Рішення

від 11.09.2023 по справі 927/759/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 вересня 2023 року м. Чернігів справа № 927/759/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Репех О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви за позовом Фермерського господарства «Джал» 62620, с. Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області, вул. Харченка, 8 (fgdjal@ukr.net) 15000, смт. Ріпки Чернігівського району Чернігівської області, вул. Паркова, 50 (адреса для листування) 61091, м. Харків, вул. Танкопія, 23, кв. 85 (адреса представника - адвоката Нагаєць Дар`ї Василівни) (ІНФОРМАЦІЯ_1 )до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДРАЙВ-СЕРВІС» 14008, м. Чернігів, вул. Успенська, 33 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 14, офіс 102 (адреса представника - адвоката Кінебаса Олексія Михайловича) (ІНФОРМАЦІЯ_2 )про стягнення 68 530 грн 00 коп.

за участі представників сторін:

від позивача: Нагаєць Д.В. - адвокат, дов. від 06.02.2023 № 2

від відповідача: Кінебас О.М. - адвокат (ордер серії СВ № 1054067 від 10.06.2023)

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2023 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Джал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОДРАЙВ-СЕРВІС" про стягнення 68 530,00 грн попередньої оплати, сплаченої платіжним дорученням № 528 від 09.08.2022 на підставі рахунку № 398 від 03.08.2022.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару та повернення попередньої оплати за нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.06.2023 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду від 12.06.2023 отримана відповідачем 19.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400057357683, а також засвідченим судом витягом з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

05.07.2023, у встановлений судом процесуальний строк (зданий для відправки до відділення поштового зв`язку 04.07.2023), до Господарського суду Чернігівської області надійшов відзив від 04.07.2023 на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, зокрема відповідач не визнає факт укладення між ним та позивачем договору купівлі-продажу на умовах попередньої оплати, а також той факт, що товар, який був предметом домовленостей (автозапчастини), не був переданий господарству.

Також відповідач не визнає факт отримання ним вимоги від 01.05.2023 щодо повернення попередньої оплати; при цьому, товариство звертає увагу на неподання позивачем доказів звернення з такою вимогою до відповідача.

Позивач процесуальним правом на подання відповіді на відзив не скористався, тобто не вчинив дій, спрямованих на спростування відповідних доводів відповідача.

Ухвалою від 12.07.20223 суд призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 03 серпня 2023 року та викликав для участі в судовому засіданні представників сторін.

03.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про виклик свідка ОСОБА_1 . В судовому засіданні 03.08.2023 суд постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка, оскільки виклик свідків при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.08.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 11.09.2023.

Ухвалою від 03.08.2023 суд витребував у Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області відомості щодо власника автомобіля марки RENAULT DUSTER, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , двигун 1.5, рік випуску 2017, станом на 09 серпня 2022 року.

07.08.2023 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення доказів до справи.

17.08.2023 від Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області надійшов лист № 31/25/11-1875 від 11.08.2023 в якому вказано, що власником автомобіля марки RENAULT DUSTER, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , двигун 1.5, рік випуску 2017 станом на 11.08.2023 є Фермерське господарство «Джал» (с.Вілхуватка, Великобурлуцького району Харківської області, вул.Харченка,8). 21 лютого 2017 року була проведена первинна реєстрація цього автомобіля за позивачем.

В судовому засіданні 11.09.2023, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 Фермерське господарство «Джал» згідно платіжного доручення № 528 перерахувало ТОВ «Автодрайв-Сервіс» 68 530,00 грн з призначенням платежу: сплата за запчастини згідно рахунку № 398 від 03.08.22р ПДВ 20% - 11421,67 грн.

Як стверджує позивач у поданій позовній заяві, між ним та відповідачем укладено усний договір купівлі-продажу автозапчастин на умовах попередньої оплати, однак відповідач запчастини на суму 68 530,00 грн не поставив, у зв`язку з чим 24.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 40 від 24.04.2023 в якому просив повернути перераховані кошти, однак відповідач, грошові кошти не повернув. 01.05.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою кредитора від 01.05.2023 щодо повернення суми попередньої оплати, однак відповідач кошти в сумі 68 530,00 грн не повернув.

Відповідач проти позову заперечує та наполягає на тому, що працівники позивача з метою ремонту автомобіля марки RENAULT DUSTER, ДНЗ НОМЕР_2 звернулись до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 для проведення діагностики автомобіля та визначення характеру його ремонту. Останній, в свою чергу, здійснив вказаний огляд та надав позивачу перелік автозапчастин, які необхідно замінити в автомобілі. Оскільки ФОП ОСОБА_1 орендує частину приміщень за адресою: АДРЕСА_1 для діяльності СТО та співпрацює з Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОДРАЙВ-СЕРВІС", він порадив позивачу звернутись до відповідача для придбання необхідних для ремонту автозапчастин, які потім відповідач передасть ФОП ОСОБА_1 для здійснення необхідного ремонту. При цьому, позивач вже ремонтував автомобіль у ФОП ОСОБА_1 та замовляв автозапчастини у відповідача, а тому між сторонами вже існували певні відносини взаємної довіри.

03.08.2022 позивач звернувся до відповідача для купівлі автозапчастин для ремонту автомобіля, про що був укладений усний договір купівлі-продажу. Цим договором купівлі-продажу автозапчастин було обумовлено місце виконання зобов`язання та інші ключові моменти. Так, сторони погодили те, що придбані позивачем деталі будуть передані ФОП ОСОБА_1 для здійснення ремонту автомобіля позивача, що й було зроблено відповідачем, а також те, що оплата товару буде проведена лише після передання куплених автозапчастин виконавцю робіт з ремонту автомобіля.

09.08.2022 відповідач на підставі акту приймання-передачі автозапчастин передав ФОП ОСОБА_1 автозапчастини, які вказані в рахунку на оплату № 398 від 03.08.2022, який здійснив ремонт автомобіля RENAULT DUSTER, днз НОМЕР_2 , що підтверджується актом виконаних робіт № СПД-06971 від 9 серпня 2022 р., який не підписано замовником, проте робота ним фактично була прийнята, оскільки представник позивача забрав автомобіль після ремонту.

Після 09 серпня 2022 року відповідач неодноразово намагався зв`язатися з представниками позивача задля підписання ним видаткової накладної, однак такі дії товариства не мали позитивного наслідку. Надалі (26.04.2023) видаткова накладна, а також рахунок на оплату направлялись відповідачем на всі відомі йому адреси позивача, однак жодної відповіді не надійшло.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 532 Цивільного кодексу України. Передбачено, що місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Так, позивачем на підтвердження своєї позиції щодо сплати ним вартості автозапчастин та неотримання останніх додано копію платіжного доручення № 528 від 09.08.2022 на суму 68 530 грн з призначенням платежу: сплата за запчастини згідно рахунку № 398 від 03.08.22р ПДВ 20% - 11421,67 грн та копію рахунку на оплату № 398 від 03.08.2022 на суму 68530 грн.

Натомість відповідачем до матеріалів справи додано копію підписаного представником ТОВ «Автодрайв-Сервіс» та ФОП ОСОБА_1 акту приймання-передачі автозапчастин від 09.08.2022 на суму 68530,00 грн, перелік яких повністю співпадає з переліком автозапчастин вказаних у рахунку на оплату № 398 від 03.08.2022; копію Акту виконаних робіт № СПД-06971 від 09.08.2022 на суму 18 540 грн щодо ремонту автомобіля DUSTER, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , двигун 1.5, рік випуску 2017, який належіть Фермерському господарству «Джал» (с.Вілхуватка, Великобурлуцького району Харківської області, вул.Харченка,8), що підтвердив Регіональний сервісний центр МВС в Чернігівській області листом № 31/25/11-1875 від 11.08.2023.

Також відповідачем до матеріалів справи додано нотаріально засвідчену заяву ОСОБА_1 , в якій він підтвердив, що 09.08.2022 на виконання замовлення ФГ «Джал» прийняв від ТОВ «Автодрайв-Сервіс» автозапчастини за адресою вул.Інструментальна,1, м.Чернігів загальною кількістю 89 штук на суму 68530,00грн, про що був складений акт приймання-передачі автозапчастин, який був підписаний ним та представником ТОВ «Автодрайв-Сервіс», що отримані автозапчастини були використані для ремонту автомобіля DUSTER, VIN: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , двигун 1.5, рік випуску 2017, що після виконання ремонту автомобіля він був забраний замовником ФГ «Джал».

Крім того, відповідачем надано копію видаткової накладної № 406 від 09.08.2022 на суму 68530,00 грн., перелік товару (автозапчастини) по якій відповідає переліку у рахунку на оплату № 398 від 03.08.2022. Вказана накладна підписана представником ТОВ «Автодрайв-Сервіс» та направлена на три різні адреси позивача, що підтверджується поштовими накладними та описами вкладення до листів.

Згідно засвідчених судом витягів з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень відповідні відправлення відповідача отримані позивачем ще до звернення до суду з даним позовом.

Судом також взято до уваги той факт, що усним договором купівлі-продажу автозапчастин було обумовлено певне місце виконання зобов`язання, а саме сторони домовились, що придбані позивачем деталі будуть передані ФОП ОСОБА_1 для здійснення ремонту автомобіля позивача, що й було зроблено відповідачем і що підтверджується матеріалами справи.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази щодо непоставки відповідачем автозапчастин, оплачених згідно платіжного доручення № 528 від 09.08.2022 на суму 68 530,00 грн є менш вірогідними, ніж докази надані на спростування цієї обставини.

При цьому, показання свідка ОСОБА_1 узгоджуються з іншими доказами, наданими відповідачем.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства «Джал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОДРАЙВ-СЕРВІС» про стягнення 68 530 грн 00 коп. залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2023.

Суддя А.С.Сидоренко