Постанова

від 13.09.2023 по справі 906/879/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 906/879/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

за участю секретаря судового засідання - Дерлі І. І.,

за участю представників сторін:

позивача - Вірьовкін О. І. (адвокат),

відповідача - Кучерук М. Г. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 (судді: Розізнана І. В. - головуючий, Василишин А. Р., Грязнов В. В.)

та рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.2023 (суддя Лозинська І. В.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про визнання недійсним та скасування рішення комісії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Батьківщина" (далі - ПСП "Батьківщина", Позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", Відповідач) про визнання недійсним та скасування рішення комісії АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного разу № 13/08-19 від 13.08.2019 про перерахунок ПСП "Батьківщина" об`єму природного газу.

1.2. Наведені вимоги обґрунтовано тим, що акт перевірки стану обліку природного газу № 140121/п від 08.10.2018, протокол щодо направлення засобів вимірювальної техніки на позачергову (експертну) повірку №140121/ПР від 08.10.2018, а також акт про порушення № 2559 від 09.10.2018 підписувались з боку Позивача неуповноваженою особою. При складанні акта про порушення №2559 від 09.10.2018 Відповідачем всупереч вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС) не повідомлено ПСП "Батьківщина" про час і місце складання акта про порушення, не надіслано рекомендованим поштовим відправленням другий його примірник. Акт-розрахунок від 13.08.2019 було складено з посиланням на розділ XI Кодексу ГРС, однак Відповідачем не враховано наявність даних, зафіксованих обчислювачем об`єму газу, а саме коректором типу "ВЕГА-1.01" № 05753, встановленим у ПСП "Батьківщина".

Позивач також зазначив, що розрахунок з 04.10.2018 по 08.10.2018 до 16.00 год є безпідставним, оскільки 04.10.2018 була проведена повірка і відповідно 04.10.2018 не має враховуватися до періоду, а також розрахунок з 16 годин 08.10.2018 є неправомірним, оскільки запасний лічильник був встановлений 08.10.2018 приблизно о 09:00 год. На думку ПСП "Батьківщина", Відповідач неправомірно розраховує номінальну потужність неопломбованого газоспоживаючого обладнання із розрахунку його роботи 24 годин на добу, оскільки відповідно до технічних характеристик номінальна потужність зерносушарки Сапфир УЗС 1132 складає - максимальна потужність 2,37 мВт, тобто +/- 245 м куб./годину.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.06.2020 у справі №906/879/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що несправність лічильника газу ПСП "Батьківщина" підтверджена довідкою про непридатність від 09.10.2018 № 8433, виданою Державним підприємством "Житомирстандартметрологія", та протоколом повірки лічильника газу споживача від 09.10.2018, з яких вбачається вихід роботи лічильника за межі допустимої метрологічної похибки засобу вимірювальної техніки споживача.

Відповідно до Кодексу ГРС при виявленні порушень роботи лічильника та донарахуванні обсягів газу, встановлена Відповідачем непридатність лічильника покладає на Позивача обов`язок оплатити вартість донарахованого об`єму природного газу, і це не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки, а перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу засобу вимірювальної техніки до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного засобу вимірювальної техніки.

2.3. Постановою Верховного Суду 04.02.2021 у справі № 906/879/19 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 12.06.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2020 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

2.4. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд виходив з того, що суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, дійшовши висновку, що довідка про непридатність лічильника газу, як різновид ЗВТ, в силу приписів Кодексу ГРС є однією та достатньою підставою для проведення перерахунку об`ємів природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання відповідно до підп. 1. п. 4. глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що комерційний вузол обліку газу Позивача складається з двох основних частин - лічильника ЛГК G160 №11774 та коректора "ВЕГА-1.01" №05753, проте визнали недоцільним приймати показники коректора газу, зважаючи на встановлення факту позаштатного режиму роботи вузла обліку газу. При цьому судами не встановлювалося на підставі належних та допустимих доказів чи мали місце зауваження до роботи коректора у спірний період, чи мали місце зареєстровані та зафіксовані у звітах коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), які б свідчили про позаштатний режим лічильника, та чи мала місце фіксація коректором даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, оскільки, виходячи із рішення комісії, вирішено провести перерахунок об`єму природного газу Позивачу саме на підставі підп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно).

2.5. Під час нового розгляду справи рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.02.2023 у справі № 906/879/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023, у задоволенні позову відмовлено.

