Рішення

від 23.08.2023 по справі 752/4057/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/4057/19

Провадження № 2/752/290/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача та визнання права власності на неї в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

у лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Міхо К.В. звернулись до суду з позовом, в якому просив витребувати з володіння - ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та повернути її ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , визнавши за ними право власності на вказану земельну ділянку в рівних частинах по 1/2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, спірна земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯД № 909015), виданого 23.08.2007 року на підставі рішення Київської міської ради від 30.09.2004 року № 521/1931 та зареєстрована у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 07-7-03475.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. За життя заповіт він не складав. Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно. Вони є спадкоємцями за законом, як син та дружина.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, і із земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Вказали, що у визначений законом строк звернулись до нотаріуса, за заявами яких Шостою Київською державною нотаріальною конторою була відкрита спадкова справа № 766/2018.

Однак, від нотаріуса їм стало відомо про те, що вказана земельна ділянка не належала ОСОБА_5 , а була декілька разів перепродана. У Державному реєстрі прав власності знаходиться інформація про те, що нібито 27.11.2007 року ОСОБА_5 продав вказану земельну ділянку ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., зареєстрованим в реєстрі за № 1787.

У подальшому право власності на вказану земельну ділянку чомусь не було зареєстровано у відповідному Державному реєстрі, а були внесені відповідні записи лише 28.08.2018 року Київською Філією КП Вишенківська сільська рада «Добробут- Гарант» та зазначено, що земельна ділянка була продана 09.10.2018 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В.В. та зареєстрований у реєстрі за № 1838.

Однак, ОСОБА_5 вказаний договір купівлі-продажу не укладав, не підписував його та ймовірно взагалі такого договору не існує. Він є нікчемним, оскільки оригінал державного акту на земельну ділянку знаходиться у них, весь цей час вони та ОСОБА_5 користувались вказаною земельною ділянкою, здійснювали оплату земельного податку тощо. Ніхто до них не звертався з питаннями продажу чи купівлі вказаної земельної ділянки.

Зазначили, що з цього приводу ОСОБА_1 звернувся із заявою до поліції про вчинення кримінального правопорушення невідомими особами. Голосіївським УП ГУНП у м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12019100010000309 від 16.01.2019 р. за ч. 4 ст. 190 КК України.

Вказали, що земельна ділянка вибула із володіння дійсного законного власника, підтвердженням чого є той факт, що у договорі купівлі-продажу земельної ділянки вказаний зовсім інший державний акт, номер реєстрації у Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю зазначено зовсім інший, а саме № 06-7-05628, копія акту, який знаходиться в реєстрі документів стосовно даної угоди, також є підробленим та не відповідає дійсності, підпис від імені ОСОБА_5 у договорі купівлі-продажу від 27.11.2007 року зроблений не ним.

До того ж, на вказаній земельній ділянці розташований також житловий будинок та прибудинкові споруди, на яких право власності не переходило згідно вищевказаних договорів купівлі-продажу. Так, згідно інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 16.01.2019 року житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Київською державною нотаріальною конторою №2 від 04.06.1996 року.

Тому, вважають, що оскільки на сьогодні спірна земельна ділянка зберіглася в натурі і може бути повернута потерпілому (їм), а також те, що теперішнім власником спірної земельної ділянки є добросовісний набувач - відповідач ОСОБА_3 , тому в силу ст. 388 ЦК України спірне майно підлягає витребуванню у останньої та поверненню позивачам як спадкоємцям майна після смерті законного власника земельної ділянки ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. від 07.03.2019 року відкрито провадження по справі (т. 1 а.с.49).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2019 року у відмовлено у задоволенні заяви представника позивачів - адвоката Міхо К.В. про забезпечення позову (т. 1 а.с. 61-62).

Постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25.07.2019 року скасовано та постановлено нову ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову. В порядку забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,100 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 , та заборонено вчиняти будь-які дії стосовно проведення реєстраційних дій щодо вказаної земельної ділянки (т. 2 а.с. 120-129).

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.05.2020 року № 388 призначений повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_7 , відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу.

Відповідно до протоколу повторного розподілу справ автоматизованою системою документообігу в суді від 28.05.2020 року, цивільна справа розподілена судді Хоменко В.С. (т. 1 а.с. 81-83).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.05.2020 року, справа прийнята до провадження суддею Хоменко В.С. з проведенням розгляду за правилами загального позовного провадження та призначенням підготовчого засідання (т. 1 а.с. 84-85).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2021 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича належним чином завірені копії документів щодо укладання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,1000 га, по АДРЕСА_2 кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 від 09.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за № 1838;витребувати від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоришина Юрія Афанасійовича належним чином завірені копії документів щодо укладання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 від 27.11.2007 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 1787; витребувано від Київської філії КП Вишенківська сільська рада «Добробут-Гарант» належним чином завірені копії документів щодо реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632809280000, номер запису про право власності 2769975; витребувано у шостої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи 766/2018 щодо майна померлого ОСОБА_5 (т. а.с. 107-108).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.08.2021 року, задоволено клопотання представника позивачів - адвоката Міхно К.В. про витребування доказів, витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Федоришина Олега Петровича належним чином завірені копії документів щодо укладання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 від 27.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 1787; витребувано від Київського державного нотаріального округу, належним чином завірені копії документів щодо укладання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 від 27.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 1787; витребувано від Київської філії КП Вишенківська сільська рада «Добробут-Гарант» належним чином завірені копії документів щодо реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632809280000, номер запису про право власності 2769975; витребувано у Шостої Київської державної нотаріальної контори належним чином засвідчену копію спадкової справи 766/2018 щодо майна померлого ОСОБА_5 . (т. 1 а.с. 149-154).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.11.2021 року задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_6 про витребування доказів, витребувано від Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформацію щодо передачі до архіву документів нотаріального діловодства та його архівів колишній приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Федоришин Олег Петрович та чи приймались відповідні міри для встановлення знаходження архіву та документів нотаріального діловодства вказаного нотаріуса; витребувано від Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірені копії документів щодо укладання та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, в межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 від 27.11.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 1787; витребувано від Київської філії КП Вишенківська сільська рада «Добробут-Гарант» належним чином завірені копії документів щодо реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1632809280000, номер запису про право власності 2769975. (т. 1 а.с. 185-187).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.12.2022 року підготовче провадження закрито, призначено судовий розгляд по справі на 18.04.2023 року (т. 3 а.с. 92).

