Рішення

від 07.09.2023 по справі 580/2812/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2023 року справа № 580/2812/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання Гришанова А.І.,

за участю представників:

позивача Трохименко Н.О.,

відповідача Покотілової І.Ю.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства ФІЛЬЧЕНКОВ до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Фермерське господарство ФІЛЬЧЕНКОВ (далі господарство, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2799/23-00-07-04-01 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 64591 грн 00 коп. податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 16148 грн 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій;

- визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2800/23-00-07-04-01 про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 415175 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ППР прийнято у зв`язку із висновками податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань на загальну суму 357666 грн у січні 2023 року, внаслідок не підтвердження, в результаті проведеної інвентаризації, залишку запасів, в зв`язку з не наданням до проведення перевірки та інвентаризації підтверджуючих первинних документів ведення складського та бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, інформації щодо залишків ТМЦ та не включення цієї суми до податкових зобов`язань декларації з ПДВ за січень 2022 року, а також завищенням позивачем показників у Декларації на суму 155290 грн у зв`язку з не включенням до складу податкових зобов`язань зареєстровану податкову накладну, сума ПДВ 18,7 тис. грн та не складенням податкових накладних та відповідно не включенням до складу податкових зобов`язань, ПДВ 136,6 тис. грн, що вплинуло на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме завищення на суму 447865 грн за січень 2023.

Позивач вважає вказані висновки відповідача необґрунтованими, прийняті ППР протиправними, зазначивши, що у додатках до акта перевірки не міститься актів відмови ненадання документів, у зв`язку із чим вважає безпідставними твердження відповідача, викладені в акті перевірки, щодо ненадання відповідних документів позивачем. Позивач стверджує, що всі документи, які мають надаватись при перевірці, згідно п. 44.1 ст. 44 ПКУ надавались позивачем під час проведення перевірки у оригіналах за місцем проведення перевірки. Крім того, позивач звернув увагу, що для встановлення порушення п. 198.5 ст. 198 ПК України має бути доведений початок такого використання і вказано, в якій саме операції використано, і з якої причини таку операцію не слід відносити до господарської діяльності, натомість відповідачем не було встановлено конкретної господарської операції, в якій використовується або планується використання отриманих ТМЦ, і не було доведено, що така конкретна господарська операція не відноситься до господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що придбані ТМЦ були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією акта на списання № 1 від 31 березня 2021 року, при цьому позивач здійснював передоплати за ТМЦ, що підтверджується копією виписки з банку, на які виписувалися податкові накладні та були суми віднесені до податкового кредиту, натомість господарські операції контролюючим органом не були досліджені та відображені в акті перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що господарству були необхідні обігові кошти, у зв`язку із чим, відповідно до договору надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 11.01.2021 та № б/н від 10.01.2022, отримано від громадянина (засновника) поворотну фінансову допомогу. У зв`язку з тим, що операція з надання/отримання платником поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то на таку операцію ПДВ не нараховується, у зв`язку із чим позивач вважає, що ним не порушено вимоги п.187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України та викладене порушення не вплинуло на завищення р. 16 Декларації від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 122600 грн.

Ухвалою від 19.04.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.05.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у зв`язку із відсутністю підтверджуючих первинних документів ведення складського та бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, інформації щодо залишків ТМЦ, перевіркою не підтверджено наявність товарно-матеріальних цінностей. Крім того, зазначено, що надані позивачем, під час перевірки акти на списання матеріальних цінностей (посадкового матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин) не відповідають спеціалізованим формам, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 № 929. Вказано, що до перевірки не представлено, а перевіркою не виявлено будь-яких інших документів (наказів, розпоряджень, рішень, лімітно-забірних карток), які б свідчили про підстави та обґрунтування проведених операцій із списання придбаних товарно-матеріальних цінностей, у зв`язку із чим зроблено висновок про не можливість підтвердження використання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності підприємства. Вказано, що позивачем не складено та не зареєстровано в ЄРПН протягом граничного строку зведену податкову накладну за січень 2023 року на суму ПДВ 357666 грн та відповідно не нараховано податкові зобов`язання за січень 2023 року, в зв`язку з придбанням товарно матеріальних цінностей, які не використовуються в господарській діяльності платника, у зв`язку із чим зроблено висновок про порушення позивачем п.189.1 ст. 189 абз. г п.198.5 ст.198 ПК України, занижено податкове зобов`язання за січень 2023 року на суму 357666 грн. Крім того, в порушення п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України не включено податкову накладну від 20.01.2021 № 1 до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за січень 2021, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання а суму 18690 грн. декларації за січень 2021. Також відповідачем вказано про порушення позивачем вимог п. 187.1 ст.187, п. 201.1, 201.10 ПК України, оскільки позивачем не включено в рядок 1.1. Декларацій з ПДВ сум згідно податкових накладних за період березень 2021-грудень 2022 та неправомірно не включено звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Крім того зауважено про відсутність відомостей в основному реєстрі складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання за період з 01.02.2021 по 23.02.2023, що як зазначає відповідач, вказує на відсутність вирощеної позивачем сільськогосподарської продукції на зберіганні та/або сушці у третіх осіб, та при фактах, наведених в акті перевірки щодо відсутності сільськогосподарської продукції на власних чи орендованих складах господарства вказує на те, що придбані товари, віднесені до складу податкового кредиту використані не в господарській діяльності позивача.

19.05.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не спростував доводів позову та зокрема вказав, що в нього рахується два зерносклади для зберігання власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена за період, що перевірявся, на орендованій земельній ділянці загальною площею 100,0 га про що подано звітність № 4-СГ, № 29 - СГ, яка є загальнодоступною.

Ухвалою 19.06.2023 суд ухвалив здійснити подальший розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі та призначив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 20.07.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судовий розгляд справи по суті на 27.07.2023. 27.07.2023 суд оголосив перерву у розгляді справи по суті до 07.09.2023.

У судовому засіданні 07.09.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Фермерське господарство ФІЛЬЧЕНКОВ зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 16.07.2010, код ЄДРПОУ 36773558, перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

На підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 785 розділу ІІ Податкового кодексу України, з метою перевірки законності декларування від`ємного значення з ПДВ за січень 2023 року, яке становить більше 100 тис. грн., з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїздну перевірку Фермерського господарства ФІЛЬЧЕНКОВ, за наслідками якої складено Акт перевірки (далі Акт) від 07.03.2023 № 2188/23-00-07-0401/36773558.

Актом встановлено, що під час перевірки, ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ відповідно до наказу № 1 від 23.02.2023 року Про інвентаризацію, проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складах станом на 23.02.2023, за участю директора фермерського господарства Фільченкова Ю.Є. За результатами інвентаризації ФГ ФІЛЬЧЕНКОВскладено інвентаризаційний опис № 1 товарно-матеріальних цінностей станом на 23.02.2023, в якому платником самостійно не наведено інформацію про залишки ТМЦ за даними бухгалтерського обліку. Вказано, що залишки товарно-матеріальних цінностей, які вказані в інвентаризаційному описі № 1 від 23.02.2023 не підтверджується даними бухгалтерського та складського обліку, у зв`язку із чим перевіркою не підтверджено наявність ТМЦ.

Крім того, в періоді, що перевірявся ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ було придбані ТМЦ (ящики, мінеральні добрива, посівний матеріал, засоби захисту рослин, дизпаливо, лоток, тощо). За даними перевірки, податок на додану вартість у сумі 357666 грн, в т.ч. за січень 2021 року в сумі 4127,67 грн, за лютий 2021 року в сумі 1834,24 грн, за березень 2021 в сумі 185689,10 грн, за квітень 2021 року в сумі 43513,66 грн, за травень 2021 року в сумі 9171,34 грн, за червень 2021 року в сумі 490,32 грн, за липень 2021 року в сумі 969,13 грн, за жовтень 2021 в сумі 1240,69 грн, за листопад 2021 року в сумі 805,81 грн, за грудень 2021 року в сумі 44235,93 грн, за серпень 2016 року в сумі 1999,57 грн, за вересень 2022 року в сумі 34152 грн, за жовтень 2022 року в сумі 8600 грн, за січень 2023 року в сумі 20836,45 грн включено господарством до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів декларації з ПДВ.