2.6. Зазначені судові рішення обґрунтовані тим, що встановлена Відповідачем непридатність лічильника покладає на Позивача обов`язок оплатити вартість донарахованого об`єму природного газу. При цьому приписами Кодексу ГРС передбачено донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ. Дослідивши розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу, суди визнали його обґрунтованим.

За результатами дослідження поданих сторонами доказів, суди також дійшли висновку про те, що акт перевірки стану обліку природного газу № 140121/п від 08.10.2018, протокол щодо направлення засобів вимірювальної техніки на позачергову (експертну) повірку № 140121/ПР від 08.10.2018 були підписані уповноваженою на те Позивачем особою.

При цьому, враховуючи результати призначеної судової інженерно-технічної експертизи та встановлення факту позаштатного режиму роботи вузла обліку газу Позивача, суди дійшли висновку, що виявлена несправність в роботі лічильника призводить до спотворення показів коректора об`єму газу і тому, за цих умов, покази коректора не можна вважати достовірними та придатними (достатніми) для комерційного обліку газу.

Водночас, мотивуючи рішення про відмову в позові, суди попередніх інстанцій врахували практику Верховного Суду, яка стосується вирішення цієї категорії спорів.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі Відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

3.2. Обґрунтовуючи наявність підстав для подання вказаної скарги, заявник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм п. 6. глави 9 розділу Х, п. 3. глави 2, п. 4. глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, викладених в постановах від 03.03.2020 у справі №921/447/18, від 18.11.2022 у справі №914/993/21, від 13.02.2020 у справі №908/386/19, від 26.03.2019 у справі №906/102/18.

3.3. У якості підстави для подання касаційної скарги заявник також посилається і на необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.05.2018 у справі №916/1881/17, від 20.06.2019 у справі №904/5668/16, у зв`язку з тим, що правовідносини у наведених справах та у цій справі регулюються різними нормативно-правовими актами (Правилами користування електричною енергією та Кодексом ГРС). До того ж, в Правилах користування електричною енергією та в Кодексі ГРС відсутні критерії визначення повноважності представника споживача.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просить закрити касаційне провадження у цій справі; відмовити у задоволенні вказаної скарги в повному обсязі, а оскаржувані судові рішення - залишити в силі та без змін.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2023 (у складі колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючого, Бенедисюка І. М. і Колос І. Б.) відкрито касаційне провадження у справі №906/879/19 за касаційною скаргою ПСП "Батьківщина" та призначено її розгляд у засіданні Касаційного господарського суду на 22.08.2023.

4.2. У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 01.08.2023 про відставку судді ОСОБА_1 розпорядженням Касаційного господарського суду від 14.08.2023 № 29.2-02/2233 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №906/879/19.

4.3. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 для розгляду справи №906/879/19 визначено колегію суддів у складі: Зуєв В. А. - головуючий, Берднік І. С., Міщенко І. С.

4.4. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2023 (у складі колегії суддів: Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.) прийнято до провадження справу №906/879/19 за касаційною скаргою ПСП "Батьківщина" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 і рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.2023 та призначено розгляд справи у судовому засіданні 13.09.2023.

5. Обставини, встановлені судами

5.1. Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та ПСП "Батьківщина" було укладено публічний договір розподілу природного газу, що підтверджується підписаною заявою-приєднанням №09420W6ACAGP016 до умов Типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (додаток 2 до Типового договору розподілу природного газу (пункт 1.3. розділу І)), який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498.

Відповідно до заяви-приєднання АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" є оператором ГРМ, а ПСП "Батьківщина" є споживачем.

Згідно із підпунктом 4. пункту 7.2. Типового договору, оператор ГРМ (АТ "Житомиргаз") має право перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем.

За умовою пункту 5.2. Типового договору розподілу визначення об`єму розподілу та споживання природного газу за споживачем здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором.

За умовами пункту 8.1. Типового договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Між сторонами також були підписані додатки № 4, № 5 до Типового договору.

Згідно з додатком 4 до Типового договору за адресою об`єкту (точки комерційного обліку): Шпицинці, вул. Центральна знаходиться лічильник марки D20, мм, G160 ЛГК №9958, а також коректор ВЕГА-1.01 № 05753, Р max 0,6 МПа, у точках комерційного обліку встановлено таке газоспоживаюче обладнання (ГСО): пальник ГМ та зерносушарка АЕG УЗС 1132 з режимом роботи: 24 год/добу.

5.2. Разом з тим, у зв`язку з непридатністю лічильника із заводським номером 9958, відповідно до висновку ДП "Житомирстандартметрологія", викладеному у протоколі від 22.02.2018, вказаний лічильник було замінено на лічильник газу G160 ЛГК заводський № 11774.

5.3. В акті перевірки стану обліку природного газу № 16011 від 04.10.2018 на підприємстві Позивача, складеному фахівцями Відповідача, щодо лічильника №11774 (повірка 11.12.2017) та коректора №5753 (повірка 06.06.2017) зазначено, зокрема, таке: покази лічильника - 0024552,3 м куб., покази в коректорі - 24 554 м куб; пломбувальний матеріал не пошкоджено; підприємство на час перевірки газ не споживає; ЗВТ працюють в штатному режимі, без пошкоджень; модемний зв`язок в наявності, в режимі сну, зчитати інформацію не вдалося.

5.4. У службовій записці директора з безпеки Власюка А. І. голові правління ПАТ "Житомиргаз" від 05.10.2018 зазначено, що у зв`язку із збільшенням споживання природного газу запропоновано управлінню метрології Відповідача провести перевірку ВОГ зерносушарки ПСП "Батьківщина", за результатами якої, у разі виявлення позаштатного режиму, лічильник та коректор газу направити на позапланову державну метрологічну повірку.

5.5. 08.10.2018 фахівцями Відповідача проведено перевірку комерційного вузла обліку природного газу Позивача, про що складено акт № 140121 перевірки стану обліку природного газу (лічильник № 11774, коректор №5753). Відповідно до вказаного акта покази лічильника: 29 629,5 м куб., покази коректора: 29 633,0 м куб.; у зв`язку з тим, що лічильний механізм обертається нерівномірно, з ривками, вирішено провести заміну лічильника газу № 11774, направити його на позачергову повірку; також зазначено, що засідання комісії з розгляду актів про порушення відбудеться о 10:00 25.10.2018.

5.6. 08.10.2018 працівниками Відповідача за участю представника споживача Гринчука Л. В. проведено заміну лічильника газу № 11774 на лічильник №9958; проведено перевірку працездатності ВОГ; проведено пломбування ВОГ після заміни лічильника газу, про що складено акт № 140122 від 08.10.2018.

5.7. Також 08.10.2018 працівниками АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" за участю представника споживача Гринчука Л. В. складено акт про порушення № 140121/п, в якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме, підп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно) та підп. 2. п. 3. глави 2 розділу ХІ (фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно); рекомендовано провести позачергову повірку лічильника газу № 11774.

5.8. 08.10.2018 лічильник газу № 11774 був направлений на позачергову повірку, що підтверджується протоколом № 14021/пр щодо направлення засобів вимірювальної техніки на позачергову (експертну) повірку.

5.9. У протоколі повірки від 09.10.2018 та довідці ДП "Житомирстандартметрологія" № 8433 від 09.10.2018 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зазначено, що лічильник газу № 11774 не відповідає вимогам Фб.2784.008 Д2, підстави для визнання ЗВТ непридатним: 1.0Qmax = -2,21%; 0,5Qmax = -18,21%; 0,2Qmax = -24,14%; Qmin = -6,06.

5.10. 09.10.2018 відділом лабораторних вимірів ПАТ "Житомиргаз" за участю відповідального за газове господарство споживача Гринчука Л. В. складено акт про порушення № 2559, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: підп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно). У наведеному акті також зазначено, що засідання комісії з розгляду акта відбудеться з 10:00 25.10.2018 за адресою: м.Житомир вул. Фещенка-Чопівського, 35.

5.11. 23.11.2018 Відповідач надіслав Позивачу лист від 22.11.2018 вих. № ZH01-01-17910-1118, в якому повідомив, що 29.11.2018 о 14:00 за адресою: м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 35, в кабінеті технічного директора ПАТ "Житомиргаз" (4-й поверх) відбудеться засідання комісії з розгляду актів про порушення №140121/п від 08.10.2018, № 2559 від 09.10.2018, внаслідок чого здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів газу.

5.12. 29.11.2018 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 29/11-18, на якому вирішено задовольнити акти про порушення, здійснити перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу споживачам, зокрема, ПСП "Батьківщина", адреса об`єкту: зерно сушка - с. Шпичинці, вул. Центральна; встановлене порушення - пп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС; кількість обрахованого газу 36 097 м куб.; період нарахування - 01.10.2018 7:00 по 08.10.2018 16:00; підстава проведення перерахунку - п. 4. Глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ; вартість - 539 184,70 грн.

5.13. 13.08.2019 відбулось засідання комісії з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом №13/08-19, за результатами якого у зв`язку з допущенням недоліків з боку Відповідача при визначені періоду, за який Позивачу проведено перерахунок об`єму природного газу. Зокрема, у зв`язку з проведенням перевірки споживача 04.10.2018 та невстановленням порушень, період проведення перерахунку повинен становити з 04.10.2018 по 08.10.2018. Також вирішено скасувати рішення комісії від 29.11.2018 про задоволення акта про порушення, задовольнити акт про порушення, провести перерахунок об`єму природного газу відповідно до вимог Кодексу ГРМ за період з 04.10.2018 по 08.10.2018 у кількості 19 290 куб. м на загальну суму 288 136,77 грн.

5.14. У подальшому, АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" було надіслано ПСП "Батьківщина" акт-розрахунок від 13.08.2019 щодо виконання перерахунку вартості об`єму розподіленого (спожитого) природного газу загальною вартістю 288 136,77 грн з ПДВ та рахунок на оплату № 69018680 від 13.08.2019.

5.15. Не погоджуючись із здійсненим відносно Позивача донарахуванням об`єму розподіленого (спожитого) природного газу, ПСП "Батьківщина" звернулося до суду з позовом (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.11.2019) про визнання незаконним рішення комісії АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) або зміна режиму нарахування об`ємів природного разу №13/08-19 від 13.08.2019 про перерахунок ПСП "Батьківщина" об`єму природного газу.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Батьківщина" у частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в решті заявлених вимог касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

6.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.3. Колегія суддів враховує, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 18.07.2023 касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пунктів 1, 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з тексту вказаної касаційної скарги вбачається, що заявником вмотивовано її подання саме з посиланням на зазначені норми чинного процесуального законодавства.

6.4. Так, у якості підстав для подання касаційної скарги заявник, у тому числі, посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суд щодо застосування норм п. 6. глави 9 розділу Х, п. 3. глави 2, п. 4. глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, викладених в постановах від 03.03.2020 у справі №921/447/18, від 18.11.2022 у справі №914/993/21, від 13.02.2020 у справі №908/386/19, від 26.03.2019 у справі №906/102/18.

6.5. Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.6. Отже, за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

6.7. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.8. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

6.9. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

6.10. У постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20) Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

6.11. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц, правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін "подібні правовідносини" може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

6.12. Таким чином, подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

6.13. Разом з тим, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

6.14. Так, у справах № 921/447/18 та № 908/386/19 розглядалися позовні вимоги про визнання недійсними рішень комісій щодо задоволення актів про порушення та рішень щодо донарахування вартості природного газу, обґрунтовані незаконністю таких рішень, а відтак і відсутністю підстав для донарахування об`єму природного газу.

При цьому, залишаючи без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у справі № 921/447/18 про задоволення позову, Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що рішення комісії про задоволення акта про порушення, оформлене протоколом, є незаконним, оскільки прийнято на підставі акта про порушення, в якому не міститься повної інформації, передбаченої Кодексом ГРС, у випадку позаштатного режиму обліку, а саме не міститься інформації про відсутність обліку газу або некоректний облік. При цьому відповідачем у зазначеній справі, як оператором ГРМ, який відповідає за належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових, не вчинялись дії з усунення виявленого порушення (витоку газу), а тому проведені донарахування обсягу природного газу, оформлені актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу є безпідставними.

Водночас, також залишаючи без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у справі № 908/386/19 про задоволення позову, Верховний Суд виходив, у тому числі, з того, що судами не встановлено, а відповідачем у наведеній справі належними і допустимими доказами не доведено наявності ознак позаштатного режиму, а також належної фіксації таких ознак під час контрольного огляду вузла обліку та складання представником відповідача за участю представника споживача акта обстеження/контрольного огляду вузла обліку на об`єкті ВОГ/котельня. Таким чином, ознаки позаштатного режиму повинні бути належним чином встановлені та зафіксовані оператором ГРМ, а для вирішенні питання щодо наявності ознак роботи в позаштатному режимі, відповідно до критеріїв, визначених Кодексом ГРС у підп. 6.п. 6. глави 6 розділу X (за відсутності ознак передбачених підпунктами 1. - 5.), недостатньо лише зазначення, що за результатами метрологічних вимірювань має місце похибка, а підлягає доведенню оператором ГРМ факт наявності інших ознак порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ з боку споживача.

6.15. Разом з тим, як встановлено судами у цій справі, 08.10.2018 фахівцями Відповідача проведено перевірку комерційного вузла обліку природного газу Позивача, про що складено акт № 140121 перевірки стану обліку природного газу (лічильник № 11774, коректор № 5753). Відповідно до вказаного акта покази лічильника: 29 629,5 м куб., покази коректора: 29 633,0 м куб.; у зв`язку з тим, що лічильний механізм обертається нерівномірно, з ривками, вирішено провести заміну лічильника газу № 11774, направити його на позачергову повірку; також зазначено, що засідання комісії з розгляду актів про порушення відбудеться о 10:00 25.10.2018.

Також 08.10.2018 працівниками АТ "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз" за участю представника споживача Гринчука Л. В. складено акт про порушення № 140121/п, в якому зазначено про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме, підп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно) та підп. 2. п. 3. глави 2 розділу ХІ (фіксація коректором чи обчислювачем об`єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно); рекомендовано провести позачергову повірку лічильника газу № 11774.

08.10.2018 лічильник газу № 11774 був направлений на позачергову повірку, що підтверджується протоколом № 14021/пр щодо направлення засобів вимірювальної техніки на позачергову (експертну) повірку.

У протоколі повірки від 09.10.2018 та довідці ДП "Житомирстандартметрологія" №8433 від 09.10.2018 про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, зазначено, що лічильник газу № 11774 не відповідає вимогам Фб.2784.008 Д2, підстави для визнання ЗВТ непридатним: 1.0Qmax = -2,21%; 0,5Qmax = -18,21%; 0,2Qmax = -24,14%; Qmin = -6,06.

09.10.2018 відділом лабораторних вимірів ПАТ "Житомиргаз" за участю відповідального за газове господарство споживача Гринчука Л. В. складено акт про порушення № 2559, яким встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: підп. 1. п. 3. глави 2 розділу ХІ (пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно). У наведеному акті також зазначено, що засідання комісії з розгляду акта відбудеться з 10:00 25.10.2018 за адресою: м.Житомир вул. Фещенка-Чопівського, 35.

6.16. З огляду на викладене суди дійшли висновку, що встановлена Відповідачем непридатність лічильника покладає на Позивача обов`язок оплатити вартість донарахованого об`єму природного газу. При цьому приписами Кодексу ГРС передбачено донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, а перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання за період з дати виходу з ладу ЗВТ до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.

При цьому, враховуючи результати призначеної судової інженерно-технічної експертизи та встановлення факту позаштатного режиму роботи вузла обліку газу Позивача, суди також дійшли висновку, що виявлена несправність в роботі лічильника призводить до спотворення показів коректора об`єму газу і тому, за цих умов, покази коректора не можна вважати достовірними та придатними (достатніми) для комерційного обліку газу.

Отже, судами було встановлено як наявність ознак позаштатного режиму роботи приладу обліку, так і наявність факту необлікованого об`єму спожитого природного газу, що було відображено в спірному акті та враховано комісією Відповідача.

6.17. Таким чином, судові рішення Верховного Суду у вищезазначених справах, на які посилається скаржник, та викладена у них правова позиція, хоча і були прийняті за подібного правового регулювання, однак за суттєво інших фактичних обставин, що формують зміст правовідносин у зазначених справах, за іншими доказами, поданими сторонами на їх підтвердження та оціненими судами, тобто вищевказані справи і справа, судове рішення в якій переглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них за змістовним критерієм.

6.18. У справі № 906/102/18 також розглядались позовні вимоги про скасування рішення постійно діючої комісії з розгляду питань щодо перерахування (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРМ, яке оформлено протоколом, мотивовані порушенням процедури проведення перевірки та, відповідно, складання акта перевірки.

Разом з тим, підставою для скасування Верховним Судом судових рішень господарських судів попередніх інстанцій про відмову в позові та передачі справи на новий розгляд стало те, що апеляційним судом не було належним чином оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у наведеній справі. Так, апеляційним судом не встановлено, чи документи, які були подані відповідачем у вказаній справі та покладені в основу оскаржуваних рішень, можна вважати належними та достовірними доказами, поданими в порядку, передбаченому статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, а з тексту постанови суду апеляційної інстанції не вбачається, що даним доводам надана відповідна оцінка.

6.19. Таким чином, оскільки єдиною підставою для передачі зазначеної справи на новий розгляд стало неналежне дослідження судами зібраних у справі доказів, то у такому разі Верховним Судом фактично не висловлювалася правова позиція, неврахування якої, відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, може бути підставою для подання касаційної скарги.

