Ухвала

від 19.09.2023 по справі 638/12303/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/12303/23

Провадження № 1-кп/638/1648/23

УХВАЛА

Іменем України

19 вересня 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР 28.04.2023 р. №42023220000000105 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківська область, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,-

встановив:

12.09.2023 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 28.04.2023р. №42023220000000105 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком до 04.07.2023 включно з визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 гривень, який продовжений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.07.2023 до 08.08.2023 включно. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.08.2023 до 04.10.2023 включно.

Сторона обвинувачення зазначає, що на сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв?язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м?який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також той факт, що вони на теперішній час не припинили своє існування та є актуальними і реальними, а саме: п. 1: ОСОБА_5 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, розуміючи тривалість та складність проведення судового розгляду, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України; п. 3: ОСОБА_5 достовірно розуміє суть злочину та передбачену за його скоєння кримінальну відповідальність, має реальну можливість впливати на свідка у даному кримінальному провадженні різними способами (залякування, надання матеріальних цінностей в обмін на зміну показань тощо);

У зв`язку з викладеним, сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого із визначенням розміру застави, оскільки зміна запобіжного заходу на більш м`який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування, подальшого судового розгляду кримінального провадження.

Сторона обвинувачення в судовому засіданні підтримала подане клопотання з підстав, зазначених у його змісті, просила його задовольнити.

Сторона захисту проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечувала, клопотала суд про зміну запобіжного заходу на більш м`який, а саме на особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані документи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про продовження строків застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (п.1 ч.3 ст. 199 КПК України);

- наявність підстав, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (п.2 ч.3 ст.199 КПК України).

На даній стадії кримінального провадження слідча суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, та обвинувального акту суд дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливості вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України,а саме: можливість запобігання спробам обвинуваченого переховуватися суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв`язку з чим цього ж дня Президентом України підписаноУказ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановленуКПКпроцедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст.23, ст.224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомуст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Отже, враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст. 178 КПК України, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, вважає за можливе продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави, у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді від 11.05.2023 - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 .

Підстав для зменшення розміру застави суддею не встановлено.

Визначений розмір застави суддя вважає таким, що здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права обвинуваченого, а тому відсутні підстави вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, у кримінальному провадженні за №42023220000000105 від 28.04.2023, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 17.11.2023 включно, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному суддею розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

-прибувати до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництва, суду, на першу вимогу;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу прокурора, суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого, до прокурора, суду; повідомлення прокурора, суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення прокурора, суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Встановити строк дії ухвали до 17.11.2023 включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 19.09.2023 року.

Головуючий суддя