Рішення

від 12.09.2023 по справі 910/7940/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2023Справа № 910/7940/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 14) до Товариства з обмеженою відповідальністю "5 КАНАЛ ТВ" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26) про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

Представники учасників справи:

від позивача - Глущенко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.05.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України до Товариства з обмеженою відповідальністю "5 КАНАЛ ТВ" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації та була передана 22.05.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» (далі - ТОВ « 5 канал ТВ») опублікований відеоматеріал під назвою: «Нащо ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ СПРОСТИЛИ, піддавши його серйозним КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ. Хто за цим стоїть?».

Вказаний відеоматеріал супроводжувався голосовим коментарем та містив ряд тверджень, що прямо та/або опосередковано стосуються Адміністрації судноплавства функцій, завдань та повноважень, покладених на останню.

Позивач вважає, що опублікований відеоматеріал 22.03.2023 містить недостовірну інформацію та просить визнати недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» щодо:

«...іспит у моряків прийматимуть держслужбовців котрі жодного разу не виходили в море і можуть навіть не мати профільної освіти.»;

«...призведе до того, що відповідність знань та навичок моряків перевіряють посадовці Адміністрації судноплавства, вони не мають досвіду роботи на суднах та не мають відповідних робочих документів, це суперечить вимогам Міжнародної конвенції ПДНВ, а вона вимагає щоб кваліфікація екзаменаторів була не нижчою від кваліфікації моряків і ця невідповідність вона може призвести до включення України у black list, і як стверджує ексчиновник, цей пункт корупцію, під час прийняття рішення щодо ми вони можуть керуватися так як вони самі не знають цих знань і залишається тільки одне, керуватися через свою симпатію до моряків або через хабар...»;

«насправді і зараз моряки скаржиться на сплеск вимагань в українських морських відомствах, де цінники з війною, лише виросли»;

«на жаль упродовж останніх тижнів профсоюз отримує численні скарги моряків про наявності штучно утворених перешкод у наданні допуску до складання іспиту у Державних кваліфікаційних комісіях, безпідставних затримок або відмову за формальними ознаками»;

«...запитання чого можна чекати на іспитах таких фахівців, один із наших співрозмовників навів чудове порівняння це якби у лікарів іспити приймали продавці з магазинів...»;

«наступним пунктом нових правил є зміна вимог до отримання капітанських звань, якщо раніше аби стати капітаном судна потрібно було довго вчитися, багато працювати і піднятися всіма кар`єрними сходами, зараз можна буде відразу йти на іспит з мінімальними вимогами»;

«... дуже дивно що людина котра тільки три календарних цих роки, ок, стаж, провела як вахтовий помічник чи вахтовий механік і не виконуючи обов`язки старшого помічника чи другого механіком йому буде надана можливість отримати диплом, то тільки призведе до того, що в нас виникнуть велика кількість цих капітанів і в мене такі є випадки, коли людина приходить до мене каже в мене диплом капітана, на моє запитання скільки ти провів часу на посаді старшого помічника, так і відповів, може і не повинно бути старшим помічником, 3 роки ти був умовно ремонтником, а потім одразу стаєш першою людиною на величезному судні, неможливо стати капітаном коли ти не виконував обов`язки старшого помічника і казати що можна якось проскочити цю позицію, ні, неможливо»;

« ....якщо раніше стаж роботи на суднах наші моряки мали підтверджувати купою документів то зараз стане достатньо одного підпису в послужний книжці моряка, це ж добре, скажете ви, відходимо від бюрократії, проте є і інша сторона медалі, підробити ці підписи буде надзвичайно легко, а ось перевірити достовірність неможливо, і це закінчиться тим, що в нас буде неконтрольованою це... такі фахівці з величезним стажем роботи котрим якісь дяді, знайоми, друзі, дядьки, понаставляли цих підписів, так, і він такий собі, гарнесенько вже має цей великий досвід, як ми казали про ці 36 місяців, в останньому рейси так само було запитання до людини покажи розкажи про свій досвід робота, людина відповіла ну є назва судна, є підпис капітана все, а я дійсно почав шукати назву судна, я не знайшов, так само, виникло питання чому ж там і де ж він там працював»;

«ми розповіли вам про головні нюанси цієї постанови про те їх там ще достатньо, наприклад, відміна магістратури, повторне навчання, замість курсів та маловідомі комп`ютерні програми для складання тестів, як стверджують моряки, якщо в цю постанову не внести правки і залишити її в теперішній редакції, вже за кілька років на міжнародному ринку, ми втратимо свій статус професійності та легко потрапив у Black лист через підробку документів та низький рівень підготовки»;

«для того щоб українські документи визнавалися іншими державами, Україна приєдналася до міжнародної Конвенції ПДНВ, і кожні п ять років ІМО проводить аудит на відповідність нашого законодавства вимогам Конвенції, а якщо під час цього аудиту виявляється не відповідність нашого законодавства, вимогам Конвенції, то ІМО, прийме рішення не визнавати українські документи моряків і, як наслідок, українські моряки не зможуть працювати на суднах під іноземним прапором».

