02.2023 року підтримав заявлені первісні позовні вимоги та просив їх задовольнити, в задоволенні зустрічного позову - просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом у судових засіданнях з розгляду справи по суті 07.12.2022 року та 02.02.2023 року заперечував проти первісного позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив відмовити у його задоволенні повністю, зустрічний позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2023 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Згідно до статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» здійснює розподіл електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Хмельницької області, на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП № 1410 від 13.11.2018 року.

Учасники ринку електричної енергії, згідно зі статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про надання послуг з розподілу.

Згідно пункту 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), яка регулює взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між елетропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) відповідно до вимог Правил здійснюється на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 3.1.1. розділу ІІІ Правил, постачання електричної енергії споживачам здійснюється обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Зазначеним договором визначаються умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Так, пунктом 1.2.8 Правил встановлено, що постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.1,1.2 додатку 5 Правил).

Пунктом 1.2.15. Правил встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Як встановлено судом за матеріалами справи, 27 грудня 2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» підписано заяву-приєднання до Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, за змістом якої учасник роздрібного ринку електричної енергії оператор системи розподілу АТ «Хмельницькобленерго», який діє на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 13.11.2018 року № 1410, повідомляє про припинення діяльності постачальника за регульованим тарифом та приєднання споживача з 01.01.2019 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір) на умовах договору про постачання електричної енергії № 3112 від 10.10.2017 року бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом. Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви - приєднання до договору, яка повертається споживачем на адресу учасника роздрібного ринку.

Згідно заяви - приєднання об`єкти електрозабезпечення споживача (Т1 (пл), Т2 (пл), К-1 (пл), К-2 (пл), Плавильний агрегат (пл)) знаходяться за адресою: м. Дунаївці, вул. Красінських, 13. Копія заяви - приєднання від 27.12.2018 року наявна в матеріалах справи.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За таких обставин судом встановлено, що шляхом надання заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, згідно статті 634 Цивільного кодексу України, враховуючи положення вищезазначених норм закону між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» (споживач за договором, відповідач у справі) та Акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" (оператор системи розподілу за договором, позивач у справі), 27 грудня 2018 року укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір), а також присвоєно споживачу з 01.01.2019 року номер особового рахунку НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частин 6, 7 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

В розумінні пункту 1.2 Правил споживачем електричної енергії є юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Згідно з пунктом 5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

У відповідності до пункту 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року, який був складений за адресою м. Дунаївці, вул. Красінських, 13, абонент ТОВ «КК «ДЛМЗ», встановлено пломби на електролічильник споживача ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 та на ручку привода трансформатора напруги РТН-10 було встановлено пломбу ХМ 233. При цьому останній містить підписи представника СЗО та МЗ ХОЕ Михайлова В.Д., представника РЕМ начальника дільниці Побережного С.А., а також відмітку про прийняття пломб на відповідальне зберігання, де зазначено прізвище « ОСОБА_3 та відповідний підписі в графі».

Згідно підпункту 21 пункту 5.1.2 Правил оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

За пунктом 1.1.2 Правил контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів

Згідно пункту 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2020 року при перевірці працівниками АТ «Хмельницькобленерго» стану обліку ТОВ «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» (далі - ТОВ «КК «ДЛМЗ») електричної енергії за адресою: вул. Красінських 13, м. Дунаївці, Хмельницької області, було встановлено порушення ТОВ «КК «ДЛМЗ» пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме, втручання в роботу схеми розрахункового обліку електроенергії типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 шляхом зриву пломби (ХМ 233) з привода роз`єднувача трансформатора напруги (РТН-10), який використовується для розрахункового обліку. Під час обстеження РТН-10 знаходився у виключеному положенні та індикація на засобі обліку типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 була відсутня, тобто електрична енергія споживалась, але не обліковувалась.

Вказаний факт зафіксований актом про порушення №В000459 від 23.09.2020 року та Додатком №1 до акту (схема електропостачання та втручання в роботу системи обліку електроенергії шляхом відключення роз`єднувача трансформатора напруги споживача), копія якого наявна в матеріалах справи. Додатками до акту зазначені: Додаток № 1 - Схема електропостачання та вручання в роботу схеми обліку електроенергії, фото- та відеофіксація.

Також в акті про порушення №В000459 від 23.09.2020 року відповідача було повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 27.10.2020 року за адресою м. Дунаївці, вул. Загородня 26-а, каб. 211 та запрошено на вказане засідання комісії споживача.

Вказаний акт про порушення №В000459 від 23.09.2020 року підписаний уповноваженими представниками оператора розподілу (позивача), а саме начальником ВЕІ Коцемир О.А., інженером-інспектором Ячмінь Д.О, заступником директора РЕМ Вужицьким А.В., майстром СЗО та МЗ Михайловим В.Д., начальником дільниці Побережним С.А.

