Рішення

від 18.09.2023 по справі 944/479/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/479/22

Провадження №2/944/301/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

за участю секретаря судового засідання Фостаковської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Обрій-С» про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2022 року представник позивача адвокат Постовитюк В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ФГ «Обрій-С» про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,4738 га. з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якій знаходяться багаторічні насадження чорна смородина. На даний час земельна ділянка безпідставно перебуває у користуванні відповідача, оскільки будь яких договорів оренди на вказану земельну ділянку з ФГ «Обрій-С» не укладала. В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права оренди ФГ «Обрій-С» земельної ділянки площею 1,4738га з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

14 квітня 2021 року, позивачка звернулась до керівництва ФГ «Обрій-С», ОСОБА_2 з проханням звільнити від насаджень належну їй на праві власності земельну ділянку до 20.04.2021. Однак ФГ «Обрій-С» відмовилось звільнити дану земельну ділянку та поінформувала, що зазначена земельна ділянка використовується на правах оренди та згідно чинного законодавства земельна ділянка звільняється після збору урожаю.

01 листопада 2021 року, ОСОБА_3 , на власному тракторі прибув на земельну ділянку позивачки та мав намір переорати її. В цей час на спірну земельну ділянку з`явився син керівниці ФГ «Обгій-С», ОСОБА_4 , який погрожував фізичною розправою, перешкоджав обробляти земельну ділянку, мотивуючи це тим, що ця земельна ділянка належить ФГ «Обрій-С». В цей день позивачка звернулась до Яворівського РВП із проханням притягнути до відповідальності ОСОБА_4 за протиправні дії.

З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суді від 07.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 04.05.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

12.07.2022 представник відповідача фермерського господарства «Обрій-С» скерувала на адресу суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що ОСОБА_1 навела ряд розбіжностей та безпідставно звинуватила ФГ «Обрій-С» у незаконному користуванні господарством спірною на даний час земельною ділянкою з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335, з чим вона не погоджується з наступних підстав.

Дана земельна ділянка не є окремим об`єктом нерухомого майна, а є частиною господарського двору ФГ «Обрій-С». Об`єкти нерухомості сільськогосподарського призначення, а саме будівлі і споруди знаходяться в с.Смолин на території господарського двору та машинно-тракторного парку. Дана земельна ділянка була виділена колгоспом «Авангард» під розміщення та обслуговування сільськогосподарської споруди, а саме літнього прифермерського лагеру утримання та випасання великої рогатої худоби і знаходиться від корівника чотирьохрядного на відстані 5 метрів. Територія спірної земельної ділянки, на якій розміщений літній лагер ВРХ повністю огороджена, по периметру обсаджена вербою та обладнана електропастухом.

Вищевказана земельна ділянка використовується фермерським господарством подвійно: з весни по липень як ягідник з червоною та чорною смородиною, а після збору урожаю і до пізньої осені лагер випасання в утримання ВРХ за його цільовим призначення.

ФГ «Обрій-С», що є правонаступником СФГ «Обрій» створено у відповідності до Закону України «Про селянське (фермерське господарство). Рішенням Загальних зборів СВГВ «Авангард» спілку «Авангард» ліквідовано, майнові та земельні паї їх власників передано в оренду діючому вже в той час в селі Смолин СФГ «Обрій». Відповідно до даного рішення зборів на баланс СФГ «Обрій» було передано основні засоби, оборотні кошти, незавершене будівництво, дебіторську і кредиторську заборгованість.

Позивач ОСОБА_1 отримала право на спадщину на земельну ділянку (пай) свого покійного батька ОСОБА_5 у розмірі 1,68 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Вважає, що виділення оскаржуваної земельної ділянки під земельний пай ОСОБА_1 не незаконним. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

14.09.2022 представник відповідача адвокат Поставитюк В.В. подав до суду відповідь на заперечення, в якому зазначає, що земельна ділянка площею 1,4738га з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Яворівської міської ради (колишня територія Смолинської сільської ради), Яворівського району Львівської області сформована відповідно до вимог земельного законодавства Відповідно визначена площа, межі спірної земельної ділянки та внесено інформацію про неї до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру. Доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка є частиною господарського двору ФГ «Обрій-С» та те, що дана земельна ділянка була виділена колгоспом «Авангард» під розміщення та обслуговування сільськогосподарських споруд є безпідставним, так як не підтверджується належними та допустимими доказами. Крім цього, відповідачем не надано державного акту, яким посвідчується право постійного користування земельною ділянкою господарського двору, частина якого нібито передана позивачці.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак її представник адвокат Поставитюк О.В. подав до суду заяву, про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.

В судове засідання 15.03.2022 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 05.04.2022 відповідач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 04.05.2022 відповідач не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судове засідання 16.06.2022 відповідач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки має намір скористатись правовою допомогою адвоката.

В судове засідання 25.10.2022 відповідач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи через похорон в близькій родині.

В судове засідання 13.12.2022 відповідач не з`явився, подав до суду телефонограму про відкладення розгляду справи. оскільки через погодні умови не може прибути в судове засідання.

В судове засідання 08.09.2023 відповідач не з`явився, однак 06.09.2023 подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває на стаціонарному лікуванні з відкритим переломом ноги. Жодних підтверджень перебування на стаціонарному лікуванні відповідач до заяви не долучила.

Згідно ч.1ст 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, суд, зважаючи на неодноразові відкладення розгляду справи з ініціативи представника відповідача, які були задоволені судом, з метою уникнення затягуваннясудового процесу, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі доказів, які наявні в матеріалах справи та ухвалити по справі рішення.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2ст.247 Цивільного процесуального кодексу Україниу зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Частинами 4, 5ст. 268 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 08.09.2023, є дата складення повного судового рішення18.09.2023.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняла спадщину після смерті спадкодавця, батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді земельної частки (паю) розміром 1,68 в умовах кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває у колективній власності фермерського господарства «Обрій», розташованого у селі Смолин Яворівського району Львівської області і належить спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0176137, виданого Яворівською райдержадміністрацією 02 квітня 2002 року на підставі рішення Яворівської райдержадміністрації №431 від 22 серпня 1996 року та зареєстрованого в Книзі реєстрів сертифікатів на право на земельну частку (пай) 02 квітня 2002 року за №70, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Яворівської ДНК Вахулою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №2469.

Рішенням №702 Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 29 березня 2019 року, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,68 га в умовах кадастрових гектарах для передачі у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель майнового фонду, що знаходиться на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_6 із заявою, в якій просила виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області.

На підставі заяви ОСОБА_1 та долучених документів, ФОП ОСОБА_6 , було виготовлено технічну документацію на спірну земельну ділянку з присвоєнням межових знаків та кадастрового номеру, що підтверджується технічною документацією.

Рішенням №1118 Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області від 24 липня 2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області (за межами населеного пункту) та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Смолинської сільської ради Яворівського району Львівської області (за межами населеного пункту) площею 1,4738га (кадастровий номер 4625888400:04:000:0335).

З інформаційної довідки №295515673 від 21.01.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335, площею 1,4738.

Крім цього судом встановлено, що 14.04.2021 ОСОБА_1 зверталась з листом до представника ФГ «Обрій-С» Жук Г.М., в якому просила звільнити її земельну ділянку від насаджень садових кущів, оскільки має намір використовувати дану земельну ділянку в особистих цілях для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Листом від 19.04.2021, представник ФГ «Обрій-С» категорично відмовила у звільненні даної земельної ділянки від насаджень, посилаючись на те, що земельна ділянка перебуває в користуванні ФГ «Обрій-С».

Згідно з частиною першоюстатті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до частин третьої та четвертоїстатті 79-1 ЗК України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною десятоюстатті 79-1 ЗК України, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Статтею 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр»визначено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Суд звертає увагу, що даний позов є негаторним, який може бути пред`явлений власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник), а відповідачем у такому позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Тлумачення наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Суд бере до уваги правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 серпня 2020 року по справі № 599/340/16-ц, згідно якого передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо). Умовами для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Суд, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд приходить до переконання про підставність та обґрунтованість позовних вимог, оскільки як встановлено дослідженими доказами, позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335, яка перебуває у користуванні відповідача, який вирощує на даній земельній ділянці кущі чорної та червоної смородини та таким чином чинить перешкоду позивачу у користуванні належній їй на праві приватної власності земельній ділянці, у зв`язку із чим позивач не може повноцінно користуватися такою, а відтак має право вимагати усунення порушень свого права.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав жодного доказу перебування в оренді земельної ділянки, кадастровий номер 4625888400:04:000:0335, на що посилався у запереченні на позов, а відтак суд вважає позові цій частині обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення судових витрат, понесених позивачем на проведення експертної оцінки земельної ділянки, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з частиною першою, пунктом 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач в відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Отже, положення ЦПК України встановлюють порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони.

Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Враховуюче те, що подана позивачем ОСОБА_1 позовна заява є немайнового характеру, а замовлення експертної оцінки земельної ділянки зумовлена визначення ринкової вартості земельної ділянки, що в даному витрати на експертизу не пов`язані з розглядом справи, а також те, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача ОСОБА_1 до її звернення до суду з позовом, то підстав для відшкодування їй витрат на складення такого експертного висновку відсутні.

Що стосується розподілу судових витрат по даній справі, суд констатує наступне.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.3ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим суд звертає увагу, що у відповідності до ч.4ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №753/15683/15.

Згідно ч.5ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено вище, правнича допомога надавалась позивачу ОСОБА_1 адвокатом Поставитюком В.В. на підставі ордеру про надання правової допомоги серії ВС №1119294 від 11.01.2022 року.

Згідно клопотання представника позивача адвоката Поставитюка В.В. про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, загальний розмір витрат на правничу допомогу адвоката складає 14000, 00 грн.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката, складність справи та виконані адвокатом роботи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн 00 коп.

Що стосується стягнення сплаченого судового збору, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Одночасно судомроз`яснюється,щовідповідно доп.1ч.1ст.7ЗУ «Просудовийзбір» сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою судув разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 992,40 грн. підлягає до стягненняз відповідача.

Керуючись ст.12,81,141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 доФермерського господарства«Обрій-С»про витребуваннямайна ізчужого незаконноговолодіння задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння Фермерського господарства «Обрій-С» на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,4738га з кадастровим номером 4625888400:04:000:0335, за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Яворівської міської ради (колишня територія Смолинської сільської ради), Яворівського району Львівської області.

Стягнути з Фермерського господарства «Обрій-С» на користь ОСОБА_1 992,40 гривень витрат на сплату судового збору.

Стягнути з Фермерського господарства «Обрій-С» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч ) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 18.09.2023.

Повне найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Фермерське господарство «Обрій-С», ЄДРПОУ: 22407044, юридична адреса: вул.Шевченка, 1, с.Смолин Яворівського району Львівської області;

Суддя І.М.Матвіїв