Також позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ», протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду, спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення суду за позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) до Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, шляхом розміщення на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» відповідного сюжету про спростування недостовірної інформації, а також тексту судового рішення та протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду вилучити відеоматеріал від 22.03.2023 розміщений на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com».

Ухвалою суду від 24.05.2023 відкрито провадження по справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2023 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 15.06.2023 року, був присутній представник позивача, представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105494448978, відповідно до якого ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем - 30.05.23.

Позивачем, у судовому засіданні, було подано клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: 1) відеокопії матеріалів, що опубліковані 22.03.2023 на сторінці «You - Tube» каналу ТОВ « 5 канал ТВ» («https://www.youtube.com/watch/v=vtqA3NsDWAO»), соціальній мережі «TWITTER» «https://twitter.com/5channel/status/1638520916979351553»; 2) відомості про автора відповідних відеоматеріалів, що опубліковані 22.03.2023 на сторінці «You - Tube» каналу ТОВ « 5 канал TB» («https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo»), соціальній мережі «TWITTER» «https://twitter.com/Schannel/status/1038520216979351553». Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач самостійно звертався до відповідача та Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, однак станом на дату подачі позову відповіді від відповідача не надійшло, а Національною радою з питань телебачення та радіомовлення було повідомлено, що за результатами моніторингу і ефірі телеканалу не зафіксовано трансляції відповідного матеріалу та відсутність відповідних записів у розпорядженні останньої.

Ухвалою суду від 15.06.2023 було відкладено підготовче засідання на 18.07.2023 року, витребувано у відповідача: 1) відеокопії матеріалів, що опубліковані 22.03.2023 на сторінці «You - Tube» каналу ТОВ « 5 канал ТВ» («https://www.youtube.com/watch/v=vtqA3NsDWAO»), соціальній мережі «TWITTER» «https://twitter.com/5channel/status/1638520916979351553»; 2) відомості про автора відповідних відеоматеріалів, що опубліковані 22.03.2023 на сторінці «You - Tube» каналу ТОВ « 5 канал TB» («https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo»), соціальній мережі «TWITTER» «https://twitter.com/Schannel/status/1038520216979351553», встановлено строк для подачі витребуваних документів до 11.07.2023.

21.06.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач не надав доказів на підтвердження поширення « 5 канал TB» спірної інформації мережею Інтернет. Позивач не довів, що відповідач є володільцем облікового запису (https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo), що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті; управляє електронною (цифровою) інформацією в межах цієї веб-сторінки та розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Також вказував, що журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провакацій.

03.07.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначав, що про поширення відповідачем інформації свідчить трансляція та опублікований 22.03.2023 відеоматеріал на сторінці «You - Tube» каналу відповідача та міститься в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo. Вказаний поширений відеоматеріал містить у лівому нижньому куті зображення логотипу відповідача. При цьому, відповідний відеоматеріал опублікований на офіційній сторінці відповідача соціальної мережі «TWITTER».

05.07.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшло повідомлення про неможливість надати витребувані ухвалою суду від 15.06.2023 документи, так як ТОВ « 5 КАНАЛ ТВ» не має можливості і не може мати в своєму розпорядженні відеокопії матеріалів, що опубліковані 22.03.23 на сторінці Youtube за посиланням («https://www.youtube.com/watch/v=vtqA3NsDWAO»).

17.07.2023 року через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зазначав, що позивач не надав доказів того, що власником веб-сайту/веб-сторінки https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo на веб-сайті Youtube є відповідач, а також доказів наявності/відсутності у ТОВ « 5 канал ТВ» ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Ухвалою суду від 18.07.2023 року було відкладено підготовче засідання на 03.08.2023 року.

03.08.2023 позивач подав до суду пояснення та додаткові докази для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/7940/23 та призначено справу до розгляду по суті на 15.08.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2023 судове засідання відкладено на 29.08.2023.

25.08.2023 та 29.08.2023 представник позивача подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

29.08.2023 представник позивача подав до суду письмові пояснення по справі.

29.08.2023 судове засідання по справі відкладено на 12.09.2023.

У судове засідання 12.09.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник від відповідача у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 12.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Постановою кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №212 «Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства», серед іншого, затверджено «Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України».

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Абз. 25 пп. 12 п. 4 Положення №212 Адміністрація судноплавства відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і контролює проведення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування членів екіпажів морських суден, у тому числі відповідно до міжнародних договорів України, утворює постійно діючі державні кваліфікаційні комісії для підтвердження кваліфікації моряків, забезпечує їх роботу.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що 22.03.2023 ТОВ « 5 канал ТВ» опубліковано відеоматеріал під назвою: «Нащо ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ СПРОСТИЛИ, піддавши його серйозним КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ. Хто за цим стоїть?».

Зазначає, що вказаний відеоматеріал супроводжувався голосовим коментарем та містив ряд тверджень, що прямо та/або опосередковано стосуються Адміністрації судноплавства функцій, завдань та повноважень покладених на останню.

Позивач вважає, що опублікований відеоматеріал 22.03.2023 містить недостовірну інформацію та просить визнати недостовірною інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю « канал ТВ» на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» щодо:

«...іспит у моряків прийматимуть держслужбовців котрі жодного разу не виходили в море і можуть навіть не мати профільної освіти.»;

«...призведе до того, що відповідність знань та навичок моряків перевіряють посадовці Адміністрації судноплавства, вони не мають досвіду роботи на суднах та не мають відповідних робочих документів, це суперечить вимогам Міжнародної конвенції ПДНВ, а вона вимагає щоб кваліфікація екзаменаторів була не нижчою від кваліфікації моряків і ця невідповідність вона може призвести до включення України у black list, і як стверджує ексчиновник, цей пункт корупцію, під час прийняття рішення щодо ми вони можуть керуватися так як вони самі не знають цих знань і залишається тільки одне, керуватися через свою симпатію до моряків або через хабар...»;

«насправді і зараз моряки скаржиться на сплеск вимагань в українських морських відомствах, де цінники з війною, лише виросли»;

«на жаль упродовж останніх тижнів профсоюз отримує численні скарги моряків про наявності штучно утворених перешкод у наданні допуску до складання іспиту у Державних кваліфікаційних комісіях, безпідставних затримок або відмову за формальними ознаками»;

«...запитання чого можна чекати на іспитах таких фахівців, один із наших співрозмовників навів чудове порівняння це якби у лікарів іспити приймали продавці з магазинів...»;

«наступним пунктом нових правил є зміна вимог до отримання капітанських звань, якщо раніше аби стати капітаном судна потрібно було довго вчитися, багато працювати і піднятися всіма кар`єрними сходами, зараз можна буде відразу йти на іспит з мінімальними вимогами»;

«... дуже дивно що людина котра тільки три календарних цих роки, ок, стаж, провела як вахтовий помічник чи вахтовий механік і не виконуючи обов`язки старшого помічника чи другого механіком йому буде надана можливість отримати диплом, то тільки призведе до того, що в нас виникнуть велика кількість цих капітанів і в мене такі є випадки, коли людина приходить до мене каже в мене диплом капітана, на моє запитання скільки ти провів часу на посаді старшого помічника, так і відповів, може і не повинно бути старшим помічником, 3 роки ти був умовно ремонтником, а потім одразу стаєш першою людиною на величезному судні, неможливо стати капітаном коли ти не виконував обов`язки старшого помічника і казати що можна якось проскочити цю позицію, ні, неможливо»;

« ....якщо раніше стаж роботи на суднах наші моряки мали підтверджувати купою документів то зараз стане достатньо одного підпису в послужний книжці моряка, це ж добре, скажете ви, відходимо від бюрократії, проте є і інша сторона медалі, підробити ці підписи буде надзвичайно легко, а ось перевірити достовірність неможливо, і це закінчиться тим, що в нас буде неконтрольованою це... такі фахівці з величезним стажем роботи котрим якісь дяді, знайоми, друзі, дядьки, понаставляли цих підписів, так, і він такий собі, гарнесенько вже має цей великий досвід, як ми казали про ці 36 місяців, в останньому рейси так само було запитання до людини покажи розкажи про свій досвід робота, людина відповіла ну є назва судна, є підпис капітана все, а я дійсно почав шукати назву судна, я не знайшов, так само, виникло питання чому ж там і де ж він там працював»;

«ми розповіли вам про головні нюанси цієї постанови про те їх там ще достатньо, наприклад, відміна магістратури, повторне навчання, замість курсів та маловідомі комп`ютерні програми для складання тестів, як стверджують моряки, якщо в цю постанову не внести правки і залишити її в теперішній редакції, вже за кілька років на міжнародному ринку, ми втратимо свій статус професійності та легко потрапив у Black лист через підробку документів та низький рівень підготовки»;

«для того щоб українські документи визнавалися іншими державами, Україна приєдналася до міжнародної Конвенції ПДНВ, і кожні п ять років ІМО проводить аудит на відповідність нашого законодавства вимогам Конвенції, а якщо під час цього аудиту виявляється не відповідність нашого законодавства, вимогам Конвенції, то ІМО, прийме рішення не визнавати українські документи моряків і ,як наслідок, українські моряки не зможуть працювати на суднах під іноземним прапором».

Також позивач просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ», протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду, спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення суду за позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) до Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, шляхом розміщення на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» відповідного сюжету про спростування недостовірної інформації, а також тексту судового рішення та протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду вилучити відеоматеріал від 22.03.2023 розміщений на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com».

Вказує, що поширена відповідачем інформація, доведена до необмеженою кількості осіб, набула широкого розголосу, подана суспільству як перелік конкретних фактів незаконних, протиправних діяльності та дій Адміністрації судноплавства, які негативно характеризують центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, тим самим які дискредитують його, як в очах українського суспільства, так і на міжнародній арені, впливаючи на громадську думку та міжнародну репутацію.

Також зазначає, що вказані твердження є недостовірними, мають своїм наслідком не лише в формі негативного впливу на ділову репутацію Уряду, центральних органів державної влади, а й на імідж держави в цілому, а також є, таким чином, засобом введення в оману спільноти моряків, зокрема та суспільства в цілому, в частині встановленого державою порядку здійснення повноважень.

Вважає, що спірна інформація є відомостями про фактичні дані про факти та події, які відбулися, носять категоричний, стверджуючий характер про здійснення Адміністрацією судноплавства протиправних діянь, прийняття протиправних рішень, порушення законодавства та основоположних принципів діяльності органів державної влади, що вказує на ще, що поширена інформація не є оцінкою дій та діяльності Адміністрації судноплавства (дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями), що виключає віднесення поширюваної відповідачем інформації до оціночних суджень.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною першою статті 94 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

За змістом статей 94, 277 Цивільного кодексу України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Частиною другою статті 34 Господарського кодексу України передбачено, що дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних з особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 48, статті 64 Закону України «Про телебачення та радіомовлення» усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту. У разі подання скарги щодо змісту передачі, її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

Громадянин або юридична особа мають право вимагати від телерадіоорганізації спростування поширених у її програмі чи передачі відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь і гідність особи. Заяву з вимогою спростування має бути подано до телерадіоорганізації у письмовій формі протягом 14 днів з дня поширення таких відомостей з письмовим повідомленням про це Національної ради. На вимогу заявника телерадіоорганізація зобов`язана надати йому можливість безкоштовного прослуховування (перегляду) відповідного фрагменту програми чи передачі або надати копію запису фрагменту з відповідною оплатою.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечується баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто, такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто, або завдає шкоди особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тобто для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачем інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Суд зазначає, що згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Відповідно до позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18, належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника вебсайту можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власник вебсайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання вебсайту. За відсутності доказів іншого власником вебсайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до вебсайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Відповідно до частини одинадцятої статті 52-1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», власники вебсайтів та постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, зобов`язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе: а) повне ім`я або найменування власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; б) повну адресу місця проживання або місцезнаходження власника вебсайту та постачальника послуг хостингу; в) контактну інформацію власника вебсайту та постачальника послуг хостингу, у тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими з ними можливо оперативно зв`язатися. Фізичні особи, які не є суб`єктами господарювання, розміщують у вільному доступі на вебсайтах, власниками яких вони є, або в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) контактну інформацію власника вебсайту, передбачену пунктом «в» цієї частини.

За доводами позивача, відеосюжет, який містить недостовірну інформацію, був розміщений на Youtube каналі ТОВ « 5 канал ТВ», власником якого є відповідач.

Суд відзначає, що сервіс Youtube є платформою на якій власники каналів можуть завантажувати контент.

Відповідно до умов користування платформою Youtube, які розміщені в мережі Інтернет, «власники каналів YouTube можуть завантажувати Контент у Сервіс. Ви можете використовувати власний Контент для просування своєї компанії чи творчого підприємства. Увесь Контент, який ви вирішили завантажити в Сервіс, має відповідати цій Угоді та законодавству. Наприклад, надісланий Контент не має містити об`єктів права інтелектуальної власності третіх осіб (як-от матеріалів, захищених авторським правом), якщо це не дозволено відповідною особою чи в інший законний спосіб. Ви несете юридичну відповідальність за надісланий у Сервіс Контент. Ми можемо використовувати автоматизовані системи для аналізу вашого Контенту, щоб виявляти порушення та зловживання, як-от спам, шкідливе програмне забезпечення та незаконний контент».

Отже, відповідальність за надісланий у сервіс контент має нести саме власник відповідного каналу YouTube, оскільки лише власник каналу має до нього доступ, відповідає за надісланий контент та може завантажувати контент на його каналі, зокрема, про спростування недостовірної інформації.

Також, цими умовами користування встановлені обмеження відповідальності Youtube: «У межах, установлених чинним законодавством, YouTube і Партнери не несуть відповідальність, зокрема за контент, надісланий будь-яким користувачем, а також наклепницьку, образливу чи протизаконну поведінку будь-якого користувача».

Таким чином, у разі поширення оспорюваної інформації на YouTube каналі належним відповідачем є автор поширеної інформації та власник відповідного YouTube каналу.

Позивачем, на підтвердження належності саме відповідачу Youtube каналу, який міститься в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo, надано копію листа державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з інформацією про логопит та торгові марки ТОВ « 5 канал ТВ», які відповідають логотипу, розміщеному на відеоматеріалі під назвою: «Нащо ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ СПРОСТИЛИ, піддавши його серйозним КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ. Хто за цим стоїть?».

Крім того, як зазначає офіційний довідковий центр, YouTube не підтверджує канали, «які намагаються видавати себе за іншого автора або бренд». Також, як зазначається в інформації довідкового центру, якщо «власник каналу навмисно використовує чуже ім`я або назву каналу, то YouTube вживає відповідних заходів» (посилання: https://support.google.com/youtube/answer/3046484?hl=uk).

Тобто, в ситуації, коли автор каналу (інтерв`юер, ведучий сюжетів) заперечує свою власність на YouTube-канал, обґрунтуванням протилежного, в сукупності з іншими доказами, може слугувати також значок підтвердження каналу.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належність саме відповідачу Youtube каналу, який міститься в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo, на якому був розміщений відеоматеріал під назвою: «Нащо ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ СПРОСТИЛИ, піддавши його серйозним КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ. Хто за цим стоїть?».

Оскільки спірна інформація була розміщена відповідачем у мережі Інтернет на медіа ресурсі, що позиціонується власником як портал новин, тоді як доступ до такої інформації є відкритим для усіх користувачів мережі Інтернет, суд дійшов висновку, що така інформація отримала форму поширення невизначеному колу осіб.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт поширення відповідачем інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі шляхом розміщення на Youtube каналі, який міститься в мережі Інтернет за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=vtqA3NsDWAo.

Крім того, зі змісту публікації вбачається, що поширена відповідачем інформація безпосередньо стосується позивача - Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

При вирішенні питання щодо наявності підстав вважати поширену відповідачем інформацію про позивача недостовірною, суд виходить з наступного.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Отже, за своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок і поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

У п. 45 рішення Європейського суду з прав людини у справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» від 02.06.2016 зазначено, що суд у своїй практиці розрізняє твердження щодо фактів та оціночні судження. Існування фактів можна довести, тоді як правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу довести правдивість оціночних суджень неможливо виконати і вона порушує свободу вираження поглядів як таку, що є фундаментальною частиною права, що охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії», п. 46). Однак навіть у разі, якщо висловлення є оціночним судженням, пропорційність втручання може залежати від того, чи існує достатнє «фактологічне підґрунтя» для оспорюваного висловлювання, в іншому випадку воно буде надмірним (рішення у справі «Ліндон, Очаковський-Лоран та Жулі проти Франції», п. 55). Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення у справі «Бразільє проти Франції», заява № 71343/01, п. 37, від 11 квітня 2006 року), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення «Патурель проти Франції», заява № 54968/00, п. 37, від 22 грудня 2005 року).

Отже, чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, так як вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Оціночні судження не підлягають спростуванню. Позивач має можливість захистити свої права через надане йому законодавством право на відповідь. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 359/8847/16-ц.

Дослідивши інформаційні матеріали, у яких, як зазначає позивач, міститься недостовірна інформація про нього, суд дійшов висновку, що фрагменти: «...іспит у моряків прийматимуть держслужбовців котрі жодного разу не виходили в море і можуть навіть не мати профільної освіти.»;

«...призведе до того, що відповідність знань та навичок моряків перевіряють посадовці Адміністрації судноплавства, вони не мають досвіду роботи на суднах та не мають відповідних робочих документів, це суперечить вимогам Міжнародної конвенції ПДНВ, а вона вимагає щоб кваліфікація екзаменаторів була не нижчою від кваліфікації моряків і ця невідповідність вона може призвести до включення України у black list, і як стверджує ексчиновник, цей пункт корупцію, під час прийняття рішення щодо ми вони можуть керуватися так як вони самі не знають цих знань і залишається тільки одне, керуватися через свою симпатію до моряків або через хабар...»;

«насправді і зараз моряки скаржиться на сплеск вимагань в українських морських відомствах, де цінники з війною, лише виросли»;

«на жаль упродовж останніх тижнів профсоюз отримує численні скарги моряків про наявності штучно утворених перешкод у наданні допуску до складання іспиту у Державних кваліфікаційних комісіях, безпідставних затримок або відмову за формальними ознаками»;

«наступним пунктом нових правил є зміна вимог до отримання капітанських звань, якщо раніше аби стати капітаном судна потрібно було довго вчитися, багато працювати і піднятися всіма кар`єрними сходами, зараз можна буде відразу йти на іспит з мінімальними вимогами»;

« ....якщо раніше стаж роботи на суднах наші моряки мали підтверджувати купою документів то зараз стане достатньо одного підпису в послужний книжці моряка, це ж добре, скажете ви, відходимо від бюрократії, проте є і інша сторона медалі, підробити ці підписи буде надзвичайно легко, а ось перевірити достовірність неможливо, і це закінчиться тим, що в нас буде неконтрольованою це... такі фахівці з величезним стажем роботи котрим якісь дяді, знайоми, друзі, дядьки, понаставляли цих підписів, так, і він такий собі, гарнесенько вже має цей великий досвід, як ми казали про ці 36 місяців, в останньому рейси так само було запитання до людини покажи розкажи про свій досвід робота, людина відповіла ну є назва судна, є підпис капітана все, а я дійсно почав шукати назву судна, я не знайшов, так само, виникло питання чому ж там і де ж він там працював»

- носять характер фактичного твердження, якими автор у категоричній формі характеризує конкретно визначені дані про факти та події, які відбулися, а тому така інформація може бути визнана недостовірною у випадку, якщо вона не відповідає дійсності або викладена неправдиво.

Застосовані у спірному матеріалі вказані фактичні твердження не є оціночними судженнями або вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача.

Слід зауважити, що характер оспорюваної інформації, яка міститься у вищенаведених матеріалах, не дає правових підстав вважати таку інформацію оціночними судженнями або вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, оскільки подача матеріалу викладена у формі переліку численних фактичних тверджень, якими автор у категоричній манері характеризує конкретно визначених суб`єктів із зазначенням низки відповідних дій цих суб`єктів, а також не містить ознак критики та може бути перевірена на предмет їх відповідності дійсності.

У поданих до суду письмових поясненнях позивач по справі повністю заперечував факти, про які йдеться у опублікованих відповідачем матеріалах, а також вказав на те, що опублікована інформація не відповідає дійсності.

Як вбачається з п. 32 Положення про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1499, для присвоєння звання капітана (суден валовою місткістю до 3000 або суден без обмеження валової місткості) кандидат повинен: 1) бути не молодше двадцяти років; 2) мати чинне медичне свідоцтво моряка; 3) мати диплом спеціаліста, бакалавра чи дипломи бакалавра та магістра про морську вищу освіту за спеціалізацією відповідно до додатка 4; 4) мати професійний диплом вахтового помічника капітана та стаж роботи на судні не менше 36 місяців на посаді вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше чи професійний диплом старшого помічника капітана та стаж роботи на судні не менше 24 місяців, з яких не менше 12 місяців - на посаді старшого помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше; 5) мати професійний загальний диплом радіооператора; 6) мати свідоцтво про успішне проходження курсу підвищення кваліфікації у закладі морської вищої освіти за освітньо-професійною програмою підвищення професійної кваліфікації, яка забезпечує поглиблення, розширення та оновлення професійних знань, розуміння та професійних навичок, передбачених розділом А-II/2 Кодексу дипломування для підготовки капітанів та старших помічників капітанів суден валовою місткістю 500 або більше (проходження курсу підвищення кваліфікації не потрібно кандидату, який має диплом магістра про морську вищу освіту за спеціалізацією відповідно до додатка 4 або професійний диплом старшого помічника капітана); 7) успішно пройти перевірку професійної компетентності капітана суден валовою місткістю до 3000 або суден без обмеження валової місткості шляхом складення комп`ютерного іспиту.

Згідно з п. 33 Положення для присвоєння звання капітана прибережного плавання кандидат повинен: 1) бути не молодше двадцяти років; 2) мати чинне медичне свідоцтво моряка; 3) мати диплом фахового молодшого бакалавра про морську фахову передвищу освіту або диплом молодшого спеціаліста, спеціаліста, бакалавра чи дипломи бакалавра та магістра про морську вищу освіту за спеціалізацією відповідно до додатка 4; 4) мати професійний диплом вахтового помічника капітана прибережного плавання або вахтового помічника капітана, або старшого помічника капітана; 5) мати професійний обмежений диплом радіооператора або професійний загальний диплом радіооператора (чи сертифікат про успішне складення комп`ютерного іспиту для радіооператорів з професійним загальним дипломом); 6) мати стаж роботи на судні не менше 12 місяців на посаді вахтового помічника капітана прибережного плавання або вахтового помічника капітана суден валовою місткістю 500 або більше; 7) мати свідоцтво про успішне проходження курсу підвищення кваліфікації у закладі морської вищої освіти за освітньо-професійною програмою підвищення професійної кваліфікації, яка забезпечує поглиблення, розширення та оновлення професійних знань, розуміння та професійних навичок, передбачених розділом А-II/3 Кодексу дипломування для підготовки капітанів суден валовою місткістю до 500, що здійснюють прибережне плавання (проходження курсу підвищення кваліфікації не потрібно кандидату, який має диплом бакалавра чи магістра про морську вищу освіту за спеціалізацією відповідно до додатка 4 або професійний диплом старшого помічника капітана); 8) успішно пройти перевірку професійної компетентності капітана суден прибережного плавання шляхом складення комп`ютерного іспиту.

Згідно з пп.35 п. 4 Положення послужна книжка моряка - документ, до якого вносяться відомості про стаж роботи моряка на судні.

Відповідно до пп.47 п.4 цього Положення стаж роботи на судні - робота або проходження практичної підготовки на судні, який потребується для видачі чи підтвердження професійного диплома або іншого кваліфікаційного документа, що підтверджуються записами у послужній книжці моряка, у книзі реєстрації підготовки або в інших документах.

Наразі чинним залишається зразок послужної книжки моряка, затверджений відповідно до додатка 13 до наказу Мінінфраструктури від 18.10.2013 №811, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.11.2013 за №1902/24434.

Згідно з вищезазначеним зразком послужної книжки моряка, послужна книжка моряка використовується для підтвердження стажу роботи її власника на судні згідно з вимогами Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, та національними вимогами.

Перевірка професійної компетентності капітанів та осіб командного складу проводиться шляхом проходження комп`ютерного іспиту (п. 132 вказаного Положення).

Комп`ютерний іспит - перевірка державною кваліфікаційною комісією Адміністрації судноплавства відповідності знань моряка стандартам компетентності шляхом складення комп`ютерного тесту відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення іспиту у формі комп`ютерного тестування для підтвердження кваліфікації моряків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2021 р. № 734 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 58, ст. 3592) (пп. 20 п. 4 Положення).

Для здійснення Адміністрацією судноплавства повноважень і виконання функцій відповідно до цього Положення Адміністрацією судноплавства з числа її посадових осіб утворюється державна кваліфікаційна комісія моряків. Посадові особи Адміністрації судноплавства, які входять до складу державної кваліфікаційної комісії моряків повинні мати відповідну професійну компетентність, підтверджену дипломом спеціаліста, бакалавра або магістра про морську вищу освіту за спеціалізацією відповідно до додатка 4. До спеціальних та індивідуальних програм передбаченого Законом України "Про державну службу" підвищення кваліфікації посадових осіб Адміністрації судноплавства, які входять до складу державної кваліфікаційної комісії моряків, обов`язково включаються норми Конвенції 1978 року, Кодексу дипломування, Конвенції 1995 року, Регламенту радіозв`язку та цього Положення (п. 19, 21 Положення).

Таким чином, інформація, яка була оприлюднена відповідачем у вказаній вище частині, є недостовірною, спростовується Положенням про звання осіб командного складу морських суден та порядок їх присвоєння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1499, а тому підлягає спростуванню.

При цьому, відповідач не надав суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження того, що викладена ним інформація є достовірною, а перелічені відповідачем обставини і факти такими, що відбулися або мали місце в реальності.

Спростування недостовірної інформації, відповідно до ч. 7 ст. 277 Цивільного кодексу України, здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз`яснено, що відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині зобов`язання відповідача спростувати інформацію, яка визнана судом недостовірною.

Разом з тим, вимоги в частині зобовязання відповідача протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду вилучити відеоматеріал від 22.03.2023 розміщений на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» задоволенню не підлягають, оскільки за приписами ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Жодних норм, якими би передбачався обов`язок відповідача спростувати недостовірну інформацію у спосіб, про який зазначено в прохальній частині позовної заяви, позивач суду не навів.

Крім того, в іншій частині позовних вимог, зокрема щодо визнання недостовірною інформацію: «...запитання чого можна чекати на іспитах таких фахівців, один із наших співрозмовників навів чудове порівняння це якби у лікарів іспити приймали продавці з магазинів...»;

«... дуже дивно що людина котра тільки три календарних цих роки, ок, стаж, провела як вахтовий помічник чи вахтовий механік і не виконуючи обов`язки старшого помічника чи другого механіком йому буде надана можливість отримати диплом, то тільки призведе до того, що в нас виникнуть велика кількість цих капітанів і в мене такі є випадки, коли людина приходить до мене каже в мене диплом капітана, на моє запитання скільки ти провів часу на посаді старшого помічника, так і відповів, може і не повинно бути старшим помічником, 3 роки ти був умовно ремонтником, а потім одразу стаєш першою людиною на величезному судні, неможливо стати капітаном коли ти не виконував обов`язки старшого помічника і казати що можна якось проскочити цю позицію, ні, неможливо»;

«ми розповіли вам про головні нюанси цієї постанови про те їх там ще достатньо, наприклад, відміна магістратури, повторне навчання, замість курсів та маловідомі комп`ютерні програми для складання тестів, як стверджують моряки, якщо в цю постанову не внести правки і залишити її в теперішній редакції, вже за кілька років на міжнародному ринку, ми втратимо свій статус професійності та легко потрапив у Black лист через підробку документів та низький рівень підготовки»;

«для того щоб українські документи визнавалися іншими державами, Україна приєдналася до міжнародної Конвенції ПДНВ, і кожні п ять років ІМО проводить аудит на відповідність нашого законодавства вимогам Конвенції, а якщо під час цього аудиту виявляється не відповідність нашого законодавства, вимогам Конвенції, то ІМО, прийме рішення не визнавати українські документи моряків і, як наслідок, українські моряки не зможуть працювати на суднах під іноземним прапором»

слід відмовити, оскільки така має характер оціночних суджень, а також не містить відомостей, які б негативно впливали б на ділову репутацію позивача.

Зокрема, з аналізу мовних висловлювань у сукупності із сюжетом в цій частині вбачається, що означена вище інформація виражає ставлення того, хто говорить з урахуванням відеосюжету.

Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц).

При цьому, при вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 р. у справі № 910/1255/20.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Інші доводи та заперечення учасників справи судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - часткове задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

Оскільки спір у даній справі виник з неправильних дій відповідача, у відповідності до ч. 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною частину інформації, поширеної Товариством з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com», 22.03.2023 за посиланням https://youtu.be/vtqA3NsDWAo?si=rH-FHINPW_jkbBRA, назва сюжету такого змісту: «Нащо ДИПЛОМУВАННЯ МОРЯКІВ СПРОСТИЛИ, піддавши його серйозним КОРУПЦІЙНИМ РИЗИКАМ. Хто за цим стоїть?».

«...іспит у моряків прийматимуть держслужбовців, котрі жодного разу не виходили в море і можуть навіть не мати профільної освіти.»;

«...призведе до того, що відповідність знань та навичок моряків перевіряють посадовці Адміністрації судноплавства, вони не мають досвіду роботи на суднах та не мають відповідних робочих документів, це суперечить вимогам Міжнародної конвенції ПДНВ, а вона вимагає щоб кваліфікація екзаменаторів була не нижчою від кваліфікації моряків і ця невідповідність вона може призвести до включення України у black list, і як стверджує ексчиновник цей пункт занурить галузь у чималу корупцію, коли рішення приймають люди це завжди є корупційний ризик чим будуть керуватись некомпетентні посадовці під час при прийняття рішення, щодо кваліфікації моряків знаннями вони не зможуть керуватися так як вони самі не знають цих знань і залишається тільки одне, керуватися через свою симпатію до моряків або через хабар...»;

«насправді і зараз моряки скаржаться на сплеск вимагань в українських морських відомствах, де цінники з війною лише виросли»;

«на жаль, упродовж останніх тижнів профсоюз отримує численні скарги моряків про наявності штучно утворених перешкод у наданні допуску до складання іспиту у Державних кваліфікаційних комісіях, безпідставних затримок або відмов за формальними ознаками»;

«наступним пунктом нових правил є зміна вимог до отримання капітанських звань, якщо раніше аби стати капітаном судна потрібно було довго вчитися, багато працювати і піднятися всіма кар`єрними сходами, зараз можна буде відразу йти на іспит з мінімальними вимогами»;

« ....якщо раніше стаж роботи на суднах наші моряки мали підтверджувати купою документів, то зараз стане достатньо одного підпису в послужний книжці моряка, це ж добре, скажете ви, відходимо від бюрократії, проте є і інша сторона медалі, підробити ці підписи буде надзвичайно легко, а ось перевірити достовірність неможливо, і це закінчиться тим, що в нас буде неконтрольованою це... такі фахівці з величезним стажем роботи котрим якісь дяді, знайоми, друзі, дядьки, понаставляли цих підписів, так, і він такий собі, гарнесенько вже має цей великий досвід, як ми казали про ці 36 місяців, в останньому рейси так само було запитання до людини покажи розкажи про свій стаж роботи, людина відповіла ну є назва судна, є підпис капітана, а я дійсно почав шукати назву судна в інтернеті, я не знайшов, так само, виникло питання чому ж там і де ж він там працював».

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ», протягом десяти днів після набрання законної сили цим рішенням суду спростувати недостовірну інформацію шляхом оголошення резолютивної частини даного рішення суду за позовом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) до Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, шляхом розміщення на сторінці Товариства з обмеженою відповідальністю « 5 канал ТВ» веб-сайту «www.youtube.com» відповідного сюжету про спростування недостовірної інформації, а також тексту судового рішення.

4. У решті позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "5 КАНАЛ ТВ" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, код ЄДРПОУ 35745928) на користь Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (01135, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 14, код ЄДРПОУ 41886120) судовий збір у розмірі 8052,00 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 19.09.2023.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