18.04.2023 року протокольною ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , розгляд справи відкладено на 23.08.2023 року (т. 3 а.с. 99-101).

В судове засідання учасники не з`явились, повідомлялись належним чином про день та час розгляду справи.

Від представника позивачів - ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його та позивачів, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та подані докази по справі, суд зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягаєу користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД № 909015, виданого головним управлінням земельних ресурсів Київради (Київської міської державної адміністрації) 23.08.2007 року (т. 1 а.с. 10-15, 19).

У встановлений законом строк, 21.11.2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сином та дружиною померлого ОСОБА_8 відповідно, звернулись до Шостої Київської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 166-183).

Як встановлено, свідоцтво про право на спадщину за законом позивачами не отримано, оскільки земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на момент смерті не належала ОСОБА_5 , а була декілька разів перепродана.

Судом встановлено, що 27.11.2007 року ПН КМНО Федоришиним О.П. посвідчено договір купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , за умовами якого продавець передав у власність, а покупець прийняв у власність земельну ділянку,кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 122).

19.10.2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 121).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 140808191 від 09.10.2018 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:79:096:0012, площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 146).

Судом встановлено, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство). ОСОБА_4 обвинувачено у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України (КП № 42022102100000038).

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-22/17817-ПЧ від 10.06.2022 року, складеного в рамках КП № 42022102100000038, досліджувані підписи від імені ОСОБА_4 та рукописні записи: « ОСОБА_4 », який розташований у графі «Покупець» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2007 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1787 та « ОСОБА_4 », який розташований у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2018 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1838, виконані ОСОБА_4 .

Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_5 та рукописний запис: « ОСОБА_5 », які розташовані у графі «Продавець» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2007 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1787, виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою.

Досліджуваний підпис від імені ОСОБА_9 , який розташований у графі «Приватний нотаріус» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2007 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 1787, виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою (т. 3 а.с. 4-73).

Отже, враховуючи зазначені обставини, суд надходить до висновку про те, що вони підтверджують факт підроблення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2007 року, та як наслідок, свідчать про вибуття спірного майна, у тому числі, не з волі спадкодавця.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно він особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України встановлено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід правта обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця)до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі праваі обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщиниі не припинилися внаслідок його смерті.

У ст. 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцямиза заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини правона спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини,яким відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборіі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладенів постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23.01.2013 року у справі № 6-164цс12 вказано, що у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини,яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України). Спадкоємець, який прийняву спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребувати це майно від його добросовісного набувача з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, зокрема у разі, якщо воно вибулоз володіння спадкодавця поза волею останнього.

Таким чином, оскільки відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцевіна момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене ст. 388 ЦК України, переходить до спадкоємців власника.

До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 20.04.2021 року у справі № 727/967/16-ц (провадження№ 61-14293св19), від 22.06.2022 року у справі № 335/8468/18 (провадження № 61-8286св21), від 14.06.2023 року у справі№ 715/2438/21 (провадження № 61-748св23), від 14.06.2023 рокуу справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-11014св20), від 19.06.2023 року у справі № 521/4328/16 (провадження № 61-4268св23) та інших.

Позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом подання до нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини, отже, набули право захищати свої права на спадкове майно, в тому числі шляхом витребування цього майна із чужого незаконного володіння на підставі ст. 388 ЦК України.

За загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване самеза відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. ст. 387, 388 ЦК України, є неефективними.

Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 19.05.2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80),від 22.06.2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та багатьох інших.

Отже, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст. ст. 387, 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог ст. ст. 387, 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 рокуу справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 21.08.2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 16.06.2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19),від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження№ 14-2цс21) та у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 рокуу справі № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18), від 26.02.2020 року у справі № 263/16124/17 (провадження № 61-5121св19),від 08.07.2020 року у справі № 462/5536/16-ц (провадження№ 61-34501св18), від 01.12.2021 року у справі № 463/2340/17 (провадження № 61-16441св20).

Крім цього, у постанові від 13.07.2022 року у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21) за позовом про визнання протиправними рішень про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасування записів про державну реєстрацію права власності, Велика Палата Верховного Суду вказала про те, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то ефективним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для відновлення його права. Задоволення позову про витребування майна є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що про витребування земельної ділянки, яка вибула володіння позивачів, як спадкоємців померлого власника ОСОБА_5 , не з їх волі, і не з волі спадкодавця, а тому порушене право позивачів, як власників майна, підлягає судовому захисту відповідно до положень ст. 388 ЦК України шляхом витребування такого майна від ОСОБА_3 .

В іншій частині позову суд вважає, що відсутні правові підстави для його задоволення, оскільки заявлені позивачами вимоги не є ефективними для захисту порушених прав і їх відновлення.

За таких обставин, суд надходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 266, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача та визнання права власності на неї в порядку спадкування - задовольнити частково.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:096:0012 площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 150 ,00 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 150,00 грн. (одна тисяча сто п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відомості учасників:

Позивач - 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач - 2: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя В.С. Хоменко