6.20. У справі № 914/993/21 розглядалися позовні вимоги за первісним позовом про визнання протиправним та скасування рішення комісії про задоволення складеного акта та донарахування об`єму природного газу, обґрунтовані тим, що представники відповідача за первісним позовом у наведеній справі склали акт за формою, наведеною у невірному додатку до Кодексу ГРМ; відповідач провів засідання комісії та здійснив донарахування поза межами встановленого двохмісячного строку з моменту складення акта про порушення, не повідомивши споживача про дату та час засідання комісії; з наявних даних коректора об`єму газу вбачається чітка зміна показань коректора, що, в свою чергу, свідчить про те, що облік спожитого природного газу здійснювався без збоїв, а відповідно до положень Кодексу ГРМ, при порушеннях, пов`язаних з пошкодженням ЗВТ, в ситуації, коли наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу за об`єктом споживача, процедура визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу не застосовується.

Водночас, залишаючи без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні первісного позову, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховний Суд виходила, зокрема, з того, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до п. 4. гл. 4 розд. ХІ Кодексу ГРМ.

Якщо у разі несправності лічильника газу, що сталася внаслідок його позаштатного режиму роботи (що, зокрема включає витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів), буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, то розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності здійснюється відповідно до вимог абз. 9 п. 6. гл. 6 розд. X, пп.1. п.4. гл.4 розд. XІ Кодексу ГРМ. Підпункт 2. п. 4. гл. 4 розд. ХІ Кодексу у такому разі не застосовується і обставини справності коректора значення не мають.

6.21. Таким чином, оскільки обставини справності коректора об`єму газу не мають значення у разі підтвердження факту наявності необлікованого об`єму розподіленого природного газу за умови встановлення несправності відповідного лічильника, то доводи заявника про вирішення господарськими судами попередніх інстанцій спору у цій справі без врахування правових позицій Верховного Суду є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.

6.22. За таких обставин посилання заявника на наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги є необґрунтованими та такими, що фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.23. Доводи заявника про необхідність відступлення від правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.05.2018 у справі №916/1881/17, від 20.06.2019 у справі № 904/5668/16, колегія суддів також оцінює критично, виходячи з наступного.

6.24. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

6.25. За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (постанова Верховного Суду від 12.11.2020 у справі №904/3807/19).

6.26. Колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16; постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13).

6.27. Основним завданням Верховного Суду відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

6.28. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства(існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

6.29. Водночас, заявник у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не навів вагомих і достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 22.05.2018 у справі № 916/1881/17, від 20.06.2019 у справі № 904/5668/16, а саме не довів наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення; зміна суспільного контексту).

Фактично доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться лише до посилання на те, що правовідносини у наведених справах та у цій справі регулюються різними нормативно-правовими актами. У той же час, доводи скаржника не містять фундаментальних обґрунтувань щодо підстав для відступу від правової позиції, яка міститься у вищенаведених постановах.

За своїм змістом посилання заявника на приписи пункту 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України є загальними, абстрактними, містять ознаки формального характеру та засновані на незгоді з висновками судів попередніх інстанцій, які були наведені в оскаржуваних судових рішеннях.

6.30. Таким чином, доводи заявника про наявність передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави для подання касаційної скарги є також необґрунтованими.

6.31. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що статтею 296 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав закриття касаційного провадження, серед яких відсутнє непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.32. Відтак, у разі, коли після відкриття касаційного провадження виявилося, що передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстава не знайшла свого підтвердження, Верховний Суд має право залишити судові рішення господарських судів попередніх інстанцій без змін, а не закривати касаційне провадження.

6.33. Наведене випливає з положень другого речення пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якого якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

6.34. Інші доводи касаційної скарги фактично спрямовані на спонукання Суду до переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, як вже зазначалося, відповідно до норм статті 300 Господарського процесуального кодексу України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

6.35. Ураховуючи наведене, Суд вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Батьківщина" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 вказаного Кодексу, зазначену касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

7. Висновки Верховного Суду

7.1. Відповідно до частин першої - п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

7.2. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

7.3. За змістом пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

7.4. Одночасно, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

7.5. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.6. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.7. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права не отримали підтвердження, не спростовують висновків місцевого і апеляційного господарських судів, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою ПСП "Батьківщина", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити. У решті заявлених вимог касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Ураховуючи закриття касаційного провадження та залишення касаційної скарги ПСП "Батьківщина" без задоволення, судові витрати, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 906/879/19 за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина", відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Батьківщина" залишити без задоволення.

3. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 09.02.2023 у справі № 906/879/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко