Ухвала

від 19.09.2023 по справі 160/23780/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 вересня 2023 року Справа 160/23780/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради в особі начальника Дідура Романа Миколайовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради в особі начальника Дідура Романа Миколайовича, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника Управління освіти, культури., молоді та спорту Новопільської сільської ради Дідура Р.М. щодо не вирішення питання преміювання головного спеціаліста з правових питань Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради Гнезділової В.В. за період роботи з 01.08.2023р.-31.08.2023р.

- зобов`язати начальника Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради Дідура Р.М. розглянути питання відносно преміювання головного спеціаліста з правових питань Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради Гнезділової В.В. за період роботи з 01.08.2023р. по 31.08.2023р.

Відповідно до п.п. 1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, до позовної зави не надано доказів сплати судового збору.

Однак, по тексту позовної заяви позивач вказує та звертає увагу суду на те, що при розгляді даної позовної заяви позивач може бути звільнений від сплати судового збору згідно п.3 ч.1 та ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд розцінює дану фразу позивача як клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши питання звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закон України "Про судовий збір". З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Насамперед варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року в справі N 0940/2276/18.

Як встановлено судом, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подачу адміністративного позову у встановленому законом порядку, відтак суд не вбачає правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" також передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом немайнового характеру за допомогою системи «Електронний суд», ставка судового збору за який становить 858,88 грн.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплатити судового збору за вимогу немайнового характеру, у розмірі 858,88 грн. сплаченого на реквізити: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 ; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155 ; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем не зазначено місцезнаходження відповідча, поштовий індекс та відомі номери засобів зв`язку з відповідачем.

Суд зазначає, що позивач володіє такою інформацією, оскільки відповідно до документів доданих до позовної заяви позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, однак всупереч п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України таку інформацію в позові не зазначає.

Згідно з ч. 1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління освіти, культури, молоді та спорту Новопільської сільської ради в особі начальника Дідура Романа Миколайовича про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі 858,88 грн. за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101 ; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155 ; Рахунок отримувача: UA 368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу судовий збір за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача);

- інформацію щодо місцезнаходження відповідача, поштовий індекс, відомі номери засобів зв`язку з відповідачем.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Златін