Як зазначено в акті про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, представник відповідача (споживача) - заступник директора по ливарному виробництву Кузимович Е.М., який допустив представників оператора системи на територію об`єкта споживача і був присутній під час проведення перевірки, виявленні та фіксації порушення, від підпису вказаного акту про порушення відмовився. Відмова від підпису акту та додатку № 1 до нього засвідчена підписами учасників перевірки.

При цьому, за змістом вказаного акту були вжиті наступні заходи для усунення порушення: РТН-10 опломбовано у включеному положенні, облік налаштовано, що підтверджується копією наявного в матеріалах справи акта про пломбування та збереження пломб від 23.09.2020 року, відповідно до якого на електролічильник споживача ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 було встановлено 5 пломб, зокрема, на ручку привода трансформатора напруги РТН-10 було встановлено пломбу С52045888АТХОЕ СМ.

Акт про опломбування від 23.09.2020 року, копія якого наявна в матеріалах справи, підписано представником оператора системи розподілу та представником споживача Кузимовичем Е.М.

Згідно з частиною 5 статті 277 Господарського кодексу України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Частина 2 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначає відповідальність за порушення нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Зокрема, до правопорушень на ринку електричної енергії відносяться: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з пунктом 8.2.6 правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення та має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Зокрема, як встановлено судом за матеріалами справи, позивачем на адресу відповідача було надіслано акт про порушення №В000459 від 23.09.2020 року та Додаток №1 до акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, отримання якого відповідачем 01.10.2020 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №3240100217076 та фіскальним чеком від 29.09.2020 року.

Таким чином відповідач був повідомлений про проведення 27.10.2020 року засідання комісії з розгляду акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, про що зокрема, повідомлялось у самому акті.

Проте, споживач на засідання комісії 27.10.2020 року не з`явився.

Крім того, позивачем на адресу відповідача листом №649 від 06.11.2020 року було надіслано запрошення на повторне засідання комісії 17.11.2020 року з розгляду акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року.

Факт отримання відповідачем зазначеного повідомлення 27.11.2020 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3240100233985.

Також, 06.11.2020 року повідомлення про проведення 17.11.2020 року повторного засідання комісії з розгляду акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року було надіслано на електронну адресу відповідача dlmz2011@gmail.com, що підтверджується роздруківкою скріншоту з електронної пошти АТ «Хмельницькобленерго».

Наразі, споживач на дане засідання комісії 17.11.2020 року також не з`явився.

У зв`язку з виявленими порушеннями позивачем, за відсутності представника споживача - ТОВ «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», було проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, про що складено протокол засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 17.11.2020 року, копія якого надана позивачем за первісним позовом.

Так, пунктом 8.4.2 Правил передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Як зазначалось судом вище, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку відповідно до статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" віднесено до правопорушень в сфері електроенергетики.

Відповідно до пункту 1.1.2 Правил під терміном "необлікована електрична енергія" слід розуміти обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно; "оператор системи" оператор системи розподілу або оператор системи передачі, у випадках коли до його мереж приєднані електроустановки споживачів електричної енергії та/або об`єкти розподіленої генерації.

Суд зазначає, відповідно до пункту 8.2.6 Правил саме рішення комісії, оформлене протоколом, є документом, в якому зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії і на підставі якого споживачу надається розрахунковий документ для оплати необлікованої електричної енергії.

За наслідками засідання 17.11.2020 року комісією позивача за первісним позовом вирішено провести нарахування на підставі пункту 8.4.2.2 Правил за період з 22.03.2020 року п--о 23.09.2020 року, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії (W доб.) здійснити згідно пункту 8.4.10.4 Правил за формулою W доб. = Р дог.*Т доб.*К в (4) та визначено належну до плати суму за недовраховану електроенергію в розмірі 1 563 535,64 грн. за 483840 кВт*год.

Відповідно до пункту 8.2.7 Правил кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Згідно наявних матеріалів справи судом встановлено та зазначено позивачем за первісним позовом в позовній заяві, що на адресу відповідача за первісним позовом листами № 704 від 19.11.2020 року та №705 від 19.11.2020 року було направлено оригінали та копії протоколу засідання комісії від 17.11.2020 року, розрахунку по акту №В000459 від 23.09.2020 року, обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії до розрахунку по акту №В000459 від 23.09.2020 року та рахунок-фактуру №20503112 від 19.11.2020 року на суму 1 563 535,64 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

На підтвердження факту надсилання зазначених документів на адресу відповідача за первісним позовом АТ «Хмельницькобленерго» надано копії фіскальних чеків від 20.11.2020 року та рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень №3240001108672 та №3240001108664 відповідачу 23.11.2020 року та 27.11.2020 року відповідно.

За нормами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до приписів частин 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Проте, як зазначено позивачем в первісній позовній заяві та встановлено судом, відповідач за первісним позовом не здійснив оплату вартості необлікованої реактивної електричної енергії, в зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1 563 535,64 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем за первісним позовом листом №59 від 28.01.2021 року на поштову адресу відповідача за первісним позовом було надіслано претензію з вимогою про погашення існуючої заборгованості в сумі 1 563 535,64 грн., що утворилася внаслідок складання акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року.

Факт отримання відповідачем зазначеної претензії 12.02.2021 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 3240001157363.

Проте, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Відповідно до п. 8.2.7 Правил у разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, як зазначено позивачем за первісним позовом у позовній заяві та представником останнього в судових засіданнях з розгляду справи по суті, відповідачем за первісним позовом як споживачем електричної енергії не було виконано обов`язку з оплати вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у встановлений строк, всупереч вимогам законодавства, а також умовам Договору, в результаті чого у ТОВ «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» утворилась заборгованість перед позивачем за первісним позовом у зазначеному вище розмірі, яку останній просив стягнути в первісній позовній заяві.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», в якій посилається на безпідставне нарахування АТ "Хмельницькобленерго" вартості оплати перетікання реактивної електричної енергії на суму 23 012,48 грн. за період з 23.09.2020 року по 30.10.2020 року, яку було сплачено позивачем за зустрічним позовом під тиском та без достатніх для цього підстав, а також понесення ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» витрат в сумі 1 108,20 грн. на оплату послуг по повторному підключенню електроустановок споживача, внаслідок чого позивач за зустрічним позовом зазначає про наявність підстав для повернення відповідачем за зустрічним позовом коштів в сумі 24 120,68 грн. згідно приписів статті 1212 Цивільного кодексу України як таких, що набуті останнім без належної правової підстави.

Так, як встановлено судом за матеріалами справи та зазначає позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві Акціонерним товариством «Хмельницькобленерго» листом від 10.11.2020 року №539 було надіслано ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» попередження про припинення (обмеження) постачання електричної енергії з 10 години 20.11.2020 року у зв`язку із заборгованістю за перетікання реактивної електричної енергії згідно рахунку, а також рахунок-фактуру №20503112 від 20.11.2020 року на суму 23 012,48 грн. на оплату реактивної електроенергії за жовтень 2020 року.

Вказаний рахунок-фактура №20503112 від 20.11.2020 року було виставлено відповідачем за зустрічним позовом згідно з договором №20503112 за надану послугу із забезпечення перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2020 року в обсязі 95800 кВт*год на суму 23 012,48 грн.

20.11.2020 року ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» у зв`язку з несплатою рахунку за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договору про розподіл електричної енергії №20503112 відключено від електропостачання згідно з актом відключення від 20.11.220 року.

З метою відновлення електропостачання на об`єкті ливарно-механічного заводу, позивач за зустрічним позовом сплатив заборгованість за договором платіжним дорученням №3572 від 23.11.2020 року на суму 23 012,48 грн.

Крім того, у зв`язку з необхідністю повторного підключення електроустановок споживача до мережі електропостачання 24.11.2020 року між ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» (замовник за договором) та АТ «Хмельницькобленерго» (виконавець за договором) було укладено договір про надання послуг № 82, відповідно до умов якого виконавець надає послуги по підключенню та відключенню електроустановки вище 1000 В комутаційних апаратах згідно акту наданих послуг на суму 1 108,20 грн. (розділ 1 договору). Вартість наданих послуг складає 1 108,20 грн. (розділ 3 договору).

Так, 24.11.2020 року ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» підключено до електропостачання.

За наслідками виконання АТ «Хмельницькобленерго» робіт за договором №82 від 24.11.2020 року по підключенню електроустановок ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» до електропостачання, між сторонами договору було підписано акт надання послуг №592 від 24.11.2020 року на суму 1 108,20 року.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, даний акт надання послуг №592 від 24.11.2020 року на суму 1 108,20 грн. був ним повністю оплачений.

Відповідно до пунктів 2, 10, 16 частини 2 статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам, захисту їхніх прав та інтересів; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; відповідальності учасників ринку за недотримання правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов договорів, що укладаються на цьому ринку.

Згідно з пунктами 1, 14 частини 2 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник зобов`язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості послуг.

Поряд з цим, частиною 3 статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному цим Законом та правилами роздрібного ринку.

Умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу визначено у розділі VІІ Правил.

Відповідно до пункту 7.1. Правил електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Відповідно до підпункту 2 пункту 7.5. Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником; недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Отже, умовами пункту 7.5. Правил не передбачено здійснення оператором системи розподілу припинення постачання (розподілу) електричної енергії споживачу у разі несплати ним рахунку за перетікання реактивної електричної енергії.

Враховуючи дані обставини та з метою протидії незаконному відключенню споживача від електропостачання, ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг зі скаргою від 26.01.2021 року на рішення комісії АТ «Хмельницькобленерго» від 17.11.2020 року, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом заперечував проти законності складеного відповідачем за зустрічним позовом акту про порушення від 23.09.2020 року №В000459 та просив скасувати рішення комісії Дунаєвецького РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго», оформлене протоколом від 17.11.2020 року, про нарахування 483840 кВт*год на загальну суму 1 563 535,64 грн. у зв`язку з тим, що лічильник типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 не пройшов повірку та у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року не використовувався при обліку споживання електроенергії споживача, хоча і був внесений до рапорту електроенергії, оскільки перетікання електричної енергії через нього не здійснювалось. Крім того, постачальником не було надано жодного документу, який би свідчив про встановлені факти втручання в роботу приладів обліку системи електроенергії або її пошкодження споживачем. В свою чергу, наданий постачальником акт про опломбування від 10.10.2017 року представником споживача Кузимовичем Е.М. не підписувався.

Також позивач за зустрічним позовом у поданій скарзі посилався на невірне нарахування товариству компенсації перетікання реактивної електроенергії в обсязі 95800 кВт*год на суму 23 012,48 грн. згідно рахунку №20503112 від 20.11.2020 року у зв`язку з невідповідність показників лічильника електроенергії №11448 (реактивна електроенергія), використаних постачальником при проведенні розрахунку вартості споживання реактивної електроенергії в обсязі 95800 кВт*год, фактичним показникам лічильника електроенергії, які, у тому числі, містяться в системі сервісу обслуговування споживачів «особистий кабінет», дані за лічильником №11448.

У відповідь на вказану скаргу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом №3734/20.3/7-21 від 22.03.2021 року повідомила ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» про те, що акт про порушення №В000459 від 23.09.2020 року складено з урахуванням вимог пункту 8.2.5 Правил, при цьому АТ «Хмельницькобленерго» виконало розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі акта про порушення №В000459 від 23.09.2020 року та з урахуванням вимог глави 8.4 Правил.

У вказаному листі комісією також зазначено, що дії АТ «Хмельницькобленерго» щодо відключення не відповідають вимогам розділу VІІ Правил, а тому у разі оплати споживачем послуг за повторне підключення, такі кошти мають бути повернуті споживачу. Додатково комісією повідомлено, що Правилами не передбачено здійснення на підставі акта про порушення нарахувань обсягу та вартості необлікованої реактивної електричної енергії. Оскільки порядок обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між оператором системи розподілу/оператором системи передачі непобутовим споживачем встановлений Методикою обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №87 від 06.02.2018 року, то за детальними роз`ясненнями щодо розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії рекомендовано звернутися до Міністерства енергетики України, як головного розробника Методики.

Судом також установлено, що ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» звертався до Дунаєвецького РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» з вимогою від 10.03.2021 року про повернення безпідставно отриманих коштів, у якій позивач за зустрічним позовом вимагав від постачальника у 5-ти денний строк з моменту отримання вказаної вимоги повернути на рахунок ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» безпідставно збережені кошти у сумі 23 012,48 грн.

Вказана вимога обґрунтована тим, що постачальником не було надано споживачу вичерпних доказів наявності боргу у будь-якому розмірі за реактивну електроенергію, а тому припинення електропостачання є протиправним.

У відповідь на вказану вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів АТ «Хмельницькобленерго» листом №250 від 30.03.2021 року повідомило споживача про те, що нарахування плати за спожитий обсяг реактивної енергії було проведено відповідно до фактичних показів розрахункового приладу обліку типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448, які були зняті 10.10.2017 року, 23.09.2020 року, 30.10.2020 року та 18.11.2020 року при черговому контрольному огляді приладу обліку. Розрахунок вартості проведений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №87 від 06.02.2018 року.

Таким чином, як зазначено позивачем за зустрічним позовом, у зв`язку з виставленням АТ «Хмельницькобленерго» необґрунтованого рахунку-фактури №20503112 від 20.11.2020 року на оплату реактивної електроенергії на суму 23 012,48 грн. та безпідставним відключенням споживача від електропостачання, ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» було безпідставно сплачено кошти у сумі 24 120,68 грн., а саме 23 012,48 грн. за рахунком №20503112 від 20.11.2020 року та 1 108,20 грн. за актом надання послуг №592 від 24.11.2020 року, у зв`язку з чим останній зазначає про безпідставність набуття відповідачем за зустрічним позовом вказаної суми та просить стягнути її з останнього у поданій зустрічній позовній заяві на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства, зокрема, є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору про постачання електричної енергії № 20503112 від 27.12.2018 року або його окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов Договору на час його підписання та під час виконання з боку сторін відсутні.

Разом з тим, на підтвердження факту порушення ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» пункту 5.5.5 Правил щодо втручання в роботу схеми розрахункового обліку електроенергії шляхом зриву пломб на електролічильнику типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 та як наслідок безоблікового споживання електричної енергії позивач за первісним позовом посилається на акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року, який був підписаний представником оператора системи розподілу та представником споживача Кузимовичем Е.М.

Так, відповідно до підпунктів 8, 20 пункту 5.5.5.5 Правил споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до пункту 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Відповідно до пункту 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (які були чинними на час складання акту про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року, далі - Правила КЕЕ) електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Згідно з пунктом 3.2 цих Правил КЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору.

При цьому відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (пункт 3.3 Правил КЕЕ).

Порядок опломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії передбачений пунктом 3.31 Правил КЕЕ, відповідно до якого розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації.

Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв`язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.

Згідно з пунктом 3.31 Правил КЕЕ при пломбуванні та/або встановленні індикаторів та приладів обліку з вмонтованими індикаторами оформляється акт про пломбування та встановлення індикаторів.

В акті про пломбування та встановлення індикаторів мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби та/або індикаторів, сторона, яка їх встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб і індикаторів на них.

Акт про пломбування та встановлення індикаторів підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Аналогічні положення містяться у пунктах 5.16.1, 5.16.15, 5.16.16, 5.16.17 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018 року (далі - Кодекс), відповідно до яких з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують.

Після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження.

Акт пломбування/розпломбування складається в необхідній кількості примірників представниками оператора системи у присутності замовника (учасника ринку/споживача) та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється/встановлений вузол обліку, або уповноважених ними осіб.

Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування.

Таким чином, з аналізу наведених положень законодавства вбачається, що відповідальність за збереження і цілісність пломб розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії покладається на споживача електричної енергії (власника (користувача) електроустановки) відповідно до акта про пломбування, оформленого з дотриманням вимог Правил КЕЕ та/або Кодексу, та підписаного керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні приладу обліку.

Разом з тим, заперечуючи проти первісного позову ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» під час розгляду справи наголошував на тому, що вказаний акт про опломбування від 10.10.2017 року його уповноважений представник - Кузимович Е.М. не підписував та участі у його складанні не брав.

Відповідно до частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків (частина 2 статті 87 ГПК України).

Норми Господарського процесуального кодексу України прямо встановлюють, що сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи (частина 3 статті 87 ГПК України). Таким чином, особиста зацікавленість в результатах розгляду справи, як позивача, так і відповідача, яка є беззаперечною і презюмується, не робить показання таких свідків недопустимим доказом.

У пункті 4 частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип змагальності сторін, а у статті 79 Господарського процесуального кодексу України - визначення вірогідності доказів.

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі N 917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

Таким чином, учасники справи, інші особи, зацікавлені у певному результаті розгляду справи, можуть надавати показання свідка і можуть бути допитані судом в якості свідків, який оцінює ці докази у сукупності з іншими відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Так, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) разом з відзивом надано до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_4 , який працює на посаді начальника служби безпеки ТОВ «Керуюча компанія «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», відповідно до якої ОСОБА_4 повідомив суду, серед іншого, що під час службової перевірки ним було встановлено (зі слів колишнього заступника директора ТОВ «КК «ДЛМЗ» ОСОБА_3 ), що у копіях актів про опломбування та збереження пломб від 23.09.2020 року та 10.10.2017 року, на яких стоять підписи від імені заступника директора ТОВ «КК «ДЛМЗ», ці підписи є підробленими, оскільки сам ОСОБА_3 мені неодноразово та впевнено заявляв, що він ніколи не був присутнім при їх складанні та не підписував цих актів про опломбування та збереження пломб від 23.09.2020 року та 10.10.2017 року, а також заявляв, що підписи від його імені у цих документах виконані не ним, а іншою, не відомою йому особою.

Вказана заява свідка підписана ОСОБА_4 , підпис якого нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. 14.09.2021 року за номером 1194.

Окрім цього в матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_3 від 02.03.2021 року на адресу НКРЕКП, а також заява ОСОБА_3 від 28.12.2021 року, підпис якого нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І., відповідно до яких останній стверджує про те, що акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року підписаний не ним.

Враховуючи те, що закон не містить виключної імперативної вимоги до того, що обставина справжності підпису (у даному випадку на акті про опломбування та збереження пломб) повинна підтверджуватися виключно Висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, суд вважає, що покази свідка ОСОБА_4 щодо факту підроблення підпису заступника директора ТОВ «КК «ДЛМЗ» ОСОБА_3 в акті про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року в контексті інших наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, заяв ОСОБА_3 , в тому числі як свідка, в розумінні вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України в даному випадку є допустимими доказами, відтак, за відсутності будь - яких інших доказів щодо зазначених обставин, наданих позивачем за первісним позовом на спростування показань свідків, приймаються судом до уваги.

За таких обставин наданий позивачем за первісним позовом акт про опломбування та збереження пломб від 10.10.2017 року за висновком суду не є належним та допустимим доказом в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як встановлено судом, його було складено без участі уповноваженого представника споживача та підписано від імені ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» невстановленою особою.

Наразі, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази опломбування електролічильнику типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 станом на час здійснення контрольного огляду 23.09.2020 року та складання акту про порушення №000459 від 23.09.2020 року. Акт про опломбування вказаного лічильника відповідно до вимог Правил КЕЕ Держспоживстандартом також не складався.

З урахуванням наведеного суд також не може прийняти до уваги акт про порушення №В000459 від 23.09.2020 року в якості доказу втручання споживача в роботу схеми розрахункового обліку електроенергії типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 за відсутності належних доказів його опломбування. При цьому сам по собі факт відповідності акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року вимогам Правил за відсутності належним доказів опломбування спірного лічильника не впливає на висновок суду щодо недоведеності порушення відповідачем за первісним позовом вимог пункту 5.5.5. Правил.

Водночас, відповідно до пункту 8.2.5 Правил у разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

В свою чергу відеоматеріали, додані до акту про порушення №В000459 від 23.09.2020 року, свідчать про відмову ОСОБА_3 від підпису зазначеного документу.

Відтак, з урахуванням наведеного та зважаючи на відсутність підписаного між стонами акту про пломбування та збереження пломб, який би підтверджував факт пломбування і передачу відповідачу за первісним позовом на збереження розрахункового приладу обліку електричної енергії, а саме електролічильнику типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 в період до складання акту про порушення №000459 від 23.09.2020 року, за висновком суду підстави для покладання відповідальності на ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» за незбереження цілісності пломб на вказаному електролічильнику, а також за порушення пункту 5.5.5 Правил, відсутні, позаяк позивачем за первісним позовом не доведено дотримання порядку опломбування електролічильника споживача та належного складання акту про його опломбування.

Докази наявності будь - яких інших порушень Правил з боку ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод», окрім зазначених в первісній позовній заяві, позивачем за первісним позовом суду не надані.

Водночас, як зазначає ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» у відзиві на позовну заяву та як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Акту розгляду документації (акту про порушення №00459 від 23.09.2020 року та акту про заміну встановлення засобів обліку електроенергії від 19.11.2020 року) від 01.12.2020 року, складеного при проведенні службової перевірки підприємства відповідача за первісним позовом, комісією в складі: заступника директора Кузимовича Е.М., головного інженера Глухіва Б.П. та заступника директора з комерційних питань ОСОБА_5 , на момент підписання договору №3112 від 10.10.2017 року до об`єкту споживача були підключені та експлуатувались наступні точки обліку: лічильник №209912 (активна електроенергія) та лічильник 061177 (реактивна електроенергія).

Лічильник №11448 у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року не використовувався при обліку споживання електричної енергії споживачем і не був опломбований, хоча і був внесений до рапорту електроенергії.

Вказаний лічильник розміщений на трансформаторі ливарного цеху товариства, який з 2013 року виведений з експлуатації у зв`язку з заміною плавильного обладнання, а тому споживання електроенергії через вказаний лічильник №11448 протягом всього часу не здійснювалось. При цьому на момент складання акту про порушення №00459 від 23.09.2020 року блок живлення та вакуумний вимикач на вказаному лічильнику перебували у вимкненому стані, тобто фактично споживання електроенергії не відбувалось, про що також зазначено у акті від 23.09.2020 року.

Факт відсутності споживання та перетікання електроенергії через електролічильник типу ЕТЗА5Е7НLМТ №11448 в період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про використання електричної енергії від 29.12.2017 та від 29.05.2018 року, які підписані представниками постачальника та споживача, копією акту звірки показів розрахункових засобів обліку за 2020 рік за договором №20503112, підписаний представниками постачальника та споживача, відповідно до яких показник за лічильником №11448 у вказаний період не змінювався та становив 42,9, що в свою чергу свідчить про відсутність безоблікового споживання електроенергії відповідачем за первісним позовом.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи "Щодо якості судових рішень" міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Принцип змагальності необхідно розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

Пункт 4 статті 129 Конституції України змагальність сторін прямо пов`язує зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Наразі, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс.

Суд зазначає, що за відсутності належних та допустимих доказів факту споживання ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» електроенергії без належного обліку розмір здійсненого позивачем як оператором системи нарахування обсягу електричної енергії, що підлягає оплаті, суперечить загальним засадам цивільного законодавства - принципам добросовісності, справедливості та розумності.

При цьому доводи позивача за первісним позовом про те, що доведення факту наявності або відсутності фактичного споживання електричної енергії у даному випадку не заслуговує на увагу, оскільки для застосування оперативно-господарської санкції достатньо встановлення факту відсутності пломби у місці, де вона була встановлена відповідно до акту про опломбування, суд визнає необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими вище обставинами відсутності підписаного представником споживача акту про опломбування лічильника №11448 та, відповідно, відсутності у споживача відповідальності за збереження цілісності пломб.

Відповідно до пункту 6.5.1 Кодексу (в редакції від 26.03.2020 року, чинній на момент існування спірних відносин) оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на шість місяців контрольний огляд та не рідше одного разу на три роки технічну перевірку вузлів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.

Підпунктами 21, 22 пункту 5.1.2 Правил встановлено, що оператор системи зобов`язаний проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити за власний рахунок планову повірку, ремонт і заміну засобів вимірювальної техніки, які перебувають у нього у власності, у терміни, встановлені нормативно-правовими актами, нормативно-технічними документами та договором.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що АТ «Хмельницькобленерго» у період з 10.10.2017 року по 23.09.2020 року жодного разу не виявив та не зафіксував порушення споживачем Правил в частині обліку електричної енергії за електролічильником №11448, а також факту втручання в роботу схеми розрахункового обліку.

За таких обставин, матеріалами справи не підтверджується факт безоблікового споживання відповідачем за первісним позовом електричної енергії на об`єкті ливарного цеху через лічильник №11448, а тому підстави для нарахування останньому до сплати вартості безобліково спожитої електричної енергії на суму 1 563 535,64 грн. в обсязі 483840 кВт, що перевищує у 30 разів обсяг річного споживання електроенергії відповідачем, відсутні.

Таким чином та враховуючи приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії, Правил користування електричною енергією, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, суд приходить до висновку про те, що АТ «Хмельницькобленерго» неправомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів та безпідставно здійснило нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на суму 1 563 535,64 грн. зважаючи на не доведення факту безоблікового споживання відповідачем електроенергії з порушенням схеми розрахункового обліку за відсутності підписаного у встановленому законом порядку акту про опломбування та збереження пломб, що також виключає підстави для покладання відповідальності на відповідача за первісним позовом за збереження цілісності пломб на лічильнику на підставі пункту 5.5.5 Правил.

Отже, оскільки матеріалами справи спростовується факт порушення відповідачем за первісним позовом пункту 5.5.5 Правил, а позивачем не доведено обставин безоблікового споживання ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» електричної енергії у період з 10.10.2017 року та до моменту складання акту про порушення №000459 від 23.09.2020 року, розмір заборгованості не відповідає фактичним обставинам та дійсному споживанню електричної енергії, позивач за первісним позовом доказів, що спростовують вищевикладені обставини не представив, суд доходить висновку, що вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають.

В частині зустрічних позовних вимог ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» про стягнення 24 120,68 грн. безпідставно набутих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

Випадок, коли договір було розірвано у судовому порядку або коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору, належить до таких підстав.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Аналогічна правова позиція викладені в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 910/5027/18.

Таким чином, у випадку коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв`язку з договором, але не на виконання договірних умов. Чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 02.09.2014 у справі № 910/1620/13, від 14.10.2014 у справі №922/1136/13 та від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14, від 02.02.2016 у справі №6-3090цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 по справі № 910/13814/17.

Отже, вирішення питання про стягнення безпідставно набутих коштів залежить від висновків про наявність/відсутність між сторонами договірних правовідносин, на підставі яких здійснено відповідне перерахування заявлених до стягнення коштів.

Як встановлено судом за матеріалами справи, відповідачем за зустрічним позовом було виставлено до сплати ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» рахунок-фактуру №20503112 від 20.11.2020 року на підставі договору №20503112 від 27.12.2018 року за перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2020 року на суму 23 012,48 грн.

При цьому, як зазначалось судом вище, позивачем за зустрічним позовом перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у сумі 23 012,48 грн. платіжним дорученням №3572 від 23.11.2020 року з призначенням платежу «оплата за реактивну енергію, згідно рахунку №20503112 від 20.11.2020 року».

Отже, перерахування ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» коштів у сумі 23 012,48 грн. на користь АТ «Хмельницькобленерго» було здійснено позивачем за зустрічним позовом на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури №20503112 від 20.11.2020 року з метою погашення заборгованості за договором №20503112 від 27.12.2018 року за перетікання реактивної електроенергії за жовтень 2020 року, що виключає безпідставність отримання цих коштів постачальником.

При цьому факт невизнання ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» своєї заборгованості за договором №20503112 у наведеному вище розмірі у зв`язку з невірним, на переконання позивача за зустрічним позовом, визначенням оператором системи розподілу обсягу перетікання реактивної енергії за жовтень 2020 року у розмірі 95800 кВт*год на суму 23 012,48 грн. та застосуванням невірних показників приладів обліку не свідчить про відсутність існування договірного характеру правовідносин сторін, а також про те, що оплата спірної суми заборгованості за перетікання реактивної енергії було здійснена позивачем за зустрічним позовом не на виконання умов договору №20503112.

Суд також відзначає, що спірні правовідносини сторін щодо здійснення взаємних розрахунків за укладеним договором, зокрема, питання щодо наявності/відсутності заборгованості споживача, її розмір та порядок проведення розрахунку плати за перетікання реактивної енергії не підпадають під правове регулювання нормами глави 83 Цивільного кодексу України, позаяк існування чинного та нерозірваного договору не передбачає можливість застосування до них положень частини 1 статті 1212 вказаного Цивільного кодексу України.

Крім того суд зазначає, що оспорювання дій АТ «Хмельницькобленерго» щодо правильності визначення суми обсягу та вартості належної до сплати вартості спожитої електроенергії за період з 23.09.2020 року по 30.10.2020 року згідно фактичних показань лічильника споживача має здійснюватися відповідно до норм законодавства, що регулюють питання неналежного виконання договірного зобов`язання в рамках іншого спору, оскільки дослідження даних питань не входить до предмету доказування у даній справі.

В частині заявленої до стягнення суми коштів у розмірі 1 108,20 грн., сплаченої позивачем за зустріним позовом за актом надання послуг №592 від 24.11.2020 року на виконання умов договору надання послуг №82 від 24.11.2020 року суд також наголошує

про існування між сторонами у справі договірної домовленості щодо отримання відповідачем за зустріним позовом вказаної суми за наслідками виконання ним робіт за договором, що також виклює безпідставність отримання цих коштів постачальником.

При цьому суд зазначає, що ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» доказів оплати відповідачу за зустрічним позовом коштів у розмірі 1 108,20 грн. не надано, позаяк підписаний між сторонами акт надання послуг на вказану суму не свідчить про здійснення позивачем її фактичної оплати.

Наразі, позивачем за зустрічним позовом у відповідності до приписів чинного процесуального закону не спростовано жодними доказами встановлені судом обставини щодо наявності правових підстав для утримання відповідачем за зустрічним позовом спірних грошових коштів у загальному розмірі 24 120,68 грн., сплачених за договором про постачання електричної енергії № 20503112 від 27.12.2018 року та за договором надання послуг №82 від 24.11.2020 року.

Разом з цим суд звертає увагу, що ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» не позбавлено права та можливості звернутися до суду з позовом простягнення з АТ «Хмельницькобленерго» суми збитків у розмірі 1 108,20 грн., завданих позивачу за зустрічним позовом неправомірними діями постачальника щодо відключення електропостачання, в порядку статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, проте з обов`язковим доведенням у суді повного складу цивільного правопорушення, зокрема, факту завдання ТОВ «КК «Дунаєвецький ливарно-механічний завод» збитків у наведеній сумі та факту неправомірності дій АТ «Хмельницькобленерго».

Таким чином, враховуючи наявність між сторонами у справі договірних відносин, зокрема, договору про постачання електричної енергії № 20503112 від 27.12.2018 року та договору надання послуг №82 від 24.11.2020 року, а також відсутність у матеріалах справи доказів перерахування позивачем за зустрічним позовом на рахунок відповідача за зустрічним позовом коштів у сумі 1 108,20 грн., суд дійшов висновку, що оплачені позивачем відповідачу грошові кошти у розмірі 23 012,48 грн. у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України не вважаються такими, що безпідставно набуті відповідачем за зустрічним позовом, і, як наслідок, позовні вимоги про стягнення 24 120,68 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права (частина 1статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN ) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач за первісним позовом не довів в розумінні статті 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу за первісним позовом в задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

В свою чергу, оскільки зустрічний позов недоведений позивачем за зустрічним позовом, необґрунтований матеріалами справи та спростований відповідачем за зустрічним позовом, суд доходить висновку, що вимоги позивача за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом; за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2023 року.

Суддя А.М. Селівон