Під час перевірки ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ було надано акти на списання матеріальних цінностей, відповідно до яких проводиться списання посадкового матеріалу, мінеральних добрив, засоби захисту росли, тощо. Дані акти не відповідають спеціалізованій формі Акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин (форма № ВЗСГ-3) та Акт витрати насіння і садивного матеріалу (форма № ВЗСГ-4) методичних рекомендаціям щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 № 929.

Зокрема в актах на списання матеріальних цінностей, які представлено до перевірки, відсутня інформація, а саме:

- площа земельних ділянок та номер поля в розрізі культур, способи і строки внесення добрив (за видами) , кількість внесених добрив під кожний вид культур окремо в натуральних показниках і в переводі на діючу речовину, під урожай якого року;

- зазначається назва насіння(садивного матеріалу), в розрізі культур по окремих ділянках(номер поля), вказується площа та витрачене насіння (садивний матеріал) за нормою і фактичні витрати на 1 гектар та на всю площу.

До перевірки не представлено, а перевіркою не виявлено будь-яких інших документів (наказів, розпоряджень, рішень, лімітно-забірних карток), які б свідчили про підстави та обґрунтування проведених операцій із списання придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, враховуючи зазначене та із наявних первинних документів наданих для перевірки не можливо підтвердити використання вищевказаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності підприємства.

ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ не складено та не зареєстровано в ЄРПН протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу зведену податкову накладну за січень 2023 року на суму ПДВ 357666 грн (у тому числі за ставкою ПДВ 20% -312330 грн, за ставкою ПДВ 7% - 20837 грн, за ставкою 14% - 24499 грн) та відповідно не нараховано податкові зобов`язання за січень 2023 року, в зв`язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей, які не використовуються в господарській діяльності платника.

За висновками посадових осіб відповідача, в порушення п. 189.1 ст. 189 абз. г п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу, ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ занижено податкове зобов`язання за січень 2023 року на суму 357666 грн.

У розділі 3.1.2 Акту Податковий кредит, зазначено, що за січень 2023 року ФГ Фільченков задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у загальній сумі 447865 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ відповідно даних ЄРПН виписано та зареєстровано податкову накладну від 20.01.2021 № 1 в адресу ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ЗЕЛАНДІЯ (код ЄДРПОУ 32628672), номенклатура - Ядро соняшникового насіння очищене, кількість - 2625 кг. на суму ПДВ 18690 грн, проте, ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ в порушення п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України не включено податкову накладну від 20.01.2021 № 1 до складу податкових зобов`язань декларації з ПДВ за січень 2021, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на суму 18690 грн декларації за січень 2021. Дане порушення вплинуло на завищення р. 16 Декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2023 на суму 18690 грн.

Крім того, вказано, що в порушення вимог п. 187.1 ст.187, п.201.1, 201.10 ПК України ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ неправомірно не включило в рядок 1.1. Декларацій з податку на додану вартість суму в розмірі 136600 грн, в тому числі за березень 2021 на суму 28000 грн, за липень 2021 на суму 2720 грн, за вересень 2021 на суму 4000 грн, за травень 2022 на суму 22000 грн, за червень 2022 на суму 54800 грн, за липень 2022 на суму 5080 грн, за серпень 2022 на суму 2300 грн, за вересень 2022 на суму 6800 грн, за листопад 2022 на суму 10000 грн та за грудень 2022 на суму 900 грн. Дане порушення вплинуло на завищення р. 16 Декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2023 на суму 136600 грн.

За висновками посадових осіб, в порушення вимог п. 187.1 ст.187, п. 188.1. ст. 188, п.201.1, 201.10 Податкового кодексу, ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2023 в сумі 155290 грн.

У розділі 3.1.3 Акту щодо повноти декларування податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, зазначено, що за січень 2023 року ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ не декларувало позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету. Перевіркою позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету за січень 2023 року встановлено його заниження на загальну суму 64591 грн, в результаті встановлених вище порушень.

ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ за січень 2023 року задекларувало від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в сумі 447865 грн. Перевіркою встановлено завищення рядка 21 Декларації з ПДВ сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного (податкового) періоду) за січень 2023 року на суму 447865 грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.1.1 та п. 3.1.1.2 розділу III Акту перевірки.

За висновками Акту перевірки позивачем порушено:

- вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1 ст. 189 абз. г п. 198.5 ст. 198 п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, п. 2.4 Наказу № 88, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 64591 грн за січень 2023 року;

- вимоги п. 187.1 ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 189.1 ст. 189 абз г п. 198.5 ст. 198 п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, п. 4. Розділу II Податковий кредит Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.01.2016 № 21, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного (податкового) періоду) за січень 2023 року на суму 447865 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки прийнято:

- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 30.03.2023 № 2799/23-00-07-04-01, яким збільшено суму грошового зобов`язання із ПДВ на 80739 грн, в тому числі донараховано 64591 грн основного платежу з податку на вартість та застосовано штрафні санкції в розмірі 25% в сумі 16148 грн;

- податкове повідомлення-рішення (форма Р) від 30.03.2023 № 2800/23-00-07-04-01, яким зменшено розмір від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) суму 447865 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Пунктом 189.1 ст. 188 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Суд встановив, що контролюючий орган, зазначаючи про заниження позивачем податкового зобов`язання за січень 2023 року на суму 357666 грн, вказав, що платником податків не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну за січень 2023 року на суму ПДВ 357666 грн, оскільки із наявних первинних документів наданих для перевірки неможливо підтвердити використання товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності підприємства.

Під час надання оцінки вказаним підставам, суд врахував, що аналіз приписів пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України вказує на обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тобто обов`язки платника податків встановлені пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України пов`язані з фактом і датою початку використання в таких операціях, які мають бути підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що для висновків про порушення платником податків вимог пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України має бути доведений початок такого використання та вказано, в якій саме операції використано, і з яких підстав таку операцію не слід відносити до господарської діяльності платника. Таким чином, у спірних правовідносинах, відповідач мав визначити конкретні операції, в результаті яких відбулась зміна активів та зобов`язань суб`єктів правовідносин, і такі операції не є господарською діяльністю платника податків.

Натомість, в акті перевірки податковий орган не зазначив жодних обставин із посиланням на відповідні докази, що вказували б на те, що фермерське господарство отримувало товари та послуги, які призначаються для використання у операціях, що не є господарською діяльністю позивача, або почали використовуватись в такій діяльності. Так, в акті перевірки відповідач не зафіксував, з посиланнями на первинні документи, конкретні господарські операції, в яких використовується або планується використання товаро-матеріальних цінностей, і не було доведено, що така конкретна господарська операція не є господарською діяльністю позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, доведення обставин використання, придбаних позивачем товарно-матеріальних цінностей, у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, покладено саме на відповідача.

Суд також зазначає, що доводи контролюючого органу про неможливість із наявних первинних документів підтвердити використання ТМЦ в господарській діяльності позивача не можуть слугувати підставою для автоматичних висновків контролюючого органу про використання позивачем придбаних ТМЦ у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Суд встановив, що згідно видаткової накладної № 0-00000023 від 28.01.2021 на суму 7570,0 грн, в т.ч. ПДВ 1261,67 грн, позивачем в січні 2021 року було придбано насосний агрегат (оплата згідно платіжного доручення № 418 від 27.01.2021); згідно видаткової накладної № РН-0000204 від 22.01.2021 в сумі 17196,0 грн, в т.ч. ПДВ 2866,0 грн придбано ящик 600x400x270 (оплата згідно платіжного доручення № 409 від 12.01.2021).

- в лютому 2021 року було придбано ящик 600x400x270 згідно видаткової накладної № РН-0000916 від 24.02.2021 в сумі 11005,44 грн., в т.ч. ПДВ-1834,24 грн (оплата згідно платіжного доручення № 426 від 02.02.2021;

- в березні 2021 року було придбано штора ПВХ згідно видаткової накладної № 301 від 23.03.2021 в сумі 5209,0 грн, в т.ч. ПДВ- 868,17 грн, оплата згідно платіжного доручення № 457 від 19.03.2021; придбано ультразвуковий відлякував гризунів згідно видаткової накладної № 191 від 22.03.2021 в сумі 900,0 грн, в т.ч. ПДВ-150,0 грн, оплата згідно платіжного доручення № 459 від 22.03.2021; придбано ТМЦ згідно видаткової накладної № 0-00000119 від 26.03.2021 в сумі 3500,0 грн, в, т.ч. ПДВ- 583,33 грн, оплата згідно платіжного доручення № 472 від 25.03.2021; придбано магнію сульфат згідно видаткової накладної № ЦБ-1913 від 15.03.2021 в сумі 1080,0 грн, в т.ч. ПДВ - 180,0 грн, отримання товару згідно ТТН; придбано насіння гібриду кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-3703 від 31.03.2021 в сумі 12661,63 грн, в т.ч. ПДВ- 1554,94 грн, оплата згідно платіжного доручення № 450 від 10.03.2021; придбано знищувач комах згідно рахунку № 27 від 16.03.2021 в сумі 1866 грн, в т.ч. ПДВ- 311,0 грн, оплата згідно платіжного доручення № 458 від 19.03.2021; придбано добриво азотно-фосфорно-калійне згідно видаткової накладної № РН-26/03 від 26.03.2021 в сумі 217500,0 грн, в т.ч. ПДВ- 36250,0 грн, оплата згідно платіжного доручення № 471 від 25.03.2021; придбано добрива рідкі азотні згідно видаткової накладної № МТ-05/03 від 05.03.2021 в сумі 221655,50 грн, в т.ч. ПДВ- 36942,58 грн, оплата згідно платіжного доручення № 445 від 03.03.2021; придбано добриво рідкі азотні згідно видаткової накладної № МТ-03/03 від 03.03.2021 в сумі 260313,90 грн, в т.ч. ПДВ- 43385,65 грн; придбано добриво згідно видаткової накладної № ЦБ-1904 від 15.03.2021 в сумі 92787,06 грн, в т.ч. ПДВ- 15464,51 грн, придбано насіння гібриду кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-3675 від 31.03.2021 в сумі 34367,27 грн, в т.ч. ПДВ- 4220,54 грн та в сумі 33328,46 грн, в т.ч. ПДВ-4092,97 грн, додаткова угода, оплата згідно платіжного доручення № 455 від 18.03.2021; придбано соняшника згідно видаткової накладної № ЦБ-3677 від 31.03.2021 в сумі 106858,11 грн, в т.ч. ПДВ- 13122,93 грн, оплата згідно платіжного доручення № 449 від 10.03.2021; придбано варяг Тріо згідно видаткової накладної № ЦБ-3747 від 31.03.2021 в сумі 17197,92 грн, в т.ч. ПДВ-2866,32 грн; придбано добриво комплексне мінеральне згідно видаткової накладної № ЦБ-3706 від 31.03.2021 в сумі 4525,44 грн, в т.ч. ПДВ- 754,24 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦБ-3709 від 31.03.2021 в сумі 140834,46 грн, в т.ч. ПДВ- 23472,41 грн, оплата згідно платіжного доручення № 456 від 18.03.2021.

Згідно акту на списання № 1 від 31 березня 2021 року вищевказані товарно-матеріальні цінності були використані в господарській діяльності позивача.

Відповідно до платіжного доручення № 455 від 18.03.2021 ФГ ФІЛЬЧЕНКОВ здійснено оплату за засоби захисту рослин ТОВ Укрвіт Агро в сумі 248469,36 грн.

- в квітні 2021 року було придбано бетарен-22 згідно договору поставки від 05.04.2021, видаткової накладної № 995 від 13.04.2021р, рахунку № 817 від 12.04.2021в сумі 16194,72 грн, в т.ч. ПДВ- 2699,12 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 485 від 13.04.2021р; придбано добрива згідно видаткової накладної № 885 від 09.04.2021 в сумі 10242,72 грн, в т.ч. ПДВ- 1707,12 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № 924 від 09.04.2021 в сумі 3096,96 грн, в т.ч. ПДВ- 516,16 грн, оплата здійснена згідно платіжного доручення № 483 від 09.04.2021р; придбано добрива рідке азотне згідно видаткової накладної № МТ-18/04 від 18.04.2021 в сумі 222322 грн, в т.ч. ПДВ- 37053,67 грн; придбано насіння гібрид кукурудзи згідно видаткової накладної № ЦБ-7928 від 21.04.2021 в сумі 12278,90 грн, в т.ч. ПДВ- 1507,93 грн

- в травні 2021 року було придбано органо-мінеральні добрива згідно видаткової накладної № 901 від 13.05.2021р в сумі 2400,0 грн, в т.ч. ПДВ-400.0 грн, видаткової накладної № 958 від 18.05.2021р.в сумі 9600,0 грн., в т.ч. ПДВ- 1600,0 грн., видаткової накладної № 900 від 13.05.2021р.в сумі 9534,96 грн., в т.ч. ПДВ- 1589,16 грн., оплату здійснено згідно платіжного доручення № 503 від 12.05.2021р; придбано станцію управління згідно видаткової накладної № Щ-00000205 від 06.05.2021 в сумі 6350,0 грн, в т.ч. ПДВ- 1058,33 грн, проплату здійснено згідно платіжного доручення № 501 від 05.05.2021р; придбано сантал згідно видаткової накладної №2144 від 17.05.2021 в сумі 19280,64 грн, в т.ч. ПДВ- 3213,44 грн; придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦЕ-10822 від 07.05.2021 в сумі 6481,74 грн, в т.ч. ПДВ- 1080,29 грн та згідно видаткової накладної № ЦБ-15554 від 31.05.2021 в сумі 1380,72 грн, в т.ч. ПДВ- 230,12 грн;

- в червні 2021 року було придбано круги шліф згідно видаткової накладної № 95 від 24.06.2021 в сумі 2941,92 грн, в т.ч. ПДВ- 490,32 грн, проплату здійснено згідно платіжного доручення № 534 від 21.06.2021. Вищевказані товарно - матеріальні цінності були використані в господарській діяльності позивача згідно акту на списання № 2 від 30 червня 2021 року;

- в липні 2021 року було придбано квін стар Макс згідно видаткової накладної № ЦБ-21661 від 07.07.2021р в сумі 4134,78 грн, в т.ч. ПДВ- 689,13 грн придбано екстерн згідно видаткової накладної № 1340 від 09.07.2021 в сумі 1680 грн, в т.ч. ПДВ- 280,0 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 538 від 08.07.2021. Товарно - матеріальні цінності були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією акта на списання № 3 від 30 вересня 2021 року.

- в жовтні 2021 року було придбано панда згідно видаткової накладної № ЗДБ-456 від 06.10.2021 в сумі 4420,32 грн, в т.ч. ПДВ- 736,72 грн; придбано ТМЦ згідно видаткової накладної № 2286 від 12.10.2021р в сумі 3984,0грн, в т.ч. ПДВ- 664,0 грн, (повернено товар згідно видаткової № 15 від 11.10.2021 в сумі 1637,76 грн, в т.ч. ПДВ-272,96 грн);

- в листопаді 2021 року було придбано паскаль згідно видаткової накладної № ЦБ-1626 від 24.11.2021 в сумі 4834,86 грн, в т.ч. ПДВ- 805,81 грн;

- в грудні 2021 року було придбано гофроящик згідно видаткової накладної № 16192 від 20.12.2021 в сумі 267600,05 грн, в т.ч. ПДВ-44600,01 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 649 від 22.02.2021 (повернуто товар та суму сплати 2184,49 грн згідно платіжного доручення № 2742 від 15.03.2023). Товарно - матеріальні цінності були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією акта на списання № 4 від 31 грудня 2021 року.

- в серпні 2022 року було придбано добрива згідно видаткової накладної № ЦБ-21867 від 04.08.2022 в сумі 11997,42 грн, в т.ч. ПДВ- 1999,371 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 726 від 11.08.2022;

- в червні 2022 року було придбано лоток згідно видаткової накладної № РН-0004410 від 20.06.2022 в сумі 191763,48 грн, в т.ч. ПДВ- 31960,58 грн), оплата згідно платіжного доручення № 695 від 07.06.2022 в сумі 204912,0 грн, в т.ч. ПДВ - 34152,0 грн. Вищевказані товарно - матеріальні цінності були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією акта на списання № 1 від 30 вересня 2022 року.

- в жовтні 2022 року було здійснено предоплату за відходи соняшника згідно платіжного доручення № 751 від 28.10.2022 в сумі 27600,0 грн, в т.ч. ПДВ - 4600,0 грн (видаткова накладна № КК200211062 від 16.11.2022), та платіжного доручення № 752 від 26.10.2022 за відходи сої, згідно платіжного доручення № 752 від 28.10.2022 в сумі 24000,0 грн., в т.ч. ПДВ- 4000,0 грн. (видаткова накладна № КК200208093 від 28.10.2022). Відходи сії були використані в господарській діяльності, що підтверджується копією акта на списання № 2 від 31 грудня 2022 року.

- в січні 2023 року було придбано дизельне пальне згідно видаткової накладної № АГ-000000011 від 16.01.2023 в сумі 318500,0 грн, в т.ч. ПДВ-20836,45 грн, оплату здійснено згідно платіжного доручення № 792 від 16.01.2021.

Суд врахував, що вищевказані суми ПДВ позивач відніс до податкового кредиту згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України.

Як вище встановив суд, висновки відповідача про неможливість підтвердження використання вищевказаних ТМЦ в господарській діяльності підприємства ґрунтуються на невідповідності Актів на списання матеріальних цінностей, наданих позивачем формам № ВЗСГ-4 та № ВЗГС-3. Надавши оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає, що за відсутності дослідження у матеріалах перевірки господарських операцій щодо придбання позивачем матеріальних цінностей на предмет їх використання у господарській діяльності господарства, формальна невідповідність Актів на списання матеріальних цінностей не може слугувати підставою для автоматичних висновків контролюючого органу про використання позивачем придбаних ТМЦ у операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Суд врахував, що надані позивачем Акти на списання містять необхідні відомості, зокрема: найменування, кількість одиниць, ціна за одиницю, загальна сума, підстава непридатності. При цьому, виходячи із принципу превалювання змісту над формою, доводи контролюючого органу щодо невідповідності Актів за формою можуть вважатися формальними підставами для прийняття рішення у спірних правовідносинах.

З урахуванням зазначеного, суд не встановив порушення позивачем вимог п. 189.1 ст. 189, пп. г п. 198.5 ст.198 ПК України, у зв`язку із чим висновок про заниження позивачем податкового зобов`язання з ПДВ за січень 2023 року на суму 357666 грн суд вважає необґрунтованим.

Щодо висновків відповідача у п. 3.2.1 Податковий кредит акта перевірки про неправомірність не включення позивачем в рядок 1.1 Декларацій з податку на додану вартість суму в розмірі 136600 грн за період березень 2021 року-грудень 2022 року, суд зазначає таке.

Контролюючим органом при проведенні перевірки під час аналізу інформації про рух грошових коштів банківської виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.01.2021 по 31.01.2023 було виявлено, що на вказаний рахунок надходили кошти, де в призначенні було вказано «Готівкові надходження власних коштів...» та «Перекази коштів...».

Суд встановив, що відповідно до договору надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 11.01.2021 та № б/н від 10.01.2022 отримано від громадянина (засновника) поворотну фінансову допомогу, а саме: 18.03.2021 в сумі 140000 грн, 14.07.2021 в сумі 13600 грн, 08.09.2021р. в сумі 2000 грн, 20.09.2021 в сумі 18000,0 грн, (за 2021 рік в сумі 173600 грн); 07.06.2022 в сумі 205000 грн, 28.06.2022 в сумі 39000 грн, 10.08.2022 в сумі 3500 грн, 09.09.2022 в сумі 10000 грн, 19.09.2022 в сумі 16000 грн, 29.11.2022 в сумі 50000 грн, 29.12.2022 в сумі 4500 грн (за 2022 рік в сумі 328000 грн). Відповідно до договору надання поворотної фінансової допомоги № б/н від 02.05.2022 отримано від ОСОБА_1 поворотну допомогу, а саме: 21.05.2022 в сумі 40000 грн, 14.06.2022 в сумі 10000 грн, 19.06.2022 в сумі 2000 грн, 20.06.2022 в сумі 18000,0 грн, 29.07.2022 в сумі 25400 грн, 10.08.2022 в сумі 8000 грн, 09.09.2022 в сумі 8000 грн (за 2022 рік в сумі 111400 грн).

Таким чином, контролюючий орган суми поворотної фінансової допомоги, що надходила від засновника господарства врахував в якості оплати за товари, послуги від ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 .

Суд врахував, що в акті перевірки не зазначено інформації про конкретні операції та документи, які підтверджують здійснення позивачем реалізації продукції, надання послуг та інше, за які, як зазначено відповідач було отримано кошти. Таким чином, відповідач, не дослідивши походження даних коштів, нарахував податкові зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 122600 грн.

Відповідно до пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Таким чином, операція з отримання платником ПДВ поворотної/безповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, та не є об`єктом оподаткування ПДВ.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про не порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, 201.10 ст.201 ПК України, а викладене порушення не вплинуло на завищення у р.16 Декларації Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2023 року на суму 122600 грн.

Суд врахував, що станом на 01.01.2021 в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2021 в позивача по р. 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду сума складає 104604 грн, та р. 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає 108732 грн. У податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2023 задекларовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (р.21 декларації) в сумі 447865 грн.

Суд врахував, що наявні у матеріалах справи первинні документи підтверджують правомірність формування позивачем за період з січня 2021 по січень 2023 суми податкового кредиту по ПДВ по р. 10.1 та 10.3 - 356849 грн та податкового зобов`язання по ПДВ по р. 1.1, 1.3 - 46278 грн. Таким чином, розмір від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в позивача за січень місяць 2023 становить в сумі 415175 грн (356849+104604-46278,0).

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що донарахування відповідачем суми грошового зобов`язання в сумі 64591 грн з податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 16148 грн штрафних (фінансових) санкцій та про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 415175 грн є необґрунтованим та протиправним, у зв`язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення у вказаних частинах належить скасувати.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2799/23-00-07-04-01 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 64591 грн 00 коп. податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 16148 грн 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення-рішення від 30 березня 2023 року № 2800/23-00-07-04-01 про завищення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 415175 грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Фермерського господарства ФІЛЬЧЕНКОВ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн 71 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Фермерське господарство ФІЛЬЧЕНКОВ (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. І. Виговського, 79, код ЄДРПОУ 36773558);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 18.09.2